Постанова

від 30.09.2024 по справі 752/26632/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 752/26632/19

номер провадження 22-ц/824/7570/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року /суддя Дубас Т.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги та усунення від спадкування за законом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 03.04.2023 року, клопотання представника позивача задоволено, позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 25.12.2023 року, клопотання представника позивача задоволено, позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , щодо усунення від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 однією сім`єю разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з серпня 2013 року по день смерті спадкодавиці - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . /т. 4 а.с. 89-95/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовивши у позові.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позивач ОСОБА_1 не отримував постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та не надав її суду для підтвердження цього факту. Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавицею ОСОБА_6 однією сім`єю. Не врахував, що їх відносини не носили характер сімейних та вказані особи не були пов`язані спільним побутом, веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав та обов`язків. Суд першої інстанції не надав оцінки офіційній заяві ОСОБА_1 до нотаріальних органів, де він вказав зовсім інше місце проживання його з спадкодавицею. Не доведено позивачем факту виникнення між ним та спадкодавицею відносин, які притаманні сім`ї. Лише допомога самотній родичці, інколи виконання деяких її розпоряджень по бізнесу та участь в її похованні за її ж кошти, не свідчить про виникнення між ними усталених сімейних відносин.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимог. Вказував, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи. Вказівка у заяві до нотаріальної контори на місце реєстрації спадкодавиці, не свідчить про те, що ОСОБА_1 не проживав з нею за фактичною адресою проживання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві, що стверджується копією його паспорту та Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що стверджується Свідоцтвом про його народження, копія якого досліджена судом.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується Свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_8 мав рідного брата - ОСОБА_10 , що стверджується Свідоцтвом про його народження.

Батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_8 були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які померли в 1969 та у 2006 році відповідно.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується його копією паспорту та Свідоцтвом про одруження.

Дядько позивача - ОСОБА_10 та ОСОБА_6 своїх дітей не мали, підтримували з позивачем родинні стосунки, які, як зазначає позивач, переросли в сімейні, були пов`язані спільним побутом, піклувалися одне про одного, мали спільний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ОСОБА_10 помер від тромбофлебіту та ОСОБА_1 за свої кошти поховав його, що стверджується довідкою про причину смерті, довідкою про поховання, що видана на ім`я ОСОБА_1 та Свідоцтвом про смерть .

Починаючи з серпня 2013 року, ОСОБА_1 , як він зазначає у позові, почав проживати разом з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 де вони були пов`язані спільним побутом, мали єдиний бюджет, купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та інші обов`язкові платежі, ОСОБА_1 ніс обов`язки по утриманню нерухомого та рухомого майна, що було зареєстровано за ОСОБА_6 .

Також встановлено, що 09 серпня 2013 року, ОСОБА_6 видала на ім`я позивача довіреність строком на 3 роки для ведення всіх справ по оформленню всіх її спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка, дядька позивача - ОСОБА_10 та довіреність бути її представником в усіх без винятку організаціях на представлення її охоронюваних законом прав та інтересів, в тому числі отримувати майно, розпоряджатися всіма належними їй банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь- які банківські операції, отримувати майно, давати згоди на продаж будь - якого майна та інше.

07 березня 2017 року, ОСОБА_6 видала нотаріально посвідчену довіреність для представництва її інтересів у всіх органах державної влади, підприємствах, судах, в тому числі і на розпорядження всіма належними її банківськими рахунками, вкладами, проводити з ними будь - які банківські операції, відкривати на її ім`я банківські рахунки, у разі потреби розписуватися за неї, подавати заяви, в тому числі про згоду на купівлю та продаж будь - якого майна, заставу нерухомого майна та передачу в іпотеку нерухомого майна строком на 5 років.

З наданих позивачем до суду копій медичної документації та витребуваних судом виписок з історій хвороб, вбачається, що ОСОБА_6 починаючи з 2015 року хворіла. З 2016 року лікувалась стаціонарно з 18.04.2016 року по 04.05.2016 року. З 04 березня 2017 року по 17 березня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні та мала відповідні діагнози: гіпертонічна хвороба другого ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз, двостороння пневмонія, хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення, емфізема легень, вторинна легенева гіпертензія. Лікувалась стаціонарно в жовтні-листопаді 2017 року.

Всі витрати по похованню ОСОБА_6 поніс ОСОБА_1 особисто, про що свідчить Договір - замовлення № 8.113612К від 11.06.2019 року та чек про оплату витрат на поховання, довідка на одержання праху.

Після смерті ОСОБА_6 , до Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

06.07.2019 року державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. була заведена спадкова справа №466/2019 до майна ОСОБА_6 , яка на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 а фактично мешкала по АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 січня 2020 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю родинних стосунків. Вказану постанову ОСОБА_3 не оскаржувала та вона набрала законної сили.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 367/4647/20 від 18.05.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин - відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався приписами частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позивачем ОСОБА_1 надано достатньо письмових доказів про те, що з серпня 2013 року і по день смерті спадкодавиці - ІНФОРМАЦІЯ_8 , він, не перебуваючи в шлюбі будь з ким, проживав однією сім`єю зі своєю тіткою - ОСОБА_6 однією сім`єю, вони мали єдиний бюджет, взаємні права та обов`язки, піклувались одне про одного, ОСОБА_6 за життя видала нотаріальні довіреності на представлення будь - яких її інтересів позивачем, в тому числі і на розпорядження всім її майном, довіряла позивачу повністю, більше 5 років проживали однією сім`єю із позивачем, який також поніс документально підтверджені витрати по похованню спадкодавиці, утримує спадкове майно, підтримуючи його в належному санітарно - технічному стані.

Встановивши, що ОСОБА_6 , своїх дітей не мала, заповіту не складала, на день смерті спадкодавиці відсутні спадкоємці 1-3 черг на спадкування за законом, відповідач ОСОБА_13 та його представник визнали заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання позову ОСОБА_5 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, так як інших законних спадкоємців щодо майна ОСОБА_6 немає.

Оцінюючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновків щодо встановлення факту проживання однією сім`єю позивача разом із спадкодавицею з серпня 2013 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Водночас, єдиними доказами спільного побуту та проживання, на які послався суд першої інстанції є довіреності, видані спадкодавицею на ім`я позивача, дані щодо оплати ним її похорону та медична документація щодо хвороб спадкодавиці.

Жоден вказаний доказ не свідчить про спільне проживання, спільний побут, права та обов`язки, зважаючи на різні адреси реєстрації.

Так, у разі відсутності спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання зі спадкодавицею, доказом постійного проживання може бути довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було за однією адресою зі спадкодавцем.

Крім того, якщо суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність спадкоємців за законом, закриваючи провадження в частині вимог до відповідачів, повинен був залучити Київську міську раду, Київську обласну раду, враховуючи наявність нерухомого майна у м. Києві та Київській області, прав яких може стосуватись справа за наявності підстав визнання спадщини відумерлою.

Так, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК України.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо (пункт 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю суд бере до уваги показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази).

Звертаючись до суду, позивач, у підтвердження обґрунтованості позовних вимог, належних доказів на підтвердження спільності побуту не надав, а тому, у позові апеляційний суд відмовляє за його недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, на користь апелянта з ОСОБА_1 підлягає стягненню 3457, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року - задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2023 року - скасувати, відмовивши у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3457, 50 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: