Ухвала

від 22.12.2023 по справі 599/512/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 599/512/23

провадження № 61-17959ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» (далі - ТОВ «Розтоцьке») про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7394 га (кадастровий номер 6122688900:01:001:1204) та 3,0775 га (кадастровий номер 6122688900:01:001:1084).20 січня та 23 серпня 2016 року уклав договори оренди землі з ТОВ «Розтоцьке» строком на 7 років. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 18 березня 2016 року щодо земельної ділянки площею 3,0775 га та 25 серпня 2016 року щодо земельної ділянки площею 0,7394 га.У січні 2023 року він дізнався, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено зміни до записів про державну реєстрацію права оренди щодо вказаних земельних ділянок - зареєстровано право оренди землі за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», змінено первинного орендаря та строк оренди - вказано, що договір укладено строком на 7 років - до 29 травня 2025 року з правом пролонгації, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди. Підставою для державної реєстрації, окрім первинних договорів оренди, зазначено додаткові угоди від 29 травня 2018 року. Вказував на те, що зазначених додаткових угод не підписував, оскільки перебував у Республіці Польща. Оскільки вказані додаткові угоди до договорів оренди землі є неукладеними, записи про державну реєстрацію речового права (права оренди землі), здійснені на їх підставі, порушують його права щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, тому державна реєстрація таких прав підлягає скасуванню.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 20 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «Розтоцьке» про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди задоволено.

Скасовано державну реєстрацію прав оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7394 га (кадастровий номер 6122688900:01:001:1204) та 3,0775 га (кадастровий номер 6122688900:01:001:1084), проведених на підставі додаткових угод від 29 травня 2018 року.

Розірвано договори оренди землі укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Розтоцьке» 23 серпня та 20 січня 2016 року.

15 грудня 2023 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів.Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі проскасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди землі.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Справа № 599/512/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник зазначає всі підстави для відкриття касаційного провадження у справі за випадками, передбаченими підпунктами а), б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, однак фактично вказує, зокрема, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Разом з тим заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає суспільний інтерес та виняткове значеннясаме цієї справи для нього. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Заявник не зазначає при розгляді якої саме справи оскаржені ним рішення можуть вплинути на встановлення обставин та яких саме обставин.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 599/512/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

М. М. Русинчук