Ухвала

від 21.12.2023 по справі 640/22264/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 грудня 2023 року м. Київ № 640/22264/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Цімейко Б.А.,

від відповідача не з`явилися,

третя особа-1 Калько Д.О.,

третя особа-2 Рафальська І.В.,

від третьої особи-3 Кокотун А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала»

до Ради адвокатів міста Києва

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

Міністерство юстиції України

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» (позивач) до Ради адвокатів міста Києва, в якому позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6075 від 26 квітня 2018 року видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №8 від 12.04.2018 на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 суд залучив до участі в адміністративній справі № 640/22264/21 ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Також суд залучив до участі в адміністративній справі № 640/22264/21 Міністерство юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2021 суд повернув зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала», Ради адвокатів міста Києва про визнання повноважень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від10.08.2022 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/22264/21 та продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/22264/21, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/22264/21 та ухвалив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 суд відклав розгляд справи на 16.11.2023.

Протокольною ухвалою київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.12.2023.

У судове засідання, призначене у справі на 21.12.2023 з`явилися уповноважені представники позивача та Міністерства юстиції України, а також Калько Д.О. та Рафальська І.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національної асоціації адвокатів України.

Як було встановлено у ході судового розгляду справи до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Присутній у судовому засіданні заявник підтримав доводи заяви про закриття провадження у справі та просив її задовольнити.

Уповноважений представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі.

Третя особа-2 підтримала доводи вказаного клопотання та просила його задовольнити.

Представник третьої особи-3 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши заяву про закриття провадження у справі судом встановлено наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.1, 2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

В силу вимог п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем в межах даного позову заявлено вимогу щодо визнання недійсним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6075 від 26 квітня 2018 року видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 8 від 12.04.2018 на ім`я ОСОБА_1

Зокрема, позивач зазначає, що між ним та адвокатом Калько Д.О. було укладено договір про надання правничої допомоги №30/08-1 від 30.08.2019, вартість послуг 5600,00 грн. Позивач зазначив, що ОСОБА_1 було доручено підготувати, подати та супроводжувати в Окружному адміністративному суді м. Києва ряд адміністративних справ за позовними заявами позивача до структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації (КМДА). Разом з тим, позивачу стало відомо, про те, що до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла позовна заява про стягнення грошової заборгованості відповідно до Договору № 30/08/1 від 30.08.2019. Ознайомившись із позовною заявою у справі № 910/20633/20, позивач встановив, що третя особа порушила вимоги Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», її дії підпадають під ознаки дисциплінарного проступку.

У зв`язку із незгодою щодо процесуальних дій адвоката ОСОБА_1 у рамках здійснення представництва позивача у справах, останнім подавались численні звернення та скарги до Ради адвокатів міста Києва. Позивача поінформовано, що ОСОБА_1 не є адвокатом, відносно нього відсутні відомості у ЄРАУ, що в свою чергу унеможливлює його притягнення до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин, позивач дійшов висновку, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6075 від 26 квітня 2018, наявне у третьої особи, має бути в судовому порядку визнано недійсним, а рішення про його видачу - протиправним.

На підставі системного аналізу встановлених вище обставин справи, суд вбачає відсутність порушених прав та інтересів позивача діями або ж бездіяльністю Ради адвокатів міста Києва; відсутність будь-якого спору між сторонами, зокрема публічного-правового.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зауважує, що свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6075 від 26.04.2018 на ім`я ОСОБА_1 є індивідуальним актом та його прийняття, чинність чи скасування само по собі не несе для позивача жодних правових наслідків. Позивач не є учасником правовідносин щодо видання та анулювання спірного свідоцтва між його надавачем (Рада адвокатів м. Києва) та отримувачем ОСОБА_1 .

Разом з тим, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів, якої він безпосередньо стосується.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі №9901/643/18 (П/9901/643/18) дійшла висновку про те, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження акту індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки такий акт може бути оскаржений в суді, насамперед, його адресатом, тобто суб`єктом, для якого відповідний акт створює права та/чи обов`язки. Метою такого обмеження є недопущення розгляду в судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів, зокрема, як у цій справі.

Така мета досягається законодавчо встановленими обмеженнями, тобто останні є пропорційним переслідуваній меті.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 9901/645/18.

Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з п. 3.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, яким мотивує свої вимоги позивач, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Конституційний Суд України у п. 3.6 мотивувальної частини зазначеного рішення відобразив загальнотеоретичні положення , що інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Отже, законний (охоронюваний законом) інтерес виражається у можливостях суб`єкта права користуватися певним соціальним благом, не вимагаючи певних дій від інших осіб і лише за певних умов маючи можливість звертатися за захистом цього інтересу до суду з метою задоволення своїх потреб, які не суперечать суспільним.

Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб`єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України. Рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке безпосередньо і реально порушує права чи обов`язки позивача.

Дійсного порушення прав позивача Радою адвокатів міста Києва судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23902/23 від 31.08.2023, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» до Ради адвокатів міста Києва, Національної асоціації адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. В межах зазначеного спору позивачем Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» заявлено наступні вимоги:

- визнати протиправними дії Ради адвокатів міста Києва та Національної асоціацій адвокатів України які полягають у прийнятті протокольних рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії КВ№6055 від 08.02.2018, на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_4 та внесенні відомостей в Єдиний реєстрі адвокатів України;

- зобов`язати Раду адвокатів міста Києва та Національну асоціацію адвокатів України скасувати протокольні рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_2 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_4 та внести відповідні відомості в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю виданих на підставі протокольних рішень Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_3 , серії КВ№6313 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_4 ..

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», в даному випадку слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 420/14973/21 від 27.07.2022 за подібних правовідносин.

Крім того, аналогічні правові висновки викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 640/20308/21, де судом надавалась правова оцінка ухвалі суду про закриття провадження в аналогічній справі.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі.

Щодо доводів представника позивача про те, що він позбавлений можливості захистити свою честь, гідність та ділову репутацію суд зазначає, що питання захисту честі, гідності та ділової репутації підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, однак не в межах адміністративного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 640/22264/21 за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» до Ради адвокатів міста Києва, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготволено та підписано 25.12.2023 року.