Рішення

від 26.12.2023 по справі 201/11465/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/11465/23

провадження 2а/201/127/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року місто Дніпро

суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті і старшого державного інспектора відділу впроваження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни, треті особи: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОН» Григоренко Олександр Володимирович, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 вересня 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті і старшого державного інспектора відділу впроваження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. про визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення грошових коштів і витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові та з представником посилаються на те, що 05 липня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. винесена постанова АА № 00010601 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 132-1 КУпАПП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами /порушення правил про заборону перевезення вантажу з перевищенням навантаження на одну вісь автомобіля/) і накладено штраф в розмірі 17 000 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки він не є власником зазначеного у вказаній постанові автомобіля, цей автомобіль знаходився на законних підставах в оренді у інших осіб, іншого підприємства, цей автомобіль рухався правильно, без порушення правил про швидкість і паркування, руху по належній смузі чи відповідно до дорожнього знаку та дорожнього руху, світлофору, обгону, ближнього світла фар чи перевезення вантажу та інш., постанова складалася інспектором не відразу (дата скоєння правопорушення 26 травня 2023 року) і без врахування його та користувача зауважень та конкретної дорожньої обстановки, автомобіль інших учасників цієї пригоди інспектор Укртрансбезпеки не зупиняв і не оглядав, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущенні, що є порушенням закону, протокол про адміністративне правопорушення не складався, про постанову інспектор нічого не сказав і позивач отримав її по електронній пошті з запізненням, оскаржив її до відповідача та отримав відмову. Вважає дії, вчинені вказаним інспектором протиправними і незаконними, оскаржувана постанова є протиправною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому просив визнати дії інспектора Укртарнсбезпеки по складанню вказаної постанови незаконними і скасувати цю постанову, стягнути судові витрати, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті та старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. позовні вимоги не визнали, надали відзив, де заначили, що дійсно було зафіксоване адміністративне правопорушення з боку позивача ОСОБА_1 , в передбаченому законом порядку інспектором було складено постанову, постанова направлена в передбаченому законом порядку позивачу, тобто вручена. Оспорювана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 132-1 КУпАПП та накладенню штрафу в розмірі 17 000 грн. обґрунтована. Вважають вказану постанову законною, складена постанова вірно, всі істотні умови при її складанні дотримано і правильно відображено. Вважають, що все інспектором зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов`язань відносно позивача на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували і будь-якої шкоди не завдавали. Позов вважають не доведеним і безпідставним та не можливим його задоволення. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Треті особи підтримали позицію позивача і його обгрунтування позову.

З`ясувавши думку сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов не обгрунтованим і не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

У судовому засіданні встановлено, що 26 травня 2023 року о 14 годині 32 хвилині було зафіксовано в автоматичному режимі, що автомобіль «МАЗ 6501С50524-000», державний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух цього транспортного засобу на М-30, 949+608 (М-04 км 186+337) Дніпропетровська область, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.231% (1.36 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, чим порушив вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху України. Стосовно власника і володільця вказаного автомобіля позивача ОСОБА_1 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. складено постанову АА № 00010601 від 05 липня 2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 132-1 КУпАП в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 грн., вказану постанову про адміністративне правопорушення відразу було направлено в передбаченому законом порядку на електронну адресу позивача, яку він отримав, отже вручено позивачу як порушнику.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає, що позивачем по даній справі не пропущено строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, позивач відразу після отримання вказаної оскаржуваної постанови в десятиденний термін (з урахуванням отримання інформації про постанову, її оскарження до відповідача і пошту) звернувся з позовом до суду, не позбавлений права на оскарження постанови інспектора Укртрансбезпеки.

У тексті постанови зазначено, що 26 травня 2023 року о 14 годині 32 хвилині було зафіксовано в автоматичному режимі, що автомобіль «МАЗ 6501С50524-000», державний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух цього транспортного засобу на М-30, 949+608 (М-04 км 186+337) Дніпропетровська область, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.231% (1.36 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, чим порушив вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху України. Стосовно власника і володільця вказаного автомобіля позивача ОСОБА_1 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. складено постанову АА № 00010601 від 05 липня 2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 132-1 КУпАП в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 грн..

Для таких висновків у особи, яка винесла постанову, були підстави.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Щодо строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У той же час, положеннями частини другої статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Тобто, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ законодавцем встановлено скорочений строк для звернення до суду.

Позовна заява подана позивачем 21 вересня 2023 року, при тому, що оскаржувана постанова винесена 05 липня 2023 року, скерована 06 липня 2023 року, на адресу позивача, що підтверджується копією поштових відправлень Ф.119, Ф. 103, Ф101 та повернута 15 серпня 2023 року (штриховий кодовий ідентифікатор листа 0600223743517), у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Згідно статті 279-5 КУпАП у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення на адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів, оскаржувану постанову. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Позивачем ініційовано звернення до суду після спливу майже, як 2 місяців з моменту повернення поштового відправлення з постановою.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, яку викладено в рішенні по справі «Устименко проти України», яким визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з тим, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Водночас з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

Отже, у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 05 липня 2023 року серії АА № 00010601 встановлено, що 26 травня 2023 року о 14 год 32 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб МАЗ 6501C5-524-000, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідальна НОМЕР_3 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.231% (1.36 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 20, WAGA-WIM35, № 7, сертифікат відповідності UA.TR.113-0619/05F-21. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн..

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: а) зовнішніх габаритів: Зовнішній габарит Максимальне значення параметра, метрів Ширина: 2,6 сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3.75 Висота від поверхні дороги: 4 транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4.35 Довжина: вантажного автомобіля 12 Автопоїзда 22 автомобіля (тягача) з напівпричепом 18.75 маршрутного транспортного засобу 18.75 Виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2 б) фактичної маси: Тип транспортного засобу Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тон місцевого значення, тонн Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18 14 трьохвісний автомобіль 25 (26)* 21 чотирьохвісний автомобіль 32 24 чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 24 Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 24 двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 24 трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 24 двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13.716 метра 42 24 трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13.716 метра 44 24 Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 24 * Для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони; в) навантаження на вісь: Кількість осей Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тон місцевого значення, тон На одинарну вісь 11,5 7 На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11.5 7 від 1 до 1.3 метра 16 10 від 1.3 до 1.8 метра при неспарених колесах 18 10.5 від 1.3 до 1.8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тонни 19 11.5 від 1.3 до 1.8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11.5 тонни 23 11.5 від 1.8 до 2.5 метра для причепів та напівпричепів 20 11.5 На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1.3 метра або менше 21 13 понад 1.3 до 1.4 метра 24 14 Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174. Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174). Відтак, з системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Звертаємо увагу суду на те, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 05 липня 2023 року серія АА № 00010601 вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанови, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання. Зміст постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанова містить усі передбачені нормами ст. 283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП та Порядком № 1174.

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові взалежності від обставин вчинення правопорушення. Крім того, в самій Інструкція № 512 зазначено, що зміст постанови має відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а не додатку 1 Інструкції 512. Також, на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14 травня 2022 року.

Постановою AA № 00010601 від 05 липня 2023 року встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.231% (1.36 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Окрім того, зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 3 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 3220 мм; 2-3: 1400 мм; навантаження на вісь 1 - 6650 кг, 2 - 11550 кг; 3 - 12200 кг; загальна маса - 30400 кг. висота - 3.104 м.; ширина - 2.466 м.; довжина - 7.311 м.

Зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу: загальна маса - 27360 кг. Отже, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовані насутпні параметри транспортного засобу марки МАЗ 6501C5-524-000, державний номерний знак НОМЕР_2 : кількість осей 3. відстань між вісями 1-3220; 2- 1400. навантаження на вісь - 1 6650; 2 - 11550; 3 - 12200. повна маса 30400. Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм у постанові зазначається формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі. Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: ((30400 26000 - 10% * 30400) / 26000) * 100 = 5.231% (1.36 тон).

Таким чином, постанова серії АА 00010601 від 05 липня 2023 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Крім того, ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС. З огляду на це, суб`єкт відповідальності не міг бути встановлений неналежним чином під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, оскільки інформація про відповідальну особу (власника транспортного засобу) надходить Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті автоматично, не може бути жодним чином змінена та не може піддаватися сумнівам.

Пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (належний користувач). Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до підпункту 2, 3 пункту 2 Порядку 1145 електронна заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача за формою згідно з додатком 1, яка формується через електронний кабінет водія функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС (електронний кабінет водія) із накладенням електронного підпису заявників, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (електронний підпис), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням його мобільного додатка (Портал Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис» (Дія ID) або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія відповідно до Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг»; заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача за формою згідно з додатком 1, оформлена в паперовій формі та підписана заявниками в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. Пункт 3 Порядку № 1145 визначає, що підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Відповідно до п. 5 Порядку № 1145 відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (сервісні центри МВС); 2) електронний кабінет водія; 3) Портал Дія. Відповідно до п. 14 Порядку № 1145 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача. Відповідно до п. 19 Порядку № 1145 перед внесенням до Реєстру відомостей про належного користувача відомості про заявників і транспортний засіб, зазначені в заяві, а також у доданих до неї документах, перевіряються уповноваженим працівником сервісного центру МВС за відповідними реєстрами та базами даних, доступ до яких має МВС. Перевірку інформації, що зазначена в заяві, про керівника юридичної особи або особу, яка виконує його обов`язки, щодо достовірності відомостей проводить уповноважений працівник сервісного центру МВС за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Таким чином, саме керівник юридичної особи, а не юридична особа, як зазначає Позивач в своїй позовній заяві, несе відповідальність за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані в автоматичному режимі.

Крім цього, позивач, як керівник юридичної особи не був позбавлений права внеси інформацію про належного користувача в Єдиний державний реєстр транспортних засобів. Згідно інформаційних даних, що надійшли від Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, відповідальною особою за даним транспортним засобом на момент скоєння правопорушень був громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 . Поштова адреса: АДРЕСА_1 .

Зазначена позиція (в тому числі і відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті) підтримана Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 05 вересня 2023 року по справі № 335/3516/23 (852/12182/23), в якій зазначено: «…З огляду на положення вказаних норм права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП несе належний користувач транспортного засобу відомості щодо якого внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, несе відповідальність на вказане правопорушення за умови відсутності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача…».

Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 04 липня 2023 року по справі № 208/5507/22 (2-а/208/7/23), зробив аналогічний висновок зазначивши: «якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились, то за обставин укладення договору оренди транспортного засобу адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху вказаним транспортним засобом автомобільними дорогами покладається на власника, яким є позивачка». Стосовно доводів Позивача про несправність обладнання WIM 20, WAGAWIM35, № 7. Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

В той же час постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 412 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 року № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», яка в свою чергу набрала законної сили 04 червня 2023 року. Таким чином до 04 червня 2023 року постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 412 була чинна та поширювалась на всі правовідносини, які виникали в сфері безпеки на автомобільному транспорті. Оскільки спірні правовідносини виникли 26 травня 2023 року на них поширювалась дія постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року №412.

Таким чином, автоматичний пункт габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративних правопорушень, вчиненого позивачем, був обладнаний приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який станом на момент фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення був справним та готовим до експлуатації, а отже, показники вимірювань навантажень на осі та загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об`єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.

На підтвердження факту фіксації руху транспортного засобу позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритновагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що WIM 20, WAGA-WIM35, № 7, яким здійснювалась фіксація правопорушень в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94, що підтверджується сертифікатом відповідності № UA.TR.113-0619/05F-21 дійсним до 22 липня 2023 року та сертифікатом перевірки типу, копії яких надано суду.

Позицію відповідача підтримано Третім апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В., у постанові від 25 вересня 2023 року по справі № 195/2414/22 (№ провадження: 852/4794/23), в якій зазначено: «Стосовно доводів позивача про закінчення строку дії сертифікату відповідності UA.TR.113-0619/05F-21 на час виявлення перевищення нормативних показників у спірному випадку (постанова серії АА № 00002176) суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 412, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

В спірному випадку позиція позивача, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України продовжено тільки дію результатів перевірки, а не продовжено дію сертифікатів на відповідні прилади зважування, суд вважає помилковою, оскільки сертифікат фактично є документальною формою відображення позитивних результатів повірок вимірювальної техніки, а отже продовження строку чинності позитивних результатів повірок фактично і є продовженням дії строку сертифікату на встановлений постановою Кабінету Міністрів України час.

Суд також враховує, що означена постанова Кабінету Міністрів України № 412 не вимагає отримання нових сертифікатів у зв`язку з продовженням чинності результатів раніше проведених повірок.

Стосовно наявності в матеріалах справи доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Картка габаритно-вагового контролю містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення та фотографії транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення.

Автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові. Крім цього, вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 20, WAGA-WIM35, № 7, справність якого підтверджена сертифікатом відповідності № UA.TR.113-0619/05F-21.

Позиція відповідача стосовно доказів вчинення адміністративного правопорушення підтримана Третім апеляційним адміністративним судом у справі № 340/143/22 (провадження №852/9757/22), де зазначено: « Автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного проступку. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові. Доказом вчинення правопорушення є дані його автоматичної фіксації, які місяться в інформаційно-телекомунікаційній системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, тобто системі комплексних взаємопов`язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв`язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій. Ці дані, які отримані із інформаційно телекомунікаційної системи (у тому числі. фото), зазначаються безпосередньо у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі».

Такої ж позиції, у питанні доказів вчинення адміністративного правопорушення, дотримується Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 404/3511/22(2- а/404/48/22), № 389/662/23 (провадження № 852/5745/23). Щодо доводів позивача про порушення строку складення постанови: Звертаємо увагу Суду, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язковість складення постанови про вчинення адміністративного правопорушення зафіксованого в автоматичному режимі в день вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до абз. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132--2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Оскільки адміністративне правопорушення вчинене 26 травня 2023 року, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі винесена 05 липня 2023 року, тобто в межах двох місяців та направлена 06 липня 2023 року, тобто в межах трьох днів з дня винесення, таким чином в діях працівників Державної служби України з безпеки на транспорті відсутнє порушення вимог чинного законодавства.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП інспектори відповідного орану державної влади діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, а саме - від імені Державної служби України з безпеки на транспорті. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Так, Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року у справі за № 724/716/16-а виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, відповідачем в даній категорії справ є Державна служба України з безпеки на транспорті.

Відтак, постанова серії АА № 00010601, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП. Дії відповідачів під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною першою статті 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може відмовити в його задоволенні повністю.

Так, стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами частини 2 цієї статті визначено наступне порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, показники правопорушення, що зафіксовані в автоматичному режимі, і втручання сторонніх осіб в яке є неможливим, є доведеними та беззаперечно визначені сертифікованим та введеним в експлуатацію пристроєм. При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14 травня 2022 року) затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Інструкція визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Так, абзацом 3 пункту 8 Інструкції встановлено, що постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Верховний Суд в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 805/3598/16-а.

Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарнотранспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, вважаємо необґрунтованими. Таким чином, у постанові про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача не відповідають дійсності.

Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма прямо вказує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене, на виконання вимог статті 19 Конституції України, статей 245, 279-5, 283 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності. Дії відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам закону. Отже, позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 77 КАС України визначено: - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд констатує, що відповідачем надані суду належні докази та матеріали, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, як то належним чином оформлена фото-, відеофіксація безпосередньо порушення (а потім бесіда з ним чи інш.) позивачем правил дорожнього руху за обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стороною позивача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх сукупності та логічному взаємозв`язку факт не вчинення позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а відтак доведено й правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При таких обставинах суд вважає, що дії, вчинені інспектором Укртрансбезпеки при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати правомірними, а постанову АА № 00010601 від 05 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП слід вважати як винесену доказово, вона основана не на припущеннях і не в порушення прав позивача, а тому її не слід скасовувати та закрити провадження в адміністративній справі.

Вирішення даної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові можуть бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що дії відповідача стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на позові, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державної служби України з безпеки на транспорті і старшого державного інспектора відділу впроваження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни, треті особи: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОН» Григоренко Олександр Володимирович, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ КАС України.

Суддя -