Рішення

від 14.12.2023 по справі 914/275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 914/275/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Брок, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Рекламне агентство Акваріум, м.Львів

про: стягнення 365279,32грн. за договором про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19ІР від 15.02.2019

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Від учасників справи:

Від позивача: Скочипець Андрій Богданович представник;

Від відповідача: Кінаш Дмитро Вадимович представник;

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Брок, до відповідача: Приватного підприємства Рекламне агентство Акваріум, про стягнення боргу у розмірі 365 279,32грн. за договором про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19ІР від 15.02.2019 року, з якого: 290 802,00грн. сума основного бору, 7 864,94грн. 3% річних, 64 925,80грн. інфляційні втрати.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023, справу №914/275/23 розподілено судді Ділай У.І.

Ухвалою від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Ухвалою від 16.03.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08.06.2023 за клопотанням сторін провадження у справі зупинено для проведення врегулювання спору за участю судді, ухвалено провести процедуру врегулювання спору за участі судді, проведення спільної наради за участю всіх сторін призначено на 04.07.2023 на 10:30.

Ухвалою суду від 10.07.23 припинено проведення процедури врегулювання спору за участю судді у справі №914/275/23, поновити провадження у справі №914/275/23, передано справу №914/275/23 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями судова справа №914/275/23 розподілена судді Коссаку С.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2023 року прийнято справу №914/275/23 до провадження, призначено підготовче засідання на 03.08.2023 року на 11год. 15 хв.

28.09.2023 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог за вх.№3850/23, а саме 1653 243,32грн., з яких: 290 802,00грн. сума основного боргу, 14 721,75грн. 3% річних, 78 936,65грн. інфляційні втрати, 1 268 782,92грн. штрафні санкції.

16.10.2023 року представником відповідача подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог за вх.№24988/23, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у випадку , якщо суд дійде до висновку про обгрунтованість або часткову обгрунтованість основних позовних вимог, зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

У судовому засіданні 19.10.2023 року заяву про збільшення позовних вимог за вх.№ 3850/23 прийнято до розгляду.

26.10.2023 року представником відповідача подано додаткові пояснення за вх.№25981/23, в яких надає пояснення щодо поданих позивачем доказів.

Ухвалою суду від 09.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.11.2023 р.

У судове засідання 14.12.2023 року позивач явку представника забезпечив, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 14.12.2023 року відповідач явку представника забезпечив, просить у задоволенні позову відмовити з урахуванням поданих відзиву та письмових пояснень.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Між ТзОВ «Брок» (Позивачем) та ПП «Рекламне агенство «Акваріум» (Відповідачем) укладено договір про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР від 15.02.2019 року.

Згідно додатків до договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР послуги надавались в січні-лютому 2022 року, а саме згідно Додатків №11 ІС, №43 ІР та № 44 ІР - в січні 2022 року, а Додатків № 12 ІС та № 45 ІР - в лютому 2022 року. Згідно п.4.3. Договору розрахунки за Додатками №11 ІС, № 43 ІР та № 44 ІР мали бути проведені наступним чином: 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку до 15.01.2022 року, а інші 50% - до 30.01.2022 року, а за Додатками № 12 ІС та № 45 ІР - 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку - до 15.02.2022 року, а інші 50% - до 01.03.2022 року.

Таким чином, борг за надані послуги виник та становив: з 17.01.2022 року до 31.01.2022 року - 80 635,50 грн.; з 31.01.2022 року до 15.02.2022 року - 162 271,00 грн.; з 15.02.2022 року до 28.02.2022 року - 253 966,50 грн.; з 28.02.2022 року до 24.05.2022 року - 346 662,00 грн.; з 24.05.2022 року до 27.09.2023 року - 290 802,00 грн.

Відповідно до зазначеного, фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР від 15.02.2019 року та додатків до договору яка виникла на підставі Актів наданих послуг становить 290 802,00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу: 3% річних у сумі 14 721,75 грн.; інфляційних втрат у сумі 78 936,65 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 268 782,92 грн. також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 24 886,57грн.

Аргументи відповідача.

16.02.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх.№4077/23, в якому надано контррозрахунок штрафних санкцій. Зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підтверджуються жодними допустимим доказами, у зв`язку з чим не підлягають до задоволення.

16.10.2023 року представником відповідача подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог за вх.№24988/23, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у випадку, якщо суд дійде до висновку про обгрунтованість або часткову обгрунтованість основних позовних вимог, зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Обставини, встановлені судом.

Предметом доказування є обставини з якими пов`язується факт укладення та виконання договору в частині надання послуг з розміщення реклами, його неналежне виконання в частині своєчасної оплати.

Між ТзОВ «Брок» (Позивачем) та ПП «Рекламне агенство «Акваріум» (Відповідачем) укладено договір про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР від 15.02.2019 року.

Протягом січня-лютого 2022 року на підставі Договору та додатків до нього Відповідачу надані послуги з розміщення та експонування рекламних зображень на загальну суму 346 662,00 грн. в т.ч. ПДВ., зокрема: згідно додатку № 11 ІС від 29.12.2021 року в період з 01.01.2022 по 31.01.2022 року Відповідачу були надані послуги із розміщення реклами на рекламних конструкціях розміром 1.2x1.8 м на загальну суму 3900,00 грн. в т.ч. ПДВ; згідно додатку № 43 ІР від 31.12.2021 року в період з 01.01.2022 по 31.01.2022 року Відповідачу були надані послуги із розміщення реклами на рекламних конструкціях розміром 3.0x6.0 м на загальну суму 154 971,00 грн. в т.ч. ПДВ; - згідно додатку № 44 ІР від 31.12.2021 року в період з 15.01.2022 по 31.01.2022 року Відповідачу були надані послуги із розміщення реклами на рекламних конструкціях розміром 3.0х6.0 м на загальну суму 2400,00 грн. в т.ч. ПДВ; згідно додатку № 12 ІС від 27.01.2022 року в період з 01.02.2022 по 28.02.2022 року Відповідачу були надані послуги із розміщення реклами на рекламних конструкціях розміром 3.0x6.0 м на загальну суму 3900,00 грн. в т.ч. ПДВ; згідно додатку № 45 ІР від 27.01.2022 року в період з 01.02.2022 по 28.02.2022 року Відповідачу були надані послуги із розміщення реклами на рекламних конструкціях розміром 3.0x6.0 м на загальну суму 181 491,00 грн. в т.ч. ПДВ.

На підставі наданих Відповідачу згідно перелічених вище додатків до Договору послуг, Позивачем були складені акти здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ- 0001731 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001739 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001740 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001741 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001742 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001743 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001744 від 31.01.2022 року; № ОУ- 0001762 від 31.01.2012 року; № ОУ- 0001793 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001806 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001807 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001808 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001809 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001810 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001811 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001812 від 28.02.2022 року; № ОУ- 0001813 від 28.02.2022 року.

Відповідно до матеріалів справи, Відповідач за надані послуги розрахувався частково. 24.05.2022 року Відповідачем було перераховано кошти у сумі 55860,00 грн. в т.ч. ПДВ згідно рахунків-фактур 01/14 ІС від 29.12.2021 року, 01/25 ІР від 31.12.2021 року, 01/26 ІР від 31.12.2021 року та 01/27 ІР від 31.12.2021 року на підставі яких, зокрема, були складені відповідні акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0001731 від 31.01.2022 року № ОУ - 0001742 від 31.01.2022 року, № ОУ - 0001743 від 31.01.2022 року та № ОУ - 0001744 від 31.01.2022 року.

Оригінали документів щодо наданих послуг у січні-лютому надсилались Відповідачеві, зокрема відправленнями від 26.01.2022 року та від 16.03.2022 року. Крім того, 20.06.2022 року відправленням №59000832120879 (Нова пошта), яке Відповідач отримав 21.06.2022 року та відправленням з описом вкладення №7903707095127 (Укрпошта) від 20.06.2022 року Відповідачу повторно надсилались вищенаведені документи. Екземпляри підписаних примірників документів Відповідач не повернув і вмотивованої відмови не надав, такі в матеріалах справи відсутні.

Згідно до п. 7.3.2. Договору не підписання замовником акту приймання передачі виконаних робіт (послуг) протягом трьох робочих днів після отримання без вмотивованої відмови від їх підписання є фактом повного виконання Виконавцем своїх зобов`язань згідно цього Договору.

19.09.2022 року поштовим відправленням № 7900516788530 Відповідачу було надіслано претензію (вих. № 047 від 15.09.2022 року), яку Відповідач отримав 23.09.2022 року та жодних дій щодо оплати послуг Позивача не вчинив, відповіді на претензію не надав.

Згідно п.4.3. Договору розрахунки за Договором мали здійснюються наступним чином: оплата проводиться поетапно, за кожен місяць проведення рекламної кампанії, на підставі рахунків фактур, виставлених виконавцем, 50% - до 15 числа поточного місяця, 50% - до 30 числа місяця в якому проводиться рекламна кампанія.

У п. 6.2.5. Договору вказано, що до Замовника можуть застосовуватись інші санкції за виконання чи неналежне виконання умов цього Договору, відповідно до чинного законодавства.

Згідно додатків до договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР послуги надавались в січні-лютому 2022 року, а саме згідно Додатків №11 ІС, №43 ІР та № 44 ІР - в січні 2022 року, а Додатків № 12 ІС та № 45 ІР - в лютому 2022 року.

Згідно п.4.3. Договору розрахунки за Додатками №11 ІС, № 43 ІР та № 44 ІР мали бути проведені наступним чином: 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку до 15.01.2022 року, а інші 50% - до 30.01.2022 року, а за Додатками № 12 ІС та № 45 ІР - 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку - до 15.02.2022 року, а інші 50% - до 01.03.2022 року.

Таким чином, борг за надані послуги виник та становив: з 17.01.2022 року до 31.01.2022 року - 80 635,50 грн.; з 31.01.2022 року до 15.02.2022 року - 162 271,00 грн.; з 15.02.2022 року до 28.02.2022 року - 253 966,50 грн.; з 28.02.2022 року до 24.05.2022 року - 346 662,00 грн.; з 24.05.2022 року до 27.09.2023 року - 290 802,00 грн.

Відповідно до зазначеного, фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР від 15.02.2019 року та додатків до договору, яка виникла на підставі Актів наданих послуг, становить 290 802,00грн., що підтверджується Актами здачі-приймання наданих послуг та адвокатськими запитами та відповідями на них, відповідно до яких вбачається, що контрагентам відповідача були надані послуги (виконані роботи) із розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях ТзОВ «БРОК» та з боку контрагентів відповідача було проведено повний розрахунок перед останнім за надані послуги (виконані роботи). Претензій щодо розміщення рекламних матеріалів у контрагентів відповідача відсутні.

Пунктом 6.2.2 Договору визначено, що у випадку затримки платежів з вини Замовника, згідно цього Договору, Замовник виплачує Виконавцю штрафні санкції у розмірі 2% від загальної вартості рекламної кампанії за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати).

За неналежне виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу: 3% річних у сумі 14 721,75 грн.; інфляційних втрат у сумі 78 936,65 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 268 782,92 грн.

Норми права та мотиви суду.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).

Як встановлено судом, фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до договору про надання послуг із проведення рекламної кампанії №01/03/19 ІР від 15.02.2019 року та додатків до договору, яка виникла на підставі Актів наданих послуг, становить 290 802,00грн., що підтверджується Актами здачі-приймання наданих послуг та адвокатськими запитами та відповідями на них, відповідно до яких вбачається, що контрагентам відповідача були надані послуги (виконані роботи) із розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях ТзОВ «БРОК» та з боку контрагентів відповідача було проведено повний розрахунок перед останнім за надані послуги (виконані роботи).

На переконання суду доказом, що підтверджує факт надання послуг з проведення рекламної компанії, серед іншого, слугують долучені позивачем (вх.№25931/23) відповіді на адвокатські запити, надані контрагентами відповідача про послуги з розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях позивача у січні-лютому 2022 року, а також підтвердження здійснення ними оплати за надані послуги відповідачу. Зокрема, до заяви долучено копії адвокатських запитів та відповіді на них з додатками від юридичних осіб ТзОВ Будівельний Альянс-Плюс, ТзОВ Лев Арт Парк", ТзОВ "Вертикаль Інкомпані та ТзОВ Львів-Буд.

Так, як вбачається з відповіді ТзОВ Будівельний Альянс-Плюс, таке надало представнику позивача копію договору № АК-06/20 від 20 грудня 2019 року, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 15 від 31 січня 2022 року, № 109 від 28 лютого 2022 року та копії платіжних доручень № з від об січня 2022 року, № 12 від 13 січня 2022 року, № 231 ВІД 09 ЛЮТОГО 2022 року.

З умов цього договору та з актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 15 від 31 січня 2022 року, № 109 від 28 лютого 2022 року слідує, що контрагентам відповідача були надані послуги (виконані роботи) із розміщення рекламних матеріалів на рекламних конструкціях ТОВ «Брок», ними проведено повний розрахунок за надані послуги. Аналогічно: ТзОВ Лев Арт Парк, договір № АК-08/22 від 01 січня 2022 року. З додатків до договору вбачається, що предметом такого були обсяги, строки та вартість робіт/послуг, що виконуються/надаються виконавцем за дорученням замовника, а саме розміщення на експонування реклами на рекламоносіях Б179 (тип Щит розміром 3x6 сторона А Львів-Винники, вул. Галицька, АЗК ОККО до Львова), Б165 (тип Щит розмір 3x6 сторона А Львів-Винники, в`їзд у місто), в період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року.

ТзОВ Вертикаль Інкомпані надано копії договору № АК-11/21 від 28 січня 2021 року та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 36 від 31 січня 2022 року, № 138 від 28 лютого 2022 року. З додатку № 11 від 01 грудня 2021 року вбачається, що виконавець ПП РА Акваріум зобов`язалося надати замовнику ТзОВ Львів-Буд послуги з розміщення реклами на рекламоносіях Б17а (Львів, п-т Чорновола, буд. 59, БП Ювілейний, з центру), Б19 (Львів, п-т Чорновола, буд. 101, Арсен, Рукавичка, з центру) в період з оі грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року. Згідно додатку № 12 від 28 грудня 2021 року виконавець ПП РА Акваріум зобов`язалося надати замовнику ТзОВ "Львів-Буд послуги з розміщення реклами на рекламоносіях Б17а (Львів, п-т Чорновола, буд. 59, БП Ювілейний, з центру), Б19 (Львів, п-т Чорновола, буд. іоі, Арсен, Рукавичка, з центру) в період з оі січня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Вказані площини та період надання послуг (січень 2022 року) відповідають площинам та періоду, що передбачені Додатком № 43 ІР від 31 грудня 2021 року до Договору № 01/03/19 ІР від 15 лютого 2019 року, що укладені між ПП РА Акваріум та ТзОВ Брок, які передбачені №№ 17,18 вказаного Додатку.

Враховуючи п.4.3. Договору розрахунки за Додатками №11 ІС, № 43 ІР та № 44 ІР мали бути проведені наступним чином: 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку до 15.01.2022 року, а інші 50% - до 30.01.2022 року, а за Додатками № 12 ІС та № 45 ІР - 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку - до 15.02.2022 року, а інші 50% - до 01.03.2022 року.

Доводи відповідача про те, що надання рекламних послуг позивачем не проводилося, акти здачі-прийняття робіт не надсилалися на адресу, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГО судом оцінюються критично.

Відповідно до п.3.1.3 Замовник, ПП «Рекламне агентство «Акваріум» зобов`язано не пізніше ніж за 3 календарні дні до початку рекламної компанії або ротації реклами надати Виконавцю, позивачу ТОВ «Брок» рекламний матеріал у достатній кількості та якості у розрахунку 1 плакат на 1 поверхню рекламного щита на кожен місяць експонування рекламного матеріалу; п.3.1.4. надати Виконавцю зображення сюжету реклами, а також всю необхідну інформацію реклами відповідно до вимог чинного законодавства про рекламу не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку рекламної компанії чи ротації реклами.

Таким чином, надання рекламних послуг, зокрема, залежить від виконання зазначеного вище обов`язку Замовника. Про те, заперечуючи факт надання рекламних послуг, відповідач належними та допустимими доказами не підтверджує факт невиконання ним цього обов`язку, що в подальшому впливає і на санкції щодо Виконавця, передбачені п.6 договору.

З метою пришвидшення розрахунків, вони виставляються Замовнику за допомогою факсимільного зв`язку, з наступним наданням їх оригіналів рекомендованим листом або кур`єром.

На виконання цього пункту та умов договору позивачем направлено на адресу відповідача відповідні рахунки фактури та акти здачі-прийняття робіт. Докази надіслання містяться в матеріалах справи. Відповідні документи направлялися засобами зв`язку з вкладенням у цінний лист Укрпоштою, так і експрес-накладною ТОВ «Нова пошта». Зокрема, у експрес-накладній №59000832120879 від 20.06.2022 ТОВ «Нова Пошта» зазначено у графі «одержувач» ПП «РА «Акваріум», ОСОБА_1 . У судовому засіданні встановлено, що ця особа є працівником відповідача. Матеріали справи містять квитанцію, що посилка видана адресату за адресою м. Львів, вул. Залізняка, 13а.

Згідно умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта» для отримання відправлення у відділенні (п.12) необхідно надати представнику ТОВ «Нова Пошта» номер експрес - накладної або номер мобільного телефону, на який надійшло СМС повідомлення про прибуття відправлення, документ, що підтверджує особу, зазначену в експрес-накладній, зокрема паспорт. Такі умови практично виключають отримання кореспонденції сторонньою особою.

Щодо адреси відповідача, то суд зазначає, що в його інтернет-сторінках поширено інформацію про місцезнаходження ПП «Рекламне агентство «Акваріум» м.Львів, вул. Залізняка, 13а. або 13, що свідчить про повідомлення ним свого місцезнаходження як по вул. Залізняка 13, так і 13а., що може вводити споживача, суб`єкта господарської діяльності в оману і впливає на кінцеві наміри належного надсилання поштової кореспонденції.

Також судом наголошується, що 15.09.22р. позивачем на адресу відповідача м. Львів, вул. вул. Залізняка, 13 було направлено претензію на суму 290 802,00грн. з описом вкладення до цінного листа. Про те відповідачем не вживалися будь-які дії з метою оплати боргу чи повідомлення позивача про відсутність такого, не надавалися заперечення щодо відсутності підтверджуючих документів чи відсутності факту надання рекламних послуг позивачем.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що «вартість неоплачених послуг за Додатком №43ІР від 31 грудня 2021 року складає 103,011грн.». Отже, незважаючи на заперечення, відповідач частково визнає існування боргу з оплати за надані послуги з розміщення реклами.

Відповідач заперечує надання рекламних послуг відсутністю фото звіту.

Відповідно до п.1.9. Договору фото звіт фотографії, надані Виконавцем Замовнику в порядку та терміни, обумовлені відповідним п.3.3.8. та п.3.3.9. цього Договору, у кількості 2 фотографії рекламного щита за кожним сюжетом. Фото звіт надається Замовнику у цифровому форматі.

Позивач зазначає, що на момент розгляду справи у суді копії фото звіту не збереглися. Фото звіт прийнятих та оплачених рекламних послуг відповідачем суду не надано як доказ належного виконання умов договору.

Досліджуючи обставини справи, суд доходить висновку, що кінцевим належним фактом виконання договору є підписання Актів здачі-приймання робіт і у випадку, коли у відповідача є сумніви в їх підписані, зокрема у випадку відсутності, на його думку фото звіту, умовами договору передбачено його обов`язок сформувати зауваження та направити їх позивачу. Відповідно до п.3.16 укладеного між сторонами договору, на Замовника покладено обов`язок прийняти виконанні роботи, а у випадку наявності зауважень до них надати їх у письмовій формі в 3- денний строк. Отже, відсутність зауважень до актів приймання-передачі свідчить про їх прийняття без жодних зауважень.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.2 ГПК України серед основних засад господарського судочинства є змагальність та диспозитивність сторін.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості станом на час подання позову, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що борг за надані послуги виник та становив: з 17.01.2022 року до 31.01.2022 року - 80 635,50 грн.; з 31.01.2022 року до 15.02.2022 року - 162 271,00 грн.; з 15.02.2022 року до 28.02.2022 року - 253 966,50 грн.; з 28.02.2022 року до 24.05.2022 року - 346 662,00 грн.; з 24.05.2022 року до 27.09.2023 року - 290 802,00 грн.

Відтак, докази, які знаходяться в матеріалах справи підтверджують факт розміщення позивачем рекламних матеріалів у січні-лютому 2022 року на замовлення відповідача, а основний борг відповідача перед позивачем становить 290 802,00грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.2.5 Договору вказано, що до замовника можуть застосовуватися інші санкції за виконання чи неналежне виконання умов цього Договору, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених сум, які підлягали сплаті по Актах здачі-приймання наданих послуг та за період з 17.01.2022 року по 27.09.2023 рік, у розмірі 14 721,75грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем правильно встановлено початок періоду боргу та правильні суми від яких нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в межах заявлених вимог у заві про збільшення позовних вимог, в сумі 14 721,75грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 78 936,65грн. інфляційних нарахувань за період з 01.02.2022 року по 27.09.2023 рік включно (з врахуванням поданого розрахунку у заяві про збільшення позовних вимог), прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в межах заявлених вимог у сумі 78 936,65грн.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.2.2 Договору визначено, що у випадку затримки платежів з вини Замовника, згідно цього Договору, Замовник виплачує Виконавцю штрафні санкції у розмірі 2% від загальної вартості рекламної кампанії за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у сумі 1 268 782,92 грн., які суд розцінює як нарахування пені, подаючи суду уточнений розрахунок, у якому позивачем визначено два способи нарахування пені, а саме застосовуючи ч. 6 ст. 232 ГПК України, беручи суми боргу за січень, лютий, починаючи обрахунок з 17.01.2022 року плюс шість місяців. Також надає другий спосіб нарахування пені, беручи суми боргу за січень, лютий та період нарахування з 17.01.2022 року по 30.06.2023 рік та застосовуючи 2% від сум боргу.

Відповідно до матеріалів справи сторонами визначено у п.4.3. Договору, що розрахунки за Додатками №11 ІС, № 43 ІР та № 44 ІР мали бути проведені наступним чином: 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку до 15.01.2022 року, а інші 50% - до 30.01.2022 року, а за Додатками № 12 ІС та № 45 ІР - 50% від вартості послуг вказаної у відповідному додатку - до 15.02.2022 року, а інші 50% - до 01.03.2022 року.

Таким чином, борг за надані послуги виник та становив: з 17.01.2022 року до 31.01.2022 року - 80 635,50 грн.; з 31.01.2022 року до 15.02.2022 року - 162 271,00 грн.; з 15.02.2022 року до 28.02.2022 року - 253 966,50 грн.; з 28.02.2022 року до 24.05.2022 року - 346 662,00 грн.; з 24.05.2022 року до 27.09.2023 року - 290 802,00 грн.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Законом № 540-ІХ внесено зміни до пункту розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та передбачено, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 211).

Постановою № 211 з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України. Станом на дату ухвалення рішення строк карантину встановлено до 30 червня 2023 року

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Судом встановлено, що позивачем правильно встановлено початок періоду боргу, а саме з 17.01.2022 року до 31.01.2022 року - 80 635,50 грн.; з 31.01.2022 року до 15.02.2022 року - 162 271,00 грн.; з 15.02.2022 року до 28.02.2022 року - 253 966,50 грн.; з 28.02.2022 року до 24.05.2022 року - 346 662,00 грн.; з 24.05.2022 року до 27.09.2023 року - 290 802,00 грн. Відтак, судом обраховується пеня від дат виникнення сум боргу за кожен місяць до 30.06.2023 рік.

Одночасно, слід зазначити, що щодо нарахування Позивачем пені за більший період ніж пів року та застосовуючи більшу ставку (2%), то суд зазначає, що статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд зазначає, що пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені (взявши до уваги суми виникнення боргу помісячно), з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку стягненню підлягає пеня в сумі 177 922,93грн., а в задоволенні решти пені слід відмовити.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій у випадку їх задоволення на 90%.

Відповідно до ст.233 ГК України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення штрафних санкціє є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Враховуючи обставини справи, ступінь виконання зобов`язання, часткове задоволення штрафних санкцій, суд доходить висновку про відмову у їх зменшенні на 90%.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову та заяви про збільшення позовних вимог до суду, сплачено судовий збір в сумі 24 886,57грн. - згідно платіжного доручення №366 від 5 січня 2023 року на суму 5 479,19грн. та платіжної інструкції №922 від 27.09.2023 року на суму 19 407,38грн.

Судом встановлено, що загальна сума боргу, яку позивач просив стягнути з відповідача, становила 1 653 243,32грн., що становить 1,5% від суми боргу 24 798,65грн., відтак позивач мав би сплатити до суду за позовні вимоги судовий збір у розмірі 24 798,65грн., а сплатив 24 886,57грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Отже, особа, що сплатила зайво сплачений судовий збір, має право на його повернення за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання у розмірі 87,92 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 8435,75грн., який обраховувався пропорційно до суми судового збору який позивач мав би сплатити (24 798,65грн.).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 290 802,00грн. основного боргу, 14 721,75грн. 3% річних, 78 936,65грн. інфляційних втрат, 177 922,93грн. - пені, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 191, 192, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Рекламне агентство Акваріум (79057, м. Львів, вул. Залізняка, 13, код ЄДРПОУ 36462603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брок (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 97/88, код ЄДРПОУ 20833498) 290 802,00грн. основного боргу, 14 721,75грн. 3% річних, 78 936,65грн. інфляційних втрат, 177 922,93грн. - пені та 8435,75грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2023 року.

Суддя Коссак С.М.