Рішення

від 26.12.2023 по справі 380/18354/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18354/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши в м. Львові у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №012570 в частині встановлення 25% втрати професійної працездатності;

- зобов`язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» в особі Обласної медико-соціальної експертизи №3 провести перерахунок втрати працездатності відповідно до основної професії та переглянути отримання позивачем групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності від основної професії на основі поданих документів та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1317 та наказу Міністерства охорони здоров`я №420.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що його належить скасувати. Вказує, що через отримані травми руки позивача не функціонують належним чином, він позбавлений можливості що-небудь робити. Зазначає, що фактично є інвалідом, оскільки його фізичні можливості стали обмеженими, має обмеження життєдіяльності, в тому числі й працездатності. Наголошує, що відповідачем не коректно, без застосування постанови Кабінету Міністрів України №1317 та наказу Міністерства охорони здоров`я №420 проведено процент втрати працездатності та не присвоєно групу інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву зазначає, що відсутність у позивача першого пальця на рівні основи фаланги не є підставою згідно Інструкції №561 для визнання його особою з інвалідністю. Таким чином, Обласна МСЕК №3 прийняла рішення згідно чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, Порядком та Критеріями встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затверджених наказом МОЗ України 05.06.2012 №420, Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом МОЗ України 05.09.2011 №561.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25.01.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.03.2023 клопотання представника позивача про учать у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено: підготовче судове засідання 30.03.2023 о 12:00 год. та всі наступні підготовчі судові та судові засідання у справі №380/18354/22 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю представника позивача поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 11.05.2023 в задоволенні клопотань позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі, відмовлено.

Ухвалою суду від 22.06.2023 в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі, відмовлено. Клопотання позивача про призначення судової медико-соціальної експертизи у справі, задоволено. Призначено судову медико-соціальну експертизу в адміністративній справі № 380/18354/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Провадження у справі № 380/18354/22 зупинено до одержання результатів експертизи.

Ухвалою суду від 02.11.2023 поновлено провадження у справі ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Підготовче засідання призначити 16 листопада 2023 року о 09:30 год.

Ухвалою суду від 16.11.2023 закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Призначено справу до судового розгляду по суті, який відбудеться 14 грудня 2023 року о 10:30 год.

Представники сторін в судове засідання не прибули, подали через канцелярію суду заяви про розгляд справи в письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, зважаючи на норми ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно скерування на МСЕК №148 від 24.10.2022 ОСОБА_1 направлений на МСЕК з підстав: наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, терміновий переогляд, продовження (не продовження листка непрацездатності), для встановлення ступеня втрати працездатності.

10.11.2022 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» в особі Обласної медико-соціальної експертизи № 3 проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 25%, причина втрати професійної працездатності поранення пов`язане із захистом Батьківщини. Рішення оформлене Довідкою 12 ААА 012570 від 10.11.2022 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-ХІІ) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 Закону №875-ХІІ).

Згідно із ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу).

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписами пункту 10 вказаного Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Пунктами 11, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії), регламентує Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).

Відповідно до пункту 3 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно пункту 4 Положення №1317, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ .

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення №1317 встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу).

Так, згідно п.1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (п. 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (п. 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Судом встановлено, що позивач не оскаржував спірне рішення у порядку приписів пунктів 23 та 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, а звернувся до суду із позовом відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, згідно якого передбачено, що рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що під час обстеження позивача в розпорядженні комісій була наявна вся медична документація про характер та перебіг хвороби позивача.

Судом враховано позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

В ході судового розгляду судом не було встановлено порушень в межах дотримання процедури прийняття спірного рішення.

Тому зважаючи на те, що позивач не погоджується зокрема із встановленим ступенем професійної працездатності у відсотках (25%) та із не встановленням йому групи інвалідності, ухвалою суду від 22.06.2023 призначено судову медико-соціальну експертизу в адміністративній справі № 380/18354/22, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пірогова (21029, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 104; код ЄДРПОУ 03191667).

На розгляд та вирішення експерта поставлені наступні питання:

- Якому ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках) відповідає ступінь втрати здоров`я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи»?

- Яким критеріям інвалідності відповідає ступінь втрати здоров`я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медикосоціальної експертизи»?

- Якій групі інвалідності відповідає ступінь втрати здоров`я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи?

- Чи відповідає ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 , що спричиняє обмеження життєдіяльності, медичним критеріям для встановлення ІІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (із зазначенням строку повторного огляду), визначеним Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим Постановою КМ України від 03.12.2009 №1317?

- Чи відповідає діагноз, встановлений Довідкою 12 ААА 012570 від 10.11 2022 року фактичному ступеню втрати здоров`я ОСОБА_1 згідно із медичною документацією, наданою для проведення огляду Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи»?

Так, відповідно до висновку судової медико-соціальної експертизи від 19.10.2023 №734, надано наступні відповіді на поставлені запитання:

По першому питанню: ступінь втрати професійної працездатності відповідає двадцяти п`яти відсоткам (табл. 9 п.9.1.2а 5%, п.8.2.1 10%; табл. 10 п.4.2 10% наказу №420 від 05.06.2012);

По другому питанню: ступінь обмеження життєдіяльності відповідає обмеженню здатності до самообслуговування 0-І ст., до трудової діяльності 0-І ст., пересування 0 ст.;

По третьому питанню: не відповідає жодній з груп інвалідності;

По четвертому питанню: не відповідає;

По п`ятому питанню: відповідає.

Із висновку бачимо, що за скеруванням суду гр. ОСОБА_1 , 1992 року народження знаходився на обстеженні в клініці інституту з 24.07.2023 по 01.08.2023. До висновку приєднана виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3653.

Зазначеним висновком спростовано сумніви позивача, що стали підставою його звернення із означеним позовом до суду, а саме не погодження із встановленим ступенем професійної працездатності у відсотках (25%) та із не встановленням йому групи інвалідності.

Позивач у позовні заяві наголошує, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Втім ні в ході судового розгляду справи, ні за результатами проведеної судової медико-соціальної експертизи не встановлено порушень процедури проведення медико-соціальної експертизи, в тому числі під час огляду позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким ІІІ групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії, що свідчить про відсутність порушення відповідачем порядку розгляду цього питання.

Отже, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформлене Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №012570 в частині встановлення 25% втрати професійної працездатності.

За наведених обставин висновується, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.