Рішення

від 19.12.2023 по справі 925/773/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м.Черкаси справа № 925/773/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, м.Умань, пл.Соборна,1

до Приватного підприємства "Уманьрембуд 2", м.Умань, вул.Крамаренка,16,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

на стороні позивача - 1) Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", м.Умань, вул.Шухевича,12;

2) Уманської міської ради, м.Умань, площа Соборності,1;

на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6", м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6

про стягнення заборгованості у розмірі 667211,40 грн та зобов`язання повернення майна

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Коломієць Н.В. - самопредставництво - в режимі ВКЗ;

від відповідача: Розборський В.В. - адвокат - за ордером - в режимі ВКЗ;

решта учасників: участі не брали.

Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного підприємства "Уманьрембуд 2" з вимогами про:

стягнення заборгованості у розмірі 667211,40 грн, з них: 240373,40 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень від 31.07.2017 №84/2017, 1024,90 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку, 4906,56 грн - 3% річних, 59302,95 грн інфляційних втрат, 51336,25 грн пені, 310267,34 грн неустойки;

зобов`язання Приватного підприємства "Уманьрембуд 2" повернути за актом повернення з оренди орендованого майна нежитлові підвальні приміщення №№1-68,76, загальною площею 302,25 кв.м, розташовані в дев`ятиповерховій житловій будівлі за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6;

а також про відшкодування судових витрат (сплаченого судового збору) у сумі 12692,18 грн.

Ухвалами суду: від 12.06.2023 - відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання 06.07.2023; від 06.07.2023 - підготовче засідання відкладено на 13.07.2023; від 13.07.2023 - залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Уманську міську раду (м.Умань, площа Соборності,1); на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" (м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6); проведення підготовчого засідання відкладено на 06.09.2023.

У справу надійшли такі документи:

від позивача - додаткові пояснення від 04.09.2023 (вх.суду №14494/23 від 05.09.2023) з доказами направлення позовної заяви на адресу третіх осіб;

від третьої особи (Уманської міської ради) - пояснення від 31.08.2023 (вх.суду №14322/23 від 31.08.2023) по суті спору з клопотанням про розгляд справи без участі її представника.

Підготовче провадження закрито 06.09.2023 та проведення судового засідання призначено на 04.10.2023. Проведення судового засідання відкладено на 09.11.2023 за клопотанням відповідача у зв`язку з участю повноважного представника в іншому судовому засіданні - вх.суду №16267/23 від 04.10.2023

Проведення судового засідання 09.11.2023 відкладено на 21.11.2023.

Проведення судового засідання 21.11.2023 відкладено на 12.12.2023.

Проведення судового засідання 12.12.2023 відкладено на 19.12.2023.

В судове засідання надійшли:

- письмове пояснення Уманської міської ради та підтримання позовних вимог позивача - з доказами направлення всім учасникам - вх.суду №20288/23 від 05.12.2023;

- письмове пояснення КП Уманське РЕУ №3 та підтримання позовних вимог позивача - без доказів направлення всім учасникам - вх.суду №20012/23 від 05.12.2023;

- письмове пояснення-заперечення відповідача про неотримання спірного майна в користування та неможливість фізично повернути нерухоме майно позивачеві - вх.суду №19884/23 від 29.11.2023;

- письмове пояснення ОСББ (Софія) по суті заявлених вимог та підтвердження припинення права власності Уманської міської ради на спірне підвальне приміщення ОСББ інд. А-9 площею 362,5 кв.м та нежитлове приміщення площею 71,2 м2, та скасування за рішенням Уманського міськрайонного суду запису в Державному реєстрі речових прав про право комунальної власності на спірні приміщення - з доказами направлення пояснення всім учасникам - вх.суду №20558 від 11.12.2023. Проведення судового засідання 12.12.2023 відкладено на 19.12.2023.

У судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримує та наполягає на задоволенні позову, оскільки договірні відносини з позивачем не припинені, зміни в договір щодо праводавця не внесені, сторонами договір №842017 не поставлений під сумнів, акт про припинення оренди чи повернення майна з оренди - не підписано, майно орендодавцеві не повернуто. Рішенням Уманського міськрайонного суду у справі №705/4447/20 скасовано запис в Державному реєстрі речових прав про право власності за Уманською міською радою на спірне підвальне приміщення багатоквартирного житлового будинку в м. Умань, вул.Володимира Мономаха,6. Представник позивача повідомив про направлення касаційної скарги на рішення суду та постанову апеляційної інстанції. Подано читаємі примірники рішення Уманського міськрайонного суду, постанову апеляційного суду та ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі №705/4447/20.

Представник позивача повідомив про наявність рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/788/23 у спорі між тими ж сторонами, з тих же підстав про стягнення плати за використання частини підвального приміщення площею 60,2 кв.м, що входить в загальну площу підвального приміщення 362,35 кв.м по вул.В.Мономаха,6 в м.Умань. Рішення прийнято на користь позивача - Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради.

Представник позивача вказує про віднесення спірного нежитлового приміщення (підвал багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул.Мономаха,6 в м.Умань) до категорії захисних споруд цивільного захисту населення, що не забороняє передачі спірного майна в оренду та підтверджується листом Управління МНС області від 21.12.2016. Витребувані ухвалю суду документи на обґрунтування своїх вимог - позивачем не подані.

Представник відповідача вимоги заперечує та вказує на безпідставність укладання та фіктивність спірного договору оренди нерухомого майна №84/2017. Про обставини підписання договору та акту приймання-передачі приміщення в оренду директором відповідача - нічого пояснити не може, оскільки самого директора ПП "Уманьрембуд" розшукати не вдалося. Фактичної та фізичної передачі спірного майна в оренду відповідачеві - не було, оскільки підвальне приміщення багатоквартирного житлового будинку в м. Умань використовується третіми особами під приватну пекарню за потребами паломників-хасидів. Відповідно і повернути майно позивачеві відповідач не може, оскільки позивач і міська рада Умані не є власниками чи утримувачами спірного підвального приміщення багатоквартирного житлового будинку (ОСББ "Софія-6") по вул.В.Мономаха,6 в м.Умань. Заперечує внесення орендної плати за майно на користь Уманської міської ради чи Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради. Вказує на вибірковість розрахунку позивача по сумах заборгованості та періоду виникнення боргу. Заперечує отримання письмових пояснень від ОСББ "Софія-6". Просить в задоволенні позову відмовити. Письмовий відзив на позов - том 1 а.с.126-129.

Треті особи - Уманська міська рада, КП РЕУ-3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської обласної Ради народних депутатів від 26.02.1992 №28 (а.с.193), прийнятим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною /республіканською/ власністю і власністю адміністративно-територіальних громад /комунальною/ власністю", затверджено перелік підприємств, організацій, установ, майно яких передається в комунальну власність районів та міст обласного підпорядкування, зокрема місту Умань передано: Об`єднання "Черкасикнига", Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства, Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, Виробничі житлові ремонтно-експлуатаційні управління №1-3, Управління комунального господарства міськвиконкому, Управління житлового господарства міськвиконкому, Центр по роботі з населенням, Підрядну спеціалізовану госпрозрахункову шляхову дільницю, Мале підприємство "Уманьзеленгосп", Міжрайонне підприємство теплових мереж (а.с.193-196).

31.07.2017 між Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526154) та ПП "Уманьрембуд 2" укладено договір №84/2017 оренди нежитлових приміщень.

Орендодавцем вступає Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (позивач, стягувач, кредитор). Орендарем виступає ПП "Уманьрембуд" (відповідач, боржник).

Предметом договору і предметом оренди є нежитлові підвальні приміщення №№1-68, 76 загальною площею 302,25 кв.м багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул.Мономаха,6 в м.Умань - п.1.1 договору (том 1 а.с. 72-74).

Позивач підтверджує приналежність підвального приміщення до об`єкту захисної споруди - протирадіаційного укриття, що перебуває на балансі Уманського РЕУ-3 (третя особа, Балансоутримувач).

Договір оренди №84/2017 в п.1.2 містить застереження, що майно предмету договору включене в об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1130618471108, належить територіальній громаді міста Умань в особі Уманської міської ради, номер запису про право власності 18260895, дата деревної реєстрації 21.12.2016, витяг з Державного реєстру прав на майно сформовано 23.12.2016.

Акт приймання-передачі приміщень в оренду підписаний між балансоутримувачем та орендарем 04.09.2017 (том 1 а.с.75).

Розмір орендної плати за базовий місяць червня 2017 встановлений в 3122,82 грн (без ПДВ). Орендна плата сплачується орендарем щомісячно на підставі рахунку балансоутримувача, до 15 числа поточного місяця - п.3.2 договору, том 1 а.с.72 зворот.

Строк дії договору встановлено сторонами до 25 липня 2020 - п.8.1 договору.

Позивач заявляє про систематичне порушення відповідачем умов договору з березня 2019, строків та повноти сплати орендної плати, про що письмово повідомлено відповідача (том 1 а.с.76-79).

Після закінчення строку дії договору майно з оренди повернуто не було, заборгованість по оренді та по сплаті земельного податку погашена не була, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права, примусового стягнення заборгованості та повернення майна з оренди.

Позивач заявляє, що керівниками відповідача не ініціювалось питання розірвання спірного договору №84/2017 чи звільнення від сплати орендної плати з мотивів неможливості використання спірних підвальних приміщень №№1-68, 76 житлового будинку по вул.Мономаха,6 - на умовах договору (письмове пояснення, том 1, а.с.156-160).

В багатоквартирному житловому будинку по вул. В.Мономаха,6 в м.Умань з 29.08.2016 утворено ОСББ "Софія-6", якому Уманською міською радою передано на баланс житловий будинок з комунікаціями, нежитловими та допоміжними приміщеннями, горище, за виключенням підвальних приміщень.

За ініціативи членів ОСББ Уманським міськрайонним судом задоволено позов до Уманської міської ради про скасування запису в Державному реєстрі прав - комунальної власності Уманської міської ради на підвальне приміщення №№1-68, 76 літ. А-І житлового будинку по вул. В.Мономаха, 6 - рішення суду від 10.11.2021 у справі №705/4447/20 (том 1 а.с. 138-142, том 2 а.с. 18-22).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.03.2023 рішення Уманського міськрайонного суду залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили з 30.03.2023 (том 1 а.с. 143-150, том 2 а.с. 12-16).

Уманська міська рада оскаржила дане рішення загального суду в касаційному порядку і ВС 12.06.2023 відкрито касаційне провадження (том 2 а.с. 50-51). Доказів зупинення дії рішення Уманського міськрайонного суду учасниками не подано. Рішення касаційної інстанції у справі №705/4447/20 на момент прийняття рішення у даній справі відсутнє.

Відповідач вимоги заперечує та вказує, що договір оренди майна №84/2017 від 31.07.2017 було укладено не для настання певних правових наслідків, спірне майно не використовувалось орендарем за призначенням і грошові кошти за нього жодного разу не сплачувались. Позивачем не подано жодних достовірних та допустимих доказів про часткову оплату орендної плати відповідачем. Позивач нараховує заборгованість по оренді майна вибірково, з січня 2020 року. Спірне майно - підвальне приміщення №№1-68, 76 площею 302,25 кв.м багатоквартирного будинку ОСББ в м.Умань, вул.Мономаха,6 - з оренди позивачеві не може бути повернуто, оскільки спірне майно не є комунальною власністю і позивач не доводить прав на нього. Просить у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач не просить визнати спірний договір оренди майна від 31.07.2017 року недійсним із посиланням на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України. Подано письмовий відзив на позов (том 1 а.с. 126-129).

Третя особа (РЕУ-3) заявляє, що не понесла ніяких витрат на утримання спірного майна та не наполягає на поверненні йому спірного майна, але підтримує вимоги позову Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (том 2 а.с.52).

Третя особа (міська рада) підтримує вимоги позову (том 1 а.с.189-191, том 2 а.с.53-55).

Третя особа (ОСББ) не заявляє вимог до учасників про повернення спірного майна підвальних приміщень №№1-68, 76 в ОСББ. Вимоги позову заперечує (том 2 а.с. 60-66)

Інших доказів не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 667211,40 грн та зобов`язання повернення майна - підвального приміщення багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Мономаха, 6 в м. Умань - з незаконного володіння відповідача, а також про відшкодування судових витрат.

Стосовно тривалості вирішення спору:

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Статус сторін в процесі.

Позивач, Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526070, том 1 а.с.28): з 01.04.2021 правонаступник Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526154, том 1 а.с. 18) внаслідок злиття та реорганізації відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської ради, з припиненням останніх - рішення ради №8-5/8 від 23.12.2020 (том 1 а.с. 26-27).

Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, є самостійно юридичною особою публічного права, суб`єктом господарювання з присвоєнням ідентифікаційного коду, реєстрацією видів господарської діяльності та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Відповідач, Приватне підприємство "Уманьрембуд 2", є самостійною юридичною особою, суб`єктом господарювання з присвоєнням ідентифікаційного коду, реєстрацією видів господарської діяльності та внесенням даних в ЄДРПОУ (том 1 а.с.55). Діяльність регламентується приписами ЦК та ГК України.

Третя особа, Уманська міська рада, є органом місцевого самоврядування, самостійною юридичною особою за Законом, із внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ (том 1 а.с.188). Міська рада є неприбутковою організацією. Діяльність місцевої ради регламентована приписами Конституції України та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Орган місцевого самоврядування може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - положення ст. 19 Конституції України як норми прямої дії.

Третя особа, Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" (далі - РЕУ-3), засноване Уманською міською радою, є самостійною юридичною особою, утворене на здійснення господарської та управлінської діяльності на задоволення потреб громади міста, з метою отримання прибутку (том 1 а.с.40-54). Власником усього майна є Уманська міська рада.

Третя особа, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" (далі - ОСББ), є самостійною юридичною особою та добровільним об`єднанням співвласників майна та житлових приміщень багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Мономаха,6 в м. Умань, без мети отримання прибутку. ОСББ "Софія-6" утворене 29.08.2016 та зареєстроване в ЄДРПОУ з 29.08.2016, запис 10251020000002503 (том 2 а.с.67).

Обґрунтування заявником порушення його права:

Позивач уповноважений Уманською міською радою на управління майном територіальної громади, в тому числі і спірним майном - підвальне приміщення багатоквартирного будинку ОСББ - Положення про Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (том 1 а.с.30-38), що затверджено рішенням Уманської міської ради №5-11/8 від 29.03.2021.

Позивач декларує порушення свого права на вільне володіння та користування майном - підвальне приміщення багатоквартирного житлового будинку площею 302,25 кв.м, що розташоване в м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6, яке протиправно не повертається орендарем після закінчення договору оренди майна з 26 липня 2020 року.

Позивач зазначає, що спірне майно було комунальною власністю територіальної громади в особі Уманської міської ради та перебувало на балансі КП "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", що підтверджено записом №18260895 від 21.12.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 76847309 (том 2 а.с.72).

Рішенням 22 сесії VII скликання Уманської міської ради від 23.12.2016 №6.33-22/7 надано згоду на передачу з балансу КП "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" на баланс ОСББ "Софія-6" житлового будинку по вул.Мономаха,6 в м.Умань.

В обґрунтування вимог позивач посилається на таке:

31.07.2017 між Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Уманьрембуд 2" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №84/2017 (а.с.72), за умовами якого: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно міської комунальної власності: нежитлові підвальні приміщення №№1-68, 76, загальною площею 302,25 кв.м, в 9-ти поверховій житловій будівлі за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6 (далі - майно); майно є складовою частиною захисної споруди - протирадіаційного укриття та перебуває на балансі Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" (далі - балансоутримувач), віднесеного до сфери управління відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради. Вартість майна визначена згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки станом на 09.09.2016 і складає 646100,00 грн без ПДВ (п.1.1); майно, яке є предметом цього договору, включене в об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер якого 1130618471108, належить територіальній громаді міста Умань в особі Уманської міської ради, номер запису про право власності 18260895, дата державної реєстрації: 21.12.2016, індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 76847309, витяг сформовано 23.12.2016 (п.1.2); майно передається в оренду для здійснення побутового обслуговування населення (розміщення майстерні з ремонту побутової техніки) (п.1.3); стан майна на момент укладення договору визначається у акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача та орендаря (п.1.4); передавання майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Правоможності щодо володіння та розпорядження майном здійснює Уманська міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2); при переданні (повернення майна, що орендується, складається акт приймання-передавання, який підписується представниками орендаря та балансоутримувача. Балансоутримувач надає у 10-денний термін копію акта орендодавцю (п.2.3); орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна міської комунальної власності, затвердженої рішенням Уманської міської ради від 27.02.2008 №2.8-29/5, і встановлена за базовий місяць оренди червень 2017 року у розмірі 3122,82 грн, без ПДВ. /.../ (п.3.1); орендна плата сплачується орендарем щомісячно з моменту підписання цього договору та акта приймання-передавання, на підставі рахунку балансоутримувача до 15 числа поточного місяця включно. /.../ (п.3.2); розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей же місяць, визначений Державною службою статистики України (п.3.3); на суму орендної плати, перерахованої невчасно або не в повному обсязі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати (п.3.6); у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.7); зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі 2-х орендних платежів за базовий місяць - 6245,64 грн, без ПДВ, який вноситься в рахунок орендної плати за останні 2 місяці (п.3.8); у разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі балансоутримувачу об`єкта оренди за актом приймання-передавання, один примірник акту надає орендодавцю. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з урахуванням штрафних санкцій (п.3.9); орендар зобов`язується: /.../ своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 цього договору; протягом місяця після підписання договору внести на рахунок балансоутримувача відповідно до п.3.2 завдаток, передбачений цим договором, після закінчення основного строк договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні 2 місяці з урахуванням внесеного орендарем завдатку; сплачувати плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт оренди, відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього договору; здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 30 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (в тому числі відшкодування плати за земельну ділянку під об`єктом оренди) та надання орендарю комунальних послуг балансоутримувачем, у разі наявності таких послуг; здійснювати витрати, пов`язані з утриманням багатоквартирного будинку, згідно чинного законодавства; /.../ у разі припинення або розірвання договору в 15-денний термін звільнити об`єкті повернути його в належному стані балансоутримувачу по акту та відшкодувати збитки останнього у разі витрати (повної або часткової) орендованого майна або погіршення його стану з вини орендаря (п.5.1); відповідно до Порядку передачі в оренду майна міської комунальної власності, контроль та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору несуть орендар та балансоутримувач згідно з чинним законодавством України (п.7.1); спори, які виникають за цим договором, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються відповідно до чинного законодавства (п.7.2); цей договір укладено на строк 2 роки 360 днів та діє з 31 липня 2017 року до 25 липня 2020 року включно (п.8.1); умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п.8.2); зміни та доповнення до цього договору можуть вноситися за взаємної згоди сторін, шляхом складання письмових змін та доповнень і розглядаються протягом одного місяця з дати подання їх до розгляду іншою стороною (п.8.3); чинність цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; приватизації майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.8.4).

Додатками до договору є розрахунок орендної плати на 1 арк. в 1 прим. та копія висновку про вартість об`єкта оцінки на 1 арк. в 1 прим.

04.09.2017 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі приміщень (а.с.75).

Ухилення відповідача від внесення плати за оренду майна та неповернення орендованого майна орендодавцеві стали причиною звернення позивача в господарський суд для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості і повернення майна.

Позивач обізнаний з рішенням Уманського міськрайонного суду від 10.11.2021 у справі №705/4447/20 (том 2 а.с. 18-22) та постановою Черкаського апеляційного суду від 30.03.2023 у даній справі (том 2 а.с. 12-16), яким скасовано запис про реєстрацію права власності за Уманською міською радою на підвальне приміщення площею 362,35 кв.м літ. А-І, вхід в підвал 1 багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул.В.Мономаха,6 в м.Умань. Рішення суду набрало законної сили. Уманська міська рада оскаржила рішення в касаційному порядку до Верховного Суду і ухвалою від 12.06.2023 відкрито касаційне провадження (том 2 а.с. 23-24).

Позивач стверджує про наявність підстав стягнення орендної плати з відповідача та зобов`язання повернути позивачеві спірне майно, оскільки договір оренди майна №84/2017 не визнавався судом недійсним, не розривався за згодою сторін чи рішенням суду; орендоване майно відповідачем з оренди не поверталось, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на спірне підвальне приміщення 302,25 кв.м по вул.Мономаха,6 в м.Умань - відсутні.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.12.2016 вбачається, що спірне приміщення підвальне приміщення адреса: м.Умань, вул.В.Мономаха,6, літера "А-9" - перебуває в комунальній власності громади (том 2 а.с. 71).

Свої вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на приписи ст.ст.115, 317, 318, 334, 387 Цивільного кодексу України, ст.85 Господарського кодексу України про безпідставне утримання спірного комунального майна підвальних приміщень площею 302,25 кв.м в м.Умань.

Обставини, встановлені рішенням Уманського міськрайонного суду:

29.08.2016 за адресою м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6 за згодою співвласників будинку було створено юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6", про що 29.08.2016 внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10251020000002503.

Рішенням Уманської міської Ради від 23.12.2016 №6.33-22/7 надано згоду на передачу з балансу Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" житлового будинку по вул.Володимира Мономаха,6 в м.Умані; зобов`язано Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради створити у встановленому порядку комісію з питань передачі з балансу Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3" на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" 171-но квартирного дев`ятиповерхового однопід`їздного з одним ліфтом житлового будинку за адресою м.Умань, вул.Володимира Мономаха,6.

01.02.2017 на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс комісією було проведено обстеження активів житлового комплексу (його частини) по вул.Володимира Мономаха,6 в м.Умань, що передається з балансу Комунального підприємства "Уманське РЕУ-3" на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6", зокрема передані квартири, водопровід, каналізація, центральне опалення, електроосвітлення. Згідно з вказаним актом приймання-передачі передавався житловий комплекс (його частина), проте передано було лише житловий будинок, сходові клітки, позаквартирні коридори, сміттєкамери, горище (техповерх), шахти і машинні відділення ліфтів, водопровід, каналізація, центральне опалення, електроосвітлення. Усі інші допоміжні приміщення - нежитлові приміщення, сараї в підвалі передані згідно з даним актом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-6" не були, хоч в даних приміщеннях розташовані комунікації (водопровід, каналізація, центральне опалення, електроосвітлення) та дані сараї в підвалах є їх власністю та інших співвласників будинку.

Заперечення відповідача проти позову:

Відповідач письмово та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили категорично та просять у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування заперечень посилаються на таке:

1. Договір №84/2017 від 31.07.2017 укладений формально, без очікування та настання юридичних наслідків. Акт приймання-передачі майна в оренду підписаний формально. Майно в оренду в натурі відповідачеві не передавалось, не використовувалось і орендна плата не сплачувалась.

Обставини та підстави укладання спірного договору №84/2017 від 31.07.2017 представнику відповідача невідомі, оскільки директора підприємства розшукати не вдалося.

2. Повернути спірне майно - підвальні приміщення в будинку по вул.Мономаха,6 в м.Умань орендодавцеві відповідач не може, оскільки рішенням суду від 10.11.2021 скасовано запис в Державному реєстрі про право комунальної власності за Уманською міською радою на спірне нерухоме майно - підвальні приміщення по вул.Мономаха,6 в м.Умань (том 2 а.с.72 зворот - 73 зворот).

Підтримання третіми особами позову:

Треті особи, Уманська міська рада та Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", кожен окремо, у поясненнях від 21.04.2023 №4069/02-25/6 (вх.суду №6693/23 від 24.04.2023, том 1 а.с.144) (вх.суду №20082/23 від 04.12.2023, том 2 а.с. 52) вимоги позову підтримали, з підстав постійного відкритого та безперервного перебування спірного майна у комунальній власності територіальної громади міста.

Однак при прийнятті рішення суд враховує, що з 29.08.2016 було утворено ОСББ "Софія-6" і весь цілісний житловий комплекс багатоквартирного житлового будинку мав бути переданий у власність ОСББ: житловий фонд, допоміжні приміщення, сходові клітини, горище, підвальні приміщення, кладові кімнати, комунікації, ліфтове обладнання та шахти, прибудинкова територія тощо. Проте 01.02.2017 КП "Уманське РЕУ №3" передало в ОСББ лише частину житлового комплексу - тільки житловий фонд і комунікації (том 2 а.с. 68). Підвальні ж приміщення - як складові цілісного комплексу і кладові кімнати квартир ОСББ - не передані в створене ОСББ з мотивів, що на підвальні приміщення в установленому порядку вже з 2016 року зареєстровано право власності за Уманською міською радою.

Правовий висновок щодо статусу приватної власності підвальних приміщень багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку як складової частини цілісного житлового комплексу по вул.Мономаха,6 в м.Умань зроблено Уманським міськрайонним судом у рішенні від 10.11.2021 (том 2 а.с. 18-22), з яким погоджується господарський суд при прийнятті рішення, не ревізує його і повторно не оцінює. Тобто суд використовує юридичні факти, встановлені судом при прийнятті рішення Уманським міськрайонним судом про статус спірного нерухомого майна підвальних приміщень по вул. Мономаха,6 в м.Умань, не переоцінює та не ревізує їх та вважає доводи Уманської міської ради та управління містобудування Уманської міської ради про власність територіальної громади та міської ради на спірні підвальні приміщення по вул.Мономаха,6 в м.Умань надуманими та такими, що не відповідають вимогам Закону, оскільки Уманська міська рада не отримувала у комунальну власність громади у встановленому порядку спірне нерухоме майно і це майно в Уманську міську раду ніколи не передавалось.

Уманським міськрайонним судом у рішенні від 10.11.2021 (том 2 а.с. 18-22) підтверджено порушення Уманською міською радою приписів ст.41 Конституції України про неприпустимість протиправного позбавлення права приватної власності громадян на житлові та допоміжні приміщення (спірні підвальні приміщення) як співвласників майна в ОСББ житлового багатоквартирного будинку по вул. В.Мономаха, 6 в м. Умань.

Рішення Уманської міської ради №4.13-35/6 від 20.03.2013 (з додатком) - як підстава набуття міською радою право комунальної власності на підвальні приміщення по вул.В.Мономаха, 6 в м.Умань - господарському суду не надано і його достовірність не встановлена.

Застосування судом законодавства України до спірних відносин:

Правовий статус спірного майна та підстави набуття права комунальної власності міською радою на спірне майно (підвальні приміщення багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку ОСББ "Софія-6" по вул. В.Мономаха, 6 в м. Умань):

Законом України від 03.03.1998 №147/98-ВР "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що передача цілісних майнових підприємств, організацій з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачено законом. Така передача здійснюється комісією з передачі об`єктів, яку утворює виконавчий орган відповідної ради.

Відповідно до положень ст. 7 ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у т.ч. з основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, притиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України:

ст.11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. 1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події;

ст.13. Межі здійснення цивільних прав. 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

ст.203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

ст.316. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

ст.317. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочином, відповідно до статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою правочин здебільшого є тотожним поняттю "договір", який відповідно до статті 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Суд враховує положення розділу Цивільного кодексу України стосовно укладання договору (Глава 53):

ст.638. Укладення договору. 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

ст.650-1. Запевнення щодо договору. 1. Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. 2. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором.

Право власності на майно відповідно до вимог Книги третьої, Розділ 1, Глави 23, 24 ЦК України набувається у спосіб, не заборонений законом.

Уманська міська рада вважає, що спірне майно не перебувало в державній власності на 2016 рік, а тому міська рада 21.12.2016 зареєструвала за собою право комунальної власності на нежитлові підвальні приміщення літ А-І по вул.Мономаха,6 в м.Умань (пояснення представника міської ради, том 1 а.с. 190 зворот - 191), незважаючи на утворення з 29.08.2016 ОСББ "Софія-6" в цьому багатоквартирному будинку.

Суд вважає таку реєстрацію в Державному реєстрі речових прав перевищенням повноважень Уманською міською радою та прямим порушенням органом місцевого самоврядування права приватної власності громадян як співвласників майна житлового будинку №6 по вул.В.Мономаха в м.Умань - та грубим порушенням приписів ст.41 Конституції України як норми прямої дії.

Взаємовідносини між позивачем та відповідачем позивач обґрунтовує з посиланням на норми ЦК та ГК України (найм, оренда), та наполягає на дійсності договору оренди №84/2017 стосовно підвальних приміщень літ А-І багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Мономаха, 6 в м. Умань.

Суд одночасно враховує приписи ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" - Стаття 3. Об`єкти оренди.

1. Об`єктами оренди за цим Законом є: єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини); інше окреме індивідуально визначене майно; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - майно, що не увійшло до статутного капіталу), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди; майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно; майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності; майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем; майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

2. Не можуть бути об`єктами оренди: 1) єдині майнові комплекси: казенних підприємств; підприємств системи створення та збереження золотовалютних резервів; підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів; підприємств, що забезпечують зв`язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри; Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ); державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ); підприємств, що здійснюють виробництво об`єктів космічної діяльності; діючих закладів освіти, що фінансуються з державного бюджету; установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (крім тих, що не використовуються для здійснення своїх функцій); атомних електростанцій, гідроелектростанцій з греблями, що виконують функції захисту від техногенних катастроф; метрополітену; підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення); об`єктів спортивної інфраструктури, включених до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; 2) об`єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: засоби урядового, фельд`єгерського та спеціального зв`язку; державні реєстри, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету; Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об`єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об`єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення, пам`ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання), пам`ятки археології (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, що знаходяться на території історико-культурних заповідників); документи Державного бібліотечного фонду України; вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у державному фонді фільмів; наукові об`єкти, включені до Державного реєстру наукових об`єктів, що становлять національне надбання; ядерні матеріали, ядерні установки і об`єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення; спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо); майно та матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України; майно, матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали; державні еталони, інші об`єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби; автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження за межами території таких підприємств); магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої (які функціонують), що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт; майно, що забезпечує цілісність об`єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі; магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища; об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, крім випадків, передбачених законодавством; акваторії морських портів, гідротехнічні споруди (крім гідротехнічних споруд, що передаються в оренду у порядку, визначеному частиною першою статті 15 цього Закону, орендарю земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, гідротехнічних споруд, які можуть бути передані в оренду відповідно до законів України "Про морські порти", "Про внутрішній водний транспорт", гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури), об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій (крім причалів морських та річкових портів, залізничних та автомобільних під`їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій); аеродроми та аеродромні об`єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв`язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів); водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури), об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем; місця поховання; захисні споруди цивільного захисту: в яких розташовані пункти управління; призначені для укриття працівників підприємств, що мають об`єкти підвищеної небезпеки; розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій; транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха.

3. Нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

4. Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на передачу в оренду державного майна у складі магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України, підприємству (підприємствам) на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу. Така передача майна в оренду може здійснюватися виключно з метою та на виконання зобов`язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави.

Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 4 ГПК України орган влади та місцевого самоврядування може звернутися в суд за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права.

Незважаючи на підписання між сторонами договору №84/2017 від 31.07.2017 про оренду майна, суд не вбачає правомірних підстав для Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради розпоряджатись майном, яке не було і не є комунальною власністю, тобто договір №84/2017 позивачем підписано без належних прав на використання та розпорядження майном, яке не належало до комунальної власності міста Умань.

Суд не може захищати право сторони, якого у неї немає і відповідно не може бути порушено.

При вирішенні даного спору суд враховує, що знаходження спірного майна на балансі КП "Уманське РЕУ №3" не породжує права власності на майно у балансоутримувача - висновки суду, викладені в постанові ВС від 12.01.2021 у справі №924/1103/19, та у власника цього комунального підприємства. Натомість позивач намагається підмінити поняття "перехід права власності на майно" поняттям "передачі майна на баланс комунального підприємства".

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).

Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд критично оцінює доводи позивача, викладені в його додаткових поясненнях (том 2 а.с. 1-3) з посиланням на лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.12.2016 за вих.№16-19085/162 (том 2 а.с.11) про віднесення підвального приміщення багатоквартирного житлового будинку до захисних споруд цивільного захисту та неможливість їх приватизації чи передачу в ОСББ. Вказаний лист не містить підтвердження віднесення спірного приміщення підвалу по вул.В.Мономаха,6 в м.Умань до об`єктів захисних споруд цивільного захисту. Позивач також не надав первинних документів реєстрації спірного підвального приміщення ОСББ як об`єкта цивільного захисту.

Додаток 1 до Програми (розділ IV) (том 2 а.с. 17) суд вважає неналежним доказом комунальної власності позивача на об`єкт цивільного захисту та вибірковим документом, сформованим та поданим позивачем в односторонньому порядку без подання основного документу про право, оскільки мова йде про найпростіше укриття для цивільного населення, обмежено готове, що не може розцінюватись як споруда цивільного захисту комунальної форми власності в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку ОСББ в м.Умань, вул.В.Мономаха,6. Технічні паспорти, акти обстеження ДСНС, паспорт споруди цивільного захисту тощо - у позивача на спірні підвальні приміщення ОСББ "Софія-6" по вул.Мономаха,6 в м.Умань - відсутні.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Згідно з вимогами ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Суд також зазначає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України, оскільки позивач не доводить право комунальної власності на спірне майно та порушення цього права відповідачем.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення своїх прав, в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки. В задоволенні похідної вимоги про повернення майна з оренди орендодавцеві - також належить відмовити.

Суд вважає, що позивач намагається порушити принцип сталості суспільних відносин та меж господарського інтересу, та ревізувати волевиявлення співвласників майна багатоквартирного будинку про утворення ОСББ "Софія-6" та рішення держави про передачу в приватну власність ОСББ цілісного майнового комплексу багатоквартирного житлового будинку по вул. Мономаха, 6 в м. Умань, складовою якого було і є підвальні приміщення літ А-І площею 362,35 кв.м - що є неприпустимим, та враховує скасування місцевим судом запису в ЄДР речових прав про право власності за міською радою на підвальні приміщення по вул.В.Мономаха,6 в м.Умань.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до приписів ст.ст.129-130 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача та не стягуються.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, (м.Умань, пл.Соборності,1, код ЄДРПОУ 44272455) до Приватного підприємства "Уманьрембуд 2" (м.Умань, вул.Крамаренка,16, код ЄДРПОУ 41041022) про стягнення заборгованості у розмірі 667211,40 грн та зобов`язання повернення майна - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 22.12.2023

Суддя Г.М.Скиба