Рішення

від 26.12.2023 по справі 574/1115/23

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1115/23

Провадження №2/574/265/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі судді Гука Т.Р., розглянувши в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення оренди плати за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що згідно свідоцтва про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 17.03.2015 року вона є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5920987400:06:001:0122, яка розташована за межами населеного пункту с. Успенка Конотопського району Сумської області.

17.03.2015 року між нею та відповідачем ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» було укладено договір оренди землі №4093. Договір укладено до 31.12.2022 року.

Згідно п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2564,96 грн.

Відповідно додаткової угоди від 01.01.2018 року розмір нормативної грошової оцінки становить 61559,05 грн. (п.5 Договору), а орендна плата складає 6155,91, що становить 10% нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки (п.9 Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.10 Договору).

У відповідності до п.11 Договору орендна плата має сплачуватись орендарем орендодавцю протягом року, але не пізніше 15 грудня поточного року. Проте орендна плата за 2021-2022 роки не була виплачена.

27.09.2022 року позивачем до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» була направлена заява про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки.

02.03.2023 року державним реєстратором була здійснена реєстрація про припинення іншого речового права, договір оренди землі №4093 від 17.03.2015 року був розірваний.

15.03.2023 року була направлена претензія щодо сплати заборгованості по орендній платі, проте відповідь не надійшла.

На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на її користь борг зі штрафними санкціями за договором оренди земельної ділянки від 17.03.2015 року №4093 у загальному розмірі 15397,20 грн. та виплати по сплаті судових витрат, які складаються зі судового збору в розмірі 1073,60 грн. та послуг з правової допомоги у розмірі 6000 грн.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 09.11.2023 року вказану позовну заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.11.2023 від представника відповідача директора ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Дрозда Ю. до суду надійшов відзив на позов, в якому останній позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та заперечує проти задоволення позову, покликаючись на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не звертався до відповідача з метою врегулювання спору в досудовому порядку.

Відповідач є податковим агентом на якого покладений обов`язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору. Відповідно, позивач орендодавець позбавлений можливості самостійно розраховувати та сплачувати податки та збори. З врахуванням вищенаведеного, розмір щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 6155,91 грн., в тому числі 1200,40 грн. ПДФО та військовий збір. Отже, сума, яку позивач мав отримати за оренду земельної ділянки складає 4955,5 грн.

Крім того, просить врахувати той факт, що у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року і по цей час. Як протягом 2022 року, так і в 2023 році ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» вживаються невідкладні заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України і проведення посівної компанії та вирощування с/г продукції, у технологічних процесах яких задіються всі наявні ресурси підприємства.

Таким чином, враховуючи сучасні реалії, які мають безпосередній вплив на життя та умови ведення бізнесу в Україні, наявні проблеми із реалізацією вирощеної с/г продукції, що мали наслідком недоотримання коштів товариством задля виконання своїх зобов`язань із виплати орендної плати, просить не стягувати пеню та інфляційні втрати, або зменшити їх розмір на 99%.

Також, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значимості вчинених адвокатом дій (наданих послуг), просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлену до відшкодування, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведених підстав директор ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Дрозд Ю. просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в повному обсязі.

30.11.2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, зі змістом та вимогами якого вона не погоджується з огляду на наступне. Твердження відповідача про те, що позивач не намагався вирішити спір в досудовому порядку, є неправдивим і не обґрунтованим, оскільки позивачем було надано завірені копії документів, що стверджують про наміри вирішити це питання в досудовому порядку. Відповідач отримав лист позивача, але відповіді не надав і вирішити спір не збирався.

Крім того, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» неодноразово в усній формі (по телефону) пропонував їй підписати додаткову угоду, згідно якої орендна плата становила 18% від нормативної грошової оцінки землі, а строк договору становив 10 років і тільки підписання нового договору вини сплатять заборгованість.

Також звертає увагу, що нею було надано копію договору про надання правової допомоги від 20.10.2023 року. Хоча, якщо б відповідач виконав свої зобов`язання за договором то правнича допомога адвоката була б не потрібна.

За таких обставин, вважає, що доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву є не обґрунтованими, безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим, просить суд не брати їх до уваги та задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надходило.

З огляду на вищезазначене суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення щодо них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5920987400:06:001:0122, площею 2 га, яка розташована на території Успенської сільської ради, що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, інформації з Державного реєстру речових прав (а.с.7, 16).

17.03.2015року між ОСОБА_1 та ПрАТ«Райз-Максимко»було укладенодоговір орендиземлі №4093, на підставі якого ОСОБА_1 передала товариству в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, у тому числі рілля 2,0000 га, кадастровий номер: 5920987400:06:001:0122, з розміром орендної плати 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2564,96 грн., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб». Договір укладено до 31.12.2022 року. Згідно п.11-14 договору орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше 15 грудня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати передається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. У разі невнесення орендної платиу строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с.8-11).

01.01.2018 рок між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі зареєстрованого 23.09.2015 р. за №11298717, на підставі якої ОСОБА_1 передала ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» у в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5920987400:06:001:0122, площею 2,00 га (а.с.13).

Відповідно до п.3.5 вказаної додаткової угоди з 2017 року орендна плата складає 6155,91 грн., що становить 10 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до п.3.2 цієї угоди становить 61559,05 грн..

27.09.2022 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було надіслано заяву в якій вона просила не використовувати її земельну ділянку кадастровий номером 5920987400:06:001:0122, площею 2,00 га після 31.12.22 року так як вона буде обробляти дану земельну ділянку самостійно (а.с.14).

Дана заява 07.10.2022 року була отримана відповідачем, про що свідчить підпис про одержання в поштового відправлення (а.с.15).

З витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що 28.02.2023 року внесено запис про припинення права оренди земельної ділянки (а.с.16).

Згідно з ч.1 ст.2, ч.1 ст.4ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627ЦКУкраїни сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.792ЦКУкраїни відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно статті 13ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Нормами ст.21вказаногоЗакону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст. 22 вказаного Закону.

Відповідно до ст.24ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

З урахуванням принципу належного виконання зобов`язання орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за 2022 рік, як про це домовилися сторони у договорі.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується, що до даного часу орендна плата за 2021-2022 роки позивачу не виплачена.

Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Згідно підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, передбачена умовами договору оренди орендна плата в розмірі 6155,91грн. підлягає виплаті орендодавцю після утримання із вказаної суми ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», як податковим агентом позивача податків та зборів.

За наведеного, оскільки відповідачем не заперечується невиконання ним свого обов`язку по сплаті орендної плати за 2021-2022 роки, то з нього підлягає стягненню на користь позивача орендна плата в розмірі 12311,8грн. після утримання ТОВ «РАЙЗПІВНІЧ»,як податковимагентом позивача, із вказаної суми податків та зборів.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про необхідність стягнення з нього орендної плати за мінусом суми нарахованих податків та зборів, оскільки обов`язок їх нарахування та сплати покладено саме на відповідача, як податкового агента.

Доводи відповідача про те, що за змістом позовної заяви позивач не звертався до нього з метою врегулювання спору в досудовому порядку є безпідставними, оскільки в позові зазначено, що ОСОБА_1 15.03.2023 року направлено претензію щодо сплати заборгованості по орендній платі за договором оренди за №4093 від 17.05.2015 про погашення заборгованості, а також до позовної заяви додано копію претензії на підтвердження вказаних обставин (а.с.17).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини перша та третя статті 549 ЦК України).

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другої статті 551 ЦК України).

Пунктом 14вищевказаного договоруоренди земліпередбачено,що у разі невнесення орендної платиу строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату орендної плати за період з 15.12.2020 року по 15.12.2021 року та за період 15.12.2021 року по 15.12.2022 року.

Однак, оскільки за умовами договору орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше 15 грудня, то пеня за прострочення сплати орендної плати підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимог за період з 16.12.2021 року по 15.12.2022 року в розмірі 224,69 грн. (6155,91 грн. х 0,01% х 365 днів).

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки на користь позивачаслід стягнути 3% річних в межах заявлених позовних вимог за період з 16.12.2021 року по 15.12.2022 у сумі 184,68 грн., виходячи з розрахунку: 6155,91 грн. х 3% : 365 днів х 365 (кількість днів прострочення).

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуск такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків.

У пункті 38.2 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Таким чином, розмір інфляційних втрат за період з 16.12.2021 року по 15.12.2022 року, які підлягають стягненню з відповідача, становить 1583,5 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.12.2020 року по 15.12.2021 року задоволенню не підлягають, оскільки прострочення виплати орендної плати за 2021 рік почалось лише з 16.12.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить в зв`язку з введенням на території України воєнного стану не стягувати пеню та інфляційні втрати, або зменшити їх розмір на 99%.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Враховуючи викладене, а також, що розмір пені, яка підлягає стягненню у даній справі є незначним, а відповідачем не надано жодних доказів існування виключних обставин, передбачених ст.551 ЦК України, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати пені або зменшення її розміру.

Що стосується інфляційних втрат то вони не є неустойкою та зменшення їх розміру законом взагалі не передбачено.

Враховуючи викладе, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч.1, 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1, 2ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.10.2023 року, згідно якого розмір гонорару адвоката становить 6000 грн.

Однак, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які дані про те, в чому саме полягала надана позивачу адвокатом Шевченком Р.В. правнича допомога у даній справі та її обсяг.

Враховуючи складність даної справи, яка відноситься до категорії малозначних, не надання стороною позивача детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу необґрунтованим та явно завищеним.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об`єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат, в сумі 3000 грн., з яких з врахуванням часткового задоволення позовних вимог (на 92,9 %) підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, 2787 грн.

Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог, понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 997,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення оренди плати за користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2021-2022 роки в розмірі 12311 (дванадцять тисяч триста одинадцять) грн. 80 коп. з утриманнямізвказаноїсуми податківтазборів, пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 69 коп., 3 % річних в розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 68 коп., та інфляційні втрати в розмірі 1583 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три) грн. 50 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. та по сплаті судового збору, в сумі 997 (дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач:товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», місцезнаходження: 42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ: 34264631.

Повне судове рішення складено 26.12.2023 року.

Суддя Т.Р. Гук