Рішення

від 03.10.2023 по справі 646/663/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/663/21

№ провадження 2/646/487/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.23 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої суддіСіренко Ю.Ю.,

за участю секретаря Шкреба А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харків цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36719694, адреса: 42342, Сумська область, с. Косівщина, вул. Польова, 1) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА», в якому просить суд стягнути зі ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 34 104,58 грн., з яких: різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням становить 18 173,00 грн., збитки внаслідок пошкодження товару в сумі 14 421,74 грн., витрати на проведення оцінки розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження товару Позивача у сумі 1200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 24.06.2020 близько 10 години 00 хв. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ЗАЗ 11024740 державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» (524 км.+600 м.) перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію транспортного засобу AC AC-G 3302 АХУ-1 (ГАЗ 3302 АС АС-В) державний номер НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІС-Україна» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який, рухаючись в попутному напрямку, був вимушений змінити напрямок руху, в результаті чого скоїв перекидання та отримав механічні пошкодження та пошкодження товару, що перебував всередині транспортного засобу та належав позивачу.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 18.09.2020 у справі № 635/4997/20 про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП, яка набрала законної сили 29.09.2020 року, відповідач визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №А05907031, виданого ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ». 29.06.2020 року Позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі аварійного сертифікату 84-D/73/2 з розрахунку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу AC AC G 3302 AXY-1, державний номер НОМЕР_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного становить 30205,70 грн. 26 жовтня 2020 року страховик здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 12 032,70 грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АВІС-УКРАЇНА» за 26.10.2020 року. Таким чином, різниця між вартістю відновлювального ремонту ТЗ Позивача та отриманим страховим відшкодуванням від страховика становить: 30205,70 грн. - 12032,70 грн. = 18173,00 грн.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, позивач просив стягнути із відповідача, як винної особи, на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 18 173,00 грн. 24 червня 2020 року позивачем, на виконання умов договору поставки № 487 від 09.12.2015 року, укладеного з ФОП ОСОБА_2 , до транспортного засобу Позивача AC AC-G 3302 AXY-1, д.н.з. НОМЕР_2 , який закріплений за м. Харків у відповідності до наказу директора № 111-аг від - 15.06.2020 року, було завантажено Товар у кількості згідно з видатковою накладною №САВ093676 з наступним асортиментом товару та цінами:

1. Яйце С0 у кількості 54 ящики (по 360 шт. яєць кожен) на загальну суму 35027,00 грн з ПДВ;

2. Яйце СВ у кількості 6 ящиків (по 150 шт. яєць кожен) на загальну суму 1080,00 грн з ПДВ;

3. Яйце СІ у кількості 6 ящиків (по 360 шт. яєць кожен) на загальну суму 3 139,46 грн з ПДВ;

4. Яйце СІ коричневе у кількості 1 ящик (по 360 шт. яєць кожен) на загальну суму 569,00 (п`ятсот шістдесят дев`ять грн 00 коп.) з ПДВ.

Загальна вартість Товару у відповідності до замовлення Покупця становила 41615,26 грн з урахуванням ПДВ.

Доставка Товару здійснювалась за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Мічуріна, буд. 33 (з міста Харків по а/д «Київ-Харків-Довжанський»), де і сталася ДТП.

В результаті ДТП було пошкоджено частину вищевказаного Товару (Яйце С0 у кількості 7 180 шт.; яйце СВ у кількості 300 шт., яйце СІ у кількості 303 шт.), який став непридатним до використання і був списаний Товариством, що підтверджується Актом списання товарів № САВ005385 від 24.06.2020 року.

Окрім отриманих механічних пошкоджень транспортного засобу внаслідок ДТП, позивачем були понесені збитки у вигляді пошкодження частини товару (яйце куряче), який знаходився всередині транспортного засобу у момент ДТП. Внаслідок ДТП частина товару, належного позивачу, стала непридатною для подальшого продажу та була утилізована. На підставі звіту про оцінку майна (товару), пошкодженого в результаті ДТП, розмір матеріального збитку, спричиненого винними діями Відповідача, становить 14421,74 грн. Крім цього, позивачем були понесені витрати, пов`язані з проведенням обов`язкової оцінки у відповідності до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у розмірі 1200,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.03.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30.03.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивач звернувся до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАНТ» як страховика відповідача відповідно до полісу А05907031. На виконання вимог законодавства, аварійним комісаром був проведений огляд та ремонтна калькуляція, що підтверджується наданим позивачем аварійного сертифікату 84-D/73/2. Відповідно до змісту наданого документу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу дорівнює 16 839, 24 грн. в т.ч. ПДВ. Позивач не оскаржив первісний акт оцінки, проведений страховою компанією, не ініціював призначення належної експертизи на підставі якої було б здійснено страхове відшкодування. Позивач погодився з первісною оцінкою проведеною ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» та на підставі якої здійснено виплату страхового відшкодування. Страховик відповідача також мав відшкодувати шкоду, завдану позивачу пов`язану з пошкодженням майна, а саме товару (яйце куряче), який знаходився всередині транспортного засобу позивача у момент ДТП. Однак, з наданих документів вбачається, що позивач не звертався до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» і не надавав йому, ані інформацію про наявність пошкодженого товару, ані вимогу про відшкодування шкоди пов`язаної з пошкодженням майна потерпілого, і тому відсутня підстава для відшкодування матеріальних збитків завданих пошкодження товару. Крім того, позивачем не доведено належними і допустимими доказами заявлений розмір відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу. Позивач не заперечував проти розміру відшкодування, розрахованого страховою компанією, в тому числі не заперечував щодо переліку ремонтно-відновлювальних робіт. Водночас у матеріалах справи відсутній письмовий висновок фахівця-оцінювача про розмір збитків позивача. У доданому до позовної заяви аварійному сертифікаті зазначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу у розмірі 16 839,24 грн., в той самий час страховиком було сплачено 14 032,70 грн., тобто різниця (розмір збитку) становить 2 806,54 гри., з яких 2000,00 грн. - франшиза. Представник також зазначив, що позивач не викликав відповідача та його представника для проведення огляду пошкодження товару (вантажу яєць харчових) в результаті ДТП. Позивачем не доведено належним чином, що перед моментом ДТП увесь вантаж був у непошкодженому стані, не доведено також завантаження транспортного засобу Позивача тією кількістю яєць, як це зазначено позивачем. З вищевикладених підстав, представник відповідача просив задовольнити позов лише в частині стягнення розміру франшизи - 2000 грн. 00 коп., і суми збитків - 806,54 грн., що складає у загальній сумі 2806,54 грн.

15.04.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він пояснив, що наявність законодавчо встановлених обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (коефіцієнт фізичного зносу, франшиза) є підставою для відшкодування майнової шкоди, завданої застрахованою особою (відповідачем) транспортному засобу позивача відповідно до Закону. Здійснивши виплату страхового відшкодування страховик виконав свої зобов`язання у відповідності до чинного законодавства України та укладеного договору з відповідачем. Різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля та виплаченою сумою страхового відшкодування, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. в частині розміру збитків, не покритій страховим відшкодуванням, здійсненим з урахуванням меж відповідальності страховика за договором та Законом, зобов`язаним перед потерпілою особою є відповідач, тому з нього як із винної у ДТП особи підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту і виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 18 173,00 грн. На виконання ст. 34 Закону страховиком позивача був залучений аварійний комісар ФОП ОСОБА_3 (оцінювач), який здійснив огляд транспортного засобу та згодом склав аварійний сертифікат 84-D/73/2 з ремонтною калькуляцією. Із бази даних Фонду державного майна України вбачається, що на дату огляду транспортного засобу після ДТП та складення аварійного сертифікату ФОП ОСОБА_3 мав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності 290/19 від 10.04.2019. З таких підстав, представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

29.06.2021 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 18173,00 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позов просив задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить його особистий підпис у явочному листі.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 223 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разінеявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами п. 5 ч. 4ст. 12 ЦПК Українивизначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженістьзапобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач мав достатній час скористатися своїми правами, визначенимиЦПК Українина надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції, ненадання обґрунтованого клопотання про відкладення судового засідання, суд з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, прийшов до наступного.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15Цивільного кодексуУкраїни визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Як визначено в ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зположеннямист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 6ст. 82 ЦПК Українипередбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб АС АС-G 3302 АХУ-1 (ГАЗ 3302 АС АС-В) д.н.з. НОМЕР_2 належить ТОВ «АВІС-Україна».

Даний факт підтверджується також наказом директора ТОВ «АВІС-Україна» №111-аг від 15.06.2020 про закріплення автомобілів, зокрема, за водієм ОСОБА_4 автомобіля ГАЗ 3302 АС АС-В, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП.

Згідно із заявою про страхове відшкодування позивач просив відшкодувати шкоду, спричинену майну потерпілого у розмірі 14421,74 грн.

Відповідно до угоди про розмір страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» та позивач досягли згоди, що розмір страхового відшкодування за вказаним страховим випадком, що стався 24.06.2020 становить 10000,00 грн. Враховуючи розмір франшизи за полісом відповідача остаточна сума, що підлягає відшкодуванню потерпілому (за вирахуванням франшизи) становить 8000,00 грн.

Відповідно до Аварійного сертифікату № 84-D/73/2, складеного аварійним комісаром ФОП ОСОБА_3 02.09.2020 та ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу згідно з ремонтної калькуляції 84-D/73/2 становить 30205,70 грн (в т.ч. ПДВ), вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу) становить 16839,24 в т.ч. ПДВ.

Відповідно до виписки по рахунку позивача № НОМЕР_5 за 26.10.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» (страховик відповідача) здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 12032,70 грн.

Інші письмові докази судом не досліджувалися, оскільки позивач зменшив свої позовні вимоги та просив стягнути лише різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Зі змістуст. 1194 ЦК Українивбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідноз ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч. 2ст. 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зап. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6(із змінами та доповненнями) у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

При цьому, у відповідності дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.77, ст.78 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові по справі №753/21177/16 від 19.09.2018, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогамЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Заст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція).

Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є найменування та місце розташування сторін за цим договором, перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання, вартість робіт та порядок розрахунків, перелік складових частин (матеріалів) використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу, перелік документів який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту та гарантійні зобов`язання виконавця щодо проведених робіт.

За п. 4 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів затвердженихнаказом Міністерства Інфраструктури України 28.11.2014 року №615, які згідно п. 1 поширюються на правовідносини позивача із особою, яка здійснювала ремонт транспортного засобу повинні містити істотні умови відповідно дост. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з розділом 5 п. 7 Правил, документами, що підтверджують надання послуги є акт приймання-передачі КТЗ після надання послуг із технічного обслуговування чи ремонту, наряд-замовлення підписаний контролером якості та замовником, документ, що підтверджує оплату послуг, рахунок-фактура.

Вказані правила у своїх додатках передбачають чіткий зразок наряду замовлення на виконання робіт та акт прийому передачі КТЗ, чого позивачем до суду надано не було.

За ч. 2 п. 36.2ст. 36 Закону №1961-IV, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється Страховиком безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. (Акти виконаних робіт, платіжні доручення про сплату).

Відповідно дост. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові зобов`язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги.

Таким чином, ремонтна калькуляція не є підставою для виникнення податкових зобов`язань з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов`язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку ПДВ.

Тобто, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ - податкові зобов`язання не виникають.

Таким чином, ініціюючи перед судом вимоги про стягнення із заподіювача шкоди 18173,00 грн різниці вартості відновлювального ремонту автомобіля із сумою сплаченого страхового відшкодування позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження відновлення транспортного засобу та вартості проведених ремонтних робіт.

При цьому, на думку суду відсутність доказів ремонту транспортного засобу не виключає можливості стягнення із заподіювача шкоди різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

З огляду на зазначене позовна заява підлягає частковому задоволенню у розмірі 4806,54 грн, а саме: різниця між розміром матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу AC AC-G 3302 АХУ-1 (ГАЗ 3302 АС АС-В) державний номер НОМЕР_2 , визначеному у ремонтній калькуляції, що становить 16839,24грн із виплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 12032,70 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22,1191,1192,1194 ЦК України, ст.ст.2,6,22,29 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів затвердженихнаказом Міністерства Інфраструктури України 28.11.2014 року №615, ст.ст.2,13,76,81,82,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА» 4806 (чотири тисячі вісімсот шість) грн 54 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА» 600 (шістсот) грн 19 коп. судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2023 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 36719694, адреса місцезнаходження: 42342, Сумська область, Сумський район, с. Косівщина, вул. Польова, 1;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

представник відповідача адвокат Журавель Денис Миколайович, адреса місцезнаходження: 61072, м. Харків, пр. Науки, 27, літ. Б, діє на підставі ордеру серії АХ №1045563, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5152 від 30.08.2018.

Суддя - Ю.Ю. Сіренко