Рішення

від 25.12.2023 по справі 460/13601/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2023 року м. Рівне№460/13601/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №21176 від 10.05.2023 та зобов`язання виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем віднесено позивача до переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (пункт 8). У зв`язку з цим, позивач подав до податкового органу пакет документів, що необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, однак рішення відповідачем залишено без змін. Стверджує, що надані ним документи підтверджують законність та реальність ведення своєї господарської діяльності, а прийняте відповідачем рішення №21176 від 10.05.2023 необґрунтоване, безпідставне, не містять конкретних об`єктивних фактів, на підставі яких його ухвалено, а тому є протиправним. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 12.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Повідомлено, що позивач не надав повний пакет документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а отже, на думку відповідача, позивачем не спростовано податкової інформації, наявної у податкового органу. Відтак, вважає, що оскаржуване рішення №21176 від 10.05.2023 про відповідність позивача - платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (пункт 8) правомірне та обґрунтоване. З огляду на наведене, просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи учасниками не подано.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві відповідачів клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участі їх представника не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» (код 35616612) є діючою юридичною особою, не перебуває в процесі припинення та є зареєстрованим платником податку. Основним видом діяльності товариства є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

27.02.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №10347 про віднесення платника податку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників).

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено про операції постачання і придбання за період з 01.01.2022 по 21.02.2023 згідно з УКТЗЕД 27010194300, 1001, 1005, 5407, 2711129700, 1001, 1205 з платниками податку, задіяними в ризиковій операції, 38750140 (ТОВ «ЕНКІНБУД»), 35616612 (ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС») .

11.03.2023 ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» подало до ГУ ДПС у Рівненській області письмові пояснення з пакетом документів на спростування відомостей, зазначених у рішенні від 27.02.2023. Так, у листі зазначено, що одними з видів економічної діяльності підприємства є 46.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами", 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин". Повідомлено, що для забезпечення діяльності згідно з КВЕД 46.71 підприємством укладено контракт з "BARTERS.A.", 15-281 BIALOSTOK, ul. Legionova 28, предметом якого є постачання скрапленого газу в Україну, та договір №16/05 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом вiд 16.12.2022 з ТОВ «Вікторія Транс-Сервiс». Для забезпечення діяльності згiдно з КВЕД 46.21 підприємством укладено договори з виробниками зернових культур, a cаме: ТОВ «Орiлькалатiнвест» і ТОВ «НОВЕ ЖИТТЯ». Зазначено, що у червні 2022 року підприємство підписало з ТОВ «ЕНКІНБУД» (38750140) договір поставки скрапленого газу. Поставка позивачем даного товару для товариства здійснювалася транспортом ТОВ «Вікторія Транс-Сервiс». У грудні 2022 року підприємство підписало з ТОВ «ЕНКІНБУД» договори поставки останньому зернових культур (пшениці і кукурудзи) та поставки ним для позивача дизельного палива. Вказано, що підприємство орендує складські та офісні приміщення у ФОП ОСОБА_1 , також підприємство має власний вантажний транспорт.

Однак за результатами розгляду пояснень позивача та доданих до нього документів 22.03.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №13925 про віднесення платника податку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку) із зазначенням аналогічної за змістом як у рішенні від 27.02.2023 інформації.

Додатково зазначено, що платником не надано повний пакет документів, передбачений п.10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової діяльності ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС». Надані документи є недостатніми для спростування ризиковості. Не в повному обсязі надано документи щодо придбаних і реалізованих товарів/послуг (договори, розрахункові документи, ТТН, акти звірки розрахунків з контрагентами, акти наданих послуг, тощо). Не надано оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 631,361,28.

27.04.2023 ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» подало до ГУ ДПС у Рівненській області письмові пояснення про невідповідність підприємства як платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з копіями первинних документів на обґрунтування реальності здійснених ним господарських операцій з платником, зокрема, ТОВ «ЕНКІНБУД» в період з 01.01.2022 по 21.02.2023.

10.05.2023 за результатами розгляду вказаних пояснень позивача і доданих до них документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято ідентичне за змістом рішення №21176 про віднесення платника податку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників).

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено про операції постачання і придбання за період з 01.01.2022 по 21.02.2023 згідно з УКТЗЕД 27010194300, 1001, 1005, 5407, 2711129700, 1001, 1205 з платниками податку, задіяними в ризиковій операції, 38750140, 35616612.

Аналогічно як і в попередньому рішенні додатково зазначено, що платником не надано повний пакет документів, передбачений п.10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової діяльності ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС». Надані документи є недостатніми для спростування ризиковості. Не в повному обсязі надано документи щодо придбаних і реалізованих товарів/послуг ТОВ «ЕНКІНБУД», зокрема, договори, розрахункові документи, ТТН на постачання дизпалива для ТОВ «ЕНКІНБУД», підтвердження місць зберігання товарів, отримання послуг навантаження/розвантаження товарів за адресою с.Козин, Радивилівський район, Рівненська область, місць зберігання пального в пунктах розвантаження с.Городок, Рівненська область.

Вважаючи рішення №21176 від 10.05.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком від 11.12.2019 №1165.

Згідно з п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже зазначалася судом раніше, 10.05.2023 комісією прийнято рішення №21176 про відповідність платника податку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчать матеріали справи, спірне рішення про відповідність платника податку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника прийнято з підстав відповідності п.8 критеріям ризиковості платника податку.

Так, пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Зміст оскаржуваного рішення свідчить, що воно прийняте «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 27.04.2023». Водночас первинним рішенням, яким було визнано відповідність ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку і яке послугувало підставою для подання позивачем додаткової інформації та документів (11.03.2023 та 27.04.223), є рішення комісії від 27.02.2023 №10347, у якому вказано, що воно прийняте «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Таким чином, комісією прийнято рішення про відповідність ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку і такої накладної/розрахунку коригування.

Як свідчить зміст витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.05.2023 ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» включено в Журнал ризикових платників за критерієм п.8 на підставі інформації, наданої управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків 27.02.2023. Згідно з поданою інформацією проведеним моніторингом реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» в адресу ТОВ «Ідек-2006» 22.02.2023 подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну 3 (поставка дизельного палива) на суму 1290,01 тис. грн.

Таким чином, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» подало на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну виписано за результатами господарської операції з ТОВ «Ідек-2006», а не ТОВ «ЕНКІНБУД», реальність господарських операцій з яким ставить під сумнів податковий орган у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації.

За таких обставин платник податків може належним чином реалізувати передбачене п.6 Порядку № 1165 право подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку).

Разом з тим, у рішенні від 10.05.2023 №21176 визначено відповідність ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку безвідносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній, що поставило позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивачем неодноразово надавалися податковому органу ряд первинних документів на підтвердження реальності господарської діяльності, наявності штату, необхідних офісних і складських приміщень, а саме: договори оренди, договори поставки дизельного палива, газу, кукурудзи, пшениці, ріпаку, CMR з поставки газу, ріпаку, митні декларації, інвойси, акти доставки газу, акти перевезення, виписки по рахунку, накладні, обороно-сальдові відомості, паспорти якості газу і дизпалива, сертифікати на кукурудзу, ріпак, пшеницю, ліцензії на продаж пального, перевезення, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Поряд з цим, результатів проведеної перевірки поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в них, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) відповідачем суду не повідомлено та матеріали справи не містять.

Натомість, долучені позивачем до позовної заяви первинні документи спростовують твердження відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Твердження податкового органу щодо відсутності у позивача місць зберігання суд оцінює критично, позаяк, як свідчать матеріали справи, позивачем укладено договори оренди складського, офісного приміщень, промислового майданчика, нежитлового приміщення.

Щодо господарських операцій ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» з ТОВ «ЕНКІНБУД» в період з 01.01.2022 по 21.02.2023, то такі були вчинені позивачем до включення ТОВ «ЕНКІНБУД» до журналу ризикових платників податку (26.01.2023), на час їх вчинення товариство було належним чином зареєстрованим в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому підстав сумніватися у дотриманні податкової дисципліни вказаним контрагентом у позивача не було.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами «по ланцюгу» не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

У постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом також у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20.

З урахуванням вказаного, відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності підприємства критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які конкретно документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, останній мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Натомість здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення ПП «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій, в т.ч. з метою розповсюдження штучного податкового кредиту, з посиланнями на відповідні документи. Отже, відповідачем жодним чином не доведено існування будь-яких підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням його до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Доказів зворотного відповідачем не надано, судом не встановлено і матеріали справи не містять.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Головне управління ДПС у Рівненській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.

За наведених обставин в їх сукупності, рішення комісії №21176 від 10.05.2023 про відповідність позивача - платника податку на додану вартість критеріям ризиковості не відповідає визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Таким чином, належним і ефективним способом відновлення порушеного права ТОВ Українські текстильні технології є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення про віднесення позивача до цього переліку. Суд зауважує, що саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач у позовній заяві про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 10000 грн.

На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копії договору про надання правової допомоги від 18.04.2023, додаткової угоди 1 від 05.06.2023, акту приймання-передачі від 05.03.2023, детального опису робіт, платіжної інструкції №224 від 26.04.2023.

Відповідно до п.3.1 договору розмір гонорару за цим договором становить 10000 грн, а правова допомога полягає в аналізі документів наданих клієнтом та написанні позовної заяви.

Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає до задоволення частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання позову явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Зважаючи на те, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 4000 грн., а їх стягнення з відповідача у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області за №21176 від 10.05.2023 про відповідність Приватного підприємства «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Приватне підприємство «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути на користь Приватного підприємства «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «РІВНЕ ПРИВАТ ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 грудня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС (вул.Данила Галицького,25,м.Рівне,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 35616612)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Н.С. Гудима