Постанова

від 03.04.2024 по справі 922/2541/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/2541/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарміна" (вх. №256 Х/1) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Калантай М.В. 13.12.2023 (повний текст складено та підписано 25.12.2023) у справі №922/2541/22

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС"

до ТОВ "Фарміна" (I.C.S. "FARMINA" S.R.L., республіка Молдова)

про стягнення 5930,97 доларів США, що еквівалентно 216887,27грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" (надалі- позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до I.C.S. "FARMINA" S.R.L. (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, поставленого за контрактом №173 від 30.12.2016.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/2541/22 позов задоволено. Ухвалено стягнути з I.C.S. "FARMINA" S.R.L. (8/1, Ciocana str., Chisinau, MD-2044, Republic of Moldova, (373) 22-421-801, info@famina.md) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" (вул.Воробйова, буд.8, м.Харків, 61057, код 33338513) заборгованості в розмірі 5930,97 доларів США, що станом на 16.12.2022 еквівалентно 216887,27грн, 3253,31грн судового збору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції, встановивши факт отримання відповідачем товару, дійшов висновку про те, що строк виконання обов`язку оплатити отриманий товар настав. Разом з тим, відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково. За відсутності претензій щодо якості та кількості отриманого товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

23.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Фарміна". У скарзі просить суд:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/2541/22;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/2541/22;

- постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" до I.C.S. "FARMINA" S.R.L.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. Умовами Контракту не визначено яку саме дату слід вважати датою поставки - дату переходу права власності до покупця, яка відповідає даті передачі товару перевізнику, або дату фактичного отримання товару відповідачем. Отже, на думку апелянта, Контрактом не визначено строк (термін) виконання зобов`язань відповідачем (покупцем). При цьому, апелянт вважає, що такий строк повинен відраховуватись з моменту пред`явлення йому вимоги про оплату.

З урахуванням наведеного, на думку апелянта, відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання, а право позивача станом на момент звернення до суду не порушено. Тому в задоволенні позову слід було відмовити.

2. Матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем досудового врегулювання спору та пред`явлення відповідачу вимоги про оплату.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи/апеляційної скарги між суддями Східного апеляційного господарського суду 23.01.2024 справу передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2541/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Фарміна" до надходження матеріалів справи.

31.01.2024 справа №922/2541/22 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарміна" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 року у справі №922/2541/22. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фарміна" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/2541/22 здійснювати без повідомлення учасників справи.

12.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний завод "ГНЦЛС" надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач не погоджується із запереченнями, викладеними в апеляційній скарзі, а оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим. Наводить доводи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та дотримання вимог процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, під час апеляційного провадження, підтверджується матеріалами справи 30 грудня 2016 року між ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС", як постачальником, та ТОВ "Фарміна", як покупцем, укладено контракт №173 (надалі - Контракт), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а покупець прийняти та оплатити фармацевтичну продукцію (товар) за номенклатурою, кількістю та за цінами згідно зі Специфікаціями, які є невід`ємними частинами контракту.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Контракту постачальник здійснює поставку товару партіями. Номенклатура та кількість товару кожної партії формується на підставі замовлення покупця та зазначається в інвойсі на конкретну партію товару, що поставляється.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Контракту поставка товару за цим контрактом відбувається на умовах FCA - м. Харків або СРТ м. Кишинев (міжнародні правила Інкотермс в редакції 2010 року) автомобільним транспортом впродовж п`яти робочих днів з моменту підписання відповідної Специфікації на дану поставку Товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі постачальником товару для перевезення транспортній організації.

Пунктами 6.3 та 6.5 контракту передбачено, що валютою платежу за цим контрактом є долари США або Євро, відповідно до підписаних Специфікацій. Розрахунки за товар, що поставлений на умовах вказаного Контракту, проводяться протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до пункту 10.1 Контракту (в редакції додаткової угоди від 28.12.2020), строк дії Контракту встановлено до 31.12.2023.

В розділі 9 Контракту сторонами передбачено вирішення спорів шляхом перемовин та дотриманням претензійного порядку. У разі незгоди однієї із сторін з рішенням іншої сторони в досудовому порядку, спір підлягає передачі до Господарського суду Харківської області.

На виконання умов Контракту сторонами було складено та підписано Специфікацію №29 від 10.12.2021, якою передбачено поставку товару на загальну суму 11158,32 доларів США.

Відповідно до матеріалів справи, здійснення поставки даного товару ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" підтверджується інвойсом №29 від 10.12.2021, митною декларацією UA807170/2021/084177 від 17.12.2021, CMR 459159 від 17.12.2021.

ТОВ "Фарміна" отримано зазначену партію товару 21.12.2021.

Крім того, сторонами складено та підписано Специфікацію №30 від 13.01.2022 до Контракту, якою передбачено поставку товару на загальну суму 4059,68 доларів США.

Здійснення поставки даного товару позивачем підтверджується інвойсом №30 від 13.01.2022, митною декларацією UA807170/2022/002802 від 21.01.2022, CMR 459189 від 21.01.2022.

ТОВ "Фарміна" отримано зазначену партію товару 24.01.2022.

При цьому, відповідно до наданої ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" виписки з банківського рахунку, ТОВ "Фарміна" (покупець) сплатив 16.03.2022 за отриманий за Контрактом від 30.12.2016 за інвойсом №29 товар 9287,03 долара США.

Отже, отримавши товар:

- 21.12.2021 на суму 11158,32 долара США ТОВ "Фарміна" розрахувався за нього лише частково у розмірі 9287,03 долара США;

- 24.01.2022 на суму 4059,68 долара США не розрахувався.

Наведені обставини стали підставою для звернення у грудні 2022 року ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" до Господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому він просив стягнути з ТОВ "Фарміна" заборгованість за отриманий товар в загальному розмірі 5930,97 доларів США, що в еквіваленті становить 216887,27грн (за курсом долара станом на момент звернення з позовною заявою 16.12.2022).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для їх задоволення.

Східний апеляційний господарський суд вважає такий висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Як встановлено та зазначено вище, ТОВ "Фарміна" отриманий товар від ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" на загальну суму 15218 доларів США.

При цьому, замовник (покупець) оплатив отриманий товар лише частково в сумі 9287,03 долара США. отже заборгованість за отриманий ТОВ "Фарміна" товар складає : 15218-9287,03=5930,97 долара США.

Матеріали справи не містять претензій щодо якості та кількості отриманого ТОВ "Фарміна" товару та він не заперечує факт його отримання у вказані дати.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України та статті 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, крім іншого, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору (Контракту) поставки продукції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як такі, що суперечать положенням укладеного між сторонами Контракту та умовам підписаних сторонами Специфікацій твердження заявника апеляційної скарги про те, що термін оплати покупця за отриманий товар не встановлений Контрактом.

Як встановлено та зазначено вище, сторонами погоджено, що покупець має оплатити товар протягом 55 календарних днів з дати поставки.

Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що цей строк має відліковуватись з моменту отримання товару покупцем. Тобто, строк оплати 21.12.2021 +55 календарних днів; та 24.01.2022 +55 календарних днів відповідно.

З огляду на встановлений факт отримання покупцем товару, що не заперечується останнім, відсутності претензій щодо якості отриманого товару, строк виконання покупцем обов`язку розрахунку настав задовго до звернення позивача з позовом у даній справі.

Апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні посилання апелянта на те, що строк виконання зобов`язань з оплати не настав, оскільки покупцем не отримано вимоги про оплату. За висновком апеляційного господарського суду така позиція апелянта суперечить наведеним вище умовам Контракту та Специфікаціям та є намаганням покупця уникнути обов`язку своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Також необґрунтованими, за висновком апеляційного господарського суду, є аргументи апелянта про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору. Щодо таких доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 №15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:

- можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;

- обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;

- обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Зважаючи на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що аргументи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, тому відсутні правові підстави для її задоволення.

Оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області ухвалене з дотримання норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його зміни та скасування відсутні.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта зі сплати судового збору за звернення зі скаргою відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282 -284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарміна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/2541/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.04.2024

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін