Справа № 541/3544/23
Номер провадження 2/541/1005/2023
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 грудня 2023 року м .Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Вірченко О.М., за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був його дідом. Внаслідок смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 на випадок смерті залишив заповіт від 27 квітня 1999 року, яким все належне йому майно заповів позивачу. При зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за заповітом позивач отримав відмову, яка обґрунтована відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, позивач прийняв у спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Право власності за ОСОБА_2 на цей будинок в державному реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстровано. В зв`язку із зазначеним, позивач просив визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 03 липня 2017 року, а.с. 5).
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 27 квітня 1999 року, яким всеналежне йомумайно заповів ОСОБА_1 (а.с. 44).
До складуспадкового майнавходить житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудами,розташований заадресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на будинок, що підтверджується інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 352911281 від 03 листопада 2023 року (а.с. 24).
На даний час отримати правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність як фізичної особи припинена у момент смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Згідно з випискою з книг погосподарського обліку № 8 за 2016-2020 роки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , головою домогосподарства: АДРЕСА_1 значився ОСОБА_2 , будинок збудований в 1964 році.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкував після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 0,0600 га, з кадастровим номером 5323282202:02:001:0193, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 63).
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Отже, у період забудови в 1964 році домоволодіння по АДРЕСА_1 у сільській місцевості державна реєстрація об`єктів нерухомості взагалі не передбачалась. Таким чином, спадкодавцю ОСОБА_2 за життя правомірно належав будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Позивач є спадкоємцем за заповітом майна, а саме - будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , однак юридично його не оформив. ОСОБА_1 вчинив дії по прийняттю спадщини та прийняв її, подавши заяву до нотаріальної контори, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, тому набув право і на будинок в порядку спадкування. Спадкове право позивача відповідачем не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.
Оскільки право позивача на оформлення спадкових прав на житловий будинок померлого порушено, воно підлягає судовому захисту. Позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 26 грудня 2023 року.
Суддя: О. М. Вірченко
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115947377 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Вірченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні