Постанова

від 22.12.2023 по справі 910/10399/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Справа № 910/10399/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 (суддя Гулевець О.В.)

у справі № 910/10399/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"

до Відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів"

про стягнення 947 880,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (далі - ТОВ "Вєк Технолоджі", позивач) та додані до неї документи повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки поданого позову в строк, встановлений судом, та не надано визначених ухвалою суду від 06.07.2023 документів для усунення недоліків позовної заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23 про повернення позовної заяви позивачеві та ухвалити рішення про прийняття позовної заяви до розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що:

- ТОВ "Вєк Технолоджі" виконало вимоги ст. 162 ГПК України, зазначивши в позовній заяві відповідача та його дані згідно з процесуальним законом;

- Правила поштового зв`язку, а так само встановлена форма опису вкладення не передбачають наявності в описі вкладення обов`язкового штрихкодового ідентифікатора; що стосується поштової накладної № 2900505495797, АТ "Укрпошта" визнало неправильність її видачі з технічної описки й видало виправлену накладну, де офіційно зазначило правильні дані й вказало "Виправленому вірити", а також офіційно завірило підписом та печаткою АТ "Укрпошта".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 задоволено клопотання ТОВ "Вєк Технолоджі" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23 та поновлено ТОВ "Вєк Технолоджі" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вєк Технолоджі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.10.2023.

Зважаючи на воєнний стан в Україні та тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів" (далі - ВП КП "Київпастранс" "Станція технічного обслуговування автобусів"), в якому просило стягнути заборгованість 424 669,92 грн, пеню 318 339,55 грн, 3 % річних 29 738,53 грн, судовий збір, інфляційні 175 132,98 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2023 зазначену позовну заяву залишив без руху; встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що:

- позивачем зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру, однак у прохальній частині зазначено суми, які підлягають стягненню; у прохальній частині позову зазначено про стягнення заборгованості в сумі 424 669,92 грн, пеня в сумі 318 339,55 грн, 3 % річних у сумі 29 738,53 грн, інфляційні витрати в сумі 175 132,98 грн, однак не зазначено, з кого на користь кого підлягають стягненню вказані суми, кожну суму окремо, що підлягає стягненню за відповідним критерієм, та яка в загальному сума боргу, що підлягає стягненню. За таких обставин, позивачу слід усунути вказаний недолік шляхом надання пояснень щодо прохальної частини позовної заяви та заявлених вимог;

- за подання позовної заяви про стягнення 947 880,98 грн позивач мав сплатити, з урахуванням понижуючого коефіцієнта, судовий збір у сумі 11 374,57 грн, однак згідно з платіжним дорученням № 4998 від 23.06.2023 позивачем сплачено судовий збір у сумі 5 100, 00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж це передбачено законом. Таким чином, позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 6 274,57 грн;

- у матеріалах справи відсутні докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Позивачу слід усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання оригіналів документів, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), та оригіналу опису вкладення у цінний лист з направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- позивачем у порушення вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України не додано до матеріалів позовної заяви первинних документів, що будуть підтверджувати позовні вимоги, акти прийому-передачі електричної енергії, розрахунки, що направлені на адресу відповідача.

11.07.2023 ТОВ "Вєк Технолоджі" подало до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Надавши оцінку вказаній заяві позивача про усунення недоліків, а також наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 недоліки позовної заяви позивачем у визначений судом строк повною мірою не було усунуто, у зв`язку з чим наявні підстави для її повернення без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Так, дослідивши подану заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції вказав, що:

- вимога про стягнення на користь ТОВ "Вєк Технолоджі" основної суми боргу в сумі 424 669,92 грн, пені в сумі 318 339,55 грн, 3 % річних у сумі 29 738,53 грн; інфляційних збитків у сумі 175 132,98 грн, що в загальному складає: 947 880,98 грн, не містить особи, до якої позивачем заявлена вимога та з якої підлягають до стягнення зазначені суми коштів;

- на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до заяви про усунення недоліків додано опис вкладення у цінний лист, квитанцію та поштову накладну від 11.07.2023. Однак, у суду відсутні підстави вважати опис вкладення у цінний лист та поштову накладну від 11.07.2023 належними доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки поштова накладна № 2900505495797 від 11.07.2023 підтверджує, що відправлення відбулось на адресу: 03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 11, в той час як правильною адресою є: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 111, водночас опис вкладення у цінний лист не містить обов`язкового штрихкодового ідентифікатора, який би надав можливість відстежити пересилання. Зазначене позбавляє суд можливості встановити факт направлення відповідачу заявленої до суду позовної заяви.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями ч. 2 ст. 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Перевіряючи правомірність повернення судом першої інстанції позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 ГПК України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Місцевим господарським судом враховано, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Однак судом першої інстанції в ухвалі від 06.07.2023 про залишення позовної заяви без руху було встановлено відсутність у матеріалах справи доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

У зв`язку з цим, залишаючи позовну заяву без руху, місцевий господарський суд вказав про необхідність усунення зазначеного недоліку позовної заяви шляхом надання оригіналів документів, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та оригіналу опису вкладення у цінний лист з направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 17.07.2023, на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до заяви про усунення недоліків додано опис вкладення у цінний лист, квитанцію та поштову накладну від 11.07.2023.

Разом з тим, як встановив місцевий господарський суд та свідчать матеріали справи, надана позивачем поштова накладна № 2900505495797 від 11.07.2023 підтверджує, що відправлення відбулось на адресу: 03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 11, в той час як правильною адресою відповідача є: 03680, м. Київ, вул. Виборзька (нова назва вулиці - Олекси Тихого), буд. 111, водночас опис вкладення у цінний лист не містить штрихкодового ідентифікатора, який би надав можливість відстежити пересилання, що позбавляє суд можливості встановити факт направлення відповідачу заявленої до суду позовної заяви.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем опис вкладення у цінний лист та поштова накладна від 11.07.2023 не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, що підтверджують надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами саме на офіційну адресу відповідача.

Посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі, на те, що АТ "Укрпошта" визнало неправильність видачі поштової накладної № 2900505495797 й видало виправлену накладну, де офіційно зазначило правильні дані й вказало "Виправленому вірити", а також офіційно завірило підписом та печаткою АТ "Укрпошта", колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, така виправлена накладна місцевому господарському суду не надавалась, відповідно, судом першої інстанції не могла досліджуватись та бути врахована при постановленні оскаржуваної ухвали. Разом із тим, доводів про неможливість подання виправленої накладної до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, в апеляційній скарзі не наведено.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, ненадсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також порушує права іншої сторони, зокрема, позбавляє можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Крім того, однією з підстав залишення позовної заяви без руху слугувало те, що в прохальній частині позовної заяви не зазначено, з кого на користь кого підлягають стягненню заявлені до стягнення суми.

Відповідно до ухвали від 06.07.2023 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати пояснення щодо прохальної частини позовної заяви та заявлених вимог, зазначивши, з якої особи підлягають стягненню вказані суми та на користь якої особи.

Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до прохальної частини позовної заяви в редакції, викладеній у заяві про усунення недоліків позовної заяви, вимога про стягнення на користь ТОВ "Вєк Технолоджі" основної суми боргу в сумі 424 669,92 грн; пені в сумі 318 339,55 грн; 3 % річних у сумі 29 738,53 грн; інфляційних збитків в сумі 175 132,98 грн, що в загальному складає: 947 880,98 грн, не містить особи, до якої позивачем заявлена вимога та з якої підлягають до стягнення зазначені суми коштів.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Вєк Технолоджі" не усунуто недоліки поданого позову в строк, встановлений судом, та правомірно повернув позивачу позовну заяву та додані до неї документи на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в справі Perez deRada Cavanilles проти іспанії (№ 2809095, рішення від 28.10.1998) зазначає, що право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Просте існування права в законі доступу не є достатнім. Наприклад, воно може бути порушене такими чинниками, як існування процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції слушно звернув увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржниці було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Вєк Технолоджі" відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/10399/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко