Постанова

від 18.12.2023 по справі 760/12278/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/12278/19 Головуючий в суді І інстанції - Кушнір С.І.

Провадження № 33/824/5508/2023 Головуючий - Олійник В.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року у справі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, ОСОБА_1 керівника ТОВ «ЛАРВУД», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 1 044 420, 90 грн.

У разі неможливості конфіскації безпосередніх предметів правопорушення вказано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 1 044 420, 90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «ЛАРВУД», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій містилося клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України відмовлено.

Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, а саме ОСОБА_1

26 липня 2023 року ОСОБА_1 подав до Солом`янського районного суду м. Києва заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Солом`янського районного суду

м. Києва від 15 листопада 2019 року.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Вказує, що суд першої інстанції, отримавши заяву про перегляд за виключними обставинами, виходячи з положень ч.2 ст.464 ЦПК України, повинен був перевірити дотримання вимог ст. 462 КПК України.

Проте, не встановивши жодних обставин, наведених в ст.462 КПК України та не встановивши, що подана заява підлягає поверненню, суд призначив її до судового розгляду.

Також вказує, шо на час прийняття Солом`янським районним судом міста Києва постанови від 15 листопада 2019 року у справі №760/12278/19, абзац другий статті 483 Митного кодексу, не був визнаний неконституційним.

Абзац другий статті 483 МК України є санкцією статті і визначає адміністративне стягнення (покарання).

Визнаючи адміністративне стягнення (покарання) неконституційним, Конституційний Суд України вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; , неможливість зменшення розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Оскільки КСУ надано вказівку Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням, стає зрозумілим, що санкція статті буде визначена іншою та для особи, яка притягається до відповідальності становище буде поліпшене.

Частиною 2 ст. 8 КУпАП встановлено, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні * правопорушення, зворотної сили не мають.

Частиною 1 ст. 5 Кримінального кодексу України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, вважає, що має місце дія закону у часі та наявні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами.

Хоча санкція статті 483 Митного кодексу України буде змінена не менш ніж через шість місяців із дня ухвалення рішення КСУ, термін подачі заяви про перегляд за виключними обставинами - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови суду за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що право на перегляд судових рішень за виключними обставинами не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

За ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за виключними обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Отже, наведені в заяві посилання на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається адвокат у своїй заяві та апеляційній скарзі, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч1 ст. 483 МК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.7, 294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Олійник