Постанова

від 26.12.2023 по справі 760/13065/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 грудня 2023 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/15586/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ"

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва

від 19 червня 2023 року про відмову у видачі судового наказу

в складі судді Усатової І. А.

у цивільній справі №760/13065/23 Солом'янського районного суду м. Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ"

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги,

боржник - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

08 червня 2023 року заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ" (далі - ТОВ "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ", Товариство) звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу з тих підстав, що заява про видачу судового наказу подана без дотримання загальних правил підсудності, про що зазначено в ст. 162 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з тих підстав, що заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил підсудності, оскільки не врахував, що правовідносини виникли з приводу нерухомого майна, яке знаходиться в межах територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду м. Києва.

За наведених обставин, просив скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу судового наказу.

Заявник належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.06.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а. с. 41).

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням правил підсудності, оскільки зареєстроване місце проживання боржника в Подільському районі м. Києва.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.

Як зазначалось вище, ТОВ "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ" в порядку наказного провадження звернулося до суду із заявою про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, пунктом 3 цієї частини визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

В статті 162 ЦПК України зазначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за загальним правилом, позови до фізичної особи подаються за її зареєстрованим місцем проживання.

З матеріалів справи вбачається, а саме згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 відноситься до Подільського району м. Києва.

Разом з тим, слід враховувати, що предметом заяви у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг по обслуговуванню багатоквартирного будинку, а такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі №462/7217/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.07.2019 зазначив, що правила ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначено, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначено: "Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

У цій справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що надання житлово-комунальних послуг з утримання майна нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомого майна, зокрема житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та власником якого є ОСОБА_1 .

Житлове приміщення, до якого надаються житлово-комнуальні послуги, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду м. Києва. Відтак, з урахуванням вищевикладеного, заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати за надання житлово-комунальних послуг має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, тобто за правилами виключної підсудності.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заява ТОВ "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ" про видачу судового наказу подана з дотримання правил підсудності, визначених ЦПК України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у видачі судового наказу судом постановлено з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги заявника, оскільки останній просив скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви, тоді як за приписами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, у разі якщо ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує таку ухвалу з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ-КВАРТАЛ" - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва 19 червня 2023 року про відмову у видачі судового наказу - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська