Ухвала

від 26.12.2023 по справі 522/20736/15-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

26.12.2023

Справа № 522/20736/15

Провадження № 1-кп/522/1288/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі об`єднананий обвинувальний акт укримінальному проваджені №12015160000000236від28.03.2015 року та у кримінальному провадженні №12022163500000514 від 13.03.2022 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки за національністю, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, маючої на утриманні доньку Єлізавету, ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли обвинувальні акти у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурором подане клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджуються тим, що обвинувачена неодноразово не з`являється у судові засідання, може переховуватися від суду, може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, в зв`язку з чим до обвинуваченої неможливо застосування більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Заслухавши прокурорів, які підтримали клопотання, обвинувачену та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, дослідивши клопотання та його доводи, дослідивши клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зазмістомст.331КПКУкраїнипідчассудовогорозглядусудзаклопотаннямсторониобвинувачення абозахистумаєправосвоєюухвалоюзмінити,скасуватиабообратизапобіжнийзахідщодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст. 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховуючи, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких в разі доведеності її вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі до 8 та 10 років, з конфіскацією майна, вважає наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачена, враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі встановлення її вини, може вдатися до спроби переховуватися від суду.

Крім того, під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, будучи належним чином повідомленою про місце, час та дату розгляду справи, ОСОБА_3 неодноразово, без поважних причин не з?являлась у судові засідання, у зв?язку із чим ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2023 була оголошена в розшук.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 10.04.2023 обвинуваченій ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашного арешту за адресою: АДРЕСА_2 , який продовжено до 04.08.2023. На теперішній час строк дії указаного запобіжного заходу закінчився. Утім, під час перебування ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом останньою неодноразово порушувались обов?язки, покладені на неї судом при обранні вказаного запобіжного заходу, що підтверджується відповідними рапортами працівників поліції.

При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується, тим, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше судима, тому може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що у клопотанні прокурора доведено про не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд при призначенні запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, враховує дані щодо особи обвинуваченого, у тому числі зазначені під час розгляду клопотання.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про відсутність встановлених ризиків, а також про наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, які б у сукупності вказували на можливість обрання обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є обґрунтованими з огляду обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченого, а також доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суд враховує, що згідно довідки ОСОБА_3 наразі на п`ятому тижні вагітності.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107360 грн., оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України у даному кримінальному провадженні та буде помірним для обвинуваченої, членів її сім`ї та близьких родичів.

Керуючись ст. ст. 132, 176,177,178,183, 194, 196,197, 331, 371-372, 376,395 КПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 30 днів, тобто до 26.01.2024 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520 грн., яку дозволити внести на депозитний рахунок, призначення платежу застава за ОСОБА_3 .

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками, з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не явилася за викликом до суду, без поважних причин не повідомила про причину своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Зобов`язати уповноважених осіб міністерства юстиції України філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України в Одеській області», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, надавати медичну допомогу обвинуваченій ОСОБА_3 , повідомити суд про стан її здоров`я і про надання їй медичної допомоги.

Оскільки ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила, що на теперішній час їй не надається належний догляд, як вагітній жінці, то Вам необхідно в термін до 24.01.2023 року надати суду відповідь щодо стану здоров`я ОСОБА_3 та повідомити суд, які заходи по догляду вживаються до неї, як до вагітної жінки.

Попередити виконавців ухвали та інших осіб, які здійснюють контроль за виконанням ухвали про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 382 КК України за невиконання судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження міри запобіжного заходу протягом семи днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув`язнення.

Суддя: