Рішення

від 20.12.2023 по справі 739/2571/23

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/2571/23

Провадження № 2/739/387/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

представника позивача Костюченка В.К.,

представника відповідача Маруса І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» про стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції (далі відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 9163 грн. 89 коп. інфляційних втрат за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 813 грн. 42 коп. та 3% річних за прострочення виплати орендної плати у розмірі 344 грн. 14 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем було укладено договори оренди земельних ділянок, які належать йому на праві власності, зокрема: договір від 14 жовтня 2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,6224 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0244, розмір орендної плати - 11884 грн. 18 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 грудня поточного року; договір від 12 листопада 2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1426 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0243, розмір орендної плати - 11884 грн. 18 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 грудня поточного року. Також від є співвласником ще трьох земельних ділянок, в кожній з яких йому належить по 1/3 частині та які теж перебувають в оренді відповідача згідно договорів: від 26 березня 2019 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,5117 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0249, розмір орендної плати 9903 грн. 49 коп., що сплачується до 31 грудня поточного року; від 26 березня 2019 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,5116 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0248, розмір орендної плати 9903 грн. 49 коп., що сплачується до 31 грудня поточного року; від 26 березня 2019 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,0435 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0368, розмір орендної плати 9903 грн. 49 коп., що сплачується до 31 грудня поточного року. Відповідно загальна сума орендної плати за землю, право на яку він має, становить 33681 грн. 85 коп., а після вирахування податків та зборі дана сума становить 27113 грн. 89 коп. При цьому за 2022 рік відповідач виплати йому 16 березня 2023 року орендну плату у розмірі 17950 грн. 00 коп., у зв`язку з чим розмір заборгованості по орендній платі становить 9163 грн. 89 коп. Посилаючись на положення статей 15, 526, 625, 792 ЦК України, статей 21, 22, 25 Закону України «Про орендну плату» позивач просить стягнути з відповідача на свою користь як вказану заборгованість з орендної плати, так і інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 813 грн. 42 коп. та 3% річних за прострочення виплати орендної плати у розмірі 344 грн. 14 коп.

Представником відповідача подано відзив на позов в якому останній просить у задоволенні позову відмовити повністю, вказує, що представником позивача ігноруються норми матеріального права в частині належного застосування положень ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Представник відповідача зазначає, що вказані вище договори оренди земельних ділянок дійсно було укладено з позивачем і всі зобов`язання за цими договорами за 2021 рік були виконані. 24 лютого 2022 року Указом Президента України на території України було веденого воєнний стан. Даний Указ затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року. Того ж дня наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 Новгород-Сіверська міська територіальна громада віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Також наказом вказаного міністерства №309 від 22 грудня 2022 року Новгород-Сіверському міську територіальну громаду віднесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Посилаючись на ці обставини представник відповідача вказує, що тривалий час відповідач з об`єктивних обставин не міг взагалі вести господарську діяльність та території Новгород-Сіверської міської територіальної громади, де розташовані орендовані земельні ділянки. У 20-ти кілометровій зоні вздовж кордону з Російською Федерацією відповідач орендує земельні ділянки площею 3612 га, на яких взагалі не ведеться господарська діяльність, у зв`язку з чим орендодавцям даних ділянок було зменшено орендну плату до 3% від нормативної грошової оцінки. При цьому позивачу розраховано плату у розмірі 12% нормативно-грошової оцінки. Внаслідок військових дій відбулося зростання цін на ПММ, запасні частини, посівний матеріал, міндобрива, засоби захисту рослин, логістичні послуги та все інше, пов`язане із закупівлями для забезпечення господарської діяльності. Також, якщо у 2021 році відповідач мав прибуток у розмірі 74147000 грн., то у 2022 році було отримано збитки у розмірі 83518000 грн., а за 9 місяців 2023 року збитки становили 39950000 грн. Відповідно господарська діяльність відповідача є збитковою. Тому посилаючись на положення статті 652 ЦК України, у зв`язку з істотною зміною обставин, відповідач пропонує позивачу змінити умови діючих договорів за згодою сторін, а саме зменшити орендну плату до мінімального рівня, гарантованого державою, у 3%.

Представником позивача подано відповідь на відзив з якого вбачається, що позовні вимоги він підтримує повністю, а доводи відповідача не спростовують правомірності заявлених вимог. Також вказує, що відповідач суми, які позивач просить стягнути, не оспорює, посилаючись на форс-мажорні обставини у зв`язку з оголошення воєнного стану та збитковість підприємницької діяльності. З цими доводами він не погоджується, стверджує, що орендар має платити орендну плату незважаючи на наявність форс-мажорних обставин, однак може бути звільнений від відповідальності, встановленої договором оренди або законом, а саме від сплати неустойки, відшкодування збитків тощо. Стягнення інфляційних втрат та 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер і стаття 625 ЦК України не передбачає звільнення від їх сплати у випадку настання форс-мажорних обставин. Сам відповідач не заявляє про неможливість користуватися орендованими земельними ділянками, місце розташування яких дозволяє їх використання за призначенням. Також позивачу від відповідача не надходила обґрунтована пропозиція щодо зменшення орендної плати, останній продовжує використовувати орендовані земельні ділянки та не заявляв, що форс-мажорні обставини негативно позначилися на якості орендованих у позивача земель.

Представником відповідача подано заперечення в яких останній зазначає про існування обставин непереборної сили, пов`язаних з війною на території України, вказує, що протягом 2023 року відповідач не зміг реалізувати вирощену продукцію через чорноморські порти, сам представник позивача визнає форс-мажорні обставини, що пов`язані із запровадженням на території України воєнного стану, у зв`язку з чим статтею 617 ЦК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у разі, якщо сторона договору доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та відзиві на позов, також наголосив, що сама по собі наявність форс-мажорних обставин не звільняє від виконання передбачених договорами оренди обов`язків щодо сплати орендної плати за землю та компенсаційних виплат, а саме інфляційних втрат і 3% річних. Питання про відповідальність відповідача за невиконання договорів у вигляді штрафів чи нені не порушується. Сума заборгованості за договорами оренди земельних ділянок відповідачем не оспорюється. Орендовані у позивача земельні ділянки розташовані в місцевості, де вони можуть використовуватися за призначення і на даний час відповідач їх обробляє.

Представник відповідача у судовому засіданні висловився проти позову та в його задоволенні просив відмовити з підстав, вказаних у відзиві та запереченнях. Також вказав, що дійсно між позивачем і відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок. На той час ніхто не передбачав, що буде війна, а після початку бойових дій були сподівання, що вони скоро закінчаться. Далі відбулися істотні зміни, підприємство у 2022 та 2023 роках отримало значні збитки. Відповідач не відмовляється від сплати орендної плати позивачу, однак не може повністю її виплатити, оскільки у такому разі він збанкрутує. Також послався на наявність форс-мажорних обставин, що призвели до змін та погіршення майнового становища підприємства. Крім того представник відповідача вказав, що орендовані у позивач земельні ділянки, за виключенням однієї, яка заліснена, обробляються та розташовані в місцевості, де немає перешкод для їх обробітку.

Заяви та клопотання учасників справи

Представником відповідача було подано у справі зустрічний позов до позивача, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну договорів оренди земельних ділянок і встановлення єдиної процентної ставки, у прийнятті якого та об`єднанні з позовом у даній справі було відмовлено ухвалою суду від 04 грудня 2023 року.

20 грудня 2023 року представником відповідача у ході судового розгляду було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи до ухвалення судом апеляційної інстанції за скаргою на ухвалу суду від 04 грудня 2023 року, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідачки не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивач є власником земельних ділянок площею 3,1426 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0243 та площею 3,6224 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0244 (а.с.5, 11). Також йому на праві власності належить 1/3 частина земельних ділянок площею 3,5117 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0249, площею 3,5116 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0248, та площею 3,0435 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0368 (а.с. 17).

14 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, 14 лютого 2020 року згідно договору №48-Л вказаний договір викладено в новій редакції, також 05 березня 2015 року укладено угоду №2-Л, а 25 листопада 2022 року угоду №200-л про внесення змін до зазначеного договору, предметом якого є земельна ділянка площею 3,6224 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0244 (а.с. 13-15, 51-59). Даним договором, з урахуванням зазначених вище угод, визначено строк його дії до 31 грудня 2032 року та розмір орендної плати - 11884 грн. 18 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 грудня поточного року.

12 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, 05 березня 2015 року угоду №1-Л про внесення змін до вказаного договору, 14 лютого 2020 року договір №49-Л, яким договір від 12 листопада 2010 року викладено в новій редакції, і 25 листопада 2022 року укладено угоду про внесення змін до договору від 12 листопада 2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1426 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0243 (а.с. 60-68). Даним договором, з урахуванням зазначених вище угод, визначено строк його дії до 31 грудня 2032 року та розмір орендної плати - 11884 грн. 18 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 грудня поточного року.

19 березня 2019 року між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як співвласниками земельної ділянки площею 3,5117 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0249, в якій кожному з них належить по 1/3 частині земельної ділянки, та відповідачем було укладено договір оренди землі №5-Л (а.с. 69-72). Даним договором визначено строк його дії 10 років та розмір орендної плати 9 903 грн. 49 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 числа останнього у звітному році місяця.

26 березня 2019 року між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як співвласниками земельної ділянки площею 3,5116 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0248, в якій кожному з них належить по 1/3 частині земельної ділянки, та відповідачем було укладено договір оренди землі №6-Л (а.с. 73-78). Даним договором визначено строк його дії 10 років та розмір орендної плати 9 903 грн. 49 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 числа останнього у звітному році місяця.

Також 26 березня 2019 року між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як співвласниками земельної ділянки площею 3,0435 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0368, в якій кожному з них належить по 1/3 частині земельної ділянки, та відповідачем було укладено договір оренди землі №7-Л (а.с. 79-84). Даним договором визначено строк його дії 10 років та розмір орендної плати 9 903 грн. 49 коп. на рік, яка підлягає сплаті до 31 числа останнього у звітному році місяця.

Таким чином, за оренду земельних ділянок площею 3,1426 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0243, площею 3,6224 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0244, площею 3,5117 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0249, площею 3,5116 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0248, та площею 3,0435 га з кадастровим номером 7423685800:05:000:0368 позивач має право на отримання від відповідача за 2022 рік орендної плати у розмірі 33681 грн. 85 коп. (а.с. 11884 грн. 18 коп. + 11884 грн. 18 коп. + ((9903 грн. 49 коп. + 9903 грн. 49 коп. + 9903 грн. 49 коп.) х 1/3).

За вирахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5% позивач має право на отримання від відповідача за 2022 рік орендної плати за вказаними вище договорами у розмірі 27113 грн. 89 коп. (33681 грн. 85 коп. х 0,805).

Згідно довідки про рух коштів по рахунку позивача та платіжної інструкції від 16 березня 2023 року відповідач перерахував позивачу в якості орендної плати за землю за 2022 рік 18000 грн. 00 коп., з яких 17950 грн. 00 коп. орендна плата, отримана позивачем та 50 грн. 00 коп. стягнуто банком в якості комісії (а.с. 4, 105).

Таким чином, сума орендної плати за землю за 2022 рік, недоплачена відповідачем позивачу, становить 9163 грн. 89 коп. (27113 грн. 89 коп. 17950 грн. 00 коп.).

Відповідно статті 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини другоїстатті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно статті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 531 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини другоїстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV (далі Закон України №161-XIV), передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно частини першої статті 13 Закону України №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України №161-XIV передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України №161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин першої - третьої статті 21 Закону України №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно частин першої та другої статті 22 Закону України №161-XIV орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 23 Закону України №161-XIV передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзацу 7 частини другої статті 25 Закону України №161-XIV орендар зобов`язанийсвоєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Отже, на час розгляду справи відповідач має невиконане зобов`язання перед позивачем за укладеними ними договорами оренди землі щодо виплати за 2022 рік орендної плати за землю.

Оцінюючи доводи представника відповідача про наявність форс-мажорних обставин, а саме введення та території України воєнного стану та бойові дії на території Чернігівської області, які згідно доводів останнього призвели до істотних змін у відповідача, спричинили йому значні збитки і є підставою для звільнення його від відповідальності суд враховує наступне.

Частиною першою статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Договорами, укладеними між позивачем та відповідачем, за виключенням угод №199-Л та №200-Л, не врегульовано питання дії договорів та особливості їх виконання у разі настання форс-мажорних обставин.

При цьому пунктом 42 угод №199-Л та №200-Л від 25 листопада 2022 року передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або неповне виконання обов`язків, передбачених цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (надзвичайних обставин), які знаходяться поза межами контролю сторін, за умови, що такі обставини безпосередньо вплинули на виконання договору та виникли після його укладення (далі форс-мажорні обставини).

ЗгідноУказу Президента України №64/202224 лютого 2022 року на всій території України було введено воєнний стан. 28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата України на своєму офіційному веб-сайті опублікувала лист, яким засвідчила, що обставини, які були підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставини (обставини непереборної сили). ТПП України підтвердила, що зазначені обставини існують з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення і є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто,настання форс-мажорних обставин звільняє особувиключновід відповідальності за порушення договірних зобов`язань, що встановлена договором оренди чи законом, якщо таке порушення сталося внаслідок непереборної сили. В свою чергу, звільнення від відповідальності не означає звільнення від виконання зобов`язання.Форс-мажорні обставини дають так зване «відтермінування» виконання зобов`язання без негативних наслідків - це означає, що як тільки з`явиться об`єктивна можливість, зобов`язання (сплата орендної плати) має бути виконано належним чином.

При цьому обов`язково має бути встановлено причинно-наслідковий зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання та обставинами непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 01 червня 2021 року у справі №910/9258/20та упостанові від 09 листопада 2021 року у справі №913/20/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання.

У ході судового розгляду представник відповідача визнав, що чотири з п`яти земельних ділянок, які передані позивачем в оренду відповідачу, використовуються останнім у своїй господарській діяльності. Ще одна ділянка є залісненою. При цьому всі вказані ділянки розташовані в місцевості, де бойові дії не ведуться і перешкоди для використання цих земельних ділянок відсутні.

Отже, сам по собі факт введення на території України воєнного стану, а також те, що у лютому та березні 2022 року на території Новгород-Сіверського району, в межах якого розташовані належні позивачу земельні ділянки, велися бойові дії, не свідчить про те, що дані обставини були обставинами непереборної сили, які б перешкоджали використанню орендованих земельних ділянок. Доказів, що спростовували б наведені вище висновки відповідачем та його представником суду не надано, хоча саме на них покладається обов`язок доведення даних обставин.

Стосовно фінансового стану відповідача та наявності у нього за результатами 2022 року збитків, на підтвердження чого представником відповідача надано відповідний звіт про фінансовий стан за 2022 рік, суд зазначає, що даний факт сам по собі жодним чином не свідчить про відсутність у відповідача можливості виконати укладені з позивачем договори оренди землі в частині виплати орендної плати за 2022 рік.

Таким чином, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання щодо виплати орендної плати за землю за 2022 рік, яку зобов`язаний був виплатити у строк до 31 грудня 2022 року розмірі 27113 грн. 89 коп., при цьому 16 березня 2023 року виплатив її частково, у сумі 17950 грн. 00 коп., суд приходить до висновку з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборговану орендну плати у розмірі 9163 грн. 89 коп. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що встановлені у статті 625 ЦК України платежі є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка маєкомпенсаційний, а нештрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.При цьому стаття 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а саме виплату останньому орендної плати за землю за 2022 рік, частину якої у розмірі 17950 грн. 00 коп. сплатив лише 16 березня 2023 року, а іншу частину у розмірі 9163 грн. 89 коп. взагалі не виплатив, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виплати орендної плати.

Позивачем визначено інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 813 грн. 42 коп. та 3% річних за прострочення виплати орендної плати у розмірі 344 грн. 14 коп., на підтвердження чого у позовній заяві наведено відповідні розрахунки. Представник відповідача правильності вказаних розрахунків у судовому засіданні не оспорював.

Суд з розрахунками представника позивача погоджується, оскільки вони складені відповідного до закону.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 813 грн. 42 коп. та 3% річних за прострочення виплати орендної плати у розмірі 344 грн. 14 коп. Отже, в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» про стягнення орендної плати задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2022 рік у розмірі 9163 (дев`ять тисяч сто шістдесят три) гривні 89 копійок, інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) гривень 42 копійки та 3% річних за прострочення виплати орендної плати у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривні 14 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», ЄДРПОУ 35289259, місцезнаходження: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15д.

Суддя В.В. Чепурко

Повне рішення складено 25 грудня 2023 року.