Рішення

від 12.12.2023 по справі 804/16463/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Справа № 804/16463/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняВасильченко Є.А. за участі: представники позивача представник відповідача Усов О.М., Абрамов В.В. Резніков Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «АНТАЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

21.12.2015 року Приватне підприємство «АНТАЛ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0001682201 Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 36916755, про визначення суми грошового зобов`язання приватного підприємства «АНТАЛ» у сумі 807744 грн. 00 коп., в тому числі: за платежем податок на прибуток 538496 грн. 00 грн., за штрафними санкціями 269248 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0001692201 Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 36916755, про визначення суми грошового зобов`язання приватного підприємства «АНТАЛ» у сумі 850257 грн. 00 коп., в тому числі: за платежем податок на додану вартість 566838 грн. 00 грн., за штрафними санкціями 283419 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0001682201 та №0001692201 є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року. Вказує, що висновки перевірки про заниження податку на прибуток на суму 1302222,00 грн. та податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1373760,00 грн. по операціям з придбання товару у контрагентів ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 та ТОВ Торговий Дім Ветек, які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаними контрагентами-постачальниками, є невірними, оскільки вони базуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент спірних правовідносин вказані контрагенти-постачальники мали необхідний обсяг правосуб`єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Також вказує, що вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к відносно посадової особи ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 не може підтверджувати нереальність фінансово-господарських операцій позивача з останнім, оскільки такі в рамках справи №646/3810/15-к не досліджувались.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0001682201 та №0001692201 від 07.12.2015 року.

Постановою Верховного Суду від 14.04.2021 року касаційну скаргу Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року у справі №804/16463/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 року задоволено заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну позивача у справі №804/16463/15 за позовом Приватного підприємства Антал до Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та допущено заміну первісного відповідача у справі №804/16463/15 з Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (код ВП 44118658).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року по справі №804/16463/15 позовну заяву Приватного підприємства «АНТАЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 року по справі №804/16463/15 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 року у справі №804/16463/15 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 року скасовано, а справу №804/16463/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, складеного 05.10.2023 року, справу було розподілено судді Н.В. Захарчук-Борисенко.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року прийнято адміністративну справу №804/16463/15 за позовом Приватного підприємства «АНТАЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до свого провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.10.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке: посилання позивача про наявність довіреності від 03.09.2012 року №29, виданої працівнику ОСОБА_1 , термін дії 3 роки, суперечить Інструкції про порядок застосування довіреностей на отримання ТМЦ, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року; у ТТН №425 та №426 від 19.02.2013 року не зазначено підпис та прізвище особи, що відпустила товар. У наявності лише штамп з надписом «ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Автономна республіка Крим м. Сімферополь код 37428788»; акти виконаних робіт №33 та №34 від 19.02.2013 року не містять повну інформацію про здійснену господарську операцію (не зазначено вид та марку транспортного засобу, відсутня назва товару, кількість товару, що перевозився, та /або посилання на ТТН, згідно якої здійснено перевезення. Акти надання послуг складені раніше, ніж була здійснена сама господарська операція (дата складання актів №33 та №34 19.02.2013 року, у ТТН №425 та №426 дата перевезення 20.02.2013 року); у ході проведення перевірки та у ході розгляду Заперечень на Акт №1178/04-16-2/25017898 від 20.11.2015 року ПП «АНТАЛ» не надано журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП як доказ їх ведення на підприємстві. Стосовно вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к відповідачем зазначено, що оскільки вироком суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, встановлено факт створення фіктивного підприємства, то видані таким підприємством документи не мають законної сили первинних документів у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

01.11.2023 року до суду надійшли засобами поштового зв`язку пояснення від представника позивача, яким вказано, що у матеріалах справи по кожній поставці, що досліджуються, наявні акти за формою №5-НП. Будь-які претензії до зазначених актів у відповідача відсутні. Кожен з цих актів містить всю необхідну інформацію, що зазначається в Додатку 1 до Інструкції і про яку йдеться в постанові ВС на ст. 14 та належно оформлений. Представником наголошується також, що акт за формою №14-НК згідно Інструкції №271/121 необхідно складати тільки в разі отримання нестандартних нафтопродуктів. Окрім того, в Акті №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року «Про результати планової виїзної перевірки ПП «АНТАЛ» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року відсутні претензії податкового органу до первинних документів щодо правовідносин між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020». Посилання податкового органу на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к в обгрунтування нечинності правочину не спростовує реальності спірних операцій, оскільки фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у цій кримінальній справі не досліджувались. Разом з тим, податковим органом не надано ніяких застережень щодо незаконної діяльності ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», можливих порушень ним податкового законодавства станом на 26.09.2013 року. ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» не числиться серед ризикових контрагентів ПП «АНТАЛ» у 213-2014 роках відповідно до наданої відповіді Верхньодніпровським ОДПІ, оформленої листом №2561/10/04-16-22-01 від 02.04.2015 року.

09.11.2023 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено зокрема про таке. Так, для отримання вантажів на станції призначення ОСОБА_1 було видано відповідну довіреність, а, тому відсутня необхідність видачі ПП «АНТАЛ» окремої довіреності для ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», яке користувалось у даному випадку послугами залізниці. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. Журнали за формами №6-НП та №7-НП не є первинними документами, які підтверджують/спростовують здійснення платником податку валових витрат та визначають права на віднесення сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020». Повторно зазначено на відсутності необхідності для складання Актів за формою №14-НК, так як по всіх поставках претензій до постачальників по якості придбаних нафтопродуктів не було, а всі нафтопродукти мали сертифікати та паспорти якості і прибували за пломбами відправника. У п. 6.1.7. Інструкції №271/121 йдеться про дії вантажоодержувача нафтопродуктів у разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродукту.

Представник позивача скористався правом на подання додаткових пояснень, які надійшли до суду 21.11.2023 року, та, в яких вказав, що саме Акти по формі №5-НП є підставою для оприбутковування нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб, а не журнали за формою №6-НП та №7-НП. Такі журнали були надані для огляду під час розгляду заперечень на акт перевірки, за результатами розгляду яких було зменшено суму донарахувань за рахунок підтвердження Верхньодніпровською ОДПІ «реальності» та «товарності» господарських операцій з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК». Крім того, ці журнали надавались для огляду під час першого розгляду справи в адміністративному суді і цей факт був відображений у Постанові від 25.01.2016 року: «Вказані нафтопродукти були обліковані в Журналі надходження та обліку нафти та нафтопродуктів». Одночасно, в Акті перевірки відсутні будь-які претензії податкового органу до первинних документів, що відображають господарські операції між ПП «АНТАЛ» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

04.12.2023 року представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області долучено до матеріалів справи зокрема вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи сторін у судових засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство (ІК в ЄДРПОУ 25017898) зареєстроване 12.12.1997 року у встановленому законом порядку, та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що у період з 26.10.2015 року по 13.11.2015 року Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 13.10.2015 року №313 було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «АНТАЛ» вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки 20.11.2015 року складено акт №1178/04-16-22/25017898, у висновку якого зазначено про встановлення порушень, зокрема:

- п.п.14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1302222 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 1302222 грн.,

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1373760 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за травень 2013 року у сумі 140950 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 399370 грн.; листопад 2013 року у сумі 44791 грн.; за грудень 2013 року у сумі 136771 грн.; за січень 2013 року у сумі 225990 грн.,

- п.1 ст.120 Земельного кодексу України, ст.2, ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 рік на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю

Не погодившись з висновками акта перевірки №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року, ПП «АНТАЛ» подано заперечення до Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заперечення, Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 03.12.2015 року №2267/10/04-16-22 було направлено на адресу позивача відповідь, якою надано висновок з урахуванням пояснень та первинних документів наданих позивачем до розгляду, а висновки за результатами планової документальної перевірки викладені в наступній редакції:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 538496 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 538496 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 566838 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за квітень 2013 року у сумі 33333 грн.; за травень 2013 року у сумі 107617 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.;

- п.1 ст.120 Земельного кодексу України, ст.2, ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 рік на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю.

Листом від 07.12.2015 року №2308/10/04-16-22 Про внесення змін до відповіді на заперечення до акту перевірки ПП «АНТАЛ» від 20.11.2015 року №1178/04-16-22/25017898 Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесено зміни до листа від 03.12.2015 року №2267/04-16-22 Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ПП «АНТАЛ» від 20.11.2015 року №1178/04-16-22/25017898, а саме: слід читати:

Висновки за результатами планової документальної перевірки викласти в наступній редакції, а саме: перевіркою встановлено порушення ПП АНТАЛ:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 538496 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 538496 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 566838 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за травень 2013 року у сумі 140950 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.;

- п.1 ст.120 Земельного кодексу України, ст.2, ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 рік на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю.

На підставі акта перевірки №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.12.2015 року №0001682201, яким ПП «АНТАЛ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 538 496,00 грн. за основним зобов`язанням, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 269 248,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.12.2015 року №0001692201, яким ПП «АНТАЛ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 566 838,00 грн. за основним платежем, та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 283 419,00 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлювалося, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимогстатті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ №88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020. Так, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з його контрагентом слід з`ясувати їх реальність, встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях, підтвердити або спростувати добросовісність позивача, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідних операцій.

Судом встановлено, що між ПП «АНТАЛ» (покупець) та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 укладено договір поставки нафтопродуктів №2307/12-И-1 від 23.07.2012 року.

05.02.2013 року до вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №1 на поставку товару загальною вартістю 705925,00 (з ПДВ).

Також сторонами погоджені специфікації:

- №2 від 12.02.2013 року на поставку товару загальною вартістю 636000,00 (з ПДВ);

- №3 від 20.03.2013 року на поставку товару загальною вартістю 705925,00 (з ПДВ);

- №4 від 04.05.2013 року на поставку товару загальною вартістю 694925,00 (з ПДВ);

- №5 від 13.06.2013 року на поставку товару загальною вартістю 679800,00 (з ПДВ).

На підтвердження виконання договірних зобов`язань позивачем надані наступні документи:

- видаткові накладні №РН-0001827 від 09.02.2013 року, №РН-0002255 від 20.02.2013 року, №РН-0002256 від 20.02.2013 року, №РН-0003762 від 20.03.2013 року, №6542 від 04.05.2013 року, №9307 від 18.06.2013 року;

- податкові накладні №196 від 06.02.2013 року, №340 від 09.02.2013 року, №491 від 12.02.2013 року, №568 від 14.02.2013 року, №895 від 20.02.2013 року, №768 від 20.03.2013 року, №91 від 05.05.2013 року, №662 від 14.06.2013 року (з розрахунком коригування №801 від 18.06.2013 року), №802 від 18.06.2013 року;

- рахунки на оплату, залізничні накладні, товарно-транспорті накладні, паспорти якості, сертифікати відповідності, акти приймання нафтопродуктів за кількістю, платіжні доручення на оплату товару.

Представником позивача зазначалось, що товар поставлявся в рамках договору №ПР/ДН-2-03-091 від 18.03.2003 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, що укладено з ДП «Придніпровська залізниця».

На виконання вказаного договору ПП «АНТАЛ» було видано довіреність №29 від 03.09.2012 року, якою уповноважено ОСОБА_1 вчиняти дії на підрозділах ДП «Придніпровська залізниця», зокрема: отримувати вантажі, що прибули на адресу ПП «АНТАЛ» на залізничній станції.

Представник позивача наголошує, що діючи на підставі довіреності №29 від 03.09.2012 року, договору №ПР/ДН-2-03-091 від 18.03.2003 року ОСОБА_1 , використовуючи власний електронний цифровий підпис, здійснював електронне розкредитування залізничних вагонів (фактичне їх отримання за електронною накладною) після загального огляду цих вагонів на станції призначення - «Жовті Води-2» (код станції 457002). Також, працівник ОСОБА_1 особисто, в складі комісії, приймав ПММ, що підтверджується актами приймання нафтопродуктів за формою 5-НП.

З огляду на те, що для отримання вантажів на станції призначення ОСОБА_1 було видано відповідну довіреність, то необхідність видачі ПП «АНТАЛ» окремої довіреності для ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020, яке користувалось в даному випадку послугами залізниці, відсутня.

Також позивачем зазначалось, що транспортування здійснювалось перевізником ПП «ЕВЕРЕСТ» в рамках договору №8-13ТР про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.02.2013 року. До пояснень надано: договір №8-13ТР про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.02.2013 року, акт надання послуг №33 від 19.02.2013 року, договір оренди транспортних засобів від 14.02.2009 року, акт надання послуг №34 від 19.02.2013 року, договір оренди транспортних засобів від 11.02.2010 року.

Також в ході судового розгляду справи позивачем зазначалось, що придбаний товар було реалізовано в межах господарської діяльності, зокрема через АЗС, які належать ТОВ ГІГ, в рамках договору комісії №2008/1 від 01.01.2008 року на реалізацію ПММ, в рамках договору про надання послуг з реалізації ПММ №2012/2 від 31.12.2011 року, укладеного з ТОВ ГІГ; в рамках договору поставки ПММ №02/13 від 02.01.2013 року, укладеного з КП «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради»; в рамках договору поставки ПММ №18/13 від 02.01.2013 року, укладеного з ТОВ «Темп», в рамках договору поставки ПММ №17/13 від 02.01.2013 року, укладеного з ПКФ «Рубин», в рамках договору поставки ПММ №15/13 від 01.02.2013 року, укладеного з ТОВ «Торговий дім Еко-Сервіс»; в рамках договору поставки ПММ №10/13 від 15.01.2013 року, укладеного з ТОВ «Позитрон-GmbH»; в рамках договору поставки ПММ №01/13 від 02.01.2013 року, укладеного з ТОВ «Торговий дім Еко-Сервіс»; в рамках договору поставки ПММ №03/13 від 02.01.2013 року, укладеного з ТОВ «Восток-Руда»; в рамках договору поставки ПММ №08/13 від 02.01.2013 року, укладеного з ПП «Гідромонтаж»; в рамках договору №98 від 12.03.2013 року, укладеного з виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради; в рамках договору поставки ПММ №25/13 від 20.03.2013 року, укладеного з ФГ «Нектар»; в рамках договору поставки ПММ №20/13 від 01.02.2013 року, укладеного з КП «Желтоводсктеплосеть».

При цьому, суд вказує, що основним видом господарської діяльності ПП «АНТАЛ» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що, в свою чергу, пояснює необхідність придбання великого обсягу вище наведеного товару, який було придбано в рамках договору поставки, укладеного з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020.

Також суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тим більше обставини надання послуг зі зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов`язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності операцій із контрагентами. Але, в кожному конкретному випадку слід дослідити господарську операцію у повному обсязі, перевірити, чи всі етапи підтверджено належними первинними документами

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі №814/1561/14.

Також посилання відповідача на порушення вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 року №271/121, судом визнається безпідставним, оскільки така встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску, та дотримання її вимог не може підтверджувати/спростовувати операції з контрагентами в частині придбання ПММ.

Суд зазначає, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до абз. 1-2 п. 5.2.6 Інструкції №281/171/578/155 результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.

Тобто, саме Акти за формою №5-НП є підставою для оприбутковування нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Саме такі акти містять інформацію зокрема щодо технічного стану автоцистерни, пломб ЗЗП, засобів вимірювальної техніки, показників нафтопродуктів та чи додано паспорт якості.

Абзацом 4 підпункту 5.2.7 Інструкції №281/171/578/155 регламентовано, що уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (додаток 2), сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства.

Тобто, журнал за формою №6-НП ведеться лише для поставок нафти або нафтопродуктів залізничним транспортом.

Відповідно до додатку №6 Інструкції №281/171/578/155 журнал за формою №7-НП не містить підписи для уповноважених осіб.

У судовому засіданні представником позивача наголошено на неможливості надання суду журналів для огляду, зважаючи на незбереження таких.

Одночасно, Акти за формою №14-НК не є підставою для оприбутковування нафтопродуктів. Зі змісту Інструкції №271/121 встановлено, що у разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів, що надійшли, вимогам нормативних документів, вантажоодержувач зупиняє подальше приймання нафти та/або нафтопродуктів та зобов`язаний забезпечити умови їх збереження, викликати представника виробника (постачальника), зробити випробування і за даними результатів скласти акт за формою №14-НК.

Для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб у відповідності до вимог ДСТУ 4488, а потім складається акт за формою №14-НК (п. 6.1.18 6.1.18 Інструкції №271/121).

Так, акт за формою №14-НК складається у разі невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів, що надійшли, вимогам нормативних документів. Матеріали справи не містять претензій по поставках до постачальників щодо якості придбаних нафтопродуктів.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено, що контролюючий орган надсилав позивачу запити щодо надання таких журналів та актів.

Вказані журнали та акти надавались представником позивача контролюючому органу при поданні заперечень на акт.

Одночасно, в Акті №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року зазначено, що приймання товару здійснювалось по кількості відповідно Актів приймання нафтопродуктів за формою №5-НП. Також зазначений Акт не містить зауважень відповідача щодо первинних документів позивача.

Окрім того, вищевказані журнали та акти не належать до документів, на підставі яких формується податковий та бухгалтерський облік та не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Таким чином, наявні у матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 у перевіряємий період.

Стосовно ділової мети та добросовісності позивача при здійсненні господарських операцій з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020, то суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Крім того, у матеріалах справи наявна довідка №81/22.7 від 17.10.2013 року про результати зустрічної звірки ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, відповідно до якої ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» не відноситься до списків платників утворювачів схемного кредиту. Звіркою документально підтверджено здійснення господарських відносин ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» із ПП «АНТАЛ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ПП «АНТАЛ» (Т.3, а.с. 64-68).

Представник позивача у процесуальних документах, поданих при розгляді справи, звертав увагу, що вказана довідка складена податковим органом за результатами звірки з ініціативи саме позивача, а не податкового органу, та зазначив, що ця довідка підтверджує, що ПП «АНТАЛ» діяло з належною обачністю, продовжуючи правовідносини з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», з чим, у свою чергу, погоджується і суд.

У доповнення вказаному, представник позивача, адвокат Абрамов В.В. подав адвокатський запит до податкового органу стосовно ризикових контрагентів ПП «АНТАЛ». Листом Верхньодніпровської ОДПІ від 02.04.2015 року №2561/10/04-16-22-01 надано відповідь на вказаних запит. Серед ризикових контрагентів не вказано ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (Т. 3 а.с. 74-75).

Вказане свідчить про те, що позивач діяв добросовісно, з належною обачністю щодо підприємства ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

Разом з тим, відповідач посилається на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к, яким визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_2 директора ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020.

Копію вказаного вироку витребувано головуючим у судовому засіданні та надано представником відповідача 04.12.2023 року.

Дослідивши вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к, суд відхиляє аргументацію відповідача, яка базується на вироку, оскільки вироком господарські операції ПП «АНТАЛ» з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 не досліджувались, а також не була предметом дослідження саме діяльність підприємства та його ймовірна фіктивність упродовж періоду, зазначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

За положеннями частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Велика палата Верховного суду у Постанові від 07.07.2022 року по справі №160/3364/19 зазначила, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, тільки якщо він містить посилання саме на ці операції.

У вказаному вироку, на який посилається відповідач, зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину, яка полягає у придбані та реєстрації ОСОБА_2 підприємства ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 без наміру здійснення господарської діяльності. Жодних інших обставин, які б свідчили про неможливість здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироку не встановлено.

Суд зазначає, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17, від 05.06.2018 року у справі №2а-1570/6063/12.

Отже, суд не бере до уваги вказаний вирок, оскільки наведені у ньому обставини не були предметом дослідження у даній справі, а також з огляду на те, що зазначений вирок не утримує в собі жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій ПП «АНТАЛ» з контрагентом ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020.

Таким чином, відсутність у вироку Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к фактів, які підтверджують нереальність господарських операцій ПП «АНТАЛ» (позивача у справі) із його контрагентом ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи, спростовує доводи відповідача, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій ПП «АНТАЛ» з його контрагентом та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту та валових витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №826/1571/16 та від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а, де була надана оцінка подібним правовідносинам.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Також суд не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладеного договору та специфіку придбаних товарів, суд робить висновок, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання товару у ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. (Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), (Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) (Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії, пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення поза розумними сумнівом. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства (рішення від 25.11.1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення встановлений законом, є передбачуваність. Норму не можна вважати законом, якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом

Отже, позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, їх використання в господарській діяльності, підтверджено виконання умов укладеного договору, надано докази факту виконання договірних зобов`язань та відповідних розрахунків за укладеним договором. Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Таким чином, висновки акта перевірки №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року в частині нереальності правовідносин з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, а також, зважаючи на відсутність належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «АНТАЛ» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «АНТАЛ» (52204, м. Жовті Води, вул. Петровського, 43а, код ЄДРПОУ 25017898) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0001682201 Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 36916755, про визначення суми грошового зобов`язання приватного підприємства АНТАЛ, код ЄДРПОУ 25017898, в сумі 807744 грн. 00 коп., в тому числі: за платежем податок на прибуток 538496 грн. 00 грн., за штрафними санкціями 269248 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0001692201 Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 36916755, про визначення суми грошового зобов`язання приватного підприємства АНТАЛ, код ЄДРПОУ 25017898, в сумі 850257 грн. 00 коп., в тому числі: за платежем податок на додану вартість 566838 грн. 00 грн., за штрафними санкціями 283419 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу на користь Приватного підприємства «АНТАЛ» судові витрати в сумі 24870 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 грудня 2023 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко