Рішення

від 27.12.2023 по справі 581/970/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/970/23

Провадження № 2/581/367/23

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

27 грудня 2023 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації речового права,

в с т а н о в и в :

14 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами. Він є власником призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, площею 2,9407 га, з кадастровим №5923282600:03:003:0012, що розташована на території Синівської сільської ради (колишньої Колядинецької сільської ради Липоводолинського району) Роменського району Сумської області. 15 січня 2007 року позивач уклав з СВК «Колядинець» договір оренди вказаної земельної ділянки на строк п`ятнадцять років, реєстрація договору у Державному земельному кадастрі відбулася 31 липня 2007 року. Із урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану в Україні, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року, строк дії вказаного договору було продовжено на один рік і мав сплинути.

Маючи бажання самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, він 10 липня 2023 року направив відповідачу листа, яким повідомив про свій намір, вказавши про закінчення терміну дії договору оренди землі. 8 серпня 2023 року позивач отримав від кооперативу лист, у якому зазначалося, що 22 січня 2021 року між ними, як орендарем та орендодавцем, нібито було укладено додаткову угоду до основного договору оренди землі, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 31 липня 2029 року. На підтвердження наведених обставин було надано примірник додаткової угоди та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Зазначає, що жодних додаткових угод із СВК «Колядинець» він не укладав, будь-яких доручень на укладення таких угод від його імені нікому не давав, не приймав результатів такої угоди та не бажав їх настання, підпис у цьому документі йому не належить. Вважає дії відповідача щодо самовільного використання його земельної ділянки незаконними та такими, що створюють йому суттєві перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки вказаний правочин ним не вчинявся, не приймався та не відповідав його волі.

Посилається на позицію Верховного суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц згідно із якою, у тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

У зв`язку з викладеним, просить:

- усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, загальною площею 2,9407 га, з кадастровим №5923282600:03:003:0012, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом витребування і повернення її власнику із незаконного користування СВК «Колядинець»;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, кадастровий №5923282600:03:003:0012, що вчинена на підставі додаткової угоди від 22 січня 2021 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві позов підтримав, просив розглянути справу без його присутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від СВК «Колядинець» надійшла заява керівника ОСОБА_2 , у якій він зазначає, що керівництвом кооперативу проведено службову перевірку щодо обставин, викладених у позовній заяві. За її результатами встановлено, що у відповідний період часу в СВК «Колядинець» на посаді фахівця з договірної роботи відділу земельних ресурсів працювала особа, яка під час виконання своїх посадових обов`язків допускала грубі порушення порядку укладення договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, самостійно власноручно підписуючи вказані договори від імені власників земельних ділянок, як орендодавців. Враховуючи викладене СВК «Колядинець» підтверджує викладені у позовній заяві обставини, визнає пред`явлений позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Розгляд справи просить провести без присутності представника відповідача.

Представник третьої особи до суду не з`явився, в силу п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9407 га, кадастровий №5923282600:03:003:0012.

15 січня 2007 року між СВК «Колядинець» та позивачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано у Державному земельному кадастрі 31 липня 2007 року. Відповідно до п. 8 вказаного договору, договір укладено на 15 років.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 31 липня 2007 року та акту визначення меж земельної ділянки в натурі від 15 січня 2007 року орендодавцем передано зазначену земельну ділянку орендарю в строкове платне користування.

У матеріалах справи мається примірник додаткової угоди від 22 січня 2021 року до вказаного договору оренди землі, сторонами зазначено позивача та відповідача. Цей правочин викладає основний договір оренди у новій редакції та у пункті 8 передбачає новий строк дії договору оренди 22 роки. Додаткова угода має розділ реквізити сторін та підписи.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25 грудня 2023 року вбачається, що:

4 липня 2017 року державним реєстратором КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади Сумської області за СВК «Колядинець» зареєстровано право оренди на земельну ділянку, площею 2,9407 га, кадастровий №5923282600:03:003:0012, номер запису про інше речове право: 21236642, індексний номер: 35988053, на підставі договору оренди землі від 15 січня 2007 року;

17 березня 2021 року державним реєстратором Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області за СВК «Колядинець» зареєстровано право оренди на земельну ділянку, площею 2,9407 га, кадастровий №5923282600:03:003:0012, індексний номер: 57199555, на підставі додаткової угоди від 22 січня 2021 року, строк дії до 31 липня 2029 року.

10 липня 2023 року позивач звернувся до СВК «Колядинець» із заявою про повернення належної йому земельної ділянки у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі.

8 серпня 2023 року відповідач надав письмову відповідь про те, що 22 січня 2021 року між ними було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2007 року, якою строк дії договору продовжено до 31 липня 2029 року, а тому відсутні підстави для повернення вказаної земельної ділянки.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частина 1 статті 202 ЦК України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що додаткова угода до договору оренди землі від 22 січня 2021 року з СВК «Колядинець» ним не укладалася, підпис, який міститься у цій додатковій угоді йому не належить, а тому вказаний правочин не відповідав його волі. Відповідач у свою чергу не спростовує викладені у позовній заяві обставини та визнає позов у повному обсязі і таке визнання позову не лише не суперечить закону та не порушує прав та інтересів орендодавця, а й сприяє їх відновленню.

Представник відповідача не був позбавлений можливості надати суду докази виконання вказаного договору оренди (сплати орендної плати тощо) у разі їх наявності. Оцінка відповідності дій представника відповідача ОСОБА_2 інтересам кооперативу знаходяться поза предметом судового розгляду.

Отже, судом встановлено, що волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі у встановлений законом спосіб не відбулося, оскільки правочин не був ним підписаний, тобто є неукладеним, а відповідач не спростував цієї обставини, а навпаки визнав цей факт.

Згідно із ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки в межах негаторного позову впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц провадження №14-499цс19).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан та триває на час розгляду цього провадження.

Підпунктом 2 пункту 27 Перехідних положень ЗК України передбачено, що під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-IX, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Із матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2007 року був зареєстрований у Державному земельному кадастрі 31 липня 2007 року та мав термін дії 15 років із дати його реєстрації. Оскільки строк дії договору оренди землі мав закінчитися в період із 24 лютого 2022 року (введення воєнного стану) до 19 листопада 2022 року (набрання чинності Законом № 2698-IX), тому він був продовженим ще на один рік, тобто до 30 липня 2023 року. На час розгляду цієї справи дія вказаного договору оренди землі припинена.

Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належної позивачу земельної ділянки шляхом витребування її у відповідача та повернення її власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за додатковою угодою не виникли через її неукладеність, є ефективним способом захисту порушених прав орендодавця, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Реєстрація неукладеної сторонами договору оренди додаткової угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на земельну ділянку, у той час коли додаткову угоду, якою змінено термін дії основного договору оренди, орендодавець фактично не підписував (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

У розумінні положень зазначеної норми права у чинній редакції, належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування відсутні.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» на користь власника ОСОБА_1 та повернути йому земельну ділянку, площею 2,9407 га, кадастровий №5923282600:03:003:0012, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» земельної ділянки, площею 2,9407 га, кадастровий №5923282600:03:003:0012, вчинену 17 березня 2021 року, індексний номер: 57199555 на підставі додаткової угоди між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» та ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колядинець»; вул. Щастя, 23, с. Колядинець, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ: 31622896.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади; вул. Перемоги, 3Н, с-ще Опішня, Полтавський район, Полтавська область; код ЄДРПОУ: 40965604.

Суддя Д. В. Сізов