Рішення

від 13.12.2023 по справі 922/2541/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023м. ХарківСправа № 922/2541/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС", м.Харків до I.C.S. "FARMINA" S.R.L., Республіка Молдова про стягнення 5930,97 доларів США, що еквівалентно 216887,27грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" (надалі- позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до I.C.S. "FARMINA" S.R.L. (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, поставленого за контрактом №173 від 30.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.05.2023. Також даною ухвалою зупинено провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

26 грудня 2023 року Господарським судом Харківської області було складено відповідне прохання про вручення відповідачу ухвали від 26.12.2022 у даній справі, яке направлено до Центрального органу Республіки Молдова, визначеного відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (м.Гаага).

23 березня 2023 року від Міністерства юстиції Республіки Молдова надійшов лист №01/1718 від 01.03.2023 про повернення без розгляду запиту про надання правової допомоги стосовно вручення судових документів відповідачу, оскільки відповідні документи мали бути складені румунською мовою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.05.2023 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 19.05.2023.

За результатами підготовчого засідання 19.05.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2023 та про зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

22 травня 2023 року Господарським судом Харківської області складено відповідне прохання про вручення відповідачу копій ухвал Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про відкриття провадження у справі №922/2541/22, від 19.05.2023 про поновлення провадження у справі №922/2541/22, від 19.05.2023 про відкладення підготовчого засідання та зупинення провадження у справі №922/2541/22і, яке направлено до Центрального органу Республіки Молдова, визначеного відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (м.Гаага).

19 липня 2023 року від представника відповідача адвоката Сидоренка С.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що ТОВ "Фарміна" (I.C.S. "FARMINA" S.R.L.) отримало ухвалу від 26.12.2022 з перекладом румунською мовою 19.06.2023. При цьому, ознайомившись з позовною заявою, відповідач з вимогами позивача не погоджується, посилаючись на їх необґрунтованість та просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

26 липня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності позовних вимог, а також надав докази на підтвердження своєї правової позиції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 04.10.2023.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву, у зв`язку з чим відзив відповідача з доданими документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи; прийнято та долучено до справи відповідь позивача на відзив з додатками, оскільки вона подана в межах встановленого судом строку; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 25.10.2023.

Ухвалою від 25.10.2023 підготовче засідання відкладено на 15.11.2023.

У підготовчому засіданні 15.11.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 29.11.2023.

У судовому засіданні 29.11.2023 судом оголошено перерву до 13.12.2023.

08 грудня 2023 року від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів у справі, а саме: належним чином завірених копій Специфікацій №30 від 13.01.2022 та CMR 459159 від 17.12.2021.

Розглянувши дане клопотання, суд вважає за можливе його задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У своєму клопотанні позивач зазначає, що в судовому засіданні 29.11.2023 під час слухання справи по суті виявилось, що до відповіді на відзив на позовну заяву позивачем не були долучені специфікація №30 від 13.01.2022 та CMR459159 від 17.12.2021 до специфікації №29 від 13.01.2022. Позивач зазначає, що це сталося помилково, через підготовку та подання відповіді на відзив разом з доказами в критичних умовах воєнного стану, постійних побоюваннях щодо ворожих атак по критичній інфраструктурі та енергосистемі Харківщини, через що вимикається світло та пропадає інтернет, через зміну порядку та умов роботи, що пов`язано з необхідністю знаходитися в укритті під час постійних повітряних тривог. Так, до прикладу, за даними ресурсу https://airalarms.in.ua/region/kharkiv?from=2023-07-25to=2023-07-25#statistic (статистика повітряних тривог в Україні) 15.12.2022 (дата подання позовної заяви) тривога лунала 6 разів та тривала сумарно 2,6 години, кількість повідомлень про вибухи - три, а 25.07.2023 (дата направлення до суду відповіді на відзив засобами поштового зв`язку) тривога лунала 7 разів та тривала сумарно 7,9 годин, середньою тривалістю 01:07:50 год., кількість повідомлень про вибухи - один. Вище викладене підтверджує поважність причин, з яких докази не були подані у строк, встановлений законом. Також позивач звертає увагу і на те, що відповідач не заперечує факт отримання товару в асортименті, кількості та за вартістю, передбаченою в інвойсах, не заперечує наявність заборгованості за поставлений товар, фактично позивач вказує на недоліки позовної заяви, які можуть бути виправлені та не повинні впливати на справедливе, законне та неупереджене вирішення цієї справи.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, зокрема, на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Враховуючи викладене, з огляду на поважність повідомлених відповідачем причин пропуску строку подання доказів, а також те, що відповідач в межах даної справи не заперечує факту отримання товару від позивача, при цьому необхідність встановлення конкретної дати виникнення у відповідача зобов`язання щодо оплати товару є важливим для правильного вирішення даного спору, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання позивачем додаткових доказів.

У зв`язку з цим, надані позивачем належним чином завірені копії Специфікації №30 від 13.01.2022 та CMR459159 від 17.12.2021 приймаються судом та долучаються до справи.

Позивач у судове засіданні 13.12.2023 свого представника не направив, однак подав до суду клопотання проведення засідання без його участі. При цьому повідомив, що стан заборгованості до даного часу не змінився, а тому він підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано право брати участь у судових засіданнях. В той же час, пунктом 3 частини 2 статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Оскільки у даному випадку явка представника позивача не визнавалася судом обов`язковою, позивач вправі на власний розсуд використовувати своє право на участь у засіданнях з розгляду даної справи.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2023 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання був повідомлений в минулому судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2023.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

30 грудня 2016 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено контракт №173 (надалі - Контракт), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а покупець прийняти та оплатити фармацевтичну продукцію (товар) за номенклатурою, кількістю та за цінами згідно зі Специфікаціями, які є невід`ємними частинами контракту.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Контракту постачальник здійснює поставку товару партіями. Номенклатура та кількість товару кожної партії формується на підставі замовлення покупця та зазначається в інвойсі на конкретну партію товару, що поставляється.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Контракту поставка товару за цим контрактом відбувається на умовах FCA - м. Харків або СРТ м. Кишинев (міжнародні правила Інкотермс в редакції 2010 р.) автомобільним транспортом впродовж п`яти робочих днів з моменту підписання відповідної Специфікації на дану поставку Товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі постачальником товару для перевезення транспортній організації.

Пунктами 6.3 та 6.5 контракту передбачено, що валютою платежу за цим контрактом є долари США або Євро, відповідно до підписаних Специфікацій. Розрахунки за товар, що поставлений на умовах вказаного Контракту, проводяться протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Слід зауважити, що умовами Контракту конкретно не визначено яку саме дату слід вважати датою поставки - дату переходу права власності до покупця, яка відповідає даті передачі товару перевізнику, або дату фактичного отримання товару відповідачем. У зв`язку з цим, суд виходить з того, що Розділ 5 Контракту "Базисні умови поставки" регламентує дії сторін від моменту узгодження кожної партії товару у відповідній Специфікації та до моменту фактичного прийняття товару покупцем. Отже, поставку відповідної партії товару в розумінні Контракту можливо вважати завершеною лише після остаточного отримання товару покупцем.

Відповідно до пункту 10.1 Контракту (в редакції додаткової угоди від 28.12.2020), строк дії Контракту встановлено до 31.12.2023.

На виконання умов Контракту сторонами було складено та підписано Специфікацію №29 від 10.12.2021, якою передбачено поставку товару на загальну суму 11158,32 доларів США.

Здійснення поставки даного товару позивачем підтверджується інвойсом №29 від 10.12.2021, митною декларацією UA807170/2021/084177 від 17.12.2021, CMR 459159 від 17.12.2021.

Як вбачається з вказаних документів, партія товару на загальну суму 11158,32 доларів США була 17.12.2021 передана позивачем перевізнику, який доставив товар відповідачу - 21.12.2021.

Отже, з огляду на положення пункту 6.5 Контракту, відповідач був зобов`язаний оплатити дану партію товару не пізніше 14.02.2022.

Відповідач своє зобов`язання виконав лише частково, сплативши на користь позивача 9287,03 доларів США, що підтверджується доданою до позову копією виписки з банківського рахунку від 16.03.2022.

Інша частина даної партії товару в сумі 1871,29 доларів США до даного часу не погашена.

Також, сторонами складено та підписано Специфікацію №30 від 13.01.2022 до Контракту, якою передбачено поставку товару на загальну суму 4059,68 доларів США.

Здійснення поставки даного товару позивачем підтверджується інвойсом №30 від 13.01.2022, митною декларацією UA807170/2022/002802 від 21.01.2022, CMR 459189 від 21.01.2022.

Як вбачається з вказаних документів, партія товару на загальну суму 4059,68 доларів США була 21.01.2022 передана позивачем перевізнику, який доставив товар відповідачу - 24.01.2022.

Отже, з огляду на положення пункту 6.5 Контракту та враховуючи вимоги частини 5 статті 254 ЦК України, відповідач був зобов`язаний оплатити дану партію товару не пізніше 21.03.2022.

Відповідач своє зобов`язання щодо оплати даної партії товару до даного часу не виконав.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Контрактом складає 5930,97 доларів США (1871,29+4059,68).

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 9.2 Контракту №173 від 30.12.2016 сторони передбачили, що спір за даним контрактом підлягає передачі до господарського суду Харківської області в м.Харкові. Відносини сторін за даним контрактом регулюються матеріальним і процесуальним правом України.

Отже, даний спір підлягає розгляду в господарському суді Харківської області у відповідності з матеріальним та процесуальним правом України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Контрактом на загальну суму 5930,97 доларів США, який мав бути оплачений останнім протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Як зазначалося вище, вказаний строк в розумінні Контракту слід обчислювати з дати остаточного завершення поставки, тобто з моменту фактичного отримання товару покупцем.

Таким чином, відповідач повинен був виконати своє зобов`язання щодо оплати протягом 55 днів з дати фактичного отримання відповідної партії товару, однак виконав його лише частково - на суму 9287,03 доларів США. Інша частина отриманого товару на загальну суму 5930,97 доларів США відповідачем не оплачена.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати повної вартості отриманого за Контрактом товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн., законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Посилання відповідача про відсутність специфікацій на поставку спірних партій товару спростовані наданими позивачем специфікаціями №29 від 10.12.2021 та №30 від 13.01.2022.

Слід наголосити, що вказані специфікації є двосторонніми, оскільки підписані обома сторонами Контракту та погоджені у тому числі й самим відповідачем. Отже, він був обізнаним з їхніми умовами та був зобов`язаний їх виконувати.

Доводи відповідача про недоведення позивачем дати завершення поставки спростовано наданими позивачем товарно-транспортними накладними CMR 459159 від 17.12.2021 та CMR 459189 від 21.01.2022, в яких самим відповідачем проставлено відмітку про остаточне прийняття партій товару - 21.12.2021 та 24.01.2022, відповідно.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що поставка товару в розумінні Контракту може вважатися завершеною з моменту фактичного отримання товару покупцем, а не з дати передачі товару перевізнику (як зазначає позивач у позові). Між тим, вказана обставина не впливає на правомірність вимог позивача, оскільки станом на момент подання позову (15.12.2022) відповідач у будь-якому випадку є таким, що допустив порушення строків оплати товару за Контрактом.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у справі передбачених пунктами 2.2 та 2.3 Контракту замовлень покупця та повідомлень продавця про початок поставки, слід зазначити, що вказані документи не мають значення при встановленні факту поставки та настання для відповідача обов`язку щодо здійснення оплати товару. До того ж, відповідач не заперечує фактичне отримання від позивача товару та тим самим підтверджує ту обставину, що поставлений товар дійсно замовлявся покупцем та був переданий йому в обумовлені сторонами строки. У справі відсутні будь-які докази щодо відмови відповідача від отримання товару через його невідповідність замовленню покупця або у зв`язку із неотриманням повідомлення продавця про початок поставки.

Зауваження відповідача про те, що позивач всупереч пункту 9.1 Контракту не звертався до нього з претензіями, судом відхиляються, оскільки відповідно до Рішення Конституційного суду України №1-2/2002 від 02.07.2002 положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням викладеного позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з I.C.S. "FARMINA" S.R.L. (8/1, Ciocana str., Chisinau, MD-2044, Republic of Moldova, (373) 22-421-801, info@famina.md) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" (вул.Воробйова, буд.8, м.Харків, 61057, код 33338513) заборгованості в розмірі 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн., 3253,31грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "25" грудня 2023 р.

Суддя М.В. Калантай