Вирок

від 27.12.2023 по справі 497/665/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 497/665/19

Провадження № 1-кп/946/150/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

27 грудня 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12018160270000165, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Болград Одеської області (далі м. Болград), громадянина України, з вищою освітою, такого, що обіймає посаду Болградського міського голови, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі КК),

сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_10 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_11 , представники потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. ОСОБА_7 , обіймаючи з 12.11.2015 посаду Болградського міського голови відповідно до постанови №53 від 09.11.2015 Болградської міської виборчої комісії Болградського району Одеської області про реєстрацію Болградського міського голови, рішення Болградської міської ради Одеської області №1-VІІ від 12.11.2015 та розпорядження №137 від 12.11.2015 Болградського міського голови, постійно здійснював функції представника місцевого самоврядування, тобто був службовою особою.

Відповідно до рішення тендерного комітету Болградської міської ради Одеської області (далі Болградська міська рада) № 58 від 12.07.2017 Болградською міською радою проведено процедури відкритих торгів на закупівлю товару автогідропідйомнику АП-18 на шасі автомобілю ГАЗ 3307, ГАЗ 3309 (кабіна 5 місць) або еквівалент, про що в електронній системі публічних закупок Prozorro опубліковано відповідне оголошення під № UA-2017-07-12-000330-c, переможцем яких стало ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ».

Надалі, 18.08.2017 між Болградською міською радою в особі міського голови ОСОБА_7 , з однієї сторони, та ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» в особі його директора, з іншої, укладено договір поставки № 203, за умовами якого ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» зобов`язалося протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня укладення договору поставити вказаний автогідропідйомник АП-18 на шасі автомобілю ГАЗ 3307, НОМЕР_1 (кабіна 5 місць) або еквівалент (ДК 021:2015 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби) та здійснити його монтаж і документальне оформлення. При цьому визначено стан обладнання автогідропідйомнику АП-18 як новий, технічно справний, такий, що відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.36-03, а стан автомобіля ГАЗ 3307 (3309) з пробігом, який був у використанні; робочий, придатний до експлуатації, з кабіною, переобладнаною (5 місць). Сума договору за вказаний транспортний засіб та надані послуги з його монтажу та документального оформлення визначена у розмірі 504 000 (п`ятсот чотири тисячі) грн, які мали бути сплачені за фактом поставки згідно рахунку та накладної протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.

У той же день, 18.08.2017, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Болграді Одеської області, більш точний час та місце не встановлено, достовірно знаючи, що автогідропідйомник не був поставлений, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», за попередньо змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підписав та скріпив печаткою Болградської міської ради завідомо неправдиві офіційні документи, а саме товарну накладну № 2017081401 БМР від 18.08.2017 та акт приймання-передачі Товару до Договору поставки № 1 від 18.08.2017 з неправдивими відомостями про те, що ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» нібито відпустив, а Болградська міська рада нібито отримала саме 18.08.2017 автогідропідйомник АП-18 на базі автомобіля ГАЗ-3307 з кабіною «ДУЕТ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 на суму 504 000 грн., а також договір № 1 від 18.08.2017 про відповідальне зберігання та акт приймання-передачі Товару на відповідальне зберігання № 1 до зазначеного договору про те, що Болградська міська рада нібито передала ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» зазначений вище транспортний засіб на відповідальне зберігання, що не відповідало дійсності, оскільки станом на 18.08.2017 автомобіль ГАЗ-3307 з такими технічно-ідентифікаційними характеристиками мав державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебував у власності ОСОБА_14 , який не являвся стороною вищевказаних договірних відносин, та до Болградської міської ради 18.08.2017 не передавався, а був переданий значно пізніше, а саме 07.07.2018.

Далі ОСОБА_7 , у той же день, 18.08.2017, всупереч інтересам служби, умисно, продовжуючи діяти в інтересах ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», видав працівникам Болградської міської ради вказані документи з неправдивими відомостями, які стали підставою для здійснення 23.08.2017 всупереч встановленого ст. 49 Бюджетного кодексу України порядку та всупереч умов договору поставки №203 від 18.08.2017 переказу казначейською службою на рахунок ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» грошових коштів в сумі 504 000 грн перед передачею автогідропідйомнику АП-18 на базі автомобіля ГАЗ-3307 з кабіною «ДУЕТ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , у той час як ринкова вартість переданого згодом 07.07.2018 після здійснення оплати вказаного транспортного засобу зі зміненим внаслідок перереєстрації державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , з урахуванням його зносу, на час здійснення правочину 18.08.2017, становила 313 928 грн.

Отже, ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, завдав істотної шкоди громадським інтересам, які полягають у спричиненні матеріальних збитків громаді м. Болграда в особі Болградської міської ради у розмірі 190 072 грн (різниця між сплаченою сумою та реальною вартістю поставленого товару).

Своїми діями ОСОБА_7 за сукупністю вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК, а саме видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ч. 1 ст. 364 КК, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

2.Крім того, 23.05.2018 на виконання рішення міської ради № 339 від 29.11.2016 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 та архітектурних типів тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» для демонтажу споруд на АДРЕСА_1 прибула належна ФОП ОСОБА_15 будівельна техніка.

Не погоджуючись з цим рішенням Болградської міської ради, ОСОБА_11 , з метою перешкоджання техніці у проведенні демонтажу споруд, розташованих на земельній ділянці, приблизно о 20:20 годині ліг на загальнодоступну частину вул. Болгарських ополченців, на шляху руху автомобіля MAN (кран-маніпулятор).

Приблизно о 20:30 год. 23.05.2018 ОСОБА_7 , знаходячись біля міського ринку на вул.Болгарських ополченців у м. Болграді, діючи умисно, на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_11 , яка виникла через сварку у відповідь на дії останнього, прагнучі помститися за його поведінку щодо перешкоджання у проведені робіт по впорядкуванню земельної ділянки, завдав удар правою ногою ОСОБА_11 , який лежав на землі, у ліву руку вище ліктя в районі плечової кістки, який завдав фізичного болю потерпілому і не спричинив тілесних ушкоджень

Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК, а саме умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Статті (частини статей) Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

3.При визначенні частин статей Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_7 , суд враховує те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII (далі Закон № 2617-VIII), що набрав чинності з 01.07.2020, до абз. 2 ч. 1 ст. 366 КК були внесені зміни, та кримінальна відповідальність за цією нормою посилена, оскільки підвищений розмір штрафу.

4.Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ж ч. 2 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

5.Отже, з урахуванням того, що Закон №2617-VIII посилює кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 366 КК, а також того, що кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_7 до набрання вказаним законом чинності, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК, суд вважає за необхідне при ухваленні вироку відносно ОСОБА_7 керуватися положеннями ч. 1 ст. 366 КК в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13.05.2014 №1261-VII (далі Закон №1261-VII), чинної на час вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, без урахування змін, внесених Законом №2617-VIII в частині посилення кримінальної відповідальності. З цієї підстави вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, на час його вчинення, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК відносилося до категорії кримінальних проступків.

6.Кримінальний кодекс

«Стаття 28. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією

…

2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.»

«Стаття 126. Побої і мордування

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень,

карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.»

«Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

«Стаття 366. Службове підроблення (в редакції Закону №1261-VII)

1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів

караються штрафом до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

7.Обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень встановлені судом на підставі сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

8.Враховуючи те, що кримінальні правопорушення були вчинені у різний час, а також складність кримінального провадження з огляду на кількість доказів, що була досліджена, суд вважає за доцільним навести докази на підтвердження встановлених судом обставин окремо щодо кожного епізоду.

Докази по першому епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК

9.Так, по цьому епізоду обвинувачення, дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, а саме як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 5 ст. 191 КК, а саме як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. При цьому дії обвинуваченого кваліфіковані як два окремі кримінальні правопорушення при реальній сукупності.

10.У цьому обвинуваченні ОСОБА_7 вину не визнав та пояснив, що після того, як він обійняв посаду голови м. Болграда, він виявив, що у господарстві майже нічого не було, у зв`язку з чим на сесії міської ради було підняте питання щодо придбання техніки, яка мала використовуватися у зрубуванні дерев, заміні вуличного освітлення тощо. Коли вони почали розглядати техніку, були варіанти придбати нову, яка коштувала великих грошей, а саме у межах 1,8 2 млн грн, або ж придбати таку, що була у використанні, значно дешевше. Через відсутність коштів у бюджеті також був варіант придбати нову техніку у кредит. Однак на сесії міської ради депутати дійшли згоди придбати техніку, що була у використанні, а саме купити автогідропідйомник. Після чого одразу були виділені кошти та проведено тендер на закупівлю даної техніки, за результатами якого переможцем стало ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», яке мало поставити автогідропідйомник у певні строки. Інформацію про це підприємство переглядали на сайті Prozorro, всі, хто співпрацював з ними, підтвердили, що це підприємство працює нормально. Вони здійснювали дослідження його діяльності, і всі, кому вони телефонували, підтвердили надійну репутацію підприємства. На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що, хоча він особисто не бачив автомобіль, але він надійшов до м. Болграда у день підписання ним документів на його оплату, і оплата за автогідропідйомник була проведена того ж дня, оскільки техніка прибула. Протягом дня, коли техніка була оглянута працівниками міської ради та керівником водоканалу, йому повідомили про те, що техніка не відповідає документам. Після цього вони повідомили ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» про невідповідність кузова, а працівники товариства пообіцяли зробити заміну. Для власної безпеки, вони підписали акт відповідального зберігання та автогідропідйомник поїхав на завод до м. Харкова для усунення недоліків.

Але наприкінці судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 17.08.2017 транспортний засіб до м. Болграда не поставлявся, а була здійснена передоплата за автомобіль. Так, після того, коли тендер був проведений, до нього підійшли працівники ради та повідомили, що умови договору поставки неможливо буде виконати, у зв`язку з тим, що у заводу, що виграв тендер, не було оборотних активів для придбання шасі, що було у використанні, на базі якого мали зробити автогідропідйомник, тому йому повідомили, що заводу потрібна була передоплата. На той момент ціна за автогідропідйомник у розмірі 504000 грн була дуже прийнятною, адже на ринку така техніка, що була у використанні, коштувала близько 700000 грн. Тому вони були зацікавлені в отриманні саме автогідропідйомнику за таку ціну, яка була виділена радою, а саме за 504000 грн. Тому він діяв виключно в інтересах громади, бажаючи придбати належної якості техніку за наявні кошти, за якомога нижчою ціною. Жодного корисливого мотиву чи мети заволодіти будь-чиїми коштами, тим більше коштами громади, у нього не було. Тим більше, що про цю купівлю знало багато людей, у тому числі працівники ради, тому приховати нічого не можна було, усе було публічно. Вони не пішли на проведення іншого тендеру, оскільки знали, що за такі кошти нічого іншого належної якості не придбають, у зв`язку з тим, що, хоча у тендері й приймало участь дві особи, але у однієї з них, що програла тендер, не було таких технічних можливостей, як у тієї, що його виграла. Також досвід показує, що не завжди по оголошеним тендерам з`являються бажаючи запропонувати те, що треба за визначену ціну, і бували тендери, коли жодна особа не надавала пропозицій, і тендери таким чином не відбувалися. До проведення тендеру та укладання договору поставки він ані з керівником ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», ані з його працівниками знайомим не був, у змову з ними не вступав та не міг вступити. Всією організацією та комунікацією займався перший заступник голови ради ОСОБА_16 та інші працівники ради. Договір відповідального зберігання був укладений для того, щоб забезпечити майбутню поставку автогідропідйомника, для того, щоб убезпечити інтереси ради. Цей договір гарантував те, що завод виконає свої обов`язки, все ж поставить транспортний засіб та не введе їх в оману, тому що вони мали можливість вимагати стягнення коштів або ж поставку транспорту. Він дуже шкодує про те, що вчинив саме так, але на той час вважав, що так буде правильно і це якнайбільше відповідатиме інтересам громади.

Тривалий час нічого не було відомо, підприємство кожного разу повідомляло про відсутність певних деталей, у зв`язку з чим він неодноразово відправляв своїх працівників, які, побачивши автогідропідйомник, повідомили йому про те, що він знаходиться у неробочому стані. Тоді ж міська рада звернулася до ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» з претензією. Завод відповів їм, що вони не можуть виконати умови договору, у зв`язку з тим, що їх пограбували, було зламано та розкрадено виробниче приміщення. Весь час завод обіцяв поставити транспортний засіб, до тих пір, поки вони не подали позов до Господарського суду Харківської області, за результатами розгляду якого завод мав повернути грошові кошти, але вони були зацікавлені саме в отриманні техніки замість коштів. Після цього завод усе ж поставив автогідропідйомник у липні 2018 року. Тому вони не звертали рішення суду про стягнення коштів до виконання. На той час автомобіль коштував 700000 грн, його оцінку робив експерт, але перед Новим роком інший експерт оцінив автомобіль у близько 300000 грн. На сьогоднішній день, починаючи з 2018 року, автогідропідйомник працює, він повністю виправдав себе за ці роки.

Цивільний позов прокурора він не визнає, оскільки оцінка автогідропідйомника занижена, і він на даний час використовується за призначенням. Що стосується дат в актах прийому-передачі та місця укладення договору відповідального зберігання, то працівники, які готували проекти цих документів, припустилися технічних помилок, на які він не звернув увагу. Документи щодо поставки автомобіля та його відповідального зберігання він особисто не складав, жодних даних до них не вносив, він тільки підписав їх та скріпив печаткою Болградської міської ради.

11.Свідок ОСОБА_17 під час судового розгляду пояснив, що він з лютого 2021 року є начальником відділу з питань комунальної власності та юридичного забезпечення апарату Болградської міської ради Одеської області. З моменту створення тендерного комітету Болградської міської ради, він був його членом. У 2017 році Болградською міською радою було проведено відкриті торги на закупівлю автогідропідйомнику, переможцем яких стало ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ». Тендер проводився на транспортний засіб, що був у використанні. При проведенні тендера зазначалися певні критерії, яким мав відповідати транспортний засіб. У березні 2017 року він перебував у відрядженні у м.Харкові з метою передачі автопідйомника у власність Болградської міської ради. Тоді ж він на території заводу вперше побачив не укомплектований автогідропідйомник. За результати виїзду були зроблені фотознімки автомобіля на території заводу. Особливостей тендерної закупки він не пам`ятає, оскільки минуло більше чотирьох років. Він займався постановкою автомобіля на облік у сервісному центрі, проте точно дату поставки він не пам`ятає. Крім того, він зазначив, що в інтересах Болградської міської ради було подано позовну заяву до суду в м. Харкові, за результатами розгляду якої судом було ухвалено рішення на їх користь про стягнення з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» близько 500 000 грн. Дату ухвалення цього рішення він також не пам`ятає. Після цього, заводом було здійснено передачу транспортного засобу Болградській міській раді. Він також пояснив, що у тому випадку, коли замість замовленого товару був доставлений інший товар, складається акт. За поставку товару та за прийнятий товар відповідає конкретна особа, яка компетентна у цьому питанні. Однак він не пам`ятає, щоб йому хтось казав про те, що поставлений автогідропідйомник не відповідає певним характеристикам.

12.Свідок ОСОБА_18 під час судового розгляду пояснила, що з січня 2021 року вона працює начальником фінансового управління Болградської міської ради. У 2017 році, коли вона працювала головним бухгалтером вказаної ради, був укладений договір та проведено тендер на закупівлю автогідропідйомника. Вона є відповідальною особою за укладену угоду. Після проведення тендеру спочатку отримуються документи на отримання товару, а потім документи на перерахування коштів за товар. Перерахунок коштів за товар відбувається на підставі договору оплати та договору на сам товар, про що бухгалтером робиться відповідний бухгалтерський запис. На той час вона була членом тендерного комітету, але перебувала у відпустці. Чому тендерна пропозиція, яка начебто не відповідала вимогам тендерної комісії, не була відхилена, їй невідомо. Крім того, їй також невідомо, хто є відповідальним за перевірку якості товару. Жодних платіжних доручень вона не складала, але їй відомо, що був лише один платіж, оскільки це звичайна угода.

13.Свідок ОСОБА_19 під час судового розгляду пояснила, що у 2017 році вона працювала у Болградській міській раді на посаді головного спеціаліста у відділі бухгалтерії. На той час вона заміняла головного бухгалтера ОСОБА_18 , яка перебувала у відпустці. У бухгалтерію Болградської міської ради надійшли документи, а саме договір або акт приймання/надання послуг. Документи були надані їй на опрацювання, після чого вона склала платіжне доручення та розпорядження, які підписала особисто як головний бухгалтер. Після підпису керівника документи були скріплені печаткою.

14.Свідок ОСОБА_20 під час судового розгляду пояснила, що вона працювала на посаді з благоустрою Болградської міської ради, а також була секретарем тендерного комітету. У 2017 році відповідно до рішення тендерного комітету Болградської міської ради була проведена процедура відкритих торгів на закупівлю автогідропідйомника, за результатами якої була укладена угода. Переможцями торгів стало ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», оскільки їх тендерні пропозиції відповідали вимогам тендерної комісії. Приймати участь у тендері може будь-хто. Рішення про визначення переможця приймається всіма членами тендерного комітету, за результатами чого складається відповідний протокол, який підписується всіма членами комітету. Процедура відкритих торгів вважається завершеною одразу після укладання договору, який їй надали для опублікування на сайті Prozorro. Коли саме фактично поступив автогідропідйомник до Болградської міської ради їй невідомо, оскільки вона не має до цього жодного відношення.

15.Свідок ОСОБА_21 під час судового розгляду пояснила, що у 2017 році вона працювала в казначействі. Для перерахування коштів за укладену угоду з приводу автогідропідйомника необхідні платіжне доручення; укладена угода, підписана постачальником та отримувачем; а також накладна, яка свідчить про факт отримання товару. Акт приймання-передачі не додається до цих документів, оскільки у платіжному дорученні є посилання на договір у першу чергу та на накладну. Саме на підставі цих документів казначейство робить перерахунок коштів. У тому випадку, коли товар передається внутрішнім порядком, тобто його передача не пов`язана з грошима, казначейство не має до цього жодного відношення. Окрім накладної факт передання товару, якщо це саме тендерна закупка, підтверджується фактом виконаної купівлі, тобто оголошенням, повідомленням та звітом про те, що був представлений договір з конкретним постачальником та угода, підписана з обох сторін постачальником та отримувачем, а також, можливо, актом приймання-передачі товару. У разі надходження до казначейства неповного пакету документів, перерахунок коштів не було би здійснено.

16.Свідок ОСОБА_16 під час судового розгляду пояснив, що у 2017 році він працював на посаді першого заступника міського голови Болградської міської ради. На той час до повноважень заступив новий міський голова, по місту було дуже багато проблем з деревами, тому для вирішення цього питання того ж року на сесії було ухвалено рішення про закупівлю техніки, що була у використанні, оскільки коштів на нову техніку не вистачало. Було проведено підготовку документів, вивчалися різні пропозиції, які надходили від постачальників, а також на засіданні сесії було виділено 500 000 грн. При підготовці документів кожен член комітету виконував свою роботу відповідно до посадових обов`язків. Події відбувалися влітку, у той час він перебував у відпустці, оскільки поступав до інституту в м. Одеса. Усі необхідні вимоги були дотримані та процедура була проведена у системі Prozorro. У міській раді виник спір, оскільки згідно договору, автомобіль мав бути доставлений, однак постачальник не дотримувався строків, від нього був лист про те, що він не може своєчасно доставити автомобіль, оскільки не вистачало деяких запчастин, у зв`язку з цим у 2018 році було ухвалено рішення подати позов до Господарського суду Харківської області. Наскільки він пам`ятає, суд ухвалив рішення чи то повернути гроші, чи то надати автомобіль. Автомобіль він побачив вже тоді, коли його ставили на облік у сервісному центрі: він був доставлений до м. Болграда після рішення Господарського суду Харківської області. Уповноваженим по прийняття техніки був завідуючий господарством, на той момент це був ОСОБА_22 . Згідно документації, автомобіль не новий, а бувший у використанні. Коли автомобіль був доставлений до м. Болграда, на території водоканалу за участю представника заводу відбулася збірка автомобіля, оскільки шасі та будка були відокремлені. Після цього техніка почала працювати.

17.Свідок ОСОБА_23 під час судового розгляду пояснила, що вона являється членом тендерного комітету Болградської міської ради, на підставі рішення якої у 2017 2018 роках було проведено торги щодо закупівлі техніки для водоканалу та укладено угоду з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ». Конкурс проходив через Prozorro, завод подав свої документи та став переможцем торгів. З приводу поставки автомобіля їй нічого невідомо, оскільки вона провела свою роботу відповідно до посадових обов`язків і подальші дії їй не відомі.

18.Свідок ОСОБА_24 під час судового розгляду пояснив, що він працює адміністратором сервісного центру, де був зареєстрований автомобіль ВАЗ 3507, який приїхав з іншого міста. Спочатку до нього у сервіс звернулися люди для переобладнання транспортного засобу, автозавод доставив обладнання для цього автомобіля, після чого на підставі висновку НДЦБДР та сертифікату відповідності відбулося переобладнання. Під час укладання угоди у сервісному центрі був присутній у тому числі й ОСОБА_7 . Одразу після цього було проведено реєстраційні дії транспортного засобу згідно вимог законодавства.

19.Відповідно до протоколу від 27.10.2015 Болградської міської виборчої комісії Болградського району Одеської області про результати виборів Болградського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2015, Постанови №45 від 27.10.2015 Болградської міської виборчої комісії Болградського району Одеської області про затвердження Протоколів Болградської міської виборчої комісії Болградського району Одеської області про результати виборів Болградського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, Постанови №53 від 09.11.2015 Болградської міської виборчої комісії Болградського району Одеської області про реєстрацію Болградського міського голови, ОСОБА_7 був обраний Болградським міським головою в єдиному одномандатному виборчому окрузі на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2015. Згідно рішенню Болградської міської ради Одеської області №1-VІІ від 12.11.2015 та розпорядження №137 від 12.11.2015 Болградського міського голови, ОСОБА_7 приступив до виконання посадових обов`язків Болградського міського голови з 12.11.2015 (т. 5 а.п. 23 28). У той же день, 12.11.2015 ОСОБА_7 прийняв присягу Болградського міського голови (т. 5 а.п. 29). Отже, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК ОСОБА_7 є службовою особою.

20.20.03.2018 до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області (далі Болградське ВП) через ГУНП в Одеській області надійшла заява від голови ГО «Зелений лист» ОСОБА_25 про те, що Болградською міською радою було проведено закупку телескопічної стріли на базі вантажного автомобіля, всі відповідні угоди було підписано, зокрема угоду про взяття на відповідальне зберігання даної техніки, проте, по факту вищезазначену техніку не поставлено та на відповідальному зберіганні вона відсутня. Ця заява стала підставою для внесення 21.03.2018 відповідних відомостей до ЄРДР за №12018160270000165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 1 9, 4).

21.Крім того, про вказані обставини також повідомила правоохоронні органи і депутат Болградської міської ради ОСОБА_26 . До цієї заяви були долучені додатки у виді відповіді на депутатський запит Болградського міського голови ОСОБА_7 , посвідчені копії договору поставки №203 від 18.08.2017, товарної накладної 2017081401-БМР від 18.08.2018, акту приймання-передачі товару від 18.08.2018 та платіжного доручення №956 від 18.08.2017. Вказана заява надійшла до Болградського ВП 22.03.2018, тобто вже після внесення відповідних відомостей до ЄРДР (т. 3 а.п. 6 20).

22.Крім того, в ході розслідування кримінального провадження №12018160270000165 від 21.03.2018 був виявлений факт підробки документів посадовими особами Болградської міської ради Одеської області, про що 22.12.2018 були внесені відповідні відомості до ЄРДР за №12018160270000606 (т.3 а.п. 22).

23.Відповідно до протоколу тимчасового доступу від 21.06.2018, на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2018 (т. 4 а.п. 114 116) з Болградської міської ради були вилучені оригінали: договору поставки №203 від 18.08.2017, акту приймання-передачі товару по договору поставки №1 від 18.08.2017, договору №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №1 від 18.08.2017, товарної накладної 20170811401-БМР від 18.08.2017, платіжного доручення №956 від 18.08.2017, а також завірені копії тендерної документації щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю однієї одиниці товару за предметом ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби («автогідропідйомник АП-18 на шасі автомобілю ГАЗ 3307, ГАЗ 3309 (кабіна 5 місць)» або еквівалент) (далі тендерна документація) (т. 4 а.п. 117 121).

24.Згідно тендерній документації була проведена процедура закупівлі вказаного товару на відкритих торгах в порядку, передбаченому розділом ІV Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VІІІ від 25.12.2015. У тендерній документації також наведена вичерпна інформація про те, ким була проведена закупівля, про характеристику товару, закупівля якого відбувалась, у тому числі технічні вимоги, порядок та умови її проведення, а також інші необхідні дані, передбачені вказаним Законом. Тендерна документація була затверджена 12.07.2017 протоколом №58 засідання тендерного комітету Болградської міської ради у складі заступника голови тендерного комітету ОСОБА_27 , секретаря тендерного комітету ОСОБА_20 членів тендерного комітету ОСОБА_23 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (т. 4 а.п. 136 150).

25.Крім того, під час огляду сайту «Прозорро» за адресою: https://prozorro.gov.ua/, згідно відповідного протоколу від 04.02.2019 з додатками, також була роздрукована та оглянута вказана тендерна документація, але в більшому обсязі, ніж копії якої були вилучені під час тимчасового доступу (т. 4 а.п. 1 110).

26.Враховуючи, що ОСОБА_7 не висувається у провину будь-які дії, пов`язані з проведенням самої процедури закупівлі на відкритих торгах, то суд, проводячи відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, вважає недоцільним здійснювати детальний аналіз вказаних документів, а наводить їх як підтвердження того, що закупівля транспортного засобу відбулася на відкритих торгах в порядку, передбаченому чинним законодавством.

27.З наведеної тендерної документації також вбачається те, що протоколом №66 від 01.08.2017 тендерним комітетом Болградської міської ради у тому ж складі, що вище наведений, ухвалено рішення про визначення переможцем відкритих торгів по закупівлі ДК 021:2015: 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби («Автогідропідйомник АП-18 на шасі автомобілю ГАЗ 3307, ГАЗ 3309 (кабіна 5 місць)» або еквівалент) та про намір укласти договір з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» (т. 4 а.п. 108 110).

28.Також з тендерної документації вбачається, що ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» були надані документи на підтвердження своєї господарської діяльності протягом 2016 2017 років щодо переобладнання транспортних засобів, у тому числі в гідропідйомники (т. 4 а.п. 65 87).

29.Відповідно ж до п. 1.1. та п. 2.1. договору поставки №203 від 18.08.2017, укладеного між Болградською міською радою Одеської області в особі Болградського міського голови ОСОБА_7 , що діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Замовник), з однієї сторони, і ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» в особі його директора, що діяв на підставі статуту (далі Постачальник), з іншої сторони, Постачальник зобов`язався протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня укладення договору поставити автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 (3309) з кабіною (5 місць) або еквівалент (ДК 021:2015 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби) та здійснити його монтаж і документальне оформлення відповідно до умов цього договору, за Замовник прийняти і оплатити товар.

У п. 2.2. договору визначений стан товару, а саме стан обладнання автогідропідйомнику АП-18: новий, технічно справний, відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.36-03; стан автомобіля ГАЗ 3307 (3309): з пробігом, бувший у використанні, робочий, придатний до експлуатації, з кабіною переобладнаною (5 місць).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що передача товару від Постачальника Замовнику здійснюються впродовж 10 календарних днів з дати придбання Продавцем узгодженого з Покупцем автомобіля, на шасі якого буде здійснюватися монтаж обладнання автогідропідйомнику АП-18; марка та модель автомобіля попередньо узгоджується Сторонами.

Згідно п. 4.2. договору, зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту: отримання Замовником товару; здійснення монтажу відповідно до умов Договору; отримання Замовником документів, що підтверджують стан та якість товару, а саме дублікату паспорта підйомника із записом про проходження ПТО, ЕО, а також висновку технічної експертизи та Акту технічної експертизи про відповідальність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху.

Відповідно ж до п. 4.3 договору, після здійснення монтажу товару та передачі супроводжуючих документів, сторони складають та підписують Акт приймання-передачі товару, що підтверджує факт виконання Постачальником зобов`язань за даним договором; у разі виявлення недоліків під час приймання-передачі робіт, такі недоліки зазначаються у відповідному акті та Замовник встановлює строки для усунення таких недоліків.

У п. 5.1. договору встановлена його сума у розмірі 504000 грн. А п. 5.3. договору передбачено, що оплата за товар проводиться у відповідності до ст. 49 Бюджетного кодексу України на підставі рахунку та видаткової накладної на товар протягом п`ятнадцяти банківських днів після поставки товару та підписання видаткової накладної (т. 4 а.п. 124 128).

30.Відповідно до товарної накладної 2017081401-БМР від 18.08.2017, виписаної ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», останнє відпустило, а Болградська міська рада отримала Автогідропідйомник АП-18 на базі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць) вартістю 504000 грн. Товарна накладна підписана від імені поставника ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» та скріплена печаткою цього товариства, а також від імені отримувача Болградської міської ради та скріплена також печаткою цієї ради (т. 4 а.п. 130).

31.Згідно акту приймання-передачі товару до договору поставки №1 від 18.08.2017, що підписаний тими ж посадовими особами та скріплений печатками від імені тих же сторін, що й вказаний договір поставки №203 від 18.08.2017, ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» передав, а Болградська міська рада Одеської області прийняла згідно умов зазначеного договору поставки №203 від 18.08.2017 Автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць), реєстраційний № НОМЕР_2 (т. 4 а.п. 131).

32.Але слід звернути увагу на те, що у цьому акті приймання-передачі товару не зазначено, що Постачальник здійснив монтаж автогідропідйомнику АП-18 на автомобіль ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць), а також те, що Замовник отримав документи, що підтверджують стан та якість товару, що перелічені у наведеному п. 4.2 договору поставки №203 від 18.08.2017. Тому, враховуючи це, вказаний акт приймання-передачі товару може посвідчувати лише отримання Болградською міською радою товару, та, виходячи з умов п. 4.2. договору поставки №203 від 18.08.2017, не може посвідчувати виконання зобов`язання ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», а тому, з огляду на це, умови договору поставки №203 від 18.08.2017 продовжували діяти й після підписання сторонами акту приймання-передачі товару до договору поставки №1 від 18.08.2017.

33.На підставі платіжного доручення №956 від 18.08.2017 Болградською міською радою Одеської області було перераховано ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» 504000 грн за Автогідропідйомник АП-18, згідно товарної накладної 2017081401-БМР від 18.08.2017 та договору №203 від 18.08.2017. Платіжне доручення одержано банком 22.08.2017 та проведене банком 23.08.2017 (т. 4 а.п. 129).

34.З виписки з банківського рахунку ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» з 18.08.2017 до 21.12.2018 (т. 4 а.п. 246 251), доступ до якого був здійснений згідно відповідного протоколу від 06.02.2019 (т. 4 а.п. 242 245) на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 11.01.2019 (т. 4 а.п. 239 240) вбачається, що 23.08.2018 на рахунок ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» надійшли кошти у сумі 504000 грн від Болградської міської ради. З виписки з банківського рахунку також вбачається, що кошти на рахунок товариства надходили і з інших контрагентів, зокрема до кінця 2017 року надійшло ще близько 225000 грн, а також те, що до кінця 2017 року ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» було витрачено на різні господарські потреби на оплату різних металевих конструкцій та іншої сировини близько 440000 грн, а знято готівкою близько 217000 грн. З цієї виписки з банківського рахунку також вбачається те, що до в період з 18.08.2023 до 23.08.2023 на рахунок товариства також надходили кошти в якості оплати, а товариство витрачало кошти на придбання сировини.

35.У день укладання договору поставки №203 від 18.08.2017, складання товарної накладної 2017081401-БМР від 18.08.2017 та акту приймання-передачі товару до договору поставки №1 від 18.08.2017, тобто 18.08.2017, між тими ж сторонами та в тих же особах був укладений договір №1 про відповідальне зберігання Автогідропідйомнику АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць), реєстраційний № НОМЕР_2 вартістю 504000 грн за адресою: вул. Соборна, 24/2, сел. Циркуни Харківської області на строк до 31.08.2018. При цьому вартість відповідального зберігання за весь період договору була визначена у розмірі 0 грн (т. 4 а.п. 132 134).

36.На виконання вказаного договору №1 про відповідальне зберігання тими ж сторонами та в тих же особах був підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №1 від 18.08.2017 (т. 4 а.п. 135).

37.На підставі додаткової угоди від 27.03.2018 до зазначеного договору відповідального зберігання від 18.08.2017 №1 строк відповідального зберігання був продовжений до 30.04.2018 (т. 4 а.п. 179).

38.Підставою для укладення цієї додаткової угоди про продовження строку відповідального зберігання слугувало те, що при відвідуванні 15.03.2018 комісією з повернення майна з відповідального зберігання, яка складалась з працівників Болградської міської ради та що діяла на підставі розпорядження Болградського міського голови від 12.03.2018, автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «Дует» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Болградській міській раді, знаходився на території зберігання у неробочому та недоукомплектованому стані, а саме на шасі було відсутнє обладнання автогідропідйомнику АП-18, про що був складений відповідний акт (т. 5 а.п. 91), що також підтверджується зробленими тоді ж фотознімками (т. 5 а.п. 92 94). З цього ж акту, що також посвідчений керівником ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», вбачається, що сторони домовились про те, що шкода, яку завдано майну Болградської міської ради шляхом втрати автогідропідйомнику АП-18, складає 374000 грн.

39.Крім того, листом від 15.03.2018 ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» повідомило Болградську міську раду про те, що під час відповідального зберігання були виявлені технічні недоліки, що мали здатність порушити безпеку експлуатації підйомника та привести до його поломки, тому автогідропідйомник був розукомплектований, було демонтоване та розібране навісне обладнання для відновлення його надійності та працездатності. Усі роботи щодо усунення недоліків було заплановано завершити у строк до 20.03.2018, але цьому перешкодило пограбування одного із виробничих цехів підприємства, при якому було викрадено обладнання, що використовувалось у виробничому процесі, про що було подано та зареєстровано відповідну заяву до правоохоронних органів у Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018220770000142. У зв`язку з цим товариство попросило згоди щодо продовження строку відповідального зберігання до 30.04.2018 (т. 5 а.п. 89).

40.Окрім того, що сам обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що в перелічених договорах, актах приймання-передачі та товарній накладній від імені Болградської міської ради Одеської області знаходиться його підпис, ця обставина також підтверджується даними висновку експерта №19-527 від 21.03.2019 (т. 3 а.п. 214 219).

41.Також згідно висновку експерта №19-526 від 22.03.2019, відтиски печатки із текстом «*Україна* Одеська область, Болградський район, м. Болград *БОЛГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ* 04057008», що використовувалась до травня 2018 року та які розміщені у наданих на експертизу документах, нанесені кожний печаткою Болградської міської ради Одеської області, зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження (т. 3 а.п. 179 192).

42.Враховуючи, що вказані документи були підставою для перерахування коштів у сумі 504000 грн за начебто поставлений Автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць), реєстраційний № НОМЕР_2 , тобто посвідчували певні факти та обставини, а також тягнули за собою юридичні наслідки, то, безумовно, ці документи відносяться до офіційних документів.

43.Під час огляду місця події господарського двору КП «Міськводоканал» по вул. Варненська, 4 в м. Болград, згідно даним відповідного протоколу від 03.07.2018, у дворі зліва у боксі виявлений вантажний автомобіль з кабіною на 5 місць білого кольору марки «ГАЗ», без державного реєстраційного номера. На момент огляду капот був відчинений, відсутній акумулятор, на видимій частині двигуна автомобіля визначений ідентифікаційний номер « НОМЕР_5 ».

У нижній частині автомобіля з боку водійського сидіння під кабіною установлений відсік для кріплення паливного бака, який на момент огляду був відсутнім. На передньому пасажирському сидінні виявлені дві таблички з державним реєстраційним номером « НОМЕР_2 ». Біля підніжжя переднього пасажирського сидіння знаходився акумулятор синього кольору. На панелі приборів біля керма виявлено відсутність замку запалювання, в місці кріплення якого знаходяться дроти. На шасі автомобіля виявлений ідентифікаційний номер « НОМЕР_6 ». До шасі автомобіля закріплена вишка автогідропідйомника, марка не встановлена (т. 3 а.п. 24 50).

44.Вказаний транспортний засіб ГАЗ 3307 як вантажний з типом кузова автопідйомник спеціальний, номер шасі НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_5 , був перереєстрований 07.07.2018 під реєстраційним номером НОМЕР_4 у Територіальному сервісному центрі №5151, що розташований у м.Болграді, на нового власника, а саме на Болградську міську раду Одеської області, на підставі заяви Болградської міської ради та трьохстороннього договору купівлі-продажу №000227/515/2018 від 07.07.2018, укладеного між колишнім власником транспортного засобу ОСОБА_28 , платником ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» та отримувачем Болградською міською радою (т. 4 а.п. 180 182). За умовами цього договору ОСОБА_28 зобов`язався передати у власність Болградської міської ради вказаний транспортний засіб, а ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» зобов`язалося сплатити за нього 504000 грн. Також відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу від 07.07.2018 вказаний транспортний засіб був переданий Болградській міській раді у той же день (т. 4 а.п. 183).

45.Перед цим, 06.07.2018, на підставі заяви власника ОСОБА_28 та висновку науково-технічної експертизи ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» №499631 від 04.07.2018 була здійснена перереєстрація у зв`язку з переобладнанням вказаного транспортного засобу, якому на той час був присвоєний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме у зв`язку з тим, що у 2018 році було встановлено дубль кабіну та гідравлічний підйомник (т. 4 а.п. 168 176).

46.Доступ до вказаних документів був отриманий стороною обвинувачення згідно відповідного протоколу від 17.01.2019 (т. 4 а.п. 165 167) на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 08.01.2019 (т. 4 а.п. 163 164).

47.Транспортний засіб ГАЗ 3307, номер шасі НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_5 був зареєстрований на ОСОБА_28 під реєстраційним номером НОМЕР_2 , що був указаний в актах приймання-передачі товару відповідно до договорів поставки та відповідального зберігання від 18.08.2017, лише 23.08.2017, що вбачається з відповідної заяви до Територіального сервісного центру №6341 ОСОБА_28 від 23.08.2017 (т. 4 а.п. 223), договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23.08.2017 (т. 4 а.п. 215) та інших документів, що були підставою для державної реєстрації цього транспортного засобу (т. 4 а.п. 210 214, 216 222). До цього з 29.09.2010 до 23.08.2017 у вказаному транспортному засобі був реєстраційний номер НОМЕР_3 , що вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.п. 210). Доступ до цих документів був здійснений згідно відповідного протоколу від 16.01.2019 (т. 4 а.п. 206 209) на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 11.01.2019 (т. 4 а.п. 203 204).

48.Слід також звернути увагу на те, що ОСОБА_28 , який був зареєстрованим власником транспортного засобу ГАЗ 3307, номер шасі НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_5 , переданого Болградській міській раді Одеської області, на час розглядуваних правовідносин не був будь-якою третьою сторонньою особою, а був працівником ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», а саме начальником складальної ділянки, тобто зацікавленою особою, що вбачається з тендерної документації, розміщеної на сайті «Прозорро» за адресою: https://prozorro.gov.ua/, зокрема з відповідної заяви та довідки директора ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», що є додатками №17 та №52 до протоколу огляду від 04.02.2019, наданих стороною обвинувачення (т. 4 а.п. 51, 85).

49.Отже, з досліджених документів про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 3307, номер шасі НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_5 у 2017 та 2018 роках випливає, що станом на день підписання актів приймання-передачі товару відповідно до договорів поставки та відповідального зберігання від 18.08.2017, вказаний транспортний засіб мав реєстраційний номер НОМЕР_3 , тобто не той, що зазначений в актах, а саме НОМЕР_2 , який з`явився через п`ять днів після підписання актів приймання-передачі товару відповідно до договорів поставки та відповідального зберігання від 18.08.2017, тобто 23.08.2017, а також у день надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ».

50.Ці обставини вказують на те, що акти приймання-передачі товару відповідно до договорів поставки та відповідального зберігання від 18.08.2017 містять інформацію, що не відповідає дійсності, про те, що начебто була здійснена передача транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Це також означає, що і товарна накладна 2017081401-БМР від 18.08.2017 містить інформацію, що не відповідає дійсності, про начебто отримання Болградською міською радою Автогідропідйомника АП-18 на базі автомобіля ГАЗ 3307 з кабіною «ДУЕТ» (5 місць) вартістю 504000 грн.

51.Про те, що вказані документи містять інформацію, що не відповідає дійсності, також свідчать і обставини того, що в один і той же день були підписані і договір поставки №203 від 18.08.2017 за наслідками відкритих торгів, і акт приймання-передачі на його виконання. Тоді як, за умовами договору поставки №203 від 18.08.2017 ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» було зобов`язано поставити автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307 (3309) з кабіною (5 місць) або еквівалент та здійснити його монтаж і документальне оформлення протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня укладення договору. Враховуючи віддаленість розташування ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» (м.Харків) від м. Болград, а також необхідність закупівлі відповідного обладнання, його монтажу на відповідний транспортний засіб, а також, можливо, і закупівлю самого транспортного засобу ГАЗ 3307 (3309), то цей обсяг робіт явно неможливо було виконати протягом одного дня.

52.Враховуючи вказані обставини, які свідчать про те, що акти приймання-передачі та товарна накладна явно містили інформацію, що не відповідає дійсності, то при їх підписанні та скріпленні печаткою Болградської міської ради ОСОБА_7 як службова особа не міг не знати про це.

53.Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366 КК, виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинене однією з декількох альтернативних передбачених дій: внесення до документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів; видача неправдивих документів.

54.Як свідчить усталена практика Верховного Суду, видача неправдивого документа матиме місце й у тому випадку, якщо документ був складений іншою особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №520/15641/15-к).

55.Також з урахуванням того, що на підставі, у тому числі акту приймання-передачі товару по договору поставки №1 від 18.08.2017 та товарної накладної 2017081401-БМР від 18.08.2017, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, Болградською міською радою Одеської області відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України шляхом надання платіжного доручення №956 від 18.08.2017 на здійснення платежу органу Казначейства України було перераховано ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» 504000 грн за Автогідропідйомник АП-18 (т. 4 а.п. 129), то для цього вказані завідомо неправдиві офіційні документи були видані ОСОБА_7 після їх засвідчення іншим службовим особам Болградської міської ради Одеської області та інших установ, зокрема, органу Казначейства України, адже без видачі вказаних документів ОСОБА_7 після їх засвідчення перерахування грошових коштів не відбулося би.

56.Враховуючи, що вказані документи, що містять інформацію, що не відповідає дійсності, посвідчені, окрім ОСОБА_7 , також і іншою особою, то очевидним є те, що видача цих завідомо неправдивих офіційних документів відбулося за попередньою змовою групою осіб.

57.Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 364 КК, є вчинення його всупереч інтересам служби. Ця ознака вказує на те, що при вчиненні цього злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа повинна дотримуватись і охороняти. Інтереси служби обумовлені тими завданнями і цілями, для розв`язання та досягнення яких створюється відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування, а його службові особи наділяються відповідними повноваженнями.

58.Службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об`єктивна сторона якого включає істотну шкоду або тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

59.Тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки покладені на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю в конкретних умовах (постанова Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №310/1928/17).

60.Враховуючи конкретні обставини цього кримінального провадження, а саме те, що одночасно з підписанням договору поставки №203, акту приймання-передачі транспортного засобу по договору поставки №1 та товарної накладної 20170811401-БМР 18.08.2017 були також підписані і договір №1 про відповідальне зберігання цього транспортного засобу та акт його приймання-передачі на відповідальне зберігання №1, а через деякий час у зв`язку з невиконанням умов договору про відповідальне зберігання була укладена додаткова угода від 27.03.2018 про продовження строку відповідального зберігання до 30.04.2018, які у подальшому стали підставою для ухвалення 27.06.2018 Господарським судом Харківської області рішення, повний текст якого був складений 05.07.2018, у зв`язку з чим рішення набрало законної сили 26.07.2018, про стягнення на користь Болградської міської ради з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» збитків у розмірі 504000 грн, завданих неналежним виконанням договору №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017 (т. 5 а.п. 98 102), а також те, що транспортний засіб все ж згодом був переданий Болградській міській раді 07.07.2018, тобто ще до набрання вказаним рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2018 законної сили, то наслідки у виді завдання шкоди на суму 504000 грн (сплачена ціна транспортного засобу), що відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК вважається тяжкими наслідками, не були викликані із неминучістю допущеними обвинуваченим ОСОБА_7 порушеннями в конкретних умовах. Тому в даному випадку немає підстав для інкримінування ОСОБА_7 завдання шкоди на суму 504000 грн, тобто кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 364 КК, у виді тяжких наслідків.

61.Згідно з приміткою до статті 364-1 КК у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

62.Отже, після перерахування грошових коштів та до поставки транспортного засобу ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» отримало неправомірну вигоду у виді можливості незаконного використання чужих коштів для власних потреб до виконання своїх обов`язків за умовами договору поставки без мети заволодінням ними.

63.Неправомірна вигода також полягала у різниці між одержаною сумою коштів та ринковою вартості поставленого транспортного засобу, оскільки за умовами договору поставки №203 від 18.08.2017 оплата за товар проводиться у відповідності до ст. 49 Бюджетного кодексу України протягом п`ятнадцяти банківських днів після поставки товару та підписання видаткової накладної, а не перед поставкою товару. При такій формі оплати, встановленої чинним законодавством, ОСОБА_7 як службова особа був зобов`язаний та мав можливість перевірити якість та реальну вартість транспортного засобу саме перед перерахуванням коштів за нього. Але через зловживання службовим становищем ОСОБА_7 позбавив себе такої можливості, внаслідок чого громадським інтересам в особі Болградської міської ради була завдана шкода.

64.Вказана неправомірна вигода ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» була отримана саме внаслідок використання ОСОБА_7 як службової особи, що здійснює функції представника місцевого самоврядування як міський голова, свого службового становища всупереч інтересам служби, які полягали в отриманні у встановленому порядку необхідного транспортного засобу належної якості відповідно до його вартості, і вже після цього здійснення його оплати. А недотримання такого порядку свідчать про зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

65.Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною як у формі умислу, так і у формі необережності щодо наслідків. Але обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета: одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

66.Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

67.Навпаки, стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

68.Як засвідчує судова практика, доказування суб`єктивної сторони досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) елементів суб`єктивної сторони злочину.

69.Вказані досліджені судом докази по цьому епізоду обвинувачення, у своїй сукупності, достеменно свідчать про умисні дії ОСОБА_7 при вчиненні ним зловживання службовим становищем, адже при завіренні ним своїм підписом неправдивих офіційних документів та при їх видачі ОСОБА_7 не міг не усвідомлювати, що діє всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ». При цьому до наслідків ОСОБА_7 відносився з необережністю, оскільки хоча він і не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у виді завдання істотної шкоди, але повинен був і міг їх передбачити.

70.При цьому вказане зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам, оскільки ринкова вартість переданого згодом, після здійснення оплати переобладнаного встановленням дубль кабіни на 5 місць та автогідропідйомника АП-18 транспортного засобу ГАЗ 3307, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , білого кольору, 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , з урахуванням його зносу на час здійснення правочину 18.08.2017 становила 313928 грн, що вбачається з даних висновку судової автотоварознавчої експертизи №18-5945 від 17.12.2018 (т. 3 а.п. 60 75).

71.На підтвердження розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК стороною обвинувачення був наданий вказаний висновок експерта. Враховуючи, що сторона обвинувачення виконала свій обов`язок щодо доказування розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, надавши відповідний висновок експерта, то сторона захисту, не погоджуючись з даними вказаного висновку експерта і посилаючись на те, що вартість вказаного транспортного засобу реально становить близько 700000 грн, відповідно до засади змагальності, передбаченої ст. 22 КПК, не підтвердила свої доводи жодним чином, не надавши жодного доказу на спростування вказаного висновку експерта. Тому посилання обвинуваченого про реальну вартість транспортного засобу в розмірі близько 700000 грн та про неправильну його оцінку експертом є голослівними, у зв`язку з чим суд не приймає їх до уваги.

72.Враховуючи, що Болградською міською радою Одеської області було перераховано за вказаний автомобіль 504000 грн, тоді як його ринкова вартість становила 313928 грн, то реальна шкода становить 190072 грн, що більше ніж в сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК становить істотну шкоду. Враховуючи, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, відноситься до кримінальних правопорушень з матеріальним складом, то дії обвинуваченого слід кваліфікувати за фактичними наслідками, що настали.

73.Ця реальна істотна шкода безперечно перебуває у причинному зв`язку з діянням обвинуваченого ОСОБА_7 у формі зловживання службовим становищем, адже у випадку виконання ним належним чином своїх службових обов`язків відповідно до положень ст. 49 Бюджетного кодексу України та положень договору поставки №203 від 18.08.2017 щодо здійснення оплати після виконання умов договору, то він мав можливість перевірити відповідність та вартість поставленого товару та, відповідно, уникнути вказаної шкоди.

74.Отже, аналіз вищезазначених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази по цьому епізоду обвинувачення є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_7 як службової особи, тобто особи, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, у зв`язку з обійманням посади міського голови, у видачі завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб та у зловживанні своїм службовим становищем.

75.При цьому суд не погоджується з позицією сторони захисту про недопустимість усіх доказів у зв`язку з тим, що порушений порядок повідомлення про підозру ОСОБА_7 як міському голові, щодо якого п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК встановлений особливий порядок повідомлення про підозру. Так, захисник зазначає, що до 17.10.2019 законодавець не давав можливості Генпрокурору, його заступнику, керівнику регіональної прокуратури в межах його повноважень, доручати здійснювати повідомлення про підозру особам, визначеним у ч. 1 ст. 481 КПК, іншому прокурору. Також захисник послався на правовий висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що викладений у його постанові від 19.02.2019 у справі №349/1487/14-к, про те, що коли в скоєнні злочину підозрюється особа, стосовно якої згідно з приписами ст. 480 КПК передбачено здійснення особливого порядку кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру такій особі повинне бути вручене безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними в п.п. 1 4 ч. 1 ст. 481 КПК; виконання такої дії не може бути передоручене.

76.Відповідно до письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 296 КК, воно складене прокурором Одеської області 27.12.2018 та у той же день вручене ОСОБА_7 прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області (т. 5 а.п. 150 155).

77.Хоча захисником зроблене релевантне посилання на практику Верховного Суду щодо застосування положень ст. 481 КПК, якою передбачено повідомлення про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, але слід звернути увагу на те, що Великою Палатою Верховного Суду ця практика змінена та у постанові від 11.12.2019 по справі №536/2475/14-к, тобто після ухвалення постанови Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду від 19.02.2019, на яку зроблене посилання захисником, Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаного висновку Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду та зробила інший висновок про застосування положень ст. 481 КПК у редакції до внесення змін Законом України від 04.10.2019 №187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», а саме про те, що Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні (п. 4). Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності (п. 5).

78.З наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду вбачається, що Великою Палатою взято до уваги та оцінений, у тому числі, і зазначений правовий висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що викладений у постанові від 19.02.2019 у справі №349/1487/14-к, на який послався захисник, але Велика Палата у своїй постанові відступила від нього. Саме тому застосуванню підлягає саме правовий висновок, що викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 по справі №536/2475/14-к.

79.Незважаючи на те, що вказаний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду щодо встановленого у п. 3 ч 1 ст. 481 КПК порядку здійснення повідомлення про підозру судді, але він є застосовним і щодо встановленого у п. 1 ч 1 ст. 481 КПК порядку здійснення повідомлення про підозру міському голові, оскільки сам прядок здійснення повідомлення про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, є однаковим для всіх таких осіб, і відрізняється він лише тим, що таке повідомлення про підозру здійснюється різними посадовими особами. Зокрема, письмове повідомлення про підозру міському голові здійснюється не тільки Генеральним прокурором та його заступником, а також і керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

80.Тому, враховуючи те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 як міському голові було підписане прокурором Одеської області та лише вручене іншим прокурором, а саме прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області, то відповідно до наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду це не є порушенням встановленого ст. 481 КПК порядку здійснення повідомлення про підозру міському голові. У зв`язку з цим усі здобуті докази у цьому кримінальному провадженні не можуть бути визнані недопустимим з підстави порушення порядку здійснення повідомлення про підозру.

Мотиви зміни обвинувачення за епізодом службового підроблення та зловживання службовим становищем

81.Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 за цим епізодом обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, а саме як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 5 ст. 191 КК, а саме як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

82.Як визначено ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

83.Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК, обвинувальний вирок не може гуртуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

84.Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим (рішення від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83).

85.Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень з кваліфікацією її дій за статтями (частинами статей) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

86.Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

87.При цьому обвинувальний вирок за висунутим обвинуваченням може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

88.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998).

89.Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).

90.Крім того, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 також зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

91.Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, за яким йому пред`явлене обвинувачення.

92.Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

93.Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ за цим епізодом обвинувачення відповідно до ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що ці докази поза розумним сумнівом не тільки не спростовують висунуту стороною захисту версію подій, що відбувалися при поставці транспортного засобу Болградській міській раді, а й свідчать про неправильну кримінально правову оцінку дій обвинуваченого ОСОБА_29 стороною обвинувачення.

94.Як судом було вище наведено, за цим епізодом обвинувачення винуватість ОСОБА_7 як службової особи, тобто особи, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, у зв`язку з обійманням посади міського голови, у видачі завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб та у зловживанні своїм службовим становищем доведене поза розумним сумнівом.

95.Але, на думку суду, дії обвинуваченого ОСОБА_7 за цим епізодом обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК зайво кваліфіковані в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням також і за кваліфікуючою ознакою внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

96.У первісному обвинувальному акті, стороною обвинувачення у провину ОСОБА_7 не висувалося в провину ця кваліфікуюча ознака, вона з`явилася після складання та затвердження обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням, проте, всупереч ч. 2 ст. 338 КПК прокурор не виклав у ньому обґрунтування прийнятого рішення щодо додаткової кваліфікації дій обвинуваченого за цією ознакою. До того ж, прокурором не викладено у формулюванні обвинувачення, в чому саме полягає ця кваліфікуюча ознака, а наведені обставини тільки щодо складання та видачі ОСОБА_7 як службової особи завідомо неправдивих офіційних документів.

97.Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

98.Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

99.А складання неправдивих документів це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

100.Отже, внесення до документів неправдивих відомостей та складання неправдивих документів за своїм змістом схожі дії, і відрізняються лише тим, що при складанні неправдивих документів здійснюється повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності, а при внесенні до документів неправдивих відомостей здійснюється лише включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.

101.Враховуючи, що в момент складання актів приймання-передачі до договору поставки та до договору про відповідальне зберігання і товарної накладної фактично транспортний засіб не передавався, а також те, що вказані документи іншу інформацію, окрім такої, що посвідчує передачу транспортного засобу, не містять, то в даному випадку відбулося повне виготовлення вказаних документів з інформацію, що не відповідає дійсності. І таке виготовлення відбулося шляхом внесення до вказаних документів неправдивих відомостей, яке і виступило способом виготовлення документів. Тому додаткова кваліфікація і за кваліфікуючою ознакою внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є зайвою.

102.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечив те, що акти приймання-передачі та товарна накладна, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, складені ним, а зазначив, що він лише завірив їх своїм підписом та печаткою. Стороною обвинувачення належними та достатніми доказами не спростована вказана версія обвинуваченого і не доведено, що саме він склав та здійснив внесення завідомо неправдивих відомостей до вказаних документів.

103.Як було вище наведено (п. 54 вироку), усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що якщо документ був складений іншою особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ, то в цьому випадку має місце видача неправдивого документу.

104.Цього повністю достатньо для кваліфікації дій винуватої особи за ч. 1 ст. 366 КК, оскільки вони становлять одну з альтернативних ознак цього злочину.

105.Тому такі кваліфікуючі ознаки як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення службою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК підлягають виключенню з правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, оскільки це покращує становище обвинуваченого ОСОБА_7 .

106.Також, на думку суду, стороною обвинувачення невірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_7 і за ч. 5 ст. 191 КК як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

107.Таке обвинувачення стороною було викладено в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням. До цього, у первісному обвинувальному акті, дії обвинуваченого ОСОБА_7 були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

108.Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає у незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

109.Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

110.Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

111.Розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиняється шляхом активної поведінки, тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

112.Однак, стороною обвинувачення не було надано суду доказів, які би підтверджували наявність у ОСОБА_7 умислу на заволодіння чужим майном чи його розтрату шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, та дослідженими судом доказами не доведено, що ОСОБА_7 вчинив незаконне обернення чужого майна на свою користь чи на користь інших осіб в особливо великих розмірах.

113.Вищезазначені досліджені докази, зокрема, показання обвинуваченого, свідків, тендерна документація, договір поставки №203 від 18.08.2017, договір №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, акти приймання-передачі транспортного засобу до договорів поставки та відповідального зберігання, товарна накладна 20170811401-БМР від 18.08.2017, платіжне доручення №956 від 18.08.2017, лист ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» від 15.03.2018 про неможливість повернення автогідропідйомнику у комплектному стані у раніше обумовлений строк, а саме до 30.03.2018, та про прохання продовжити строк відповідального зберігання до 30.04.2018, акт відмови від повернення майна з відповідального зберігання від 15.03.2018, складеного працівниками Болградської міської ради та посвідченого керівником ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», додаткова угода від 27.03.2018 про продовження строку відповідального зберігання до 30.04.2018, рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2018, яке набрало законної сили 26.07.2018, про стягнення на користь Болградської міської ради з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» збитків у розмірі 504000 грн, завданих неналежним виконанням договору №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, висновок науково-технічної експертизи ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» №499631 від 04.07.2018 щодо переобладнання транспортного засобу, документи щодо перереєстрації транспортного засобу у зв`язку з його переобладнанням, договір купівлі-продажу №000227/515/2018 від 07.07.2018 транспортного засобу, акт приймання-передачі транспортного засобу від 07.07.2018, згідно якому транспортний засіб був переданий Болградській міській раді ще до набрання вказаним рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2018 законної сили, висновок судової автотоварознавчої експертизи №18-5945 від 17.12.2018, яким встановлено завищення вартості поставленого транспортного засобу, та інші докази не підтверджують умислу ОСОБА_7 на заволодіння чужим майном чи його розтрату в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

114.Конкретні обставини цього кримінального провадження, а саме те, що одночасно з підписанням договору поставки №203, акту приймання-передачі транспортного засобу по договору поставки №1 та товарної накладної 20170811401-БМР 18.08.2017 були також підписані і договір №1 про відповідальне зберігання цього транспортного засобу та акт його приймання-передачі на відповідальне зберігання №1, а також активні дії щодо передання транспортного засобу Болградській міській раді, які у подальшому стали підставою для ухвалення 27.06.2018 Господарським судом Харківської області рішення про стягнення на користь Болградської міської ради з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» збитків у розмірі 504000 грн, завданих неналежним виконанням договору №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, а також того, що транспортний засіб все ж згодом був переданий Болградській міській раді ще до набрання вказаним рішенням суду законної сили, свідчать про те, що хоча ОСОБА_7 і вчинив зловживання своїм службовим становищем, але без ознак розкрадання чужого майна.

115.Наявність умислу розкрадання чужого майна не підтверджується і даними висновку судової економічної експертизи №19Е від 15.03.2019 (т. 3 а.п. 194 199), згідно яким виконання умов договору поставки №203 від 18.08.2017, укладеного між Болградською міською радою та ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», при умові, що акт приймання-передачі товару до договору поставки №1 від 18.08.2017, складений у м. Болград Одеської області, та акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №1 від 18.08.2017, складений у м.Харків, є безтоварним з боку ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» документально не підтверджується.

При умові, що акт приймання-передачі товару до Договору №1 від 18.08.2017, складений у м. Болград та Акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №1 від 18.08.2017, складений в м. Харків є безтоварними, умови договору №203 від 18.08.2017 станом на 18.08.2017 не виконані. Внаслідок невиконання умов договору №203 від 18.08.2017 збиток, нанесений Болградській міській раді, станом на 17.10.2017 становить 504000 грн (т. 3 а.п. 194 199).

116.Крім того, при складанні вказаного висновку експертом не було враховано наявність рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2018 про стягнення на користь Болградської міської ради з ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» збитків у розмірі 504000 грн, завданих неналежним виконанням договору №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, з описової частини висновку вбачається, що експерту взагалі не було надано для дослідження вказане рішення суду, а з описової та мотивувальної частини висновку вбачається, що, хоча експерту і були надані на дослідження договір №1 про відповідальне зберігання від 18.08.2017, акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №1 від 18.08.2017, додаткова угода до договору про відповідальне зберігання №1, договір купівлі-продажу транспортного засобу №000227/515/2018 від 07.07.2018, акт приймання-передачі транспортного засобу Болградській міській раді від 07.07.2018, але експертом жодним чином дані вказаних документів не були оцінені при мотивуванні висновку. Експертом зроблений висновок виключно про невиконання умов договору №203 від 18.08.2017 станом на 17.10.2017 без урахування даних наведених документів, а також встановлених судом під час судового провадження супутніх обставин, що були наведені вище.

117.Як роз`яснив Верховний Суд України у постанові від 23.01.2014 №5-48кс13, розмежування розтрати чужого майна (заволодіння чужим майном) шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від зловживання службовим становищем, вчиненим в інтересах третіх осіб із заподіянням істотної шкоди або тяжких наслідків юридичній особі (ст. 364 КК), здійснюється за характером наслідків, способом їх заподіяння та за формою вини.

Зокрема за ст. 364 КК шкода може полягати як у прямих матеріальних збитках, так і в упущеній вигоді; злочин може вчинятися як шляхом активної поведінки, так і бездіяльності; форма вини при вчиненні цього злочину може бути як умисна, так і необережна щодо наслідків; майнова вигода винною особою отримується не внаслідок незаконного вилучення та безпідставного обернення на користь третіх осіб майна, а за рахунок незаконного використання майна, тимчасового його вилучення, приховування раніше заподіяних збитків тощо.

Також зловживання службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом розкрадання чужого майна, а при зловживанні службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не розкрадає чуже майно, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду із свого службового становища, заподіює власникові майнову шкоду.

Таким чином, можна зробити висновок, що основні відмінності полягають в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику при відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна, в тому числі в формі розтати чи заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, зокрема за відсутності безоплатності (коли здійснюється оплатна реалізація майна, в тому числі в певних випадках за зниженими цінами), безповоротності вилучення (коли майно не витрачено та існує можливість його повернення або коли має місце його тимчасове запозичення) тощо.

118.Слід зазначити, що Верховний Суд України висловлював правовий висновок про ознаки відмінності між аналізованими видами злочинів, пов`язаних із зловживанням службовим становищем, і раніше. Зокрема у постанові від 07.02.2013 №5-27кс12 Верховний Суд України, з поміж іншого, зазначив, що у тому разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. Якщо службове зловживання не супроводжується розкраданням чужого майна)в будь-якій формі), не пов`язується з протиправним вилученням та безоплатним оберненням його у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК.

119.Вказані виноски Верховного Суду України, згодом були підтверджені і Верховним Судом (зокрема, в ухвалі від 23.08.2018 у справі №0912/1638/12), який зазначив, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. Отже, відмінність полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику при відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) може супроводжуватись оплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт.

120.Верховний Суд у вказаній ухвалі також зробив висновок, що у разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією статті 364 КК.

121.Як було вище зазначено, під час судового розгляду цього кримінального провадження прокурором не доведено та судом не встановлено наявність у ОСОБА_7 наміру на розкрадання чужого майна, а отже у його діях відсутня обов`язкова ознака складу злочину, передбаченого ст. 191 КК. Дослідженими в суді доказами встановлено незаконне тимчасове використання ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» чужих коштів для виконання замовлення та на інші власні цілі, а також завищення вартості поставленого транспортного засобу на 190072 грн. При цьому наявність договору про відповідальне зберігання, укладеного перед отриманням коштів, звернення до суду про стягнення сплачених коштів і наявність рішення про це, а також, хоча із запізненням, але передача транспортного засобу ще до набрання рішенням суду законної сили, свідчать про відсутність у ОСОБА_7 мети заволодіння коштами. Вказані обставини свідчать про відсутність безповоротності вилучення коштів, оскільки у даному випадку транспортний засіб, за який були перераховані кошти, не був втрачений та існувала можливість його повернення, а також мало місце тимчасове запозичення коштів та/або транспортного засобу. За таких обставин та відповідно п. 4 примітки до ст. 364 КК суд дійшов висновку про те, що на момент вчинення злочину шкода, завдана діями ОСОБА_7 , не становить тяжких наслідків.

122.Тому, доводи сторони захисту про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_7 мети заволодіння коштами міської ради обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. При цьому на відхилення доводів сторони захисту стороною обвинувачення не тільки не наведено переконливих мотивів, а й не надано жодних доказів, які б не залишали розумного сумніву у винуватості обвинуваченого саме у висунутому стороною обвинувачення обвинуваченні за ч. 5 ст. 191 КК. Тому, враховуючи, що небезпідставні доводи сторони захисту не спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_7 саме за висунутим обвинуваченням за ч. 5 ст. 191 КК.

123.Крім того, встановлені обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 фактично вчинив одне діяння, яке підпадає під ознаки відразу декількох складів кримінальних правопорушень, оскільки він вчинив зловживання службовим становищем шляхом службового підроблення. Тобто ОСОБА_7 за цим епізодом обвинувачення фактично вчинив декілька кримінальних правопорушень при ідеальній сукупності, тоді як стороною обвинувачення в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням надана кримінально-правова кваліфікація діям обвинуваченого як окремим кримінальним правопорушенням при реальній сукупності. На думку суду, така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 при реальній сукупності є штучною і такою, що не узгоджується з фактичними обставинами провадження.

124.Отже, суд, діючи в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувальному акту, у силу ч. 3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення, вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті по цьому епізоду обвинувачення, та кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ідеальною сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК як видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 364 КК як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

Докази по другому епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч. 1 ст. 126 КК

125.По цьому епізоду обвинувачення, дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК, а саме як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

126.У цьому обвинуваченні ОСОБА_7 вину також не визнав та пояснив, що після того, як наприкінці 2015 року він став Болградським міським головою, було прийнято рішення, що необхідно придбати для міста додаткову техніку. Вони почали продумувати всі можливості та прибутки, одним з найприбутковіших доходів була оплата за землю, у зв`язку з чим почалося підшукування ділянки по місту. У місті було знайдено таку ділянку, де було багато сміття, через що мешканці міста постійно скаржилися. На тій ділянці незаконно стояли архітектурні форми, ділянка не була жодним чином оформлена. У тому випадку, якщо земля використовується, не перебуваючи при цьому у власності, то це слід вважати орендою землі, однак жодні грошові кошти за її використання ніхто не сплачував, оскільки після закінчення строку дії оренди її ніхто не продовжував, а лише була складена якась сумнівна угода, наскільки він пам`ятає, юридичною особою «Продукт сервіс». Після вивчення цієї ділянки, міською радою була розроблена схема розташування малих архітектурних форм. Через деякий час міська рада провела конкурс, у результаті якого на розміщення архітектурних форм у бюджет міської ради надійшло близько 2000000 грн. Демонтаж плит на ділянці проходив не один день під контролем працівників правоохоронних органів, він не завжди був присутнім, а лише деколи приїжджав, щоб перевірити роботу. Однак йому відомо, що всі дні, коли проводилися роботи, ОСОБА_11 був присутнім та намагався зірвати роботу, поводив себе неадекватно. Під час чергового проведення демонтажу на зазначеній ділянці з`явився ОСОБА_11 , який усілякими способами намагався завадити роботі техніки. Приїхавши на ділянку, він побачив ОСОБА_11 , який лежав на проїжджій частині дороги, тому він вирішив з іншими хлопцями підняти його, щоб він не постраждав, однак ОСОБА_11 став чинити опір та вдарив його ногою в живіт. Далі, ОСОБА_11 почав кидатися на працюючу техніку, тому його стали намагатися відтягнути від неї, оскільки водій маніпулятора не міг його бачити. Через таку поведінку ОСОБА_11 , останнього забрали у відділ поліції, однак він згодом повернувся та продовжив поводити себе неадекватно. ОСОБА_11 заліз під автомобіль, однак його намагалися витягнути. Він бачив, як приїхала швидка допомога, через що був здивований. Жодних протиправних дій відносно ОСОБА_11 він не вчиняв. Він погоджується з тими діями, що зафіксовані на переглянутому під час судового засідання відео, оскільки він дійсно намагався відтягнути ОСОБА_11 від працюючої техніки для його ж безпеки. Від багатьох підприємців він чув про те, що вони співпрацювали із ОСОБА_11 , колись давно ділянка, де проходив демонтаж плит, належала останньому, однак жодних офіційних документів, що ОСОБА_11 є власником чи орендарем ділянки, не було.

127.Потерпілий ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснив, що 15.05.2018 він йшов по вулиці та побачив, як біля об`єкту працював екскаватор, а саме велися роботи по демонтажу плит, поряд були невідомі для нього люди. Після того, він підійшов та запитав людей, почувши у відповідь, що роботи ведуться за згодою Болградського міського голови ОСОБА_7 . Він подзвонив ОСОБА_7 та намагався з`ясувати, що відбувається, але останній відмовився надавати будь-які пояснення, лише сказав, що ведуться роботи. Він зазначив, що раніше вже звертався до міського голови з проханням надати ділянку для розширення ринку, однак ОСОБА_7 тоді лише зауважив, що треба укласти договір, процес підписання якого тривав з 2015 року. Після телефонної розмови з ОСОБА_7 , він, не почувши будь-яких пояснень, поїхав до відділу поліції, де написав заяву, але жодних дій правоохоронці не вчинили, після чого через декілька днів роботи відновилися та розпочався демонтаж плит. Тоді він знову викликав поліцію, яка задокументувала дії біля об`єкта, після чого роботи на деякий час зупинилися, однак 23.05.2015 їх знову відновили. Того ж дня він під`їхав на своєму автомобілі впритул до бульдозера, біля якого перебували вже агресивно налаштовані люди. Він втретє викликав поліцію, але коли правоохоронці прибули на місце події, його силою запхали в поліцейський автомобіль та повезли у невідомому напрямку. Протягом кількох годин йому намагалися довести, що роботи проводяться на законних підставах, однак жодних документів, які б це підтверджували, йому не надали. Після того, як його випустили з відділу поліції, він пішки пішов до об`єкта та побачив, що його автомобіль обклали плитами. Він попросив, щоб йому віддали його автомобіль та він поїде, однак раптом побачив ОСОБА_30 з тим самим поліцейським, який останній раз приїжджав на виклик. Далі, він сів на тротуар, оскільки його автомобіль був заблокованим, тоді як до нього підійшов депутат міської ради ОСОБА_31 , та почав висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, потім підійшов ОСОБА_32 , і вони вдвох почали погрожувати йому фізичною розправою, поліцейський при цьому весь час стояв у двох метрах від нього. Він ліг на землю, щоб було видно, що він не представляє жодної загрози для будь-кого з них. Після того, до нього підійшов ОСОБА_33 та почав наносити удари, потім вони втрьох схопили його за руки та почали тягти по землі, а ОСОБА_7 , у свою чергу, наніс йому удар ногою по голові. Він зазначив, що увесь час вони втрьох били його по голові та спині, а його дружина знаходилася поруч та знімала все, що відбувається, на його мобільний телефон, який він віддав їй до цього. Він розповів, що після нанесених ударів йому стало зле, він намагався вирватися та заліз під маніпулятор, де на якийсь час втратив свідомість. Працівники поліції знайшли його, привели у свідомість та викликали швидку, в лікарні він провів тиждень із чисельними забоями органів, потім проходив лікування в м. Одеса, де лікувався у реанімації чотири дні. Далі він продовжив амбулаторне лікування за місцем проживання. Після нанесення йому тілесних ушкоджень у нього боліло все тіло, у тому числі і ліва рука. Саме цим, а також тим, що ці дії були вчинені за участю міського голови у громадському місці на очах у перехожих, йому була завдана моральна шкода.

128.Під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 28.11.2018 та додатку у виді таблиці ілюстрацій, ОСОБА_11 у присутності судово-медичного експерта на місці події біля будівлі №27-д по вул. Болградських ополченців в м. Болграді продемонстрував та детально пояснив обставини спричинення йому тілесних ушкоджень. Так, ОСОБА_11 рукою вказав на ділянку місцевості вулиці, вистелену тротуарною плиткою, розташовану між автомобільною дорогою та бордюром узбіччя, пояснюючи, що 23.05.2018 близько 20:00 20:30 години він знаходився на вказаному місці, перед ним стояв робочий автомобіль з маніпулятором та спущеними на землю «лапами», водій якого здійснював демонтаж бетонних плит. Далі, він показав в якому саме положенні він сів на поверхню вулиці, біля задніх коліс раніше вказаного автомобіля, та продовжував сидіти деякий невизначений час, коли біля нього стали відомі йому особи. Потім, за допомогою статиста він пояснив та продемонстрував роль та поведінку кожного з відомих йому осіб, які 23.05.2018 перебували разом з ним на місці події. Він показав, як сидячи на вказаному місці, до нього підійшов співробітник поліції та став перед ним обличчям, а за спиною підійшли та стали ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_31 , які у свою чергу спробували схопити його за руки та відтягнути від автомобіля. Він показав, як намагався сидячи ухилитися від ОСОБА_35 , ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , та руками схопився за бампер автомобілю ззаду, однак останні разом схопивши його за передпліччя, почали тягнути до себе від автомобілю, відмахнувшись та відірвавшись від них, він ліг спиною на поверхню землі, ногами в напрямку автомобіля (на схід), при цьому поклавши руки на грудну клітину. Далі, ОСОБА_11 розмістив статиста у положенні, в якому він перебував у той момент та, вставши біля правої ноги статиста, показав положення ОСОБА_7 , який став по відношенню до нього, а за його головою з урахуванням справа наліво продовжували стояти ОСОБА_33 , ОСОБА_38 та ОСОБА_31 , які втрьох намагалися схопити його за корпус тіла та передпліччя, у зв`язку з чим, він продовжував лежати на спині корпусом тіла, розвернувшись ногами у напрямку заходу, головою у напрямку сходу. Після того, як статист ліг на землю у зазначеному положенні, ОСОБА_11 підійшов до правої ноги статиста та схопив своїми руками праву гомілку, пояснивши, що саме так його схопили ОСОБА_33 та ОСОБА_31 , а ОСОБА_38 схопив за руку, та, застосовуючи силу, потягли на себе разом з цим підіймаючи з землі. Далі, ОСОБА_11 обійшов лежачого статиста та підійшовши до його лівої ноги, руками схопив за ліву гомілку та візуально потягнув у свій бік, пояснюючи, що ОСОБА_7 обійшов його, та підійшовши до лівої ноги, схопив його за ліву гомілку та потягнув до себе. Надалі, ОСОБА_11 пояснив, що після того як, зазначеним особам вдалося підняти його з землі та відтягнути в сторону від автомобіля, ОСОБА_7 , взутий у спортивне взуття правою ногою, з розмаху наніс один удар йому по голові зліва та по вушній раковині зліва, коли він ще лежав на землі. За допомогою статиста він показав, як після удару намагався підвестися та опертися на правий бік корпусу тіла, підійшов до обличчя статиста та витягнувши у сторону носа правий кулак, пояснив, що ОСОБА_38 таким чином наніс йому один удар у грудну клітину. Далі, вставши за спину лежачого статиста та протягнувши праву ногу у бік спини, пояснив, що коли він лежав на землі у вказаному положенні, відчував як стоячий на той час за його спиною ОСОБА_7 наніс декілька ударів ногою хаотично по спині. Потім він підійшов до лежачого статиста зі сторони обличчя, та, взявшись рукою за праву гомілку, підніс праву ногу у напрямку до живота, пояснюючи, що коли він лежав на землі у вказаному положенні, ОСОБА_31 , стоячи перед ним, тримаючи за праву гомілку, наніс йому один удар ногою по грудній клітині. Також, він пояснив, що після зазначених ударів йому стало погано, він заліз під раніше вказаний автомобіль, де на деякий час втратив свідомість, прийшов до тями від голосу співробітника поліції, який викликав швидку допомогу, що госпіталізувала його до Болградської ЦРЛ (т. 2 а.п. 153 177).

129.Свідок ОСОБА_39 під час судового засідання пояснила, що 23.05.2018 вона разом з чоловіком ОСОБА_11 поверталася додому. По дорозі вони побачили, що проводиться демонтаж плит, тому чоловік вирішив звернутися до поліції, щоб написати з приводу цього заяву. Після цього вони одразу повернулися на те місце, де відбувався демонтаж плит та лишилися чекати працівників правоохоронних органів. По приїзду працівники поліції стояли деякий час та говорили із її чоловіком ОСОБА_11 , після чого вони схопили його, заштовхали в свій автомобіль та увезли. Згодом, коли чоловіка відпустили з відділку, вони знову повернулися на місце події. Там вже знаходився ОСОБА_7 , який підійшов до її чоловіка, та вони почали розмовляти: ОСОБА_11 просив надати йому можливість забрати плити, але ОСОБА_7 цього не дозволяв. Коли ОСОБА_11 присів, до нього підійшов ОСОБА_7 з якимись чоловіками, і вони почали хапати його за руки й відтягувати, щоб він не заважав. Вона чула як чоловіки ображали ОСОБА_11 , висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою. Коли вона побачила, як ОСОБА_7 наніс один удар її чоловікові зліва по голові в область вуха, вона зробила йому зауваження, аж раптом до неї підійшов ОСОБА_31 , вихопив телефон з її рук та почав висловлюватися нецензурною лайкою на її адресу. У той момент на місці події були присутніми працівники правоохоронних органів, які жодним чином не відреагували на таку поведінку мера міста та його товаришів. Навколо було багато людей, але ніхто не допоміг припинити неправомірні дії відносно її чоловіка, оскільки там був присутній мер міста. Усе, що відбувалося, вона знімала на два мобільних телефони, один з яких встигла сховати у свою сумку, а інший у неї відібрав ОСОБА_40 . Загалом ОСОБА_7 наніс близько п`яти ударів, проте вона змогла зафіксувати лише момент нанесення одного удару. Коли ОСОБА_11 тягнули за ноги, він впав на землю, тому під час нанесення йому ударів він лежав на тротуарі в положенні на спині обличчям доверху. ОСОБА_7 наносив потерпілому удари зліва своєю правою ногою, окрім нього, удари також наносили ОСОБА_33 та ОСОБА_40 . Після того як вона побачила, що її чоловіку стає погано, вона викликала швидку допомогу. У результаті нанесення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 були множинні синці, садна на спині, на нирках, через що він з 23.05.2018 до 30.05.2018 лежав у травматологічному відділені у м. Болграді, після чого вони поїхали до м. Одеси, де він перебував у відділені реанімації протягом тижня.

130.Свідок ОСОБА_33 під час судового розгляду пояснив, що у травні 2018 року у м.Болграді відбувався демонтаж плит на підставі рішення сесії та виконкому міської ради. Про це був повідомлений ОСОБА_11 , для того, щоб він звільнив територію від контейнерів, які там знаходились. Однак, ОСОБА_11 не дослухався та всілякими способами намагався заважати роботі, хоча на засіданнях сесії він обіцяв надати документи на плити та договір оренди, проте так нічого й не приніс. Крім нього були присутніми ОСОБА_7 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , а також натовп людей, які зібралися на галас. Спочатку вони намагалися поговорити із ОСОБА_11 , який говорив, що ця земля належить йому, тому він не дасть на ній працювати. Коли маніпулятор почав здавати назад, ОСОБА_11 кинувся під колеса маніпулятора, водій якого цього не бачив, а тому він разом з хлопцями схопив ОСОБА_11 за руки та ноги, щоб відтягти. У той момент ОСОБА_11 наніс йому один удар у ногу своєю ногою та наніс удар ОСОБА_7 або у живіт, або у пах, зазначаючи при цьому, що останній вдарив його, проте він ( ОСОБА_33 ) цього не бачив. Далі, ОСОБА_11 впав на землю обличчям догори й тривалий час лежав у такому положенні. Загалом ОСОБА_11 ніхто з присутніх на місці тілесних ушкоджень не наносив, а також не висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. Вони лише просили ОСОБА_11 не заважати транспорту працювати, однак він все одно заважав. Коли на місці були присутні працівники поліції, ОСОБА_11 весь час намагався чинити опір, через що його один раз забрали до відділу поліції, однак він повернувся назад, коли працівники поліції його відпустили. ОСОБА_11 приїхав на власному автомобілі та ним також наїхав на ногу працівнику.

131.Свідок ОСОБА_15 під час судового розгляду пояснив, що у травні 2018 року він, знаходячись у м. Болграді, на підставі рішення Болградської міської ради займався демонтуванням плит. Оскільки він є власником маніпулятора, тому того дня він був присутнім при проведенні робіт. До них під`їхав ОСОБА_11 з проханням припинити роботу. Оскільки останній не надав жодних документів, вони продовжили демонтаж плит, після чого ОСОБА_11 наїхав своїм автомобілем йому на ногу. Тоді ж він вирішив заблокувати автомобіль ОСОБА_11 екскаватором, проте останній продовжував стрибати під колеса транспортного засобу, намагаючись зупинити роботу. Побачивши це, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_41 відтягли ОСОБА_11 , щоб останній не постраждав. Після цього ОСОБА_11 наніс удар ОСОБА_7 ногою в живіт. Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_11 продовжив кидатися під колеса автомобіля, проте згодом викликав швидку, після чого поїхав та більше не повертався. Він не бачив, щоб ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_11 . Майже весь цей час на місці події були присутніми працівники поліції. Після того як його один раз затримали та відвезли до відділу поліції, він все одно повернувся назад й продовжив заважати проведенню демонтажу плит. ОСОБА_11 зневажливо ставився до працівників поліції та чинив їм опір, тому співробітники правоохоронних органів жодних дій щодо припинення протиправної поведінки ОСОБА_11 не вчиняли.

132.Свідок ОСОБА_32 під час судового розгляду пояснив, що у 2018 році у м. Болграді відбувався демонтаж плит, працювала техніка, він також там був, оскільки, щоб звільнити місце, вивозили його кіоск. Окрім нього, був ще великий натовп людей, у тому числі й ОСОБА_11 , який весь час кидався під колеса техніки та поводив себе неадекватно. Люди намагалися заспокоїти ОСОБА_11 та відтягнути його від техніки, щоб він не постраждав. Коли ОСОБА_11 кинувся під машину, він стояв у перших рядах, тому добре все бачив. Останній наніс один удар ОСОБА_7 ногою в живіт, коли той хотів відтягти ОСОБА_11 подалі від машини. Щоб ОСОБА_7 наносив якісь тілесні ушкодження ОСОБА_11 він не бачив. Він також намагався відтягнути ОСОБА_11 від автомобіля. Спочатку ОСОБА_11 кинувся на трактор, а потім відбіг від нього та став кидатися під колеса автомобіля, він весь час бігав з місця на місце. На дорозі стояла велика вантажна машина, під яку ОСОБА_11 згодом заліз. Він не бачив, щоб хтось знімав те, що відбувалося на мобільний телефон. ОСОБА_7 , який також весь час знаходився на місці, вів себе адекватно, не кричав, а також не висловлювався якимись образливими нецензурними словами на адресу ОСОБА_11 , навпаки, він намагався заспокоїти останнього. Через деякий час він побачив швидку допомогу, але хто її викликав і до кого вона приїхала, йому не відомо, оскільки вже на той момент він пішов до кафе пити каву, а коли повернувся, то стояв вже осторонь.

133.Свідок захисту ОСОБА_42 під час судового розгляду пояснив, що під час демонтажу плит у м.Болграді він перебував на охороні громадського порядку. Він працює у комунальному підприємстві, яке підпорядковується міській раді, та в його обов`язки входить слідкування за громадським порядком у місті. Під час демонтажу плит він побачив ОСОБА_11 , який весь час намагався заважати проведенню робіт, разом з якоюсь жінкою перешкоджав роботі техніки, намагався залізти на працюючий кран, через що його хотіли відтягнути від транспортного засобу, хапаючи за руки й ноги. ОСОБА_11 неодноразово попереджали про те, щоб він не порушував громадський порядок, однак він не реагував та продовжував лізти під транспортні засоби. Жодної фізичної сили відносно ОСОБА_11 не застосовували, а лише відтягували від автомобіля. Однак, ОСОБА_11 не змогли втримати та він заліз під машину, звідки його за руки й ноги діставали четверо людей, серед яких ОСОБА_7 не було. ОСОБА_7 був на місці не від самого початку, він приїхав вже тоді, коли майже половина роботи була виконана. Він також не бачив, щоб хтось з людей, у тому числі ОСОБА_7 , наносили тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_11 почав говорити про те, що йому погано, хтось з його співробітників викликав швидку, по приїзду якої ОСОБА_11 оглянув фельдшер. Після цього ОСОБА_11 відвезли до лікарні. Як йому здалося, у ОСОБА_11 щось було із серцем, проте він точно цього не знає. На місце події також приїхали працівники поліції.

134.Із заяви на ім`я начальника Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 23.05.2018, складеної ОСОБА_43 та підписаною ОСОБА_11 (про це свідок та потерпілий пояснили під час судового розгляду) вбачається, що ОСОБА_11 повідомив про те, що 23.05.2018 о 20:30 годині в м.Болграді по вул. Болградських ополченців, 27-д, йому спричинили тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_7 наносив удари руками та ногами по голові та тілу, депутат міської ради на ім`я ОСОБА_44 хапав ОСОБА_11 за руки та не менше 2-х разів наніс йому ногою удари по голові, депутат міської ради ОСОБА_31 тримав ОСОБА_11 за руки та наніс не менше 3-х ударів ногами по корпусу тіла та по спині, невідомий мешканець міста по кличці « ОСОБА_45 » хапав ОСОБА_11 за одежу та, знявши ремінь зі штанів, наніс не менше двох ударів у правий бік внизу живота, а також вдарив один раз ногою по голові, а також ще багато інших осіб, мінімуму 4 5 осіб, також тримали та били ОСОБА_11 (т. 2 а.п. 131).

135.Згідно витягів з ЖЕУ №1458 від 23.05.2018, до чергової частини Болградського ВП 23.05.2018 надійшло повідомлення по телефону від диспетчера швидкої дороги м.Болград про те, що 23.05.2018 о 21:20 годині, ними була надана медична допомога ОСОБА_11 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ та численних саден та забоїв голови (т. 2 а. п. 132).

136.Відповідно ж до витягу з ЖЕУ №1459 від 23.05.2018, до чергової частини Болградського ВП 23.05.2018 надійшло повідомлення по телефону з приймального відділення Болградської ЦРЛ про те, що 23.05.2018 о 21:25 годині до них у відділення каретною швидкої допомоги з тілесними ушкодженнями у вигляді ЗЧМТ та численних саден і забоїв голови був доставлений ОСОБА_11 (т. 2 а.п. 133).

137.Зазначені повідомлення стали підставою для внесення відомостей 24.05.2018 до ЄРДР за №12018160270000279 за ч. 1 ст. 125 КК (т. 2 а.п. 130).

138.Після цього від органів охорони здоров`я 02.06.2018 о 14:45 год. надійшло повідомлення на службу 102 про те, що 23.05.2018 у м. Болграді невідомі особи побили ОСОБА_11 , який був доставлений до МКБ № 11 з політравмою, ЗЧМТ, СГМ, забоєм грудної клітки та поперекової області (т. 2 а.п. 135).

139.Крім того, 25.06.2018 до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області звернувся із заявою потерпілий ОСОБА_11 , який просив притягнути до кримінальної відповідальності Болградського міського голову ОСОБА_7 , підприємців та депутатів міської ради ОСОБА_46 , ОСОБА_37 та ОСОБА_47 , які спричинили йому тілесні ушкодження 23.05.2018 приблизно о 20:30 21:30 годині в районі об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а.п. 136).

140.Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 143 від 28.11.2018, у ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, «множинних забоїв тканин голови», забою правої нирки, синці на правій і лівій половині грудної клітки і спині, садна на спині, садно в ділянці правої ключиці. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, групові і індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, вони могли виникнути від нанесення ударів ногами. Дані тілесні ушкодження за терміном давності могли утворитися 23.05.2018 незадовго до госпіталізації ОСОБА_11 в Болградську ЦРЛ 23.05.2018 о 21:10 годині. Закрита черепно-мозкова травма у виді струсу головного мозку, «множинні забої тканин голови», забій правої нирки спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Інші тілесні ушкодження мають незначні, скороминущі наслідки тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагнози «Забій правої ключиці. Забій правої поперекової області. Забій правої половини грудної клітини. Забій шийного відділу хребта» не підтверджуються об`єктивними клінічними даними. Тому дані діагнози не можуть бути прийняти до відома при визначені ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 і не підлягають судово-медичній оцінці.

141.З переглянутого безпосередньо судом під час судового розгляду відеозапису, добровільно виданого ОСОБА_11 23.11.2018, що підтверджується відповідним протоколом від 23.11.2018 (т. 2 а.п. 143 144), вбачається, що по вул. Болградських ополченців в м. Болграді, де на ґрунтовій поверхні землі, за задньою частиною частково зафіксованого на відео автомобіля з маніпулятором, сидить ОСОБА_11 , а біля нього стоять інші чоловіки, серед яких свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , обвинувачений ОСОБА_7 та інші особи. Також на місці події присутній поліцейський. З відео вбачається, що між потерпілим ОСОБА_11 та усіма присутніми відбувається словесна перепалка, при цьому потерпілий ОСОБА_11 не реагує на прохання та зауваження залишити вказане місце. Потерпілий ОСОБА_11 також не реагує на зауваження поліцейського, який також щось йому казав, у відповідь на це потерпілий ОСОБА_11 відповідає різко. При цьому видно, що обстановки напружена. На 01:26 хв. відео зафіксовано як свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_33 руками намагаються схопити сидячого на землі ОСОБА_11 , однак останній відмахується руками. Ці дії супроводжуються словесною перепалкою. На 01:32 хв. відео ОСОБА_11 ліг на землю, в тому ж місці, де сидів раніше. На 01:48 хв. відео зафіксовано як до ОСОБА_11 підійшла інша особа. На 02:52 хв. відео зафіксовано як свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та інша особа намагаються руками підняти лежачого на землі ОСОБА_11 , який, у свою чергу, продовжуючи лежати на спині, розвертається відносно свого початкового положення. На 03:12 хв. відео свідок ОСОБА_33 та інша особа одночасно руками схопили ОСОБА_11 за праву ногу та потягнули на себе, відтягуючи лежачого на землі ОСОБА_11 у сторону. У той ж час свідок ОСОБА_32 , стоячи з правого боку від лежачого на землі ОСОБА_11 , руками хапає останнього за руки. Потерпілий при цьому відмахується своїми ногами. Словесний конфлікт продовжує тривати. На 03:17 хв. відео зафіксовано як ОСОБА_7 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_11 , та, знаходячись зліва від нього, на 03:23 хв. відео наніс йому один удар правою ногою у ліву руку вище ліктя в районі плечової кістки, після чого відійшов від останнього у бік. Словесний конфлікт при цьому продовжує тривати. Далі, через незначний час відеозапис припиняє проглядатися, та продовжує здійснюється фіксування лише словесного конфлікту.

142.Виходячи з характерного руху ногою ОСОБА_7 при нанесенні удару потерпілому ОСОБА_11 , а саме з невеликим розмахом, можна зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_7 наніс удар ногою потерпілому саме умисно, а не внаслідок випадкового перечеплення у метушні.

143.При цьому безпосередньо зазначеним відеозаписом спростовуються дані протоколу його перегляду від 23.11.2018, складеного слідчим під час досудового розслідування, у частині того, що на відео зафіксовано, як на 03:23 хв. ОСОБА_7 , знаходячись зліва від лежачего на землі ОСОБА_11 , наніс йому один удар правою ногою по голові зліва (т. 2 а.п. 145 149). Безпосередньо із самого відеозапису ці обставини не вбачаються, а вбачається саме те, що, хоча ОСОБА_7 і наніс умисний удар правою ногою лежачому на землі ОСОБА_11 , але не в голову зліва, а у ліву руку вище ліктя в районі плечової кістки. Відомості цього протоколу перегляду відеозапису, складеного слідчим, відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК, якою передбачена засада безпосередності дослідження показань, речей і документів, не можуть бути визнані доказами під час судового розгляду, оскільки вони сприймалися слідчим, а не судом. Сам же відеозапис був сприйнятий безпосередньо судом під час судового розгляду, і його дані, на переконання суду, заснованому на безпосередньому перегляді цього відеозапису, вказують про наявність інших обставин, ніж ті, що були вказані слідчим у протоколі перегляду відеозапису від 23.11.2018.

144.Також дані дослідженого безпосередньо судом відеозапису повністю спростовують і показання потерпілого ОСОБА_48 та свідка ОСОБА_49 про те, що ОСОБА_7 , підійшовши до лежачого на землі ОСОБА_11 , наніс йому перший удар ногою по голові, в районі лівого вуха, оскільки, як було вище зазначено, на переконання суду, дані відеозапису чітко свідчать про те, що удар ногою ОСОБА_7 був нанесений у ліву руку вище ліктя в районі плечової кістки потерпілого.

145.Крім того, показання потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_49 об`єктивно не підтверджуються також і показаннями ані свідків обвинувачення по цьому епізоду обвинувачення, а саме ОСОБА_35 , ОСОБА_15 та ОСОБА_47 , ані свідка захисту ОСОБА_50 . При цьому, якщо й можна критично оцінити показання свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_47 , які за показаннями потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_49 , також начебто завдавали потерпілому тілесні ушкодження, то підстав для неприйняття до уваги показань незацікавлених свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_42 у суду немає. Також ані сторона обвинувачення, ані потерпілий зі своєю представницею не навели суду обґрунтованих мотивів для неврахування судом показань цих свідків або ж про наявність у них підстав для вигороджування обвинуваченого ОСОБА_7 . Так, свідок ОСОБА_15 був присутній на місці події як власник маніпулятора, який проводив роботи, а свідок ОСОБА_42 як громадський охоронець. При цьому, ані стороною обвинувачення, ані потерпілим з представницею не було забезпечено допит інших незацікавлених свідків, а, виходячи з пояснень самого потерпілого, такі мали були на місці події, адже він посилався на це, а також цим обґрунтовує завдану йому моральну шкоду вчиненням протиправних дій відносно нього у громадському місці на виду у перехожих.

146.Разом з цим, враховуючи наявний конфлікт між потерпілим ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_7 з приводу демонтажу плит, які потерпілий ОСОБА_11 вважав належними підприємству, яким він керує, а також з приводу використання цієї земельної ділянки, на якій були розміщені ці плити, а також те, що свідок ОСОБА_39 є дружиною потерпілого ОСОБА_11 , то одні лише їх показання про обставини подій, що мали місце 23.05.2018 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , є недостатніми для об`єктивного, належного та безсумнівного висновку. Явну неприязнь та зневагу до обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_11 демонстрував протягом усього судового розгляду, при цьому здебільшого саме у зв`язку з вчиненими ним діями як міського голови щодо плит та земельної ділянки, на яку претендувало очолюване ОСОБА_11 підприємство. Крім того, показання потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_49 про кількість та локалізацію завданих саме ОСОБА_7 ударів потерпілому є неконкретними, неточними та, окрім першого удару, обмежуються лише абстрактною вказівкою на їх чисельність та локалізацію по усьому тілу. Так, як потерпілий ОСОБА_11 , так і свідок ОСОБА_39 під час судового розгляду пояснили, що обвинувачений ОСОБА_7 наніс не менше п`яти ударів потерпілому, при цьому вказали локалізацію лише першого удару, а саме у голову з лівої сторони. Локалізацію інших же ударів ані потерпілий, ані свідок не вказали, обмежившись загальними посиланнями на різні частини тіла. Враховуючи, що про локалізацію першого удару слідчим зроблено хибний висновок у протоколі перегляду відеозапису, з яким мав змогу ознайомитися потерпілий, то саме у зв`язку з цим суд пов`язує відстоювання такої позиції про локалізацію цього першого удару. А щодо інших ударів жодної конкретики ані потерпілим ОСОБА_11 , ані свідком ОСОБА_43 не наведено. Тільки під час слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 , проведеного 28.11.2018, тобто після перегляду слідчим 23.11.2018 наданого потерпілим відеозапису, останній зазначив, що після першого удару обвинувачений ОСОБА_7 , який знаходився позаду нього, наніс йому декілька ударів ногою по спині. Але цей момент об`єктивно не підтверджується даними відеозапису, з якого вбачається, що після першого удару обвинувачений ОСОБА_7 відійшов від потерпілого ОСОБА_11 . До того ж, враховуючи, що ОСОБА_11 був повернутий спиною до того, хто йому завдавав удари ногою по спині, то він об`єктивно не міг бачити цю особу, а з урахуванням того, що на місці події були присутніми багато інших осіб, то це міг бути будь-хто з них.

147.Найбільш об`єктивним доказом у цьому випадку є саме вищезазначений відеозапис, який свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_7 умисно завдав удару потерпілому у ліву руку вище ліктя в область плечової кістки. Але за даними висновку судово-медичної експертизи № 143 від 28.11.2018, на лівій руці потерпілого ОСОБА_11 жодних тілесних ушкоджень не було виявлено. Як пояснив потерпілий ОСОБА_11 під час судового розгляду після цього у нього все тіло боліло, у тому числі й ліва рука.

148.Отже, аналіз вищезазначених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що у сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_7 в умисному завданні ОСОБА_11 правою ногою одного удару у ліву руку вище ліктя в область плечової кістки, і про недостатність доказів для висновку, що саме ОСОБА_7 своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_11 сам або у складі групи осіб легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, які були виявлені у потерпілого відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи.

149.Враховуючи, що на місці події були присутніми багато інших осіб, те, що потерпілий ОСОБА_11 у той день, з його же слів, мав сутички з іншими особами, окрім як з ОСОБА_7 , то не виключається можливість завдання йому виявлених у нього тілесних ушкоджень цими іншими особами та за інших обставин, але це вже виходить за межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Так, відповідно до ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків зміни обвинувачення прокурором під час судового розгляду та виходу суду за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

150.Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні обвинувачується у завдані тілесних ушкоджень лише ОСОБА_7 , то суд уповноважений надати оцінку лише його діям, виходячи з об`єктивно встановлених обставин на підставі досліджених доказів, і не уповноважений надавати оцінку діям інших осіб, щодо яких судом обвинувачення не розглядається. Крім того, сторона обвинувачення, підтримуючи обвинувачення ОСОБА_7 за цим епізодом за ч. 2 ст. 296 КК за кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення групою осіб, після спливу більше ніж п`яти років (строк давності за цей нетяжкий злочин відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК якраз становить п`ять років), не надала суду жодного рішення про притягнення будь-якої іншої особи як учасника групи вчинення цього злочину, хоча як потерпілим ОСОБА_11 , так і свідком ОСОБА_43 , починаючи із самого початку звернення із заявами до правоохоронних органів про це кримінальне правопорушення чітко вказували відомі імена причетних.

Мотиви зміни обвинувачення за епізодом умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень

151.Про стандарти доказування поза розумним сумнівом стороною обвинувачення висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту судом вже вище зверталась увага у цьому вироку по першому епізоду обвинувачення (у п.п. 82 92), тому суд не вбачає необхідності повторюватися, адже ці ж стандарти стосуються будь-якого обвинувачення.

152.Суд, оцінивши кожний досліджений доказ за цим епізодом обвинувачення відповідно до ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що ці докази поза розумним сумнівом свідчать про неправильну кримінально правову оцінку дій обвинуваченого ОСОБА_29 стороною обвинувачення.

153.Як судом було вище наведено, за цим епізодом обвинувачення винуватість ОСОБА_7 в умисному завданні потерпілому ОСОБА_11 удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесного ушкодження, доведене поза розумним сумнівом. Але стороною обвинувачення невірно кваліфіковані такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296 КК, а саме як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

154.При відмежуванні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК, від інших складів кримінальних правопорушень проти особи, у першу чергу, слід врахувати багаторічну сталу судову практику.

155.Так, ознаки хуліганства були визначені ще у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №10 «Про судову практику у справах про хуліганство». У подальшому це визначення знайшло своє розширення в інших рішеннях як Верховного Суду України, так і Верховного Суду, а також його Великої Палати.

156.Зокрема, у постанові від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

157.Відповідно ж до фактичних обставин цього провадження, встановлених на підставі безпосередньо сприйнятих судом доказів, зокрема показань потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_15 , ОСОБА_47 , ОСОБА_42 , а також даних відеозапису, 23.05.2018 між ОСОБА_11 та іншими особами, у тому числі ОСОБА_7 , присутніми на місці проведення робіт з демонтажу плит із земельної ділянки, виник саме конфлікт з приводу робіт, що проводилися. При цьому за показаннями самого потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_49 цей конфлікт тривав не один день, а відбувався безпосередньо на місці події ще протягом двох днів раніше. А сама конфліктна ситуація з приводу земельної ділянки виникла ще раніше, а саме за декілька років до цих подій, оскільки, за поясненнями самого потерпілого ОСОБА_11 , він ще з 2015 року намагався оформити оренду саме цієї земельної ділянки, на якій міська рада мала намір розташувати торгові місця, у зв`язку з чим і відбувалися роботи по демонтажу плит із земельної ділянки в день розглядуваної події, а саме 23.05.2018.

158.Крім того, про проведення робіт на цій земельній ділянці саме у зв`язку з тривалою її підготовкою до встановлення торгівельних місць на ній підтверджується і наданими самою стороною обвинувачення документами. Хоча суд і не уповноважений розглядати питання законності чи незаконності проведення робіт на земельній ділянці, оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення згідно обвинувального акта, але вважає за можливим навести перелік документів, на підставі яких здійснювалися роботи на визначеній ділянці, де стався конфлікт між потерпілим ОСОБА_11 та іншими присутніми особами.

159.Зокрема, рішенням Болградської міської ради №364-VІІ від 28.07.2016, ухвалено розробити проект Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 з урахуванням будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також містобудівельних обмежень, вимог охорони навколишнього середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини до 01.11.2016. Вказаним рішенням також було встановлено, що до затвердження у встановленому порядку Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 власникам (користувачам) тимчасових споруд, які здійснюють підприємницьку діяльність у тимчасових спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 ополченців мають подати у міську раду документи для укладення договору про пайову участь в утриманні об`єкту благоустрою території м. Болграда (т. 2 а.п. 185).

160.Рішенням виконкому Болградської міської ради №339 від 29.11.2016 була затверджена комплексна схема розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 (т. 2 а.п. 186 191).

161.У робочому проекті комплексної схеми розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 2017 року було чітко визначено місцезнаходження земельної ділянки, а саме по АДРЕСА_1 , розташованій на землях загального користування Болградської міської ради, на непарному боці кварталу, обмеженого пр. Соборний та АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 195 202). Тому посилання потерпілого ОСОБА_11 про відсутність чітко визначеної земельної ділянки не відповідають дійсності.

162.У подальшому рішенням Болградської міської ради №872-VІІ від 14.09.2017 було затверджено Положення про порядок проведення конкурсу на право розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності у м. Болграді (т. 2 а.п. 192 194), а рішенням виконкому Болградської міської ради від 23.03.2018 №110 було надано згоду на розміщення тимчасових споруд торгового призначення для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 згідно комплексної схеми та укладення договору про пайову участь в утриманні об`єкту благоустрою території для розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 з фізичними особами підприємцями згідно додатку № 1 (т. 2 а.п. 203 204).

163.Разом з цим, хоча потерпілий ОСОБА_11 і посилався на те, що плити, що демонтувалися із земельної ділянки, на якій стався конфлікт, належить підприємству, яке він очолює, але так і не надав жодних підтверджуючих документів цього, ані під час судового розгляду, ані під час подій, що розглядаються судом. Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_11 ще з 2015 року намагався оформити договір оренди земельної ділянки, на якій начебто розміщені плити підприємства, яке він очолює, а також те, що події щодо демонтажу плит відбувалися протягом декількох днів, а не одного дня, події якого розглядається у цьому кримінальному провадженні, у тому числі із залученням поліцейських, які, зі слів потерпілого, затримували його, то у нього було більш ніж достатньо часу для підтвердження прав на плити, що демонтувалися.

164.Суд знову звертає увагу на те, що в межах цього судового провадження суд не уповноважений розглядати питання як законності проведення робіт на земельній ділянці, де стався розглядуваний конфлікт, так і питання належності плит, що демонтувалися, але ці обставини мають значення для визначення наявності або відсутності особистого конфлікту між потерпілим ОСОБА_11 , що тривалий час намагався укласти угоду про оренду земельної ділянки, а також перешкоджав проведенню робіт на ній, та обвинуваченим ОСОБА_7 як міського голови, що організовував впорядкування використання цієї земельної ділянки.

165.Отже, стосунки, що виникли щодо земельної ділянки, на якій проводилися роботи по її впорядкуванню, та щодо розміщених на ній плит, їх тривалість, обстановка й обставини подій, що відбувалися в розглядуваний день та перед ним, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки поведінки як потерпілого ОСОБА_11 , так і обвинуваченого ОСОБА_7 , свідчать про те, що дії ОСОБА_7 щодо нанесення умисного удару ногою у ліву руку потерпілого були зумовлені особистою неприязню до останнього, яка виникла через сварку у відповідь на агресивні дії потерпілого, прагненням помститися йому, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.

166.Зазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК.

167.Дії ОСОБА_7 зумовлені наміром завдати шкоди здоров`ю потерпілого і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, а тому містять об`єктивні та суб`єктивні ознаки кримінального правопорушення проти особи і підлягають кваліфікації за наслідками, що настали, як умисне завдання удару, яке завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, за ч. 1 ст. 126 КК.

168.Дії обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 126 КК за кваліфікуючою обставиною вчинення цього кримінального правопорушення групою осіб, оскільки, виходячи з точного змісту ч. 2 ст. 126 КК та її граматичного тлумачення, ця кваліфікуюча ознака стосується виключно діянь, що мають характер мордування, і не стосується інших діянь, наведених в диспозиції ч. 1 ст.126 КК, зокрема, умисного завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, які не мають характеру мордування.

169.Відповідно до п. 3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за №255/791, мордування це дії, що полягають в багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, діяння термічних факторів та інші аналогічні дії.

170.А як було встановлено судом, ОСОБА_7 задав потерпілому лише один умисний удар, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, а тому він ознак мордування не має, отже, й ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК, не містить.

171.Тому, суд, діючи в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувальному акту, у силу ч. 3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення, вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті і по цьому епізоду обвинувачення, та кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 126 КК як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

172.Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає.

173.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_7 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання

174.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд у відповідності до ст.ст. 65 68 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також характер та ступінь його участі у вчиненні одного з кримінальних правопорушень.

175.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статей обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисний кримінальний проступок проти особи (ч. 1 ст. 126 КК), а також один умисний кримінальний проступок (на час вчинення діяння, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК) та один умисний нетяжкий злочин (ч. 1 ст. 364 КК) у сфері службової діяльності.

176.Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

177.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливе з призначенням йому покарання за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК в редакції Закону №1261-VII, чинної на час вчинення діяння, у виді штрафу, а за ч. 1 ст. 364 КК у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції. Також обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та штрафу. Враховуючи, що кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності були вчинені ОСОБА_7 у зв`язку з обійманням ним посади представника місцевого самоврядування, то його слід позбавити права обіймати будь-які посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, в органах, що надають публічні послуги. Призначення таких покарань буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, такі покарання повністю досягнуть мети їх призначення та призведуть до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

178.Разом з цим, враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (на час його вчинення), ч. 1 ст. 126 КК, що відповідно до ст. 12 КК відносяться до категорії кримінальних проступків, за які передбачені покарання у виді обмеження волі, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК відноситься до категорії нетяжких злочинів, вчинені обвинуваченим ОСОБА_7 18.08.2017 та 23.05.2018, після чого інші злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше двох років, ним не вчинялись, від досудового розслідування або суду він не ухилявся, то станом на день ухвалення вироку закінчилися строки давності за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 126 КК, що встановлений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК (три роки), та за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК, що встановлений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК (п`ять років). Тому обвинувачений ОСОБА_7 в силу ч. 5 ст.74 КК підлягає звільненню від покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 126 КК.

179.У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_7 в силу ч. 5 ст. 74 КК підлягає звільненню від покарання за усі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 126 КК, то суд не вбачає підстав для призначення йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, згідно ст. 70 КК.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

180.При вирішенні цивільного позову, пред`явленого прокурором в інтересах держави в особі Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_7 про стягнення 190072 грн матеріальної шкоди (т. 2 а.п. 50 54), а також цивільного позову, пред`явленого потерпілим ОСОБА_11 до ОСОБА_7 з урахуванням його доповнення про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3962,85 грн, моральної шкоди у розмірі 500000 грн та процесуальних витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн (т. 1 а.п. 132 134, т. 2 а.п. 6), суд керується положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК, у відповідності до яких моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

181.Обвинувачений ОСОБА_7 не визнав цивільні позови прокурора та потерпілого у повному обсязі. При цьому, щодо цивільного позову прокурора обвинувачений не погодився з оцінкою транспортного засобу, а щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 , то обвинувачений заперечив свою причетність до вчинення кримінального правопорушення.

182.Із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану Болградській міській раді та потерпілому ОСОБА_11 , повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_7 , який вчинив кримінальні правопорушення, в результаті яких і була завдана Болградській міській раді та потерпілому ОСОБА_11 шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.

183.Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив зловживання службовим становищем, що завдало шкоду охоронюваним законом громадським інтересам в особі Болградської міської ради на суму 190072 грн, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, яка і підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Болградської міської ради.

184.Разом з цим, не підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_11 матеріальна шкода, завдана останньому спричиненням тілесних ушкоджень у виді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, множинних забоїв тканин голови, забою правої нирки, саден на спині та в ділянці правої ключиці, оскільки за наслідками судового розгляду не доведено, що вказані тілесні ушкодження ОСОБА_11 були завдані саме обвинуваченим ОСОБА_7 . Як було вище зазначено, дослідженими судом доказами доведено лише завдання обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 одного удару ногою у ліву руку вище ліктя в районі плечової кістки, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень. А тому потерпілий поніс матеріальну шкоду на лікування перелічених тілесних ушкоджень не з вини обвинуваченого ОСОБА_7 .

185.Крім того, всупереч встановленого ч. 3 ст. 99 КПК обов`язку потерпілим та його представниками на підтвердження розміру матеріальної шкоди не надано оригінали чеків, які в розумінні ч. 1 ст. 99 КПК є документами. Так, відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК, сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа, яким є сам документ. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості пересвідчитися в достовірності наданих копій чеків.

186.На підставі викладеного у задоволенні цивільного позову ОСОБА_11 в частині стягнення матеріальної шкоди слід відмовити.

187.При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_11 , суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого відносно нього, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого, погіршення внаслідок цих страждань нормального психологічного стану, а також керується принципами розумності та справедливості, і вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_11 підлягає стягненню 20 000 грн в якості відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього. При цьому обставини, на які посилається потерпілий, а саме на безпричинне, з хуліганських мотивів спричинення йому тілесних ушкоджень, не можуть бути прийняті до уваги судом, адже ці обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Також є неприйнятними й посилання потерпілого на те, що шкода завдана йому під час його намагання припинити протиправну поведінку, а саме протиправним розпорядженням належним йому майном, оскільки потерпілим не доведено належність йому майна, яким, начебто, здійснювалось розпорядження. Натомість, роботи по впорядкуванню земельної ділянки виконувались згідно заздалегідь ухваленому рішенню Болградської міської ради, яка як власник земельної ділянки мала повні права щодо здійснення управління та використання цієї ділянки відповідно до громадських інтересів, а не в інтересах окремої особи. Також не відповідають дійсності і посилання потерпілого на те, що він тільки лише усно вказував на належність йому майна, яке демонтувалося, адже з досліджених доказів випливає, що потерпілий протягом декількох днів вчиняв активні дії щодо перешкоджання проведенню робіт на земельній ділянці, що належить Болградській міській раді, зокрема, такі активні дії чітко вбачаються з переглянутого під час судового розгляду відеозапису. При цьому потерпілий ОСОБА_11 не надавав документи на підтвердження своєї власності. Але, незважаючи на зазначене, обвинувачений ОСОБА_7 , у тому числі як посадова особа, не мав права поводити себе з потерпілим ОСОБА_11 саме таким чином та завдавати йому удар, який, хоча й не спричинив тілесних ушкоджень, але завдав потерпілому фізичного болю. Саме тому, враховуючи поведінку потерпілого, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі, який суд вважає справедливим та співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.

188.Що стосується процесуальних витрат на правову допомогу, то суд виходить з такого.

189.Так, потерпілий ОСОБА_11 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати на правову допомогу, надавши при цьому лише завірену копію квитанції №69 від 17.02.2020 на суму 10000 грн, що видана адвокатом ОСОБА_12 (т. 2 а.п. 13).

190.Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

191.Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі розмір процесуальних витрат. Згідно ж ч. 2 ст. 92 КПК обов`язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає.

192.При вирішенні цього питання суд також враховує відповідні висновки Верховного Суду. Так, за висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

193.Тобто, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 753/10228/20, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

194.Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20).

195.Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №821/227/17, №726/549/19, №810/3806/18, №199/3939/18-ц, №466/9758/16-ц, Великої Палати у справі № 826/1216/16).

196.Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК).

197.У постанові від 14.12.2021 у справі №922/676/21 окремо звернута увага на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

198.Але потерпілий, окрім копії квитанції не надав жодних розрахунків витрат на правову допомогу, які би відповідали складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); реальному часу, необхідному адвокату на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціні позову та значенню справи для потерпілого. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість понесених витрат на правову допомогу, з урахуванням також співмірності таких витрат зі складністю провадження, критерію їх реальності, розумність їх розміру, що позбавляє суд можливості стягнути їх з обвинуваченого.

199.Отже, з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_11 всього підлягає стягненню 20 000 грн. У решті частини позову ОСОБА_11 слід відмовити.

200.Судом встановлено, що ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 29.12.2018 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладанням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, строк дії яких на теперішній час сплив. Враховуючи, що обвинувачений підлягає звільненню від покарання, то суд не знаходить підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу.

201.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст.100 КПК.

202.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_7 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової автотоварознавчої експертизи № 18-5945 від 17.12.2018 у сумі 5720 грн, судово-технічної експертизи документів №19-526 від 22.03.2019 у сумі 8635 грн, судової економічної експертизи № 19Е від 15.3.2019 у сумі 5720 грн, судово-почеркознавчої експертизи № 19-527 від 21.03.2019 у сумі 7065 грн, а в загальному розмірі 27 140 грн.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 126 КК та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК в редакції Закону 1261-VII, чинної на час вчинення діяння, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, в органах, що надають публічні послуги на строк один рік, та на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання (основного та додаткового);

за ч. 1 ст. 364 КК у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, в органах, що надають публічні послуги, на строк два роки, із штрафом у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн, на підставі ч.5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання (основного та додаткових);

за ч. 1 ст. 126 КК у виді штрафу урозмірі п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить850(вісімсотп`ятдесят)грн, та на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання.

2.Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Болградської міської ради Одеської області задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Болградської міської ради Одеської області 190072 (сто дев`яносто тисяч сімдесят дві) гривні.

3.Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 20 000 (двадцять тисяч) гривень. В іншій частині цивільного позову ОСОБА_11 відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 27140 (двадцять сім тисяч сто сорок) гривень.

5.З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 09.07.2018 та від 11.01.2019 арешти, та:

спеціальний вантажний автопідйомник ГАЗ, модель 3307, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , об`єм двигуна 4250, колір білий, 2001 року випуску, з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , та встановлений на ньому автогідропідйомник, вважати повернутим Болградській міській раді Одеської області з поновленням права розпорядження;

транспортний засіб «Nissan Vanette» державний номер НОМЕР_8 , 1996 року випуску, дата реєстрації 05.08.2006; причіп до легкового автомобіля БЗПЗ державний номер НОМЕР_9 , 2002 року випуску, дата реєстрації 11.07.2002; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 131,6 кв.м, вважати повернутими ОСОБА_7 з поновленням права розпорядження.

6.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 28.11.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме на оптичний диск формату «DVD-R» виробництва «Verbatim» з відео-файлом «VID_20180523_205235», виданий 23.11.2018 ОСОБА_11 , залишити без змін, та вказаний електронний носій з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

9.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Суддя Суддя

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3