Рішення

від 25.12.2023 по справі 160/15014/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 рокуСправа №160/15014/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-БЕТОН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі відділення Фонду, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-БЕТОН» (далі ТОВ «МТС-БЕТОН», відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-БЕТОН» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 109 992,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку у відділенні Фонду. Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, складеного в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, надісланого відповідачу у формі електронного документа: середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік склала 38 осіб; середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» повинна складати 2 особи; середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 1 особа. Таким чином, відповідачем не забезпечено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, внаслідок чого за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 109 992,74 грн. Оскільки зазначена сума, у визначений законодавством строк, відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість у розмірі 109 992,74 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, слідує: січень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 50, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; лютий 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 51, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2; березень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 51, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2; квітень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 36, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2; травень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 35, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; червень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 35, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; липень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 34, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; серпень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 3 , у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; вересень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 30, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; жовтень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 31, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; листопад 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 34, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2; грудень 2022 року: середньооблікова кількість штатних працівників - 33, у т.ч. працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 2. Відповідач зауважує, що працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, не входять до середньооблікової кількості штатних працівників та позивач не має правових підстав враховувати мобілізованих працівників у розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників. Зазначає, що на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у 2022 році на військову службу було мобілізовано 3 (три) працівника підприємства. Так, на підставі наказу ТОВ «МТС-БЕТОН» №25/а від 29.04.2022 увільнено від роботи у зв?язку із призивом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та на підставі наказу ТОВ «МТС-БЕТОН» №25/6 від 01.05.2022 увільнено від роботи у зв?язку із призивом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_3 . Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «МТС-БЕТОН» за 2022 рік, для розрахунку квоти із працевлаштування осіб з інвалідністю, фактично становить: 36, 8 ~ 37 ociб. Відповідно, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік) складає: 37 * 4% = 1,48 ~ 1 особа. Оскільки, середньооблікова кількість штатних працівників осіб з інвалідністю за 2022 рік становила 1,42 ~ 1 особа, відповідач вважає, що ТОВ «МТС-БЕТОН» фактично був виконаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Судом встановлено, що ТОВ «МТС-БЕТОН» перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу у формі електронного документа:

- середньооблікова чисельність штатних працівників особового складу за рік 38 осіб;

- середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 1 особа;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 2 особи;

- фонд оплати праці штатних працівників 4 179 724,12 грн;

- середня річна заробітна плата штатного працівника 109 992,74 грн;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю 1 особа;

- сума адміністративно-господарських санкцій 109 992,74 грн.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 17 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ), відповідача повинна складати 2 особи.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 1 особа, що є менше ніж встановлено нормативом.

Таким чином у 2022 році 1 робоче місце, призначене для осіб з інвалідністю, залишились не зайнятими.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 109 992,74 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Так, відповідач у підтвердження обставин мобілізації трьох його працівників до лав Збройних Сил України надав до суду такі документи:

1.Наказ ТОВ «МТС-БЕТОН» від 29.04.2022 №25/а «Про увільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації» та увільнено:

- ОСОБА_4 , машиніста бульдозера, від роботи 01.05.2022 у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби????;

- ОСОБА_2 , робітника карти намиву, від роботи з 01 травня 2022 р. у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

2.Наказ ТОВ «МТС-БЕТОН» від 17.05.2022 №25/б «Про увільнення ОСОБА_3 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації» та увільнено ОСОБА_3 , водія автотранспортних засобів, від роботи з 17.05.2022 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 109 992,74 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачає, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон № 875-ХІІ.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено частинами 1-3 статті 19 Закону №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок обчислення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік встановлений Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Інструкції №286 в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: у зв`язку з виконанням державних або громадських обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, особи, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відносяться до осіб, які виконують державні обов`язки і, як наслідок, включаються в облікову кількість працівників.

Згідно з абзацом першим підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3 Інструкції №286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Отже, підпунктом 3.2.2 пункту 3 Інструкції №286 визначено виключний перелік працівників, які не враховуються при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, і до цих працівників не входять особи, які виконують державні або громадські обов`язки, зокрема особи, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Відтак працівники, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, включаються до середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивач вірно визначив середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік у кількості 2 осіб, врахувавши при обрахунку також працівників, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації.

Частинами першою і другою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина четверта статті 20 Закону №875-ХІІ ).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частинами першою і третьою статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов`язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 827-22).

Періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Судом встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2022 році становила 38 осіб. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач мав працевлаштувати 2 осіб з інвалідністю, але середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у 2022 році становила 1 особа.

Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, відповідач створив у 2022 році робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформував про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості шляхом подання звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав у 2022 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Будь-яких заперечень щодо правильності проведення позивачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач суду не надав, а суд порушень в їх обчисленні не встановив.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса: вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-БЕТОН» (адреса: проспект Свободи, буд. 43Д, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40159233) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС-БЕТОН» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 109 992 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 74 копійки.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар