Постанова

від 18.12.2023 по справі 916/3535/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3535/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

Прокурор - Елісашвілі О.М.

від ТОВ ФПГ БУДОВА - адвокат Золотоверх М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 (повний текст складено та підписано 22.09.2023, суддя Петренко Н.Д.)

у справі №916/3535/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФПГ БУДОВА

до Одеської обласної прокуратури

про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ БУДОВА (далі ТОВ ФПГ БУДОВА ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської обласної прокуратури про зобов`язання виконати умови договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року, а саме вчинити дії з отримання:

- сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним та наземним гаражами (перша черга будівництва) за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А, розташованого в Одеській області, місто Одеса, Київський район, вул. Жаботинського, 54-А, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058;

- сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним та наземним гаражами (третя черга будівництва) за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А, розташованого в Одеській області, місто Одеса, Київський район, вул. Жаботинського, 54-А, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058, з використанням електронного кабінету замовника Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 по справі №916/3535/21 позов задоволено в повному обсязі, зобов`язано Одеську обласну прокуратуру виконати умови договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року, а саме вчинити дії з отримання:

- сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: «Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним та наземним гаражами (перша черга будівництва) за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А», розташованого в Одеській області, місто Одеса, Київський район, вул. Жаботинського, 54-А, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058;

- та сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: «Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним та наземним гаражами (третя черга будівництва) за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А», розташованого в Одеській області, місто Одеса, Київський район, вул. Жаботинського, 54-А, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058, з використанням електронного кабінету замовника Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

В мотивах оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зазначив, що згідно з положеннями чинного законодавства саме Одеська обласна прокуратура є замовником будівництва об`єкта по справі.

За висновками суду першої інстанції, враховуючи, що будівництво об`єкта відноситься за класом наслідків (відповідальності) до об`єктів із значними (СС3) наслідками, то в силу положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта.

При цьому, як відзначено місцевим господарським судом, вказаний обов`язок, визначений положеннями Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, з подання замовником документів для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта виключно в електронній формі через електронний кабінет, користувачем якого є замовник є тією функцією, що п. 1.3 договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року віднесено до виняткового випадку. Тобто є тією функцією замовника, яка відповідно до вимог чинного законодавства покладено саме на прокуратуру.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що виключно прокуратура як замовник будівництва вправі отримати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась Одеська обласна прокуратура з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 у справі №916/3535/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФПГ «Будова» до Одеської обласної прокуратури про зобов`язання виконати умови договору у повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що згідно зі ст. 277 ГПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, апелянт зазначає, що аналізуючи умови укладеного між сторонами договору про дольову участь у будівництві, з урахуванням договору про зміну умов даного договору, вбачається, що сторони погодили умови, у відповідності до яких прокуратура делегувала усі функції замовника будівництва об`єкта, які визначені законодавством, позивачеві та зобов`язалась разом з позивачем здійснити дії, віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію та надати товариству необхідні для оформлення останнього права власності на об`єкт документи.

З приводу посилання суду першої інстанції на те, що вчинення дій з отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, є тією функцією, що згідно п. 1.3. договору про дольову участь віднесено до виняткового випадку, скаржник зазначає, що як вбачається зі змісту даного пункту договору, на який суд послався, як на такі умови, за якими нібито подання документів про прийняття об`єкту в експлуатацію належить до виняткового випадку здійснення функції замовника будівництва прокуратурою, не відповідають їх змісту, оскільки умови даного пункту договору стосувалися виконання функцій замовника на час проектування об`єкта та будівництва об`єкта з відповідними застереженнями щодо виконання функцій замовника, які відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору покладено на прокуратуру.

У свою чергу, як на тому наполягає скаржник, правовідносини між сторонами договору після завершення будівництва та порядок вчинення дій, зокрема, й щодо прийняття закінченого будівництвом об`єкту, врегульовані іншими положенням Договору, зокрема, п. 2.1.12, п. 2.2, п. 2.2.8.

Отже, на думку апелянта, висновки суду про те, що обов`язок подання замовником документів для прийняття в експлуатації об`єкта будівництва виключно в електронній формі через електронний кабінет, є функцією, яка саме за п. 1.3 договору про дольову участь у будівництві №1Д віднесено до виняткового випадку, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

До того ж, як відзначає скаржник, за умовами вказаного договору усі функції замовника будівництва об`єкта, які визначені законодавством, прокуратура делегувала ТОВ «ФПГ «Будова».

Натомість, за твердженням скаржника, задовольнивши позовні вимоги суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів, які саме умови цього договору не виконуються прокуратурою.

До того ж, як стверджує апелянт, зобов`язавши Одеську обласну прокуратуру виконати умови договору, судом першої інстанції також залишено поза увагою положення пунктів 2.1.12, 2.2. та 2.2.8, згідно яких сторонами визначено, що дії, віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, здійснюються ними спільно.

Апелянт також відзначає, що за умовами укладеного між сторонами договору саме на ТОВ «ФПГ «Будова» покладено обов`язок забезпечити підготовку виконавчої та іншої документації для прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Окрім того, за умовами договору на позивача також покладено обов`язок виконання всього комплексу підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства, а також здійснення координації дій всіх учасників будівництва та контролю за їх діями.

Між тим, апелянт наголошує на тому, що поклавши обов`язок вчинити дії щодо отримання документів про прийняття об`єктів у експлуатацію на одну сторону договору - прокуратуру, судом першої інстанції не надано належної оцінки таким положенням договору та залишено поза увагою, що іншою стороною цього договору - ТОВ «ФПГ «Будова» не доведено виконання покладеного цим же договором обов`язку підготовки документів, необхідних для вчинення дій щодо прийняття закінчених об`єктів у експлуатацію, які відсутні у прокуратури.

Також, на думку скаржника, судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивачем не доведено й дотримання умов договору щодо виконання всього комплексу підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства, так само необхідних для вчинення дій щодо прийняття закінчених об`єктів у експлуатацію.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №916/3535/21 за апеляційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 та призначено справу до розгляду на 29.11.2023.

Судом апеляційної інстанції було отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено та не визначено безумовної передачі функцій замовника, як про те визначає апелянт, а лише делегування функцій замовника, окрім тих, що відповідно до вимог чинного законодавства покладено на прокуратуру.

При цьому, як на тому наполягає позивач, згідно з положеннями чинного законодавства виключно відповідач, як замовник будівництва, має повноваження з вчинення дії щодо отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації.

Щодо посилання апелянта на те, що дії віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, здійснюються сторонами спільно, а також те, що саме на позивача покладено обов`язок забезпечити підготовку виконавчої та іншої документації для прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, позивач відзначає, що такі доводи не були зазначені відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції. Зокрема, жодна з заяв по суті, яка надавалась прокуратурою у суді першої інстанції не містила твердження щодо не виконання позивачем умов договору, також в обґрунтування своєї незгоди з позовною заявою ТОВ «ФПГ «Будова» прокуратурою було визначено зовсім інші підстави. Прокуратура у суді першої інстанції не ставила під сумнів виконання ТОВ «ФПГ «Будова» умов договору.

У судовому засідання від 29.11.2023 оголошено перерву до 18.12.2023.

Під час судового засідання від 18.12.2023 прокурор підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Прокуратурі Одеської області належить право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, загальною площею 3,9605 га, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058 за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (вулиця Пролетарська), 54-А, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженням об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна номер інформаційної довідки: 285464106 від 18.11.2021.

26.06.2017 між Прокуратурою Одеської області (сторона-1) та ТОВ ФПГ Будова (сторона-2) було укладено договір про дольову участь у будівництві № 1Д, предметом якого є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною із сторін своєї частини в збудованому об`єкті та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку і на умовах, визначених у договорі (п. 1.1 договору).

В розділі Визначення термінів договору сторони погодили, що земельна ділянка це земельна ділянка площею 3,4605 га за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А, знаходиться у постійному користуванні сторони-1 на підставі рішення ОМР від 07.12.2016 року за № 1483-VII, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0055, а будівництво об`єкта - комплекс робіт з будівельно-монтажних робіт по безпосередньому спорудженню об`єкта відповідно до проектної документації та підключення об`єкта до всіх необхідних комунальних мереж і комунікацій та введення об`єкта в експлуатацію за допомогою сторони-1 в межах її компетенції.

За змістом пункту 1.3. договору сторона-1 делегує стороні-2 всі функції замовника будівництва об`єкта щодо розробки проектної документації та будівництва об`єкта, а також інші функції, передбачені даним договором, окрім права постійного користування земельною ділянкою, з метою отримання сторонами у власність завершеного будівництвом об`єкту в частинах, визначених даним договором, та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку та на умовах, визначених умовами договору, а сторона-2 приймає на себе на час проектування об`єкта та будівництва об`єкта виконання всіх функцій замовника, окрім тих, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов даного договору покладено на сторону-1 та зобов`язується на свій ризик та за рахунок власних або залучених коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити будівництво об`єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації.

Пунктом 2.1 договору визначено, що сторона-1 здійснює функції замовника будівництва об`єкта в частині, що передбачена даним договором, зокрема:

- відповідно до законодавства та в межах своєї компетенції отримує або сприяє стороні-2 в отриманні у компетентних органах дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт по будівництву об`єкта з лімітами і точками підключення електроенергії, води та інших необхідних комунікацій на будівельному майданчику, а також ордер на тимчасове порушення благоустрою та ордерів на прокладення зовнішніх мереж у зв`язку з будівництвом об`єкта, інших документів, що відповідно до законодавства є необхідними у зв`язку з будівництвом об`єкта, прийняттям його в експлуатацію; передає стороні-2 всі необхідні документи, які містять інформацію про існуючі підземні інженерні мережі (кабельні, водопроводу, каналізації та інше), які пролягають на земельній ділянці (п. 2.1.3 договору);

- протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання відповідного звернення, підписує та надає стороні-2 документи, які у неї наявні та/або отримані стороною-1, та необхідні для виконання умов даного договору (в тому числі необхідні листи, звернення, довіреності на виконання функцій замовника будівництва об`єкта, в тому числі на отримання дозвільних документів та документів, необхідних для введення Об`єкту в експлуатацію, тощо) (п. 2.1.8 договору);

- після завершення будівництва об`єкта сторона-1 в межах своєї компетенції зобов`язується разом зі стороною-2 здійснити дії, віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію та надати стороні-2 необхідні для оформлення останньою права власності на об`єкт документи, надання яких за законодавством віднесено до функцій замовника (п. 2.1.12 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що цим договором сторона-1 делегує стороні-2 функції замовника будівництва об`єкта, які визначені законодавством (в тому числі "Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд", затвердженим ДБН України. В тому числі сторона-2 зобов`язана забезпечити:

- проектною документацією будівництво об`єкта, розробку та погодження проектної документації відповідно до вимог законодавства, з компетентними органами, а в разі потреби - внесення та погодження будь-яких коригувань до проектної документації, при цьому сторона-2 самостійно визначає проектні організації, забезпечує укладення або укладає з ними самостійно або спільно зі стороною-1 за вимогою сторони-2 договори та здійснює оплату по ним, в межах своєї компетенції забезпечує отримання погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій, позитивних експертних висновків, що є необхідними для будівництва об`єкта згідно із законодавством (п. 2.2.2 договору);

- підготовку виконавчої та іншої документації для прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію (п. 2.2.7 договору);

- спільно (у разі необхідності, передбаченої законодавством та/або договором) з стороною-1 прийняття об`єкта в експлуатацію (п. 2.2.8 договору).

Після завершення будівництва об`єкта сторони спільно забезпечують його прийняття в експлуатацію та передання об`єкта для обслуговування, експлуатації-на баланс експлуатуючої організації, що визначається стороною-2 не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати прийняття об`єкта в експлуатацію (п. 2.5 договору).

Якщо проектною документацією передбачається черговість будівництва об`єкта, положення договору щодо документального забезпечення будівництва об`єкта, прийняття його в експлуатацію та розподілу його частин між сторонами застосовуються для кожного пускового комплексу, що є складовою частиною об`єкта, з врахуванням специфічних умов договору та положень законодавства (п. 2.6 договору).

Згідно з п. 5.8. договору всі спори та розбіжності, що виникають між сторонами у процесі виконання договору або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів кожна зі сторін вправі передати такий спір на розгляд до господарського суду відповідно до положень чинного законодавства.

09 жовтня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року, якою внесені зміни до терміну об`єкт.

Також 26.09.2017 між ТОВ ФПГ Будова та Прокуратурою Одеської області було укладено договір про дольову участь у будівництві № 2Д, предметом якого визначено зобов`язання та права сторін по будівництву об`єкта на земельній ділянці площею 0,5000 га за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0056.

У зв`язку з об`єднанням земельних ділянок, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0055, та кадастровий номер: 5110136900:18:017:0056, забудова яких є предметом договорів про дольову участь у будівництві № 1Д та № 2Д від 26.06.2017, 25.02.2019 між ТОВ ФПГ Будова та Прокуратурою Одеської області укладено договір про зміну умов договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 та припинення зобов`язань за Договором про дольову участь у будівництві № 2Д від 26.09.2017 року.

Внаслідок внесення договором про зміну умов та припинення зобов`язань від 25.02.2019 змін до умов договору, договором передбачено будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним і наземним гаражами (1-ша, 2-га, 3-тя, 4-та, 5-та, 6-та черга будівництва) за адресою: вул. Жаботинського, 54-А. м. Одеса, який включає також будівництво окремих торговельних комплексів, на земельній ділянці загальною площею 3,9605 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського (вулиця Пролетарська), 54-А, кадастровий номер: 5110136900:18:017:0058.

Генеральний підрядник будівництва об`єкта КП Будова листом від 04.10.2021 за № 1527/1-ЦО/и повідомило позивача про закінчення будівництва 1-ої та 3-ої черги Об`єкта та готовність їх до здачі в експлуатацію.

ТОВ ФПГ Будова було направлено відповідачеві лист від 19.10.2021 за № б/н та лист від 01.11.2021 за № б/н з повідомленням про готовність до задачі І та III черги будівництва об`єкту та необхідністю вчинити дії з отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта.

Одеською обласною прокуратурою надано відповідь за № 34-190вих від 16.11.2021 року, в якій повідомлено товариство про те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 у справі № 916/ 2851/17 (за участю прокуратури Одеської області), яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2018, заборонено Одеській міській раді, прокуратурі Одеської області та/або іншим особам здійснювати дії щодо будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями на земельній ділянці, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А. Ураховуючи викладене, вжити заходи не надається за можливе до закінчення розгляду справи № 916/2851/17 по суті та прийняття остаточного, кінцевого рішення.

З огляду на те, що відповідачем не здійснено жодних дій для отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію 1-ої та 3-ої черги Об`єкта, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, за вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що згідно з вимогами чинного законодавства України виключно відповідач, як замовник будівництва має повноваження з вчинення дії щодо отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, однак, уникає та умисно відмовляється від виконання своїх обов`язків, передбачених зокрема й укладеним між сторонами договором, щодо їх отримання.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

За визначенням наведеним у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку.

Відтак, з огляду на наведені законодавчі приписи та умови укладеного між сторонами договору, саме Одеська обласна прокуратура є замовником будівництва об`єкта за договором.

За змістом пункту 1.3. Договору сторона-1 (Прокуратура) делегує стороні-2 (позивачу) всі функції замовника будівництва об`єкта щодо розробки проектної документації та будівництва об`єкта, а також інші функції, передбачені даним договором, окрім права постійного користування земельною ділянкою, з метою отримання сторонами у власність завершеного будівництвом об`єкту в частинах, визначених даним договором, та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку та на умовах, визначених умовами договору; а сторона-2 приймає на себе на час проектування об`єкта та будівництва об`єкта виконання всіх функцій замовника, окрім тих, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов даного Договору покладено на сторону-1 (Прокуратуру).

Відповідно до умов Договору, пунктом 2.1.3. на відповідача покладено обов`язок у отриманні або сприянні позивачеві в отриманні відповідно до законодавства та в межах своєї компетенції у компетентних органах, зокрема, дозвільних документів, інших документів, що відповідно до законодавства є необхідними у зв`язку з будівництвом об`єкта, прийняттям його в експлуатацію.

Пунктом 2.1.12. Договору встановлено, що після завершення будівництва об`єкта сторона-1 в межах своєї компетенції зобов`язується разом із стороною-2 здійснити дії, віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію та надати стороні-2 необхідні для оформлення останньою права власності на об`єкт документи, надання яких за законодавством віднесено до функцій замовника.

За умовами п. 2.6. Договору якщо проектною документацією передбачається черговість будівництва об`єкта, положення договору щодо документального забезпечення будівництва об`єкта, прийняття його в експлуатацію та розподілу його частин між сторонами застосовуються для кожного пускового комплексу, що є складовою частиною об`єкта, з врахуванням специфічних умов Договору та положень законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Так, з метою отримання в режимі онлайн адміністративних послуг у сфері містобудівної діяльності в Україні запроваджено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 17.10.2019 року.

Єдина державна електронна система у сфері будівництва (компонентом котрої є Реєстр будівельної діяльності) - це єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва (ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності; 2) електронного кабінету користувача електронної системи; 3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Доступ замовників до результатів адміністративних послуг, що надаються за допомогою Єдиної державної електронної системи, здійснюється через електронний кабінет користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Портал Дія, який надає адміністративні послуги (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 Питання Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 22-2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, в тому числі, але не виключно документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 22-2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю), зокрема, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повідомлення про відмову в його наданні.

Документи, визначені цією частиною, набирають чинності, а дії вважаються проведеними з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом особи, яка їх створила, якщо інше не визначено цією частиною.

Документи/дії, визначені цією частиною, створюються/проводяться шляхом внесення запису до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі. Документи/дії, створені/здійснені без використання Реєстру будівельної діяльності, є недійсними (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 26-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги, подаються документи для отримання таких адміністративних та інших визначених цим Законом послуг щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"), в тому числі, але не виключно, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до п. 3-1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок), документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;

2) у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Відповідно до п. 23 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати (п. 25 Порядку).

Згідно п. 27 Порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю). Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Підпунктом 1 пункту 15 Порядку визначено, що доступ користувачів електронної системи до електронного кабінету відбувається після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації таких користувачів, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу та процедуру авторизації.

У відповідності до п. 60 Порядку виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю), в тому числі але не виключно, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, відмова та повідомлення про відмову в його наданні.

Відповідно до п. 127 Порядку користувачі електронного кабінету та/або відповідальні посадові особи таких користувачів (крім державних органів, органів місцевого самоврядування та саморегулівних організацій) отримують доступ до електронного кабінет) після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації через державну інтегровану систему електронної ідентифікації. Для таких користувачів авторизація здійснюється автоматично програмними засобами електронної системи залежно від їх правового статусу/функцій як суб`єкта містобудування.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства, а також те, що будівництво об`єкта за укладеним між сторонами договором відноситься за класом наслідків (відповідальності) до об`єктів із значними (СС3) наслідками, то в силу положень Порядку, виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що ТОВ ФПГ Будова у листах від 19.10.2021 за № б/н та від 01.11.2021 за № б/н скерованих на адресу відповідача, повідомила останнього про готовність до задачі І та III черги будівництва об`єкту та необхідністю у відповідності до приписів чинного законодавства та взятих на себе договірних зобов`язань, вчинити дії з отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (т.1, а.с. 46).

Однак, станом на теперішній час, відповідачем у порушення вимог чинного законодавства України та взятих на себе за договором обов`язків, не виконано власних зобов`язань щодо отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

При цьому, колегія суддів відзначає, що виключно відповідач, як замовник будівництва наділений відповідними повноваженнями щодо отримання відповідного сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта з приводу того, що сторонами у додатковій угоди від 25.02.2019 погоджено делегування ТОВ ФПГ БУДОВА усіх функцій замовника будівництва об`єкта, а також те, що сторони зобов`язались разом здійснити дії, віднесені законодавством до функцій замовника щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, у п. 1.3. Договору сторонами було погоджено, що сторона-1 (Прокуратура) делегує стороні-2 (позивачу) всі функції замовника будівництва об`єкта щодо розробки проектної документації та будівництва об`єкта, а також інші функції, передбачені даним договором, окрім права постійного користування земельною ділянкою, з метою отримання сторонами у власність завершеного будівництвом об`єкту в частинах, визначених даним договором, та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку та на умовах, визначених умовами договору, а сторона-2 приймає на себе на час проектування об`єкта та будівництва об`єкта виконання всіх функцій замовника, окрім тих, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов даного Договору покладено на сторону-1 (Прокуратуру).

Отже, у даному випадку умовами укладеного між сторонами договору не визначено безумовного делегування відповідачем ТОВ ФПГ БУДОВА усіх функцій замовника будівництва об`єкта, оскільки функції, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов даного договору покладено на відповідача, мають бути виконані саме даною особою.

Так, обов`язок відповідача щодо отримання відповідних сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту визначений положеннями Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, та передбачає подання замовником документів для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта виключно в електронній формі через електронний кабінет, користувачем якого є саме Одеська обласна прокуратура.

Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, є тією функцією, що п. 1.3 договору про дольову участь у будівництві № 1Д від 26.06.2017 року віднесено до виняткового випадку та є тією функцією замовника, яка відповідно до вимог чинного законодавства покладено саме на відповідача, а отже не може бути делеговано іншій особі, зокрема й ТОВ ФПГ БУДОВА.

Щодо посилання апелянта на те, що правовідносини між сторонами договору після завершення будівництва та порядок вчинення дій, зокрема, й щодо прийняття закінченого будівництвом об`єкту врегульовані не п. 1.3. укладеного між сторонами договору, а п.п. 2.1.12, 2.12, 2.2.8, колегія суддів зазначає таке.

Так, за умовами п. 2.1. укладеного між сторонами договору, сторона-1 здійснює функції замовника будівництва об`єкта в частині, що передбачена даним договором. Отже, у даному випадку ТОВ ФПГ БУДОВА обмежено у праві здійснення функцій замовника будівництва об`єкта виключно тими, що передбачені умовами укладеного між сторонами договору.

В той же час, ТОВ ФПГ БУДОВА обмежено у праві здійснення тих функцій, виконання яких законодавцем покладено виключно на замовника будівництва об`єкта, яким у даному випадку є лише відповідач.

Не заслуговують на увагу й твердження скаржника про те, що ТОВ «ФПГ «Будова» не доведено виконання покладеного на нього обов`язку підготовки документів, необхідних для вчинення дій щодо прийняття закінчених об`єктів у експлуатацію, які відсутні у прокуратури, а також дотримання умов договору щодо виконання всього комплексу підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що наявними матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач у заявах по суті справи не посилався на такі обставини, та відповідно останні не були предметом дослідження місцевого господарського суду.

Разом з цим, надаючи оцінку таким доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку, відповідач у порушення наведених приписів чинного процесуального законодавства не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема щодо підготовки документів, необхідних для вчинення дій щодо прийняття закінчених об`єктів у експлуатацію, дотримання умов договору щодо виконання всього комплексу підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства, тощо.

Так, судова колегія наголошує на тому, що листом від 04.10.2021 за № 1527/1-ЦО/и ТОВ ФПГ БУДОВА повідомило позивача про закінчення будівництва 1-ої та 3-ої черги об`єкта та готовність їх до здачі в експлуатацію.

Натомість, Одеською обласною прокуратурою не надано жодних листів, заперечень, претензій тощо, надісланих у відповідь ТОВ ФПГ Будова з приводу невиконання та/або неналежного виконання товариством взятих на себе зобов`язань за договором.

Не надано відповідачем й доказів на підтвердження звернення до ТОВ ФПГ Будова з приводу надання будь-якої виконавчої документації пов`язаної із будівництвом об`єкта за укладеним між сторонами договором.

В свою чергу, єдиною підставою для відмови у вчинені дії з отримання сертифікатів та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта Одеською обласною прокуратурою визначено наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 у справі №916/2851/17, якою заборонено у тому числі Прокуратурі Одеської області здійснювати дії щодо будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями на земельній ділянці, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 54-А (відповідь за № 34-190вих від 16.11.2021).

Жодних інших підстав для відмови у виконання відповідачем покладеного на нього чинним законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору обов`язку, останнім ані у вищевказаному листі, ані в інших листах скерованих на адресу ТОВ ФПГ Будова, Одеською обласною прокуратурою вказано не було.

При цьому, колегія суддів зауважує, що наразі постановою Верховного Суду від 27.06.2023 по справі №916/2851/17 рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2021 по цій справі залишено в силі, тобто справу вирішено по суті.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а доводи скаржника з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи неспроможними та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 у справі №916/3535/21 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 у справі №916/3535/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.12.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.