Постанова

від 05.03.2024 по справі 713/2474/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 березня 2024 року м. Чернівці

справа № 713/2474/23

провадження №22-ц/822/199/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2023 року в цивільній справі за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Вижницький», про відшкодування шкоди, завданої знищенням та пошкодженням лісових масивів,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук О.І., в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національний природний парк «Вижницький», про відшкодування шкоди, завданої знищенням та пошкодженням лісових масивів.

Позов обґрунтовано наступним. 13.04.2022 року Чернівецькою обласною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за №42022260000000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України. Згідно внесених відомостей: 26.03.2022 року на території НПП «Вижницький» у кварталі №4 виділу №4 Вижницького ПНДВ, шляхом підпалу знищено лісову підстилку на площі 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що спричинило тяжкі наслідки у виді збитків у розмірі 711 150,50 гривень.

За результатами проведеного досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 26.03.2022 року, біля 12.00 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на здійснення самовільного випалювання сухої рослинності на території свого господарства, яке безпосередньо межує із територією лісового масиву і відноситься до угідь Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький», незважаючи на складні погодні умови, а саме сильний боковий вітер, порушуючи вимоги підпункту 3.1.11 Правил пожежної безпеки в лісах України, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, здійснила запалювання сухої трави. Від загоряння виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ №4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький», внаслідок чого знищено лісову підстилку на площі 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що потягло за собою заподіяння тяжких наслідків державі в особі НПП «Вижницький», відповідно до судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-22/3633-ЕК від 13.06.2022 року у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 711 150,50 гривень.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/126-22/4163-ЕЛ від 28.06.2022 року розмір екологічної шкоди (збитку), завданої довкіллю внаслідок пожежі 26.03.2022 року у кварталі №4 виділі №4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» в результаті знищення лісової підстилки на площі 1,49 га та пошкодження 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту становить 711150,50 грн, а саме: знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців на площі 1,49 га 49 170,00 грн; пошкодження 158 дерев до ступеня припинення росту 661 980,50 гривень.

Вироком Вижницького районного суду від 29.12.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо остання протягом 1 року не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені обов`язки визначені ст.76 КК України.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Вижницької міської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 711 150,50 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2023 року позов керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, шкоду, завдану знищенням та пошкодженням лісових масивів у розмірі 711 150,50 грн (сімсот одинадцять тисяч сто п`ятдесят гривень 50 коп.), яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 111,50 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішенням Вижницькогорайонного судуЧернівецької областівід 14грудня 2023року ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог керівника Вижницької окружної прокуратури відмовити.

Стягнути із бюджетних асигнувань Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області на користь відповідачки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 667,25 грн на відшкодування судового збору.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 зазначає,що рішення суду першої інстанції ухвалене з істотними порушеннями процесуального законодавства, що призвело до неправильного застосування матеріального закону, а тому рішення суду є необґрунтованим та незаконним.

Вказує на те, що з вироку суду відносно ОСОБА_2 не вбачається аби остання своїми протиправними діями заподіяла збитки державі в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, оскільки факт заподіяння збитків останній (раді) вироком суду не встановлено, а прокурор не довів той факт, що Національний природний парк «Вижницький» є структурним комунальним підрозділом Вижницької міської ради Чернівецької області та перебуває у віданні ради та її підпорядкуванні.

В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДРПОУ, з якого вбачається, що Національний природний парк «Вижницький» є юридичною особою, яка має повний об`єм правоздатності, останній є окремим господарюючим суб`єктом, незалежним від будь яких інших господарюючих суб`єктів чи органів місцевого самоврядування, не є комунальним підприємством Вижницької міської ради Чернівецької області.

Суд першої інстанції, при ухваленні рішення, дійшов хибного висновку щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та те, що Вижницька міська рада Чернівецької області є належним позивачем у справі, внаслідок чого ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення.

Крім того, суд у своєму рішенні виходить за межі позовних вимог безпідставно зазначаючи, що кошти підлягають стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Вижницька окружна прокуратура подала відзив,в якомупросить апеляційнускаргу залишитибез задоволення, рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до копії листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-1250вих-23 від 18.05.2023 року, адресованого голові Вижницької міської ради Чепілю О., окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди в сумі 711 150,50 грн, завданої злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, вчиненої ОСОБА_1 на території кварталу №4 виділу 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» (адміністративні межі с.Виженка). За результатами встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

З метою реалізації прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді, керуючись ст.23 Закону «Про прокуратуру», прокурор просив у строк до 25.05.2023 року надати до окружної прокуратури (м. Вижниця, вул. Миколи Василька, 3а) належним чином завірені копії рішення сесії Вижницької ОТГ «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької ОТГ», а також повідомити про те, чи ОСОБА_1 сплатила до фонду охорони навколишнього природнього середовища Вижницької міської ради шкоду, яка була завдана кримінальним правопорушенням та чи вживались чи будуть вживатись Вижницькою ОТГ заходи на захист інтересів територіальної громади щодо стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 шкоди, завданої злочином, внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу.

Відповідно до копії листа Вижницької міської ради №02-18/852 від 07.06.2023 року, адресованого в.о. керівника Вижницької окружної прокуратури, станом на 06.06.2023 року грошових коштів, сплачених ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином, до фонду охорони навколишнього природнього середовища Вижницької міської ради, сплачено не було.

Відповідно до рішення Вижницької міської ради VIII скликання від 26.12.2016 року №17-1/16 «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької міської ради», міська рада вирішила, зокрема:

1. Реорганізувати юридичну особу Виженську сільську раду (ЄДРПОУ 04418216), розташовану за адресою: 59209, Чернівецька область, Вижницький район, село Виженка, вул. Головна, 277) шляхом приєднання до Вижницької міської ради (ЄДРПОУ 04062096), розташованої за адресою: 59200, Чернівецька область, Вижницький район, місто Вижниця, вул. Українська, 34).

2. Вижницьку міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Виженської сільської ради після затвердження Статуту Вижницької міської об`єднаної громади;

З копії листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-1569вих-23 від 19.06.2023 року, адресованого голові Вижницької міської ради Чепілю О., вбачається, що окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону «Про прокуратуру» опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди, завданої злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, навколишньому природньому середовищу, вчиненої ОСОБА_1 на території НПП «Вижницький», що знаходиться на території Вижницької міської ради.

За результатами встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Зважаючи на те, що окружною прокуратурою скеровано лист про вжиття заходів претензійно-позовної роботи міською радою до ОСОБА_1 , однак у відповідь на вказаний лист будь-яких дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою, вжито не було. Таким чином, підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є невжиття органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вижницькою міською радою.

Повідомлено, що Вижницькою окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, навколишньому природньому на суму 711 150,50 грн.

З копії вироку Вижницького районного суду від 29.12.2022 року по справі №713/1215/22 провадження №1-кп/713/124/22 (кримінальне провадження №420222600000 00057 від 13.04.2022 року), який набрав законної сили 30.01.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Залишено без розгляду цивільний позов прокурора Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, НПП «Вижницький» до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, спричиненої злочином.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький». Внаслідок чого знищено лісову підстилку на площу 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що потягло за собою заподіяння тяжких наслідків державі в особі НПП «Вижницький», відповідно до судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-22/3633-ЕК від 13.06.2022 року у вигляді матеріальних збитків на суму 71150,50 гривень. Та згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/126-223/4163-ЕЛ від 28.06.2022 року розмір екологічної шкоди (збитків), завданих довкіллю пожежею 26.03.2022 року у кварталі №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» внаслідок знищення лісової підстилки на площі 1,49 га та пошкодженням 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту становить 711 150,50 гривень.

Також вироком встановлено, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала, щиро каялася, просила її суворо не карати. Підтвердила, що дійсно 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький».

Копією наказу №424-к від 12.05.2021 року «Про призначення ОСОБА_3 » та копією його службового посвідчення № НОМЕР_1 від 01.03.2023 року, підтверджуються повноваження керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. - прокурора у даному провадженні.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький».

Згідно з частиною другоюстатті 24 ЛК Українизбитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першоїстатті 105 ЛК Українипередбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК Українивстановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено устатті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З копії вироку Вижницького районного суду від 29.12.2022 року по справі №713/1215/22 провадження №1-кп/713/124/22, який набрав законної сили 30.01.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.245 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький». Внаслідок чого знищено лісову підстилку на площу 1,49 га та пошкоджено 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту, що потягло за собою заподіяння тяжких наслідків державі в особі НПП «Вижницький», відповідно до судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-22/3633-ЕК від 13.06.2022 року у вигляді матеріальних збитків на суму 71150,50 гривень. Та згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/126-223/4163-ЕЛ від 28.06.2022 року розмір екологічної шкоди (збитків), завданих довкіллю пожежею 26.03.2022 року у кварталі №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» внаслідок знищення лісової підстилки на площі 1,49 га та пошкодженням 158 дерев різних порід до ступеня припинення росту становить 711 150,50 гривень.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала, щиро каялася, просила її суворо не карати. Підтвердила, що дійсно 26.03.2022 року, біля 12:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснила запалювання сухої трави, від загорання виникла пожежа, яка з території її господарства перекинулась на квартал №4 виділ 4 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький».

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та те, що Вижницька міська рада Чернівецької області є належним позивачем у справі. Також апелянт вважає, що суд безпідставно зазначив, що кошти підлягають стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами.

Такі доводи є безпідставними та спростовуються наступним.

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).

За змістом частини другої статті 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками(частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом(стаття 170 ЦК України). Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.)

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган ( постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має.

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права учасники правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру».

З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесеніповноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесеніповноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах( постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.)

Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, зокрема, суд посилався на ч.1 ст. 10, ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких зазначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. До делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк.Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу.Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18).

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що з листа Вижницької окружної прокуратури №50-104-1569 вих-23 від 19.06.2023 року, адресованого голові Вижницької міської ради Чепілю О., вбачається, що окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону «Про прокуратуру», опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди, завданої злочином внаслідок знищення та пошкодження об`єктів рослинного світу, навколишньому природньому середовищу, вчиненого ОСОБА_1 на території НПП «Вижницький», що знаходиться на території Вижницької міської ради.

Зважаючи на те, що окружною прокуратурою скеровано лист про вжиття заходів претензійно-позовної роботи міською радою до ОСОБА_1 , однак у відповідь на вказаний лист будь-яких дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою, вжито не було. Таким чином, підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є невжиття органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вижницькою міською радою. За результатами встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до положень ст. ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу Україниджерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Донадходжень спеціального фонду місцевих бюджетівналежать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода,заподіяна порушенням природоохоронного законодавства,відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахуноквідповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Зазначеним спростовуються доводи апелянта, щодо неналежного позивача у справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області є належним позивачем у справі, оскільки відповідач заподіяла шкоду на її території ПНДВ НПП «Вижницький», який розташований в адміністративних межах с. Виженка Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, розподілення коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів здійснюватиметься згідно вимог статей29,69-1 Бюджетного кодексу України, вина ОСОБА_1 у завданні майнової шкоду та її розмір встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 11 березня 2024 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк