Постанова

від 05.12.2023 по справі 175/441/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9763/23 Справа № 175/441/15-ц Головуючий упершій інстанції: Васюченко О. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наухвалу Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 03жовтня 2023року посправі заскаргою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Профіт Капітал»,Слобожанський відділдержавної виконавчоїслужби уДніпровському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),про визнаннянеправомірною бездіяльністьта зобов`язаннявчини певнідії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа, у якій було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості. На підставі виданих судом першої інстанції виконавчих листів у цій справі були відкриті, а згодом закриті (через відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення) виконавчі провадження, в межах яких було накладення арешт на все майно ОСОБА_1 . 21 липня 2023 року адвокатом Шипіленко Р.О. на офіційну електронну пошту направлено заяву начальнику Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту з додатками. Як додатки направлені витяг з договору про надання правової допомоги, ордер адвоката та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Станом на 14 серпня 2023 року на цю заяву відсутня будь-яка відповідь, що свідчить про бездіяльність державного виконавця. Отже, арешт знято не було, що порушує права скаржника як власника майна. Тому скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса); звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови, серія та номер: 49875214, видавник: ВДВС Дніпропетровського РУЮ - Патретна А.В., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 ; звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови, серія та номер: 61993870, виданої 06.05.2020, видавник: Статьєва А. В. головний державний виконавець Дніпровського районного відділу ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», Слобожанський відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчини певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни ухвали місцевого суду в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 18 травня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/31919/3181/74 від 18 березня 2005 року в розмірі 13546,80 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 24 грудня 2012 року становить 108279 грн. 57 коп., де 9000,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 71937,00 грн. - не погашена сума кредиту; 1181,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 9443,09 грн. - несплачені проценти, 3365,38 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 26899,48 грн. нарахована заборгованість по пені, а також судовий збір у розмірі 1082 грн. 79 коп., а всього стягнуто 109362 грн. 36 коп. (а.с. 41-42). Вказане вище рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

На виконання вказаного вище рішення Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті 18травня 2015року було видано виконавчий лист (а.с. 45).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» щодо виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року по цивільній справі №175/441/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 90-92)

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні у Слобожанському ВДВС перебувало виконавче провадження ВП №61993870 з виконання виконавчого листа № 175/441/15-ц від 04.11.2015 року виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал в сумі 109362,36 грн.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №319814657 від 09 січня 2023 року, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт у відповідності до постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 104-106).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За положеннями частини 3 статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин [фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як стверджує представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ним 21.07.2023 року направлено заяву начальнику Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту з додатками на офіційну електронну пошту Слобожанського відділу ДВС.

На підтвердження вказаного, представником скаржника зі своєї електронної пошти надано скріншот супровідного листа щодо направлення на електронну адресу info@dp.dp.dvs.gov.ua заяви про звільнення з-під арешту з додатками (а.с. 100).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що долучений скріншот з електронної пошти не є належним доказом отримання ВДВС вказаної заяви.

Представником скаржника не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що Слобожанський ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) отримав заяву про звільнення майна з-під арешту з додатками (зокрема, звіт про доставку електронного повідомлення).

З урахуванням викладеного вище, колегія приймає до уваги доводи ВДВС про ненадходження на офіційну електронну адресу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернення скаржника ОСОБА_1 чи його представника в інтересах ОСОБА_1 щодо скасування арешту накладеного на майно боржника.

На підтвердження вказаного факту надано суду витяг з реєстру вхідних документів Слобожанського ВДВС, згідно якого у липні-серпні 2023 року на офіційну електронну адресу вказаного ВДВС звернення скаржника ОСОБА_1 чи його представника саме в інтересах ОСОБА_1 не надходили; зазначений витяг долучений до матеріалів справи.

За таких обставин, враховуючи, що ВДВС не отримувало звернення скаржника ОСОБА_1 чи представника в його інтересах, у начальника ВДВС не виникло обовязку щодо розгляду звернення, яке не надходило.

З урахуванням викладеного, у задоволенні вимоги скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повинно бути відмовлено саме з наведених вище підстав; місцевий суд помилково не перевірив факт неотримання ВДВС заяви ОСОБА_3 (чипредставника вйого інтересах) про звільнення майна з-під арешту. Отже, ухвала місцевого суду підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.

Враховуючи, що вимоги скарги про звільнення з-під арештів (накладених на підставі постанови номер 49875214 та на підставі постанови номер 61993870) нерухомого майно по АДРЕСА_1 обгрунтовані неправомірною бездіяльністю ВДВС, факт вчинення якої судом не встановлений, - колегія дійшли висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки вимоги про звільнення майна з-під арешту є похідними від вимоги про визнання бездіяльності неправомірною та передчасними.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином,колегія дійшлависновку пронаявність підставдля частковогозадоволення апеляційноїскарги тазміни оскаржуваноїухвали в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 03жовтня 2023року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від03жовтня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова