Ухвала

від 20.12.2023 по справі 303/9083/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/9083/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Біологічні ресурси України» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Заболотним А.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Біологічні ресурси України» про поновлення попередніх умов оплати праці відповідно до трудового договору

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Біологічні ресурси України» про поновлення попередніх умов оплати праці відповідно до трудового договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15.03.2021 він працює на посаді заступника директора ДП «Біологічні ресурси України». 15.09.2022 року в.о. директора підприємства був виданий наказ № 25-К «Про встановлення неповного робочого дня». Відповідно до цього наказу для певної категорії працівників, в тому числі і для ОСОБА_1 , встановлено неповний робочий час у вигляді неповного робочого дня тривалістю 2 години.

Позивач вважає цей наказ незаконним, оскільки, всупереч вимог закону йому в односторонньому порядку зменшено розмір заробітної плати, хоча жодних змін в організації виробництва і праці у відповідача не відбулося.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним наказ в.о. директора ДП «Біологічні ресурси України» № 25-К від 15.09.2022 року «Про встановлення неповного робочого дня» в частині встановлення йому неповного робочого часу у вигляді неповного робочого дня тривалістю 2 години та поновити йому попередні умови та оплату праці з 16.09.2022 відповідно до умов трудового договору. Також просить вирішити питання судових витрат.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним наказ в.о. директора Державного підприємства «Біологічні ресурси України» № 25-К від 15.09.2022 року «Про встановлення неповного робочого дня» в частині встановлення ОСОБА_1 неповного робочого часу у вигляді неповного робочого дня тривалістю 2 години.

Поновити заступнику директора ДП «Біологічні ресурси України» Щербаку І.С. попередні умови та оплату праці з 16.09.2022 відповідно до умов трудового договору.

Стягнуто з Державного підприємства «Біологічні ресурси України» на користь ОСОБА_1 992,40 гривень судових витрат.

Стягнуто з Державного підприємства «Біологічні ресурси України» на користь держави 992,40 гривень судових витрат.

Державне підприємство «Біологічні ресурси України» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає рішення незаконним і необгрунтованим, унаслідок неповного встановлення обставин та невідповідності висновків суду обставинам, які мають значення для справи, неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що Наказом № 02-К від 31.01.2023 «Про запровадження неповного робочого часу» було відмінено дію Наказу № 25-К від 15.09.2022, який є предметом спору і про який було відомо позивачу.

Суд першої інстанції врахував надані ДП «Біологічні ресурси України» докази щодо незадовільного фінансового стану на підприємстві та погодився з відповідними обставинами. Однак оцінив відповідні обставини як такі, що не вказують на наявність підстав для запровадження змін в організації виробництва і праці на підприємстві в частині, що зумовило встановлення неповного робочого часу для ОСОБА_1 . При цьому суд не врахував, що у зв`язку із скороченням робочого дня з 16.09.2022 до 2-х годин щодо осіб, які працювали на повний робочий день, в тому числі ОСОБА_1 , підприємством були задоволені заяви таких працівників та з 16.09.2022 вказані працівники стали працювати дистанційно, в тому числі ОСОБА_1 , без відвідування підприємства.

Також, суд першої інстанції абсолютно необґрунтовано послався на укладення підприємством протягом серпня-вересня 2022 року п`яти договорів з іншими контрагентами, оцінивши ці обставини як такі, що не встановлюють зменшення реалізації та обсягів роботи на підприємстві через продовження запровадженого воєнного стану. При цьому, суд не врахував доказів відповідача про те, що здійснені виконуючим обов`язки директора Морозом А.О. дії щодо укладення вказаних п`яти договорів з іншими контрагентами були обгрунтовані об`єктивною вимогою залучити хоча б якісь кошти на рахунок Підприємства для оплати праці працівників і можливості виконання Підприємством своїх обов`язків.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки та докази, надані Підприємством щодо невиконання ОСОБА_1 своїх безпосереднім посадових обов`язків та неможливості виконання ним обов`язків з підготовки (повністю або частково) звітів з після проектного моніторингу як по укладених раніше договорах з контрагентами, так і по укладених за період серпень-вересень 2022 р. договорах з контрагентами.

Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано зробив хибний і невідповідний дійсним обставинам висновок про те, що оспорюваний наказ не містить жодного правового обґрунтування його прийняття. Адже суд не вказав у рішенні, яке ж саме правове обґрунтування має містити оспорюваний наказ. Так, суд першої інстанції навіть не звернув увагу на те, що за 2022 рік розмір отриманих Підприємством доходів знизився більше ніж на 20% (з 1631.2 тис. грн. до 1291,0 тис. грн.), що є додатковою підставою для змін в організації виробництва і праці на Підприємстві, про що заявляв відповідач у першій інстанції.

У процесі апеляційного розгляду від сторін по справі надійшла заява про затвердження мирової угоди наступного змісту:

3. Даною Мировою угодою сторони визначили, що з дати затвердження ухвалою Закарпатського апеляційного суду цієї Мирової угоди:

3.1. Позивач надає Відповідачу заяву про належні банківські реквізити Позивача для отримання моральної компенсації від Відповідача. Така заява в оригіналі надається за підписом Позивача протягом 10 (десять) календарних днів з дати затвердження цієї Мирової угоди.

3.2. Відповідач сплачує Позивачу визначену цією Мировою угодою одноразову моральну компенсацію (компенсація моральної шкоди) у розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) на банківські реквізити Позивача протягом 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання Відповідачем заяви про належні банківські реквізити від Позивача. Інші компенсації та виплати, в тому числі виплати з оплати праці, компенсації судових витрат та інше Відповідачем не сплачуються.

3.3. Позивач запевняє Відповідача, що він не має претензій до Відповідача щодо наказу про зміну істотних умов праці та інших претензій, що заявлені ним у провадженнях у судовій справі №303/9083/22, включаючи моральну шкоду, витрати на правову допомогу та інші судові витрати. У зв`язку з цим, Позивач відмовляється від позовних вимог заявлених у судовій справі №303/9083/22.

3.4. Відповідач запевняє Позивача, що він не має претензій до Позивача у провадженні судової справи №303/9083/22, включаючи моральну шкоду, втрати на правову допомогу та інші судові витрати.

3.5. Сторони визначають, що визначена пунктом 3.2. цієї Мирової угоди моральна компенсація (компенсація моральної шкоди) не являється оплатою праці, не являється оплатою по угоді цивільно-правового характеру або іншими виплатами чи доходами, а є компромісною сумою по відношенню до всіх понесених Позивачем і Відповідачем збитків і втрат та підлягає до оплати Відповідачем у визначеному розмірі та не являється об`єктом сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

4. Даною Мировою угодою Сторони встановлюють, що за умови виконання п. 3 цієї Мирової угоди Позивачем та Відповідачем, будь-які претензії Позивача до Відповідача є вичерпаними та виконаними.

Згідно з ч.7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно з ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Таким чином, оскільки сторони уклали мирову угоду, яка стосується лише їх прав та обов`язків, укладення мирової угоди є добровільним та відповідає їх волі, умови мирової угоди не порушують прав інших осіб, то її слід затвердити, а рішення суду визнати нечинним, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Оскільки при поданні апеляційної скарги Державне підприємство «Біологічні ресурси України» згідно платіжної інструкції №868 від 28.03.2023 було сплачено 2977,20 грн, а тому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 142 ЦПК України, з державного бюджету слід повернути Державному підприємству «Біологічні ресурси України» 50% судового зборку, що становить 1488,60 грн.

Керуючись нормами статей 49, 142, 207, 255, 373, 374, 381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Клопотання Державним підприємством «Біологічні ресурси України» та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди задовольнити.

Укладену між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Біологічні ресурси України» в особі в.о. директора Доротюк Ірини Василівни мирову угоду, затвердити за наступним змістом:

3. Даною Мировою угодою сторони визначили, що з дати затвердження ухвалою Закарпатського апеляційного суду цієї Мирової угоди:

3.1. Позивач надає Відповідачу заяву про належні банківські реквізити Позивача для отримання моральної компенсації від Відповідача. Така заява в оригіналі надається за підписом Позивача протягом 10 (десять) календарних днів з дати затвердження цієї Мирової угоди.

3.2. Відповідач сплачує Позивачу визначену цією Мировою угодою одноразову моральну компенсацію (компенсація моральної шкоди) у розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) на банківські реквізити Позивача протягом 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання Відповідачем заяви про належні банківські реквізити від Позивача. Інші компенсації та виплати, в тому числі виплати з оплати праці, компенсації судових витрат та інше Відповідачем не сплачуються.

3.3. Позивач запевняє Відповідача, що він не має претензій до Відповідача щодо наказу про зміну істотних умов праці та інших претензій, що заявлені ним у провадженнях у судовій справі №303/9083/22, включаючи моральну шкоду, витрати на правову допомогу та інші судові витрати. У зв`язку з цим, Позивач відмовляється від позовних вимог заявлених у судовій справі №303/9083/22.

3.4. Відповідач запевняє Позивача, що він не має претензій до Позивача у провадженні судової справи №303/9083/22, включаючи моральну шкоду, втрати на правову допомогу та інші судові витрати.

3.5. Сторони визначають, що визначена пунктом 3.2. цієї Мирової угоди моральна компенсація (компенсація моральної шкоди) не являється оплатою праці, не являється оплатою по угоді цивільно-правового характеру або іншими виплатами чи доходами, а є компромісною сумою по відношенню до всіх понесених Позивачем і Відповідачем збитків і втрат та підлягає до оплати Відповідачем у визначеному розмірі та не являється об`єктом сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

4. Даною Мировою угодою Сторони встановлюють, що за умови виконання п. 3 цієї Мирової угоди Позивачем та Відповідачем, будь-які претензії Позивача до Відповідача є вичерпаними та виконаними.

Дана мирова угода відповідає вимогам статей 207, 208 ЦПК України та після затвердження такої судом є виконавчим документом.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року визнати нечинним, а провадження у даній справі закрити.

Повернути з державного бюджету на корись Державного підприємства «Біологічні ресурси України» 50% судового збору за подання апеляційної скарги, що становить суму в розмірі 1 488,60 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 25 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: