Рішення

від 25.12.2023 по справі 752/26632/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/26632/19

Провадження № 2/369/227/23

РІШЕННЯ

Іменем України

25.12.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Житар А.А., Бугайовій М.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги,

У С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги та усунення від спадкування за законом.

При цьому зазначив, що з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці ОСОБА_6 , ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 .

Вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі, ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_6 , мав довіреності, що були нотаріально посвідчені на представництво інтересів ОСОБА_6 у всіх органах державної влади, підприємствах, судах, в тому числі і на розпорядження всіма належними її банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь які банківські операції, відкривати на її ім`я банківські рахунки, у разі потреби розписуватися за неї, подавати заяви, в тому числі про згоду на купівлю та продаж будь якого майна, заставу нерухомого майна та передачу в іпотеку нерухомого майна.

Зазначав, що ОСОБА_6 починаючи з 2015 року хворіла на хронічне обструктивне захворювання легень, група С, тяжка ступінь бронхообструкції, інфекційне загострення, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний аортокардіосклероз, варикозну хворобу нижніх кінцівок, виявляла ознаки легеневої гіпертензії, прогресуючу серцеву недостатність II-III ступенів, гіпертонічну хворобу II ступеню, весь цей час він здійснював догляд за нею, транспортував до лікувальних закладів, купував медикаменти та інші медичні засоби.

Після її смерті, 08 червня 2019 року здійснив її поховання, звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, несе тягар по утриманню майна спадкодавиці.

На підставі ст.1264 ЦК України, ст. 3 СК України просив позов задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2020 року, цивільну справу за позовом було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2020 року, було відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги та усунення від спадкування за законом, призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 12.10.2020 року Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву представника позивача про забезпечення доказів задоволено. Витребувано з Другої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №466/2019 до майна ОСОБА_6 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 31.12.2020 року суддею Ковальчук Л.М. було прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2021 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 23.11.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Пізняхівського Федора Миколайовича про зупинення провадження у справі № 752/26632/19 до закінчення розгляду справи № 367/954/20, що розглядається в порядку цивільного судочинства Голосіївським районним судом м. Києва в порядку позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 23.11.2021 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 22.02.2022 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 03.04.2023 року, клопотання представника позивача задоволено, поновлено строк та витребувано докази. Витребувано від Київської міської клінічної лікарні № 17 виписку з медичної карти № 459 стаціонарного хворого ОСОБА_6 1948 року народження, що перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.04.2016 року по 04.05.2016 року та витребувано від Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» інформацію щодо перебування на лікуванні у відділенні терапії ОСОБА_6 в період з 2016 року по 2019 рік та виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 32/79 за 2017 рік.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 03.04.2023 року, клопотання представника позивача задоволено, позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.

07.11.2023 року, до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви в частині усунення ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 25.12.2023 року, клопотання представника позивача задоволено, позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.

У судове засідання 28.11.2023 учасники справи не з`явилися.

Представник позивача подав через канцелярію суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності. Також подав заключне слово учасника справи, відповідно до якого просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника. Просив суд долучити до матеріалів справи заяву відповідача ОСОБА_5 про визнання позову.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, що стверджується копією його паспорту та Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що стверджується Свідоцтвом про його народження, копія якого досліджена судом.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується Свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_7 мав рідного брата ОСОБА_9 , що стверджується Свідоцтвом про його народження.

Батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які померли в 1969 та у 2006 році відповідно.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується його копією паспорту та Свідоцтвом про одруження.

Дядько Позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_6 своїх дітей не мали, підтримували з позивачем родинні стосунки, що переросли в сімейні, були пов`язані спільним побутом, піклувалися одне про одного, мали спільний бюджет.

Так як дядько позивача хворів, починаючи з 2012 року, ОСОБА_1 доглядав за ним.

ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 помер від тромбофлебіту та ОСОБА_1 за свої кошти поховав його, що стверджується довідкою про причину смерті, довідкою про поховання, що видана на ім`я ОСОБА_1 та Свідоцтвом про смерть .

Починаючи з серпня 2013 року, ОСОБА_1 почав проживати разом з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 де вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі, ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що 09 серпня 2013 року, ОСОБА_6 видала на ім`я позивача довіреність строком на 3 роки для ведення всіх справ по оформленню всіх її спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка, дядька позивача - ОСОБА_9 та довіреність бути її представником в усіх без винятку організаціях на представлення її охоронюваних законом прав та інтересів, в тому числі отримувати майно, розпоряджатися всіма належними їй банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь- які банківські операції, отримувати майно, давати згоди на продаж будь якого майна та інше.

07 березня 2017 року, ОСОБА_6 видала нотаріально посвідчену довіреність для представництва її інтересів у всіх органах державної влади, підприємствах, судах, в тому числі і на розпорядження всіма належними її банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь які банківські операції, відкривати на її ім`я банківські рахунки, у разі потреби розписуватися за неї, подавати заяви, в тому числі про згоду на купівлю та продаж будь якого майна, заставу нерухомого майна та передачу в іпотеку нерухомого майна строком на 5 років.

Дослідивши дані докази, суд приходить до висновку, про те, що вказані довіреності свідчать, що стосунки між позивачем та спадкодавицею - ОСОБА_6 були сімейними, а піклування та довіра повною.

З наданих позивачем до суду копій медичної документації та витребуваних судом виписок з історій хвороб, вбачається, що ОСОБА_6 починаючи з 2015 року хворіла на хронічне обструктивне захворювання легень, група С, тяжка ступінь бронхообструкції, інфекційне загострення, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний аортокардіосклероз, варикозну хворобу нижніх кінцівок, виявляла ознаки легеневої гіпертензії, прогресуючу серцеву недостатність II-III ступенів, гіпертонічну хворобу II ступеню. З 2016 року лікувалась стаціонарно з 18.04.2016 року по 04.05.2016 року з приводу хронічного обструктивного захворювання легень, група Д, вкрай тяжка ступінь бронхообструкції, інфекційне загострення, атеросклеротичний кардеосклероз. З 04 березня 2017 року по 17 березня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні та мала відповідні діагнози: гіпертонічна хвороба другого ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз, двостороння пневмонія, хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення, емфізема легень, вторинна легенева гіпертензія. Лікувалась стаціонарно в жовтні-листопаді 2017 року.

Як зазначив позивач, весь цей час він доглядав за ОСОБА_6 , транспортував до лікувальних закладів, купував медикаменти та інші медичні засоби.

З заяви ОСОБА_5 вбачається, що мати відповідача ОСОБА_12 також допомагала ОСОБА_1 по господарству, провідувала в лікарні та вдома ОСОБА_6 ..

Обставини щодо догляду за ОСОБА_6 з боку ОСОБА_1 так і матері відповідача ОСОБА_12 не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки стверджується копіями медичних документів, виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 3279 Київської міської клінічної лікарні № 12, № 459 Київської міської клінічної лікарні № 17, чеків на придбання ліків, де в тому числі деякі ліки придбавалися ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_6 .

Всі витрати по похованню ОСОБА_6 поніс ОСОБА_1 особисто, про що свідчить Договір замовлення № 8.113612К від 11.06.2019 року та чек про оплату витрат на поховання, довідка на одержання праху.

Після смерті ОСОБА_6 , до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

06.07.2019 року державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. була заведена спадкова справа №466/2019 до майна ОСОБА_6 , яка на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 а фактично мешкала по АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 січня 2020 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю родинних стосунків. Вказану постанову ОСОБА_3 не оскаржувала та вона набрала законної сили.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 367/4647/20 від 18.05.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин - відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Після смерті спадкодавиці, ОСОБА_1 одноособово ніс та несе тягар по утриманню спадкового майна.

За приписами частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

ОСОБА_6 , своїх дітей не мала, заповіту не складала. На день смерті спадкодавиці відсутні спадкоємці 1-3 черг на спадкування за законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідач ОСОБА_13 та його представник визнали заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приходить до висновку, що визнання позову ОСОБА_5 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, так як інших законних спадкоємців щодо майна ОСОБА_6 немає.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 надано достатньо письмових доказів про те, що з серпня 2013 року і по день смерті спадкодавиці ІНФОРМАЦІЯ_7 , він не перебуваючи в шлюбі будь з ким, проживав однією сім`єю з своєю тіткою ОСОБА_6 однією сім`єю, вони мали єдиний бюджет, взаємні права та обов`язки, піклувались одне про одного, ОСОБА_6 за життя видала нотаріальні довіреності на представленні будь яких її інтересів позивачем, в тому числі і на розпорядження всім її майном, довіряла позивачу повністю, більше 5 років проживали однією сім`єю із позивачем, ОСОБА_1 поніс документально підтверджені витрати по похованню спадкодавиці, утримує спадкове майно, підтримуючи його в належному санітарно технічному стані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

При цьому, оцінюючи встановлені судом обставини, суд знаходить повністю обґрунтованими вимоги позивача щодо встановлення факту проживання однією сімєю позивача разом із спадкодавицею з серпня 2013 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. 3 СК України, ст.ст. 1216, 1220, 1221, 1222, 1264, 1268 ЦК України, п.6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, ч.1 ст. 82, ч.4 ст. 206, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 однією сім`єю разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , починаючи з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС