Рішення від 27.12.2023 по справі 210/6611/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6611/23

Провадження № 2/210/1894/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної тяжким ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної тяжким ушкодженням здоров`я.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 грудня 2023 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03.03.1998 року по 14.06.2021 року він працював у відповідача в агломератному цеху агломератником. 04.07.2023 року професійно лікувально-експертна комісія Українського науково-дослідного інституту виявлено у позивача хронічне обструктивне захворювань легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії) група С. ЛН другого-третього ступеня. 23.11.2023 року висновком спеціалістів Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії у зв`язку з професійним захворюванням позивачу визначено третю групу інвалідності та 50 відсотків втрати працездатності.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено звичайний спосіб життя позивача, останній позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 360 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Публічного акціонерноготовариства «АрселорМітталКривий Ріг»-Тер-ТовмасянЮ.Г.подала досуду відзивна позов,в якомузазначила,що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або вільно погоджується, позивач не був позбавлений можливості розірвати трудовий договір у разі незадовільних умов праці. Крім того, в Акті розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.07.2023 року, відсутні посилання на будь які порушення законодавства про працю відносно Позивача, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання, відповідач не вчиняв.

Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 360 000,00 грн., відповідач вважає суму завищеною, такою, що не відповідає тяжкості та характеру шкоди про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній з 01.09.1997 року по 03.03.1998 року прийнятий в агломераційний цех №2 учнем агломератника, з 03.03.1998 року по 16.03.1988 року переведений в агломераційний цех №2 агломератником 5 розряду, 16.03.1998 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, з 04.08.1999 року по 14.06.2021 року працював в агломераційному цеху №2, 14.06.2021 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України.

Відповідно до п. 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 20 липня 2023 року, затвердженого начальником південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювань легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії) група С. ЛН другого-третього ступеня.

Пунктом 17 вказаного акту встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи агломератником агломераційного цеху №2 аглодоменного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 03 березня 1998 року по 14 червня 2021 року ОСОБА_1 вів технологічний процес спікання агломерату методом термічного кускування пилуватих дрібних руд, концентратів, вапняків і металовмісних відходів шляхом їх спікання з додаванням твердого палива, для підготовки залізорудної сировини, забезпечував повну загрузку та безперебійну роботу механізмів та агрегатів агломашини, регулював подачу шахти та загрузочну частину аглострічки і висоту шару шахти, виконував заміну спікальних візків, колосників і бортів спікальних візків, очищував від налипних матеріалів живильників шихти, течок осипі, барабанних живильників, бункерів агломашин, внаслідок чого підпадав під дію шкідливого виробничого фактору, такого як аерозолі фіброгенної дії, параметри якого перевищували нормативні.

Згідно пункту 18 вказаного акту причинами виникнення професійного захворювання є: аерозоль фіброгеної дії: концентрація залізного агломерату в повітрі робочої зони становить 24,6 - 30,5 мг/м3, при нормативному значенні 4,0 мг/м3.

Згідно пункту 20 вказаного Акту вбачається, що враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу визначити конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці , гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.

У зв`язкуіз заподіяннямшкоди,Позивач,23листопада 2023року первиннопройшов оглядмедико-соціальноюекспертною комісією(надалі-МСЕК),де йомубуло визначеноступінь втратипрофесійної працездатності 50 % по ХОЗЛ з 02 жовтня 2023 року до 01 листопада 2024 року та 3 групу інвалідності з 23.11.2023 року дата перегляду 10.10.2024 року, що підтверджується Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної підтримки серії 12 ААА №129744 від 23.11.2023 року та Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №187291 від 23.11.2023 року.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, зокрема і підчас роботи підприємствах відповідача. Так, у період з 03.03.1998 року по 14.06.2021 року позивач тривалий час, а саме 25 років та 09 місяці працював, підпадав під дію шкідливого виробничого фактору, такого як аерозолі фіброгенної дії, параметри якого перевищували нормативні.

Так, наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я, а саме: УКР НДІ ПРОММЕД у період з 17.03.2021 року по 29.03.2021 рік, з 28.06.2023 року по 12.07.2023 рік з діагнозом: хронічне обструктивне захворювань легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії) група С. ЛН другого-третього ступеня.

Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.

При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я його покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. У зв`язку з хворобою Позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування Позивач змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що підтверджується виписними епікризами з лікарень. Тяжко усвідомлювати себе людиною залежною від ліків та лікарень. З року в рік стан здоров`я Позивача тільки погіршується, хвороба є невиліковною, хронічною і лише прогресує у часі. А ліки лише частково та тимчасово полегшують стан здоров`я позивача, проте не виліковують. Розуміння цього негативно впливає на його психологічний стан. І це підтверджується доданими до позову документами. Позивачеві первинно було встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності 3 групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167Цивільного кодексуУкраїни та статтею 237-1Кодексу законівпро працюУкраїни їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, а саме 25 років 09 місяці, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 150 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної тяжким ушкодженням здоров`я задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволеннііншої частинипозову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович