Ухвала

від 25.12.2023 по справі 189/763/19

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/763/19

2/189/790/23

У Х В А Л А

Іменем України

25.12.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,-

встановив:

На розгляді в Покровському районному суді Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд,дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Так,у підготовчесудове засіданняпризначене на06.11.2023року о10.30год.,27.11.2023року о09.15год.,25.12.2023року о10.00год.позивач нез`явився,не повідомившисуду причининеявки,заяви провідкладення розглядусправи чизаяви пророзгляд справиу йоговідсутності неподавав. Про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за наявності таких умов у сукупності: позивач належно повідомлений про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Зматеріалів справивбачається,що судом було надіслано судові повістки на адресу позивача, яку він зазначив у позовній заяві: АДРЕСА_1 та яка є його зареєстрованим місцем проживання. Однак, дані судові повістки повернулись на адресу суду не врученими із зазначенням, що адресат за вказаною адресою відсутній (а.с.170, 176).

Згідно ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України).

Таким чином, оскільки судові повістки направлялась судом ОСОБА_1 на адресу, яка ним повідомлялась суду, тому повернення судової повістки із відміткою працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням про розгляд справи.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, провадження №61-185св23.

Крім того, позивач був повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомленням через додаток «Viber» на номер мобільного телефону, зазначеного ним в позовній заяві, що підтверджується довідками про доставку SMS - повідомлення (а.с.160, 165, 178).

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частина 1 ст. 131 ЦПК України вказує на те, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач зловживає процесуальними правами, безпідставно сприяючи затягуванню розгляду справи, не з`являючись в судові засідання, докази поважності неявки позивачем не надано, а його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, у зв`язку із чим зазначена позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторного звернення з даним позовом до суду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 44, 223, 257, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Степанова