Постанова

від 22.12.2023 по справі 910/11645/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Справа№ 910/11645/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скаргу Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України

на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2023 (повний текст рішення складено та підписано 19.06.2023)

у справі № 910/11645/22 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоносії України"

до Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України

про стягнення заборгованості у розмірі 57 412,85 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоносії України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України про стягнення заборгованості у розмірі 57 412,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 16.02.2021 № 296/21-ЕЛ в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/11645/22 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 57 412,85 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що споживач не перерахував оплату за поставлену електричну енергію у листопаді 2021 року, обсяг якої зафіксований у акті прийому-передачі електричної енергії № 4268 від 30.11.2021, а також не надав обґрунтованої відмови від підписання акту приймання-передачі у встановленому договором порядку.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/11645/22, Інститут педагогіки Національної Академії педагогічних наук України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скаргу обґрунтована посиланням на те, що ним після отримання акту від 30.11.2021 № 3994 оплачено в повному обсязі вартість використаної в листопаді 2021 року електроенергії, що підтверджується платіжним дорученням № 323. Також, відповідач зазначає, що відповідно до акту ПАТ «ДТЕК «Київські електромережі» надання послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року № 40250140056661-1, відкореговано послуги з розподілу електричної енергії (відмінусовано 18750, 000 кВт/год).

Позиції інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 (колегія суддів: Ходаківська І.П. - головуюча, судді: Владимиренко С.В.; Демидова А.М.) за клопотанням Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2023 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11645/22, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.02.2021 №296/21-ЕЛ, укладеного між Інститутом педагогіки Національної Академії педагогічних наук України, як споживачем, та ТОВ "Енергоносії України", як постачальником, останнє взяло на себе зобов`язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплатити її вартість та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування товару: електрична енергія (ДК 021:2015 код 09310000-5 "Електрична енергія"). Кількість товару: 171 375 кВт*год.

Згідно з п. 3.3 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Пунктами 5.1, 5.3 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Згідно з п. 5.10 договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії.

В п. 5.15 договору визначено, що порядок звіряння фактичного обсягу електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем.

Пунктом 6.2. договору передбачено зобов`язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Протягом періоду правовідносин сторони укладали додаткові угоди до договору, зокрема, в частині внесення змін до комерційної пропозиції та розділу 5 договору «Ціна, порядок, обліку та оплати електричної енергії».

Зокрема, комерційна пропозиція у редакції додаткової угоди № 4 від 21.10.2021 визначає ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год у розмірі 4 грн 408 коп. Загальний обсяг постачання 121031,7636 кВт/год. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати акт приймання-передачі ел. енергії у строк, що не перевищує 5 робочих днів або дати мотивовану відмову від підписання такого акту в цей же строк.

Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції строк дії договору з 01.02.2021 по 31.12.2021.

Факт здійснення позивачем поставки товару (електричної енергії) у листопаді 2021 року на суму 57 412,85 грн. обсягом 11,698085 кВт підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № 4268 від 30.11.2021, який складено, підписано та скріплено печаткою постачальника.

Обґрунтованої відмови від підписання акту приймання-передачі у встановленому договором порядку відповідачем не надано.

Не здійснення споживачем оплати за поставлену електричну енергію у листопаді 2021 року, обсяг якої зафіксований у акті прийому-передачі електричної енергії № 4268 від 30.11.2021, на суму 57 412, 85 грн і стала підставою для звернення ТОВ "Енергоносії України" з позовом у даній справі.

Місцевим судом встановлено, що ТОВ "Енергоносії України" було перереєстроване на ТОВ "ЛЕЙЗІТРАНШІС", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

Згідно з приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою, другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Водночас, у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставки товару (електричної енергії) у листопаді 2021 року на суму 57 412,85 грн. обсягом 11,698085 кВт підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № 4268 від 30.11.2021, який складено, підписано та скріплено печаткою постачальника.

Обґрунтованої відмови від підписання акту приймання-передачі у встановленому договором порядку відповідачем не надано.

Згідно з п. 5.10 договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії.

В п. 5.15 договору визначено, що порядок звіряння фактичного обсягу електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем.

В пп. 8 п. 6.1 договору передбачено право споживача вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих розрахунків і, в разі незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.

Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що відповідач не скористався наданим йому положеннями договору правами у разі непогодження з визначеними йому позивачем обсягами поставленої електроенергії та розрахунком її вартості вимагати від останнього пояснення, проведення звіряння обсягу поставленої йому протягом певного періоду часу електроенергії тощо.

За таких обставин місцевим господарським судом обґрунтовано не враховано посилання відповідача на те, що обсяги поставленої йому протягом листопада 2021 року електричної енергії та їх вартість погоджено в акті приймання-передачі № 3994 від 30.11.2021, який був оплачений відповідачем в повному об`ємі за платіжним дорученням № 323 від 23.12.2021.

Як вірно враховано господарський судом першої інстанції, у зазначеному акті № 3994 від 30.11.2021 не було зафіксовано остаточний обсяг спожитої електричної енергії у листопаді 2021 року, в той час, як доказів оплати електричної енергії, обсяг якої, визначено у акті електричної енергії № 4268 від 30.11.2021, (так само як і обґрунтованої відмови у підписанні цього акту) відповідачем не надав.

З огляду на зазначене вище вмотивованим є висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості електричної енергії, визначеної в акті №4268 від 30.11.2021,в сумі 57 412, 85 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі №910/11645/22 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова