Ухвала

від 25.12.2023 по справі 534/1823/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 534/1823/23

Провадження №1-кп/534/137/23

25 грудня 2023 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міськийсудПолтавської областіу складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,особи стосовноякої розглядаєтьсяклопотання ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,потерпілої ОСОБА_6 ,розглянувши узакритому судовомузасіданні вм.Горішні ПлавніПолтавської областіклопотання прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Слітиці Черняхівськогорайону Житомирськоїобласті, зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянин України,не одружений,не працює,на утриманнінікого немає,не депутат,перебуваює наобліку улікаря-психіатраКНП «ЛІЛІ рівням.Горішні Плавні»,раніше несудимий укримінальному провадженні№ 12023175520000184 від 12.07.2023 за клопотанням прокурора про застосування примісових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, за наступних обставин.

11.07.2023 16 год 00 хв у парку «Першопрохідців», що розташований на перехресті вулиці Гірників та просп. Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_4 виник намір на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій раптово виниклий намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 взяв у праву руку кухонний ніж та наніс останнім один удар в область гомілки лівої ноги ОСОБА_6 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 753 від 17.07.2023 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої гомілки та синця навколо неї, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину та фактичні обставини справи визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, проти застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не заперечує.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора.

Допитана у судовому засіданні потерпіла надала пояснення щодо подій та не заперечувала проти клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_4 підпадають під кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

З висновку судово-психіатричного експерта №398 від 30.08.2023 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки психічного розладу у вигляді шизофренії залишкової, ускладненої синдромом залежності внаслідок вживання алкоголю і виявляв ознаки даного розладу в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння. Вказаний вище психічний розлад позбавляє ОСОБА_4 здатності повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період інкримінованих йому протиправних дій. ОСОБА_4 підпадає під ст. 20 КК України. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Наявний у ОСОБА_4 психічний розлад на даний час не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно ч.2 ст. 15 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

В силу п.1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно дост.19 ЗУ «Про психіатричну допомогу»примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним таКримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.

Призначаючи примусовий захід медичного характеру ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 94 КК, враховує характер та тяжкість психічного захворювання ОСОБА_4 , ступінь тяжкості вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, яке відноситься до кримінальних проступків, ступінь небезпечності психічнохворого для себе та інших осіб, а також сукупність всіх обставин, що підтверджують вчинення даного діяння ОСОБА_4 , тяжкість наслідків від таких дій, та те, що ОСОБА_4 на час розгляду справи не видужав, тобто є суспільно-небезпечним.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 примусовий захід медичного характеру у виді амбулаторного лікування.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта стягненню з ОСОБА_4 не підлягають оскільки відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. 92-94 КК України, ст.ст. 503,513,516 КПК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слітиці, Черняхівського р-ну, Житомирської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні нікого немає, не депутат, раніше не судимого, перебуваючого на обліку у лікаря-психіатра КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні» з 17.04.1984 року, примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторного лікування.

Роз`яснити, що особи до яких застосовані примусові заходи медичного характеру підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу.

Особи до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядається судом це питання в зазначений період

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого здоров`я.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ