Ухвала

від 21.12.2023 по справі 295/17207/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17207/23

2-з/295/130/23

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

21.12.2023 року м. Житомир

Суддя Богунськогорайонного судуміста ЖитомираСтрілецька О.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову, подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «777»», Приватного підприємства «Інвестиційно-маклерський дім «Респект», третя особа - Державне підприємство «Укрвійськбуд» про усунення недоліків будівництва, стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди,, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять:

- зобов`язати ОК «Житлово-будівельний кооператив «777»» та ПП «Інвестиційно-маклерський дім «Респект» усунути недоліки будівництва квартири АДРЕСА_1 , шляхом проведення необхідних ремонтно-відновлювальних робіт;

- стягнути з ОК «Житлово-будівельний кооператив «777»» та ПП «Інвестиційно-маклерський дім «Респект» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 70519,00 грн;

- стягнути з ОК «Житлово-будівельний кооператив «777»» та ПП «Інвестиційно-маклерський дім «Респект» на користь позивачів 20000,00 грн моральну шкоду.

Також просять вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Одночасно з позовною заявою до суду подана заява про забезпечення позову, в якій позивачі просять накласти арешт на майно, рахунки і активи, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «777»» та Приватному підприємству «Інвестиційно-маклерський дім «Респект».

Відповідно до статті149ЦПК Українизабезпечення позовудопускається на будь-якій стадії розглядусправи,якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №183/5864/17-ц.

Нормами п.4ч.1ст.151ЦПК Українипередбачено,що заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову судом встановлено, що вона є ідентичною за змістом з позовною заявою. Щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову, то в ній міститься лише посилання на ст.ст. 149, 150 ЦПК України з цитуванням їх змісту.

В заяві про забезпечення позову абсолютно відсутнє обгрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову в даній справі, в чому воно полягає.

До заяви про забезпечення позову заявником не долучені жодні докази, які підтверджують, що відповідачі вчиняють дії, які спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду.

За правиламист.150ЦПК Українипозов забезпечується,зокрема,накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб;накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В заяві про забезпечення позову не конкретизовано майно - рухоме чи нерухоме з визначенням вартості, на яке просять накласти арешт позивачі; не зазначено, в яких банківських установах відкриті рахунки, на які також просять накласти арешт позивачі, що фактично унеможливлює звернення до виконання такої ухвали суду.

Суд не наділений повноваженнями самостійно визначати перелік майна, на яке позивачі мають намір накласти арешт.

Щодо накладення арешту на активи відповідачів, то такий захід забезпечення позову не підлягає до застосування в даній справі, виходячи зі змісту заявлених вимог, оскільки предметом позову не є визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Крім того, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просять застосувати заявники, не співмірні із заявленими позовними вимогами. Так, заявлена позивачами ціна позову складає 114539,00 грн, водночас, позивачі просять накласти арешт фактично на все майно двох юридичних осіб, їх рахунки та активи, що є явно не співмірним з ціною позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що обрані заявниками заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позовними вимогами; заявниками не доведено належними доказами, що відповідачі вживають заходи, направлені на ухилення від виконання можливого рішення суду, що могло б в подальшому утруднити чи зробити неможливим його виконання; в заяві відсутній конкретизований перелік майна, на яке позивачі просять накласти арешт.

Таким чином,суд дійшоввисновку,що заявникине довелинаявність правовихпідстав длязастосування вданій цивільнійсправі заходівзабезпечення позовуу виглядінакладення арештуна майно, рахунки та активи відповідачів, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.151-153,258,260,354 ЦПК України, суд, -

У Х В АЛ И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її складення.

Суддя О.В. Стрілецька