Ухвала

від 22.12.2023 по справі 753/6620/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6620/19

провадження № 1-кп/753/290/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника третьої особи щодо майна

якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016100020008106, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дарницьким районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд вказаного кримінального провадження.

ОСОБА_11 , будучи особою, на майно якої накладено арешт, подала до суду клопотання, підтримане представником останньої - адвокатом ОСОБА_6 , про скасування арешту майна з мотивів незаконності його накладення. Так, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_11 , на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_12 26.12.2018 р., номер в реєстрі 3367. Дарувальником за даним договором є ОСОБА_10 , якому вказана квартира належала на праві власності після смерті його батька ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.02.2018 р. державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 , за реєстровим номером 11-89. В свою чергу, ОСОБА_13 - батькові ОСОБА_10 , квартира належала більше 15 років, тобто задовго до подій 2016 р., описаних в обвинувальному акті у кримінальному провадженні.

Сторона захисту вказане клопотання підтримала.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. При цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, зокрема: за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України; за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, а на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України; за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Також арешт може бути накладено на майно фізичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Вказаною нормою також передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до договору дарування від 26.12.2018 року вказана у клопотанні квартира належала дарувальнику - ОСОБА_10 на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

При цьому арешт вказаного майна обґрунтовано необхідністю його збереження й неможливості подальшого відчуження, у зв`язку з можливою конфіскацією майна, а також забезпечення цивільного позову.

Разом з тим, в судовому засіданні стороною обвинувачення не повідомлено даних щодо наявності цивільного позову щодо визнання договору дарування недійсним.

Також, положеннями ст. 98 КПК України встановлено ознаки, за яких ті чи інші матеріальні об`єкти визнаються речовими доказами.

При цьому вказана квартира, належна ОСОБА_11 , таких ознак не має.

Крім того зазначена квартира не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 167 КПК, ст. 96-2 КК України.

Таким чином з перевірених судом документів вбачається, що вказану квартиру придбано не обвинуваченим та не під час подій, які є предметом дослідження судом під час судового розгляду.

Враховуючи викладене жодної підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_11 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480632780000), накладений відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2019 року, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174 КПК України, суд, -.

УХВАЛИВ:

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480632780000), що належить на праві приватної власності ОСОБА_11 , накладений відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2019 р.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий

Судді