Ухвала

від 25.12.2023 по справі 300/2703/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 300/2703/23

адміністративне провадження № К/990/43190/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 300/2703/23 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 114 498, 42 грн з підстав їх несплати у добровільному порядку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 залишено без змін.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове судове рішення.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам, Верховним Судом встановлено наступне.

Положеннями частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою цієї ж статті Кодексу визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Єдина обов`язкова для всіх адвокатів форма ордера, порядок його оформлення, обліку та зберігання затверджуються Радою адвокатів України.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення) затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41.

Так, пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

У свою чергу за змістом пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити:

12.1. Серію, порядковий номер ордера;

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

12.9. Дату видачі ордера;

12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Згідно з пунктом 10 Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

При цьому за змістом пунктів 6 - 8 зазначеного Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Адвокати, адвокатські об`єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об`єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».

Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.

Як вбачається з касаційної скарги, остання подана та підписана особою, який визначений як представник відповідача - Боднаруком Василем Васильовичем.

На підтвердження своїх повноважень Боднарука Василя Васильовича до матеріалів касаційної скарги надано сканкопії ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1044306 (дата видачі 13.06.2023), та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 972.

Проаналізувавши зміст зазначеного ордеру, Суд зауважує, що в ньому вказано, що адвокат має право надавати правову допомогу особі - Спільному українсько-ізраїльському підприємству товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" лише у «Івано-Франківському окружному адміністративного суді».

Таким чином, суд зазначає, що долучений до касаційної скарги ордер про надання правничої (правової) допомоги не є тим документом, який би належним чином підтверджував повноваження Боднарука Василя Васильовича на представництво Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" у Верховному Суді.

У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).

Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Суд дійшов висновку, що до касаційної скарги не додано достатніх і необхідних документів, які б підтверджували волевиявлення Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" на надання повноважень адвокату Боднаруку Василю Васильовичу щодо його представництва у Верховному Суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до названого суду, та які могли б надати можливість Суду перевірити обсяг наданих повноважень.

За правилами пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 300/2703/23 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддяС.Г. Стеценко