Постанова

від 26.12.2023 по справі 400/1988/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1988/23

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фермерського господарства Агро Сенс на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі за позовом фермерського господарства Агро Сенс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішень № 73376/40294983/2 від 14.12.2022, № 73377/40294983/2 від 14.12.2022, № 73378/40294983/2 від 14.12.2022, про зобов`язання зареєструвати податкові накладні днем їх фактичного подання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фермерське господарство Агро Сенс звернулось з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 73376/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73377/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73378/40294983/2 від 14.12.22 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання податкові накладні № 2 від 07.11.22 р., № 3 від 08.11.22 р., № 4 від 09.11.22 р.

В обґрунтування позову вказувало, що за результатами здійснення господарських операцій, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкових накладних зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом з документами, однак відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку, але відповідачем 2 скаргу залишено без задоволення. Вважаючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено протиправно, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у задоволенні позову фермерського господарства Агро Сенс до Головного управління ДПС у Миколаївській, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень № 73376/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73377/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73378/40294983/2 від 14.12.22 р.; зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, фермерське господарство Агро Сенс подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, не враховані вимоги ст. 48 КАС України, вимоги п. 9 ст. 4 КАС України.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 зобов`язано Головне управління ДПС в Миколаївській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) надати до П`ятого апеляційного адміністративного суду належним чином засвідчені копії рішень від 30.11.22 № 7750407/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.11.22, від 30.11.22 № 7750406/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.11.22 та від 30.11.22 № 7750405/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.11.22 та копію протоколу (витягу з протоколу) засідання комісії регіонального рівня, на якому вказані рішення були прийняті.

20.11.2023 від Головного управління ДПС в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) надійшла заява про виконання ухвали суду, відповідно до якої відповідач зазначає, що відповідно до наказу ДПС України від 09.06.2022 №311, з метою продовження безперебійної роботи територіальних органів ДПС, закріплено виконання повноважень, які здійснюють ГУ ДПС у Миколаївській області за ГУ ДПС у Волинській області, у зв`язку з чим, ГУ ДПС у Миколаївській області, на момент винесення податковим органом спірних рішень не здійснював виконання функції №38.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) надати до П`ятого апеляційного адміністративного суду належним чином засвідчені копії рішень від 30.11.22 № 7750407/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.11.22, від 30.11.22 № 7750406/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.11.22 та від 30.11.22 № 7750405/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.11.22 та копію протоколу (витягу з протоколу) засідання комісії регіонального рівня, на якому вказані рішення були прийняті.

Витребувані додаткові докази були надані Головним управлінням ДПС у Волинській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 залучено до участі у справі № 400/1988/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Волинській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права).

Від Головного управління ДПС у Волинській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задовлення, а оскаржуване орішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Фермерське господарство Агро Сенс є юридичною особою, основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур i насіння олійних культур.

Між позивачем та СФГ Ужакін укладено договір поставки № 1/2022 від 07.11.22 р., за умовами якого позивач в терміни, визначені договором зобов`язується поставити продукцію виробничо - технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього грошову суму.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) за результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну № 2 від 07.11.22 р. та направлено її до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Квитанцією про реєстрацію податкової накладної було зупинено реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 2 від 07.11.22 р. Підставою для зупинення зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДККПП товару/послуг 1206, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація якої зупинена, а також подані всі первинні документи.

Комісією прийнято рішення від 30.11.22 р. № 7750407/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.11.22 р.

Позивачем направлено скаргу на вищезазначене рішення до ДПС України, однак рішенням від 14.12.22 р. № 73376/40294983/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу позивача, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Також, між позивачем та ТОВ Агроснаб-Південь укладено договір поставки № 2/2022 від 08.11.22 р., за умовами якого позивач в терміни, визначені договором зобов`язується поставити продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього грошову суму.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України за результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну № 3 від 08.11.22 р. та направлено її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Квитанцією про реєстрацію податкової накладної було зупинено реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 3 від 08.11.22 р. Підставою для зупинення зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДККПП товару/послуг 1206, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація якої зупинена, а також подані всі первинні документи.

Комісією прийнято рішення від 30.11.22 р. № 7750406/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.11.22 р.

Позивачем направлено скаргу на вищезазначене рішення до відповідача 2, однак рішенням від 14.12.22 р. № 73377/40294983/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу позивача, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між позивачем та ТОВ Агроснаб-Південь укладено договір поставки № 2/2022 від 08.11.22 р., за умовами якого позивач в терміни, визначені договором зобов`язується поставити продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього грошову суму.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України за результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкові накладні № 3 від 08.11.22 р., № 4 від 09.11.22 р. та направлено їх до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Квитанціями про реєстрацію податкової накладної було зупинено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №3 від 08.11.22 р., № 4 від 09.11.22 р. Підставою для зупинення зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДККПП товару/послуг 1206, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація якої зупинена, а також подані всі первинні документи.

Комісією прийняті рішення від 30.11.22 р. № 7750406/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.11.22 р. та від 30.11.22 р. № 7750405/40294983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.11.22 р.

Позивачем направлено скаргу на вищезазначене рішення до відповідача 2, однак рішеннями від 14.12.22 р. №73377/40294983/2 та від 14.12.22 р. № 73378/40294983 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу позивача, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що скасувати рішення Комісії ДПС України прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування рішень ДПС України прийнятих за результатами розгляду скарги на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.10 р. (далі Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

З 01.02.20 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.19 р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок № 1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 до Порядку № 1165), відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК до ПН на збільшення суми податкових зобов`язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку.

Суд звертає увагу, що посилання у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на п. 1 Критеріїв ризиковості не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів, необхідних податковому органу для реєстрації таких накладних.

Верховний Суд у постановах від 16.04.19 р. у справі № 826/10649/17, від 28.11.19 р. у справі № 1640/2650/18, від 03.11.21 р. у справі № 360/2460/20 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до матеріалів справи, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до неї, які визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Формальне зазначення у квитанціях пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Таким чином, жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач 1 у квитанціях не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.

За таких умов, рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує неоднозначне їх трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.19 р. затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Згідно п. 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Так, податковим органом були прийняті рішення від 30.11.22 р. № 7750407/40294983, від 30.11.22 р. № 7750406/40294983, від 30.11.22 р. № 7750405/40294983 про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 07.11.22 р., № 3 від 08.11.22 р., № 4 від 09.11.22 р.

Позивач оскаржив їх шляхом надсилання до ДПС України скарг. Відповідачем 2 були прийняті рішення за результатами розгляду скарг про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 73376/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73377/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73378/40294983/2 від 14.12.22 р., якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.22 р. № 7750407/40294983, від 30.11.22 р. № 7750406/40294983, від 30.11.22 р. № 7750405/40294983, без змін.

Предметом розгляду у даній справі є саме рішення, прийняті ДПС України за результатами розгляду скарг, так у п. 1-3 позовної заяви позивач, зокрема просить суд визнати протиправними та скасувати рішення № 73376/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73377/40294983/2 від 14.12.22 р.; № 73378/40294983/2 від 14.12.2022 р.

З матеріалів справи вбачається, що цими рішеннями ДПС України позивачу було відмовлено в розгляді скарг, про що вже викладено судом вище по тексту рішення. Тобто, позивач скористався правом на оскарження рішень, якими йому відмовлено у реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних, в адміністративному порядку.

Порядок та строки оскарження в адміністративному порядку рішень податкового органу регламентовано статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до приписів п.п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, за результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

- залишає скаргу без розгляду.

Згідно з п. 18 вказаного Порядку рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податковим законодавством не передбачено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Згідно з п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Апеляційний суд наголошує, що оскаржувані рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, яким відмовлено в задоволенні скарги, саме по собі не є юридично значущим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Апеляційний суд зазначає, що аналізу та застосуванню підлягають зокрема положення підпункту 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, якою передбачено право платника податку оскаржити рішення контролюючого органу у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації та положення пунктів 56.1, 56.2, 56.3 статті 56 цього Кодексу, якими врегульований порядок такого оскарження.

Судом апеляційної інстанції встановлені всі етапи адміністративного оскарження, обставини того, що прийняте контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової звітності позивач оскаржив в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Рішення Комісії ДПС України відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Апеляційний суд визнає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження Головного управління ДПС та ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення про відмову у прийнятті податкової звітності.

Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може оцінювати повноту розгляду Головним управлінням ДПС та ДПС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Апеляційний суд звертає увагу, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом першої та апеляційної інстанціями під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, відображеною в постановах від 11.06.2019 у справі №826/24656/15, від 18.06.2019 у справі №826/7961/16, від 24.06.2019 у справі №826/11001/15, від 06.02.2020 у справі №810/101/16.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Агро Сенс залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі № 400/1988/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26.12.2023

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький