Рішення

від 25.12.2023 по справі 440/14036/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14036/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" (надалі - позивач; ПП "АРСЕНАЛ 2009") до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови №022240 від 29.08.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка була винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ПП АРСЕНАЛ 2009.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було допущено порушень, про які зазначено в акті перевірки, оскільки в силу пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, водій, що керує ТЗ (транспортним засобом), який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. На момент проведення перевірки водій мав у наявності індивідуальну контрольну книгу водія, де обліковував свій час роботи та відпочинку, оскільки 01.08, 02.08, 03.08.2023 керував транспортним засобом, який не обладнаний тахографом. Вказує, що водій ОСОБА_1 04.08.2023 під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів надав інспектуючим особам всі документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14036/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті.

14 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 38-46/, в якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за змістом акту проведення перевірки №АР031298 від 04.08.2023 посадовою особою відповідача встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010; у водія відсутні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону. Вказує, що відповідно до приписів Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Зазначає, що копію індивідуальної контрольної книжки позивач надав лише до суду та не надавав під час рейдової перевірки.

27 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 60-70/, у якій зазначено, що 20.11.2023 на адресу позивача надійшов відзив на позовну заяву, що свідчить про те, що відзив поданий відповідачами з порушенням п`ятнадцятиденного строку, встановленого судом, внаслідок чого обмежено право позивача в можливості вчасного реагування на цей документ. Позивач повторює, що водій ОСОБА_1 04.08.2023 під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів надав інспектуючим особам всі документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що відповідач у відзиві не спростував правову позицію позивача, підтверджену належними та допустимими доказами.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ПП "АРСЕНАЛ 2009" зареєстроване як юридична особа 30.11.2009, основним видом економічної діяльності позивача є 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 17-22/.

04.08.2023 на АС Умань посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 31.07.2023 по 06.08.2023 / зворот а.с. 54/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 27.07.2023 №012961 /а.с. 54/ проведено перевірку транспортного засобу марки SETRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 03.04.2013 Приватному підприємству "Арсенал 2009" /а.с. 13-14/ та за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , який пред`явив посвідчення водія, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с 15/.

За результатами перевірки складено акт №АР031298 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2023 /а.с. 12/, у якому зафіксовано порушення "вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія відсутні заповнені тахокарти у кількості, що передбачено законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія" /а.с. 12/.

16.08.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті вручено представнику позивача повідомленням про вручення повідомлення №60064/34/24-23 від 09.08.2023 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної 29.08.2023 з 10-00 до 12-00 у Відділі державного нагляду (контролю) у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155 /зворот а.с. 58/.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті 29.08.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Валерієм Звагольським на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 у сумі 17000 грн. з посиланням на те, що ПП "Арсенал 2009" 04.08.2023, 10:15, АС Умань, SETRA, НОМЕР_1 , допущено порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 04.08.2023 №031298) /а.с. 11/.

Позивач не погодився з постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 /надалі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.08.2023 на АС Умань посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 31.07.2023 по 06.08.2023 / зворот а.с. 54/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 27.07.2023 №012961 /а.с. 54/ проведено перевірку транспортного засобу марки SETRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 03.04.2013 Приватному підприємству "Арсенал 2009" /а.с. 13-14/ та за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , який пред`явив посвідчення водія, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с 15/.

За результатами перевірки складено акт №АР031298 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2023 /а.с. 12/, у якому зазначено про здійснення нерегулярних пасажирських перевезень Львів-Полтава 35 пасажирів та зафіксовано порушення "вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія відсутні заповнені тахокарти у кількості, що передбачено законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія" /а.с. 12/.

За приписами статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

До перевірки водієм, зокрема, надано договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на міжнародних та міжобласних маршрутах протяжністю понад 50 кілометрів від 30.07.2023, укладеного між перевізником ПП "Арсенал 2009" та замовником Т.Ф. "Автотур" /зворот а.с. 56, а.с. 57/.

Отже, під час здійснення нерегулярного пасажирського перевезення за маршрутом Львів-Полтава 04.08.2023 позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

За приписами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів установлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Норми даної Інструкції поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п. 1.3. Інструкції), без поділу на міжнародні та внутрішні перевезення.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікована Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Пунктами 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі по тексту - Положення № 340) визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв (п. 1.5 Положення).

Згідно з п. 6.3 вказаного Положення водій, що керує ТЗ (транспортним засобом), який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (п. 1.3 Положення).

З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Такі висновки відповідають застосуванню норм матеріального права у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17.

Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують пасажирські та вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є заповнені тахокарти, або картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Перевіркою не було встановлено відсутності обладнання автобусу, що використовувався для нерегулярного пасажирського перевезення, діючим та повіреним тахографом.

В акті перевірки №АР031298 від 04.08.2023 /а.с. 12/ зазначено про порушення "вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія відсутні заповнені тахокарти у кількості, що передбачено законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія" /а.с. 12/.

Отже, в акті перевірки №АР031298 від 04.08.2023 не конкретизовано, за які саме дні у водія були відсутні заповнені тахокарти, а за які дні тахокарти надані до рейдової перевірки, як і не зафіксовано відсутності у водія ОСОБА_1 індивідуальної контрольної книжки водія.

У поясненнях, зазначених водієм ОСОБА_1 у акті №АР031298 від 04.08.2023, вказано наступне: "тахокарти за 01.08, 02.08, 03.08 відсутні, бланк підтвердження діяльності та графік змінності водія відсутні" /а.с. 12/.

Водночас, водій ОСОБА_1 у своїх поясненнях не зазначив про відсутність у нього індивідуальної контрольної книжки водія.

Представник позивача у заявах по суті стверджує, що водій ОСОБА_1 під час рейдової перевірки 04.08.2023, що відбулася на АС Умань, мав при собі індивідуальну контрольну книжку водія, копію якої позивачем додано до позову. Представник позивача пояснив, що водій обліковував свій режим роботи та відпочинку у індивідуальній контрольній книзі водія, оскільки 01.08, 02.08, 03.08.2023 він керував транспортним засобом, що не був обладнаний тахографом /а.с. 3, 23-24, 67/.

Надана до суду копія індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 відповідає вимогам Додатку 3 до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

У цій індивідуальній контрольній книжці водія ОСОБА_1 у графі «обліковий період» зазначено дату початку облікового періоду 01.06.2023.

За дати 01, 02, 03 індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 містяться записи та графи індивідуальної книжки водія заповнені, відповідачами не спростовано факту того, що ці записи стосуються саме відповідних днів серпня 2023 року.

Щодо наданих до суду відповідачами 18.12.2023 електронною поштою копій двох відеофалів, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до приписів статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Частиною 6 статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згідно з частиною 8 статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, відповідачі, які мають обов`язок реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, та зареєстрували такі електронні кабінети, повинні подавати електронні докази виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Копії двох відеофалів, подані до суду відповідачами 18.12.2023 усупереч вимогам статті 18 КАС України електронною поштою без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

При цьому, копія відеофайла "NOR_000000_000000_20230829161522_AA_N0215" взагалі не стосується предмету даного спору, оскільки стосується подій 29.08.2023, тоді як рейдова перевірка, оформлена актом №АР031298, відбулася 04.08.2023.

Копія відеофайла "20230804103745MEDIA" містить відомості про дату та час початку зйомки: 04.08.2023 10 год. 37 хв. та її закінчення: 04.08.2023 10 год. 43 хв., тоді як акт перевірки №АР031298 від 04.08.2023 містить відомості про дату і час перевірки "04.08.2023 р. 10 год. 15 хв." /а.с. 12/, тобто час перевірки, зазначений у акті перевірки та на копії відеофайлу є відмінними, цей відофайл не містить звуку та з цього запису неможливо встановити, якою саме особою, коли, де та за допомогою якого обладнання було здійснено цей запис.

Зважаючи на викладене вище, суд не бере до уваги копій двох відеофалів, поданих до суду відповідачами 18.12.2023, як неналежні та недостовірні докази у розумінні КАС України.

19.12.2023 до суду через канцелярію представником відповідача подано USB-флеш-накопичувач, який містить, зокрема, два відеофайли: "20230804101429MEDIA" та "20230804103745MEDIA".

Частиною 3 статті 79 КАС України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За приписами частини 8 статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідачі подали до суду зазначені вище електронні докази поза межами строку, встановленого частиною 3 статті 79 КАС України, та не обґрунтували неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідачів, а тому ці докази в силу частини 8 статті 79 КАС України не повинні прийматися судом до розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09 серпня 2022 р. № 590, портативний відеореєстратор, як правило, закріплюється на форменому одязі посадової особи Укртрансбезпеки або іншим способом, який забезпечує ефективну та якісну відеозйомку заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09 серпня 2022 р. № 590, особа, відповідальна за інформацію, зобов`язана забезпечувати завантаження даних з док-станцій та стаціонарних приладів відеофіксації на сервер зберігання фото- і відеозаписів (далі - сервер) з дотриманням організаційно-технічних заходів, які забезпечують захист інформації, відповідно до ступеня її конфіденційності.

Разом з тим, обидва надані до суду відеофайли "20230804101429MEDIA" та "20230804103745MEDIA" не мають звуку, а отже ці відозаписи є неякісними та з них неможливо встановити, якою саме особою чи особами здійснено кожну відеозйомку та за допомогою якого приладу чи приладів здійснено кожен відеозапис (одного чи декількох, потративного та/чи стаціонарного та/чи автомобільного відеорегістратора), неможливо встановити, які документи від водія вимагали перевіряючі, а отже з цих відеофайлів неможливо встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи все викладене вище, суд не бере до уваги відеофайли, що надані до суду представником відповідачів 19.12.2023.

Згідно з абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень у спірних правовідносинах, не надано до суду у строк, встановлений законом, належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність та не надання під час здійснення рейдової перевірки 04.08.2023 індивідуальної контрольної книжки водія.

Таким чином, відповідачами не доведено факту порушення ПП "Арсенал 2009" абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, за яке з позивача стягнуто штраф у сумі 17000 грн. постановою Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023, а отже не доведено правомірності оскаржуваної у цій справі постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023.

За встановлених обставин та наведених вище норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29.08.2023 прийнята відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, позовні вимоги ПП "Арсенал 2009" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

27 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали за ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) /а.с. 73/, в обґрунтування якого зазначено, що позивач вбачає в діях представника відповідачів ОСОБА_2 явне порушення процесуальних прав позивача, що полягають у порушенні рівності перед судом всіх учасників процесу.

Розглядаючи у ході розгляду справи питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали за ч. 1 ст. 249 КАС України за клопотанням позивача, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2, 3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі направлено судом та доставлено до електронних кабінетів Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 26 вересня 2023 року о 17 год. 49 хв. /а.с. 33, 36/.

Копію позовної заяви з додатками у цій справі направлено судом та доставлено до електронних кабінетів Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 26 вересня 2023 року о 20 год. 24 хв. /а.с. 34, 35/.

В силу приписів статті 251 КАС України днем вручення копії ухвали суду від 26 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі кожному з відповідачів є 27 вересня 2023 року.

Представник відповідачів сформував відзив на позовну заяву в системі "Електронний суд" 13 листопада 2023 року, який надійшов до суду 14 листопада 2023 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку, визначеного ухвалою суду від 26 вересня 2023 року.

До відзиву на позовну заяву представником відповідачів на підтвердження надіслання її копії іншому учаснику справи додано копію фіскального чека АТ "Укрпошта" від 13.11.2023 про надіслання рекомендованого листа ПП "Арсенал 2009" /а.с. 50/, який згідно відомостей веб сайту АТ "Укрпошта" був отриманий позивачем 23 листопада 2023 року.

27 листопада 2023 року позивач скористався своїм правом на подання до суду відповіді на відзив /а.с. 60-70/, у якій письмово виклав свої заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору. Ця відповідь позивача на відзив отримана судом та була врахована при прийнятті цього рішення.

Отже, несвоєчасне подання представником відповідачів відзиву на позовну заяву у даному випадку не призвело до неможливості реалізації позивачем свого права на подання до суду відповіді на відзив та, як наслідок, не призвело до порушення принципу рівності учасників судового процесу.

Щодо суті відзиву на позовну заяву, то заперечення відповідачів, їх аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору не можуть бути підставою для притягнення відповідачів або їх представника до кримінальної чи адміністративної відповідальності, оскільки такі заперечення, аргументи, пояснення та міркування є суб`єктивними судженнями сторони відповідача щодо предмета спору.

Підсумовуючи викладене вище та враховуючи, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, суд розглянувши питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали за ч. 1 ст. 249 КАС України, не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн., що підтверджується платіжним документом від 11.09.2023 /а.с. 25/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 28/.

Отже, при задоволенні позову Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 18, 72-77, 79, 90, 99, 132, 139, 229, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" (вул. Пушкіна, 4, село Копили, Полтавський район, Полтавська область, 38761, ідентифікаційний код 36613282) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022240 від 29 серпня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич