Постанова

від 26.12.2023 по справі 504/2884/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/437/23

Справа № 504/2884/17

Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №504/2884/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою правонаступника померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2020 року у складі судді Вінської Н.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 29 серпня 2017 року до відповідача ОСОБА_2 з вищеназваним позовом, вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 7,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області. На звернення до нотаріуса отримав 09 серпня 2017 року відповідь, за змістом якої вказано на пропуск ним строку для прийняття спадщини. Пропуск визначеного статтею 1272 ЦК України строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 обґрунтував тим, що займався лікуванням та реабілітацією сила ОСОБА_5 , 1987 року народження, який є інвалідом дитинства. Вважає, що ці життєві обставини є поважними та підлягають врахуванню судом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Посилаючись на вказані обставини, прийняття відповідачем ОСОБА_2 , який є його рідним братом, спадщини, позивач ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.2).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 серпня 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.17).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши, що матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про смерть матері брат ОСОБА_1 знав, був присутній на похованні, перешкод для подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк не мав. Позивач посилається на те, що хворів не він, а його дорослий син у 2003-2004 роках, що не є підставою для задоволення позову. Позивач не був у безпорадному стані, для позивача причин, пов`язаних з об`єктивними та непереборними обставинами для вчинення дій щодо подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, не було. Крім того, під час розгляду іншої справи №2-206/2011 в суді у 2011 році ОСОБА_1 у письмових запереченнях зазначив про те, що не має наміру приймати спадщину матері. З позовом до суду про визначення додаткового строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся через 15 років після смерті матері (т.1 а.с.24-25).

Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років (т.1 а.с.48).

За життя ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про право на спадщину видано 22 жовтня 2004 року державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області у Спадковій справі №442/2004, зареєстровано в реєстрі за №3410. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складалося з земельної ділянки площею 7,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області (т.1 а.с.93).

Спадкову справу №584/2018 до майна померлого ОСОБА_2 заведено Четвертою одеською державною нотаріальною конторою за заявою дочки померлого ОСОБА_3 (т.1 а.с.70, 76-89).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року в порядку визначеного статтею 55 ЦПК України процесуального правонаступництва залучено ОСОБА_3 до участі в справі в якості правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 (т.1 а.с.131).

04 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 уточнив вимоги та, звернувши такі до правонаступника померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , просив:

визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ;

визначити ОСОБА_1 додатковий строк з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2004 року серія ВВМ №205216 за реєстровим №3410 на ім`я ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Лиманською (Комінтернівською) районною державною нотаріальною конторою Одеської області, та зареєстроване на його підставі право власності ОСОБА_2 (державний акт серії АЯ №843710, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010552400275 від 02 вересня 2005 року, кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 7,25 га, земельна ділянка розташована на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області);

внести зміни до свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2004 року серія ВВМ №205216 за реєстровим №3410 з визначенням права на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину земельної ділянки кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 7,25 га, розташованої на території Любопільської сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, що за життя належала спадкодавцю ОСОБА_4 ;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.135-136).

12 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 черговий раз уточнив вимоги та, звернувши такі до правонаступника померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , просив:

визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ;

визначити ОСОБА_1 додатковий строк з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2004 року серія ВВМ №205216 за реєстровим №3410 на ім`я ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Лиманською (Комінтернівською) районною державною нотаріальною конторою Одеської області;

частково скасувати на частину право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області (державний акт серії АЯ №843710, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010552400275 від 02 вересня 2005 року, кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», 7,25 га, виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВМ №205216 від 22 жовтня 2004 року після смерті ОСОБА_4 );

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину земельної ділянки кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 7,25 га, розташованої на території Любопільської сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.155-156).

Правонаступник померлого відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги не визнала, зазначивши, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 перешкод для подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк не мав. Нове посилання на те, що ОСОБА_1 доглядав матір та вона мешкала з ним до смерті, не відповідає дійсності. ОСОБА_2 також доглядав свою матір та разом з братом ОСОБА_1 похоронив її. Позовна давність давно сплила (т.2 а.с.161).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2020 року позов задоволено;

визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном у шість місяців з дня набрання рішенням законної сили;

визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2004 року, видане на ім`я ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Лиманською (Комінтернівською) районною державною нотаріальною конторою Одеської області;

частково скасовано право власності ОСОБА_2 на частину земельної ділянки, розташованої на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області (державний акт серії АЯ №843710, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010552400275 від 02 вересня 2005 року, кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», 7,25 га, виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВМ №205216 від 22 жовтня 2004 року після смерті ОСОБА_4 );

визнано за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки, розташованої на території Любопільської сільської ради Лиманського району Одеської області, кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за життя належала на праві власності ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.177-178).

Висновок суду мотивовано тим, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, суд прийняв до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обоє доглядали матір, лікували її та разом поховали. У визнанні частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке отримав ОСОБА_2 , суд виходив з того, що ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини поновлений, що частки обох спадкоємців є рівними, що при поданні заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 не зазначив про наявність інших спадкоємців, що свідоцтво про право на спадщину видано без врахування всього кола спадкоємців померлої ОСОБА_6 . Пославшись на те, що видане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину є частково недійсним, суд визнав за ОСОБА_1 право на частку земельної ділянки як спадкового майна.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду.

В апеляційній скарзі правонаступник померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.185-187).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Суд, задовольняючи позов про події, які сталися у 2003 році, тобто 17-річної давнини, спирався на докази, які втратили достовірність і повноту за плином часу. Загальна позовна давність у три роки минула. Позивач не подав заяву про прийняття спадщини у передбачений законом 6 місячний строк, йому ніщо не заважало це зробити, він за кордоном не перебував, у збройних силах не служив, у в`язниці не знаходився, сам особисто не хворів. На час подання батьком ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини, інших спадкоємців, які подали заяву протягом встановленого статтею 1270 ЦК України строку не було, тому посилання суду на те, що ОСОБА_2 в заяві про прийняття спадщини не зазначив інших спадкоємців, є безпідставним. Батько ОСОБА_2 також мав двох дітей інвалідів, а саме її ОСОБА_3 та її брата ОСОБА_7 , тому посилання позивача ОСОБА_1 на лікування сина інваліда як на поважну причину не прийняття спадщини у встановлений законом строк не підлягає врахуванню. Керуючись законодавством, суд при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку має досліджувати поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, не може бути підставою для поновлення строку така підстава як хвороба, якщо з моменту прийняття спадщини пройшло 3 роки.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Посилання на застосування позовної давності та відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини осіб, які померли до ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставні, так як не вказано до яких саме правовідносин необхідно застосувати позовну давність та не враховано, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк для прийняття спадщини спливав 24 квітня 2004 року. ОСОБА_2 не вказав про іншого спадкоємця ОСОБА_1 так як намагався приховати факт наявності інших спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 було видано без врахування кола всіх спадкоємців, які були живі на час відкриття спадщини. Доводи щодо відсутності поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку безпідставні, оскільки сімейні негаразди та горе можуть вважатися поважними причинами пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріуса. Строк для прийняття спадщини пропущений так як до моменту відкриття спадщини мати потребувала лікування та догляду, на що пішло багато коштів, які брав у борг. Після смерті матері разом з братом займався її похованням та іншими ритуальними обрядами, що також потребувало коштів. Для повернення боргів вимушений був тяжко працювати. Крім того після відкриття спадщини займався лікуванням та реабілітацією свого сина, 1987 року народження, який є інвалідом дитинства. У другого сина народилася дитина ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також потребувала лікування ще під час вагітності невістки. Його діти на той час були безробітними, фінансово допомагати їм міг лише він. Перелік причин пропуску строку для прийняття спадщини не є вичерпаним, наведені ним причини є поважними (т.1 а.с.202-203).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 7,25 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №055060, виданого Любопільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 16 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №394.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років (а.с.6).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є синами ОСОБА_4 .

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України (ч.1 ст.1272 ЦК України).

За заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років.

ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини за вказаною адресою ніхто інший зареєстрований не був (т.1 а.с.102, 108, 108зв.).

Син померлої ОСОБА_2 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Син померлої ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_3 справу №442/2004 до майна померлої ОСОБА_4 заведено 22 жовтня 2004 року за заявою ОСОБА_2 від 22 жовтня 2004 року, який для прийняття спадщини надав рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 червня 2004 року у справі №2-864/2004 про визначення додаткового строку у 6 місяців для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Інші спадкоємці у Спадковій справі №2-864/2004 заяви про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 у передбачений частино 1 статті 1270 ЦК України строк не подали.

З рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 червня 2004 року у справі №2-864/2004 вбачається, що ОСОБА_4 за життя склала заповіт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , в рівних частках на користь сина ОСОБА_2 , онуків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (онуки заяв про прийняття спадщини за заповітом до нотаріуса в установлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини також не подали). З рішення вбачається, що після смерті ОСОБА_4 крім житлового будинку, на який було залишено заповіт, ще було спадковим майно у вигляді майнового паю у майні колишнього КСП ім. Суворова та земельної ділянки площею 7,25 га, розташованої на території Любопільської сільської ради (т.2 а.с.101).

У Спадковій справі №442/2004 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 державним нотаріусом Комінтернівського державної нотаріальної контори Одеської області Чос О.П. 22 жовтня 2004 року видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося з земельної ділянки площею 7,25 га в межах згідно з планом, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що розташована на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Земельна ділянка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №055060, виданого Любопільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 16 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №394 (т.1 а.с.102зв.-104).

На підставі Свідоцтва про право на спадщину серії ОД №055060, виданого 22 жовтня 2004 року державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області Чос О.П., ОСОБА_2 Комінтернівською районною державною адміністрацією видано 02 вересня 2005 року Державний акт серії ЯА №843710 на право власності на земельну ділянку площею 7,25 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5122783800:01:001:0135, що розташована на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (т.1 а.с.92, 93, 138).

ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 у Спадковій справі №442/2004 звернувся 09 серпня 2017 року (т.1 а.с.107).

09 серпня 2017 року державним нотаріусом Лиманської (до зміни назви Комінтернівська) державної нотаріальної контори Одеської області Лисак А.В. надано ОСОБА_1 письмову відповідь, за змістом якої роз`яснено положення статей 1269, 1270, 1272 ЦК України щодо порядку та строку прийняття спадщини та вказано на пропуск ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , роз`яснено право звернення до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини та про можливість прийняття спадщини за законом за письмовою заявою спадкоємця ОСОБА_2 , якому 22 жовтня 2004 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно (на земельну ділянку площею 7,25 га, розташовану на території Любопільської сільської ради) (т.1 а.с.112).

Позов до суду до відповідача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 подав 29 серпня 2017 року (т.1 а.с.2).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років. Спадкову справу №584/2018 до майна померлого ОСОБА_2 заведено 24 липня 2018 року за заявою дочки ОСОБА_3 . Четвертою одеською державною нотаріальною конторою (т.1 а.с.70, 77-89).

Отже, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; правовідносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Спадкоємців, які на час відкриття спадщини проживали постійно із спадкодавцем ОСОБА_4 не було, тому всі спадкоємці, які бажали прийняти спадщину, мали подати особисто до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Спадкування щодо земельної ділянки площею 7,25 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що розташована на території Любопільської сільської ради, підлягає здійсненню за законом.

Спадкову справу №442/2004 до майна померлої ОСОБА_4 заведено 22 жовтня 2004 року за заявою спадкоємця ОСОБА_2 , який до заяви про прийняття спадщини померлої матері додав рішення суду у справі №2-864/2004 про визначення додаткового строку у 6 місяців для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлені законом порядок та строки, у Спадковій справі №442/2004 року не має. Спадкоємець ОСОБА_2 оформив спадкові права на земельну ділянку отриманням 22 жовтня 2004 року свідоцтва про право на спадщину за законом.

Спадкоємець ОСОБА_1 у встановлені законом порядок та строки з заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 не звернувся, тому в силу положень частини 1 статті 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину.

Спадкова справа №422/2004 не містить поданої в порядку частини 2 статті 1272 ЦК України письмової згоди спадкоємця ОСОБА_2 на подання спадкоємцем ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини. Тому, для прийняття нотаріусом у Спадковій справі №422/2004 заяви спадкоємця ОСОБА_1 про прийняття спадщини він має надати нотаріусу судове рішення про визначення йому в порядку частини 3 статті 1272 ЦК України додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до положень частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовними вимогами ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідачем є ОСОБА_2 , як спадкоємець, який прийняв спадщину, а з огляду на його смерть в ході розгляду справи в суді першої інстанції в порядку процесуального правонаступництва підлягали залученню спадкоємці померлого відповідача ОСОБА_2 .

Права спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, підлягають захисту судом, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Чинне законодавство України не містить визначення поняття «поважні причини» та не встановлює переліку таких причин.

Судова практика орієнтує на те, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Причинами пропуску строку, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса, можуть бути хвороба та тривале лікування, при цьому хвороба дітей спадкоємця, інших членів родини не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Оскільки заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає особисто або надсилає поштовим зв`язком (справжність підпису спадкоємця на надісланій поштою заяві має бути нотаріально посвідчена), тому, лише хвороба спадкоємця, а не членів його сім`ї, розглядається як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини.

При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають розмежуванню два періоди на предмет наявності об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період це період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), другий період це від закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися період від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати потягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_1 посилається на хворобу, лікування, реабілітацію сина ОСОБА_5 , 1987 року народження, інваліда-дитинства; на складне протікання вагітності дружини іншого сина, народження у сина дитини та необхідності її лікування; на матеріальне становище його родини, у якій лише він працював тощо.

Причини, на які послався позивач, не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особисто нього як спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини, а саме для подання нотаріусу або в сільському населеному пункті уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини (з дня смерті матері). Обставини, на які посилається ОСОБА_1 , стосуються членів його родини, а не його особисто, тому такі не були особисто для нього непереборними та істотними труднощами для подання протягом шести місяців з дня смерті матері заяви про прийняття спадщини. Посилання на матеріальний стан не приймається, оскільки подання заяви про прийняття спадщини не потребує значних грошових коштів, подання заяви ще не є оформленням спадкових прав видачею свідоцтва про право на спадщину, що має місце вже після закінчення шестимісячного строку та не обмежується у часі.

Отже, докази у справі у своїй сукупності не підтверджують наявність у ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини померлої матері.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Правові підстави для визначення в порядку частини 3 статті 1272 ЦК України спадкоємцю померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання ним нотаріусу у Спадковій справі №422/2004 заяви про прийняття спадщини відсутні.

Щодо інших позовних вимог, то суд першої інстанції такі також вирішив безпідставно, оскільки чинний Цивільний кодекс України розмежовує визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини від визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та наслідки з цим пов`язані, визнання права на спадщину судовим рішення тощо.

Так, спадкоємець, який отримав рішення про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, має у встановлений судом строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, до якої додати судове рішення, яким йому визначено додатковий строк для вчинення цієї дії. Якщо спадкоємець після ухвалення судового рішення про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини так і не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, то такий спадкоємець і надалі вважатиметься спадкоємцем, який не прийняв спадщину.

Оскільки у Спадковій справі №422/2004 вже було видано 22 жовтня 2004 року свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_2 , то за наявності судового рішення про визначення спадкоємцю ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та, відповідно, подання ним такої заяви нотаріус би вилучила у спадкоємця раніше видане свідоцтво та замість нього видала нові.

Передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців. У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситися внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.

Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину в судовому порядку може мати місце у разі, коли відсутня згода спадкоємців на внесення змін до свідоцтва, а також існують інші обставини, що позбавляють можливості внести такі зміни в нотаріальному порядку.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (ст.1301 ЦК України). Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У Спадковій справі №422/2004 до майна померлої ОСОБА_4 може йтися виключно про повторний перерозподіл спадщини між спадкоємцями, при цьому за умови, що інші спадкоємці матимуть судове рішення про визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини померлої та, відповідно, звернуться до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Наразі, у цивільній справі, що переглядається, правових підстав для визначення спадкоємцю ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не встановлено, що виключає всі послідуючі дії щодо перерозподілу спадщини померлої ОСОБА_4 .

Справа в провадженні суду першої інстанції з серпня 2017 року, суду апеляційної інстанції з квітня 2020 року, призначалась до розгляду на 28 січня 2021 року, 05 серпня 2021 року, 18 листопада 2021 року, 24 лютого 2022 року, 14 липня 2022 року, 15 грудня 2022 року, 08 червня 2023 року, 28 вересня 2023 року, 07 грудня 2023 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомленням «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 07 грудня 2023 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу правонаступника померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2020 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова