Рішення

від 14.12.2023 по справі 713/2474/23

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/2474/23

Провадження №2/713/410/23

РІШЕННЯ

іменем України

14.12.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Національний природний парк «Вижницький», про відшкодування шкоди, завданої знищенням та пошкодженням лісових масивів,

УСТАНОВИВ:

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук О.І. звернувся в суд в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої знищенням та пошкодженням лісових масивів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький».

У позові вказував, що 13.04.2022 року Чернівецькою обласною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за №42022260000000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України. Згідно внесених відомостей: 26.03.2022 року на території НПП «Вижницький» у кварталі №4 виділу №4 Вижницького ПНДВ, шляхом підпалу знищено лісову підстилку на площі 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що спричинило тяжкі наслідки у виді збитків у розмірі понад 711150,50 гривень.

За результатами проведеного досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 26.03.2022 року, біля 12.00 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на здійснення самовільного випалювання сухої рослинності на території свого господарства, яке безпосередньо межує із територією лісового масиву і відноситься до угідь Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький». Незважаючи на складні погодні умови, а саме сильний боковий вітер, порушуючи вимоги підпункту 3.1.11 Правил пожежної безпеки в лісах України, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, здійснила запалювання сухої трави. Від загоряння виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ №4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький», внаслідок чого знищено лісову підстилку на площі 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що потягло за собою заподіяння тяжких наслідків державі в особі НПП «Вижницький», відповідно до судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-22/3633-ЕК від 13.06.2022 року у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 711150,50 гривень.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/126-22/4163-ЕЛ від 28.06.2022 року розмір екологічної шкоди (збитку), завданої довкіллю внаслідок пожежі 26.03.2022 року у кварталі №4 виділі №4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» в результаті знищення лісової підстилки на площі 1,49 га та пошкодження 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту становить 711150,50 грн, а саме: знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців на площі 1,49 га - 49170,00 грн; пошкодження 158 дерев до ступеня припинення росту - 661980,50 гривень.

Вироком Вижницького районного суду від 29.12.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо остання протягом 1 року не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені обов`язки визначені ст.76 КК України.

Зазначав, що відповідачка заподіяла шкоду навколишньому природному середовищу, яка виразилась у знищенні та пошкодженні лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців на площі 1,49 га та пошкодженні 158 дерев до ступеню припинення росту на території с. Виженка, що входить до Вижницької міської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Вижницька міська рада, яка є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Крім цього, право на пред`явлення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на території природно-заповідного фонду належить також НПП «Вижницький».

Просив стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Вижницької міської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 711150,50 гривень.

У судове засідання керівник Вижницької окружної прокуратури не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання прокурор Вижницької окружної прокуратури Гараздюк В.Г. надав до канцелярії суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

У наданій у встановлений судом строк відповіді на відзив на позов зазначив, що з урахуванням того, що відповідачка заподіяла шкоду навколишньому природному середовищу, яка виразилась у знищенні та пошкодженні лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців на площі 1,49 га та пошкодженні 158 дерев до ступеню припинення росту на території с. Виженка, що входить до Вижницької міської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Вижницька міська рада, яка є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Вижницька міська рада не вжила та до суду не звернулась з позовом, що свідчить про не здійснення ними захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та є підставою для подання даного цивільного позову прокурором.

Долучив належним чином завірені копії: наказу виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №424-к від 12.05.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 », службового посвідчення.

Представник позивача Вижницької міської ради у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належно повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомила.

До початку судового засідання представник відповідачки адвокат Андрухович В.Й. надав до канцелярії суду заяву, у якій зазначив, що клопотання про залишення позову без розгляду підтримує і просить його задовольнити. Також просив справу розглядати за їх з відповідачкою відсутності.

У наданому у встановлений судом строк відзиві на позов представник відповідачки адвокат Андрухович В.Й. зазначив, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається доказів належного підтвердження повноважень прокурора, який підписав позовну заяву, тому суд мав би застосувати положення ст.185 ЦПК України та повернути позовну заяву прокурору.

Також при відкритті провадження суд всупереч вимог ч.5 ст.56 ЦПК України не залучив в якості позивача Вижницьку міську раду Вижницького району.

Вважає, що у керівника окружної прокуратури відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Просив позовну заяву залишити без розгляду.

У наданому у встановлений судом строк запереченні на відповідь на відзив на позов представник відповідачки адвокат Андрухович В.Й. зазначив, що прокурор на власний розсуд, у довільній формі, трактує чинне законодавство, без будь яких на то правових навантажень щодо обґрунтування підстав представництва держави і це за повної відсутності законних підстав для такого представництва прокурором інтересів держави в суді.

Прокурор обґрунтовує власне представництво інтересів держави в суді законодавством, яке регламентує, зокрема, діяльність органів місцевого самоврядування та об`єднаних територіальних громад. При цьому повністю ігнорує норми цивільного, цивільного процесуального та господарського права, а також свідомо ігнорує вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.12.2022 року у справі №713/1215/22, який набрав законної сили, з якого не вбачається аби ОСОБА_1 своїми протиправними діями заподіяла збитки державі в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області. Факт заподіяння збитків останній (раді) вироком суду не встановлено, а прокурор не довів той факт, що НПП «Вижницький» є структурним підрозділом Вижницької міської ради.

Прокурор незаконно, поза строками подання позову, долучає до відповіді на відзив копії наказу про призначення його на посаду та копію службового посвідчення прокурора, що є протиправним та не припустимим - прокурор грубо порушив строки подання доказів на обґрунтування власних повноважень.

Тому вважає, що наказ про призначення прокурора на посаду та копія службового посвідчення прокурора до розгляду судом не приймаються, а отже позовна заява підписана особою без належних на те повноважень із застосуванням відповідних негативних правових наслідків для прокурора у вигляді залишення позову без розгляду.

Просив позовну заяву залишити без розгляду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, пояснень щодо позову не надав.

Ухвалою від 13.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки адвоката Андруховича В.Й., про залишення позову без розгляду.

Цією ж ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.00 год. 14.12.2023 року.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідачки, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району підлягає задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог надано такі докази:

- копію листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-1250вих-23 від 18.05.2023 року, адресованого голові Вижницької міської ради Чепілю О., згідно якого: окружною прокуратурою в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди в сумі 71150,50 грн, завданої злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, вчиненої ОСОБА_1 на території кварталу №4 виділу 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» (адміністративні межі села Виженка). За результатами встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є невжиття органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вижницька ОТГ.

З метою реалізації прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді, керуючись ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» просив у строк до 25.05.2023 року надати до окружної прокуратури (м. Вижниця, вул. Миколи Василька, 3а) належним чином завірені копії рішення сесії Вижницької ОТГ «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької ОТГ», а також повідомити про те, чи ОСОБА_1 сплатила до фонду охорони навколишнього природнього середовища Вижницької міської ради шкоду, яка була завдана кримінальним правопорушенням та чи вживались та чи будуть вживатись Вижницькою ОТГ заходи на захист інтересів територіальної громади щодо стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 шкоди, завданої злочином, внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу.

З метою реалізації права на заявлення позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої інтересам територіальної громади, скеровує копію вироку;

- копію листа Вижницької міської ради №02-18/852 від 07.06.2023 року, адресованого в.о. керівника Вижницької окружної прокуратури, яким повідомлено, що: станом на 06.06.2023 року грошових коштів, сплачених ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином, до фонду охорони навколишнього природнього середовища Вижницької міської ради, сплачено не було.

Щодо вжиття заходів Вижницькою міською радою представницького характеру щодо стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 шкоди, завданої злочином, повідомляють, що у Вижницької міської ради відсутні документи, які необхідні для підготовки та пред`явлення цивільного позову до ОСОБА_1 , а відтак, міською радою не вживались заходи щодо відшкодування шкоди, завданої злочином.

Вижницька міська рада у відповідності до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», просила представляти інтереси Вижницької територіальної громади в суді з пред`явленням цивільного позову про відшкодування шкоди завданої злочином до ОСОБА_1 .

Додатково надали належним чином завірену копію рішення Вижницької міської ради VIII скликання від 26.12.2016 року №17-1/16 «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької міської ради»;

- копію рішення першої сесії VІІІ скликання Вижницької міської ради №17-1/16 від 26.12.2016 року «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької міської ради», яким міська рада вирішила, зокрема:

1. Реорганізувати юридичну особу Виженську сільську раду (ЄДРПОУ 04418216), розташовану за адресою: 59209, Чернівецька область, Вижницький район, село Виженка, вул. Головна, 277) шляхом приєднання до Вижницької міської ради (ЄДРПОУ 04062096), розташованої за адресою: 59200, Чернівецька область, Вижницький район, місто Вижниця, вул. Українська, 34).

2. Вижницьку міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Виженської сільської ради після затвердження Статуту Вижницької міської об`єднаної громади;

- копію листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-1569вих-23 від 19.06.2023 року, адресованого голові Вижницької міської ради ОСОБА_3 , згідно якого: окружною прокуратурою в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди, завданої злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, навколишньому природньому середовищу, вчиненої ОСОБА_1 на території НПП «Вижницький», що знаходиться на території Вижницької міської ради.

За результатами встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Зважаючи на те, що окружною прокуратурою скеровано лист про вжиття заходів претензійно-позовної роботи міською радою до ОСОБА_1 , однак у відповідь на вказаний лист будь-яких дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою, вжито не було. Таким чином, підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є невжиття органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вижницькою міською радою.

Повідомлено, що Вижницькою окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, навколишньому природньому на суму 711150,50 грн.;

- копію вироку Вижницького районного суду від 29.12.2022 року по справі №713/1215/22 провадження №1-кп/713/124/22 (кримінальне провадження №420222600000 00057 від 13.04.2022 року), який набрав законної сили 30.01.2023 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Залишено без розгляду цивільний позов прокурора Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, НПП «Вижницький» до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, спричиненої злочином.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький». Внаслідок чого знищено лісову підстилку на площу 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що потягло за собою заподіяння тяжких наслідків державі в особі НПП «Вижницький», відповідно до судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-22/3633-ЕК від 13.06.2022 року у вигляді матеріальних збитків на суму 71150,50 гривень. Та згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/126-223/4163-ЕЛ від 28.06.2022 року розмір екологічної шкоди (збитків), завданих довкіллю пожежею 26.03.2022 року у кварталі №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» внаслідок знищення лісової підстилки на площі 1,49 га та пошкодженням 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту становить 711150,50 гривень.

Також вироком встановлено, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала, щиро каялася, просила її суворо не карати. Підтвердила, що дійсно 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький»;

- копію наказу №424-к від 12.05.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 » та копію його службового посвідчення № НОМЕР_1 від 01.03.2023 року, які підтверджують повноваження керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. - прокурора у даному провадженні.

На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрухович В.Й. доказів не надали.

При вирішенні позовних вимог керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про відшкодування шкоди, завданої знищенням та пошкодженням лісових масивів, суд застосовує такі норми права.

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У статті 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

У статті 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Порядок організації, використання і охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.

Відповідно до ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно зі ст.20 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні, зокрема, у псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу.

За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюєються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.

Положеннями ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, прокурор посилався на те, що діями відповідачки ОСОБА_1 була спричинена шкода навколишньому середовищу, яка виразилась у знищенні та пошкодженні лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців на площі 1,49 га та пошкодженні 158 дерев до ступеню припинення росту на території с. Виженка, що входить до Вижницької міської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Вижницька міська рада. Вказана шкода у добровільному порядку не відшкодована, позивачем не вжито заходів для стягнення шкоди. Позивач Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області заходів судового захисту щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заподіяної нею шкоди не вжила, листом №02-18/852 від 07.06.2023 року просила Вижницьку окружну прокуратуру представляти їх інтереси в суді у зв`язку з відсутністю необхідних документів.

Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Оскільки Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, суб`єктом комунальної власності, до відання якого згідно з ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» також входить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів (правопорушення було вчинене на території цієї ради), самостійно не реалізувала своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст.56 ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

Окрім того, відповідно до абз.3 ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» Вижницькою окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивача про звернення з даним позовом до суду.

Таким чином наявні підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- 26.03.2022 року відповідачкою ОСОБА_1 на території кварталу №4 виділу №4 Вижницького природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Вижницький», що є об`єктом природно-заповідного фонду та підлягає особливій правовій охороні і знаходиться в адміністративних межах с. Виженка Вижницького району Чернівецької області, шляхом підпалу знищено лісову підстилку на площі 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, чим заподіяно збитків державі на загальну суму 711150,50 грн;

- у ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022260000000057 від 13.04.2022 року, відповідачка ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Тобто судом установлено наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, протиправну поведінку відповідачки, яка вчинила підпал лісових насаджень на території об`єкту природно-заповідного фонду, який підлягає особливій правовій охороні, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідачки, а також вину відповідачки, яка діяла умисно.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 заподіяла шкоду навколишньому природному середовищу на території ПНДВ НПП «Вижницький», який розташований в адміністративних межах с. Виженка Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, то з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц, саме Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до спеціального фонду Вижницької міської ради, на території якої здійснено підпал лісових насаджень об`єкту природно-заповідного фонду, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України.

У встановлені судом строки відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрухович В.Й. не надали суду доказів відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону дає підстави для обґрунтованого висновку, що позовні вимоги керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з відповідачки в дохід держави судових витрат по сплаті судового збору відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Доводи представника відповідачки адвоката Андруховича В.Й. про те, що при відкритті провадження суд всупереч вимог ч.5 ст.56 ЦПК України не залучив в якості позивача Вижницьку міську раду Вижницького району безпідставні та зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального права, оскільки відповідно до абз.2 ч.5 ст.56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Суд визнає неспроможними доводи представника відповідачки адвоката Андруховича В.Й. про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки відсутність цих підстав встановлено судом під час підготовчого засідання та зазначено в ухвалі про закриття підготовчого провадження від 22.11.2023 року, а саме суд встановив, що станом на час проведення підготовчого засідання керівником Вижницької окружної прокуратури Мельничуком О.І.:

- надано документи, які підтверджують його повноваження прокурора у даному провадженні копію наказу №424-к від 12.05.2021 року «Про призначення ОСОБА_2 » та копію його службового посвідчення № НОМЕР_1 від 01.03.2023 року;

- на виконання вимог ч.4 ст.56 ЦПК України обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» підстави для звернення до суду, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вижницьку міську раду Вижницького району Чернівецької області, яка відповідно до ч.5 ст.56 ЦПК України після відкриття провадження у справі набула статусу позивача.

Такі доводи зводяться до неправильного тлумачення представником відповідачки норм чинного цивільного процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

На підставі наведеного, ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст.7, 17, 19, 67, 69, 105, 107 ЛК України, п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 БК України, ст.ст.20, 64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст.15, 19, 47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.40 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст.6, 10, 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096 шкоду, завдану знищенням та пошкодженням лісових масивів у розмірі 711150,50 грн (сімсот одинадцять тисяч сто п`ятдесят гривень 50 коп.), яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7111,50 грн (сім тисяч сто одинадцять гривень 50 коп.).

Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області Мельничук Олександр Іванович, юридична адреса: вул. Гагаріна, 3а, м. Вижниця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 02910120.

Позивач Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний природний парк «Вижницький», юридична адреса: вул. Центральна, 27А, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 21438930.

Повний текст рішення складений 22.12.2023 року.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК