Постанова

від 20.02.2024 по справі 210/6611/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2887/24 Справа № 210/6611/23 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/6611\23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Бортник В.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 грудняя 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної тяжким ушкодженням здоров`я.

Позовна заява мотивована тим, що з 03.03.1998 по 14.06.2021 позивач працював у відповідача в агломератному цеху агломератником.

04.07.2023 професійно лікувально-експертна комісія Українського науково-дослідного інституту виявлено у позивача хронічне обструктивне захворювань легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії) група С. ЛН другого-третього ступеня.

23.11.2023 висновком спеціалістів Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії, у зв`язку з професійним захворюванням, позивачу визначено третю групу інвалідності та 50 відсотків втрати працездатності.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено звичайний спосіб життя позивача, останній позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 360 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 150 000 гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір 1500 гривень 00 копійок.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Зазначає, що ним оцінено свої моральні страждання, виходячи з критеріїв розумності і справедливості, тоді як суд першої інстанції безпідставно занизив розмір моральної шкоди. При цьому, просить суд апеляційної інстанції врахувати ступінь втрати ним професійної працездатності, визнання його людиною з інвалідністю третьої групи та причини виникнення професійного захворювання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - адвоката Тер-Товмасян Ю.Г., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судув межахзаявлених позовнихвимог тадоводів апеляційноїскарги,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній з01.09.1997 року по 03.03.1998 року прийнятий в агломераційний цех №2 учнем агломератника, з 03.03.1998 року по 16.03.1988 року переведений в агломераційний цех №2 агломератником 5 розряду, 16.03.1998 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, з 04.08.1999 року по 14.06.2021 року працював в агломераційному цеху №2, 14.06.2021 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України.

Відповідно до п. 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 20 липня 2023 року, затвердженого начальником південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювань легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії) група С. ЛН другого-третього ступеня.

Пунктом 17 вказаного акту встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи агломератником агломераційного цеху №2 аглодоменного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 03 березня 1998 року по 14 червня 2021 року ОСОБА_1 вів технологічний процес спікання агломерату методом термічного кускування пилуватих дрібних руд, концентратів, вапняків і металовмісних відходів шляхом їх спікання з додаванням твердого палива, для підготовки залізорудної сировини, забезпечував повну загрузку та безперебійну роботу механізмів та агрегатів агломашини, регулював подачу шахти та загрузочну частину аглострічки і висоту шару шахти, виконував заміну спікальних візків, колосників і бортів спікальних візків, очищував від налипних матеріалів живильників шихти, течок осипі, барабанних живильників, бункерів агломашин, внаслідок чого підпадав під дію шкідливого виробничого фактору, такого як аерозолі фіброгенної дії, параметри якого перевищували нормативні.

Згідно пункту 18 вказаного акту причинами виникнення професійного захворювання є: аерозоль фіброгеної дії: концентрація залізного агломерату в повітрі робочої зони становить 24,6 - 30,5 мг/м3, при нормативному значенні 4,0 мг/м3.

Згідно пункту 20 вказаного Акту вбачається, що враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу визначити конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці , гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.

23 листопада 2023 року позивач первинно пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності 50 % по ХОЗЛ з 02 жовтня 2023 року до 01 листопада 2024 рокута 3 групу інвалідності з 23.11.2023 року дата перегляду 10.10.2024 року, що підтверджується Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної підтримки серії 12 ААА №129744 від 23.11.2023 року та Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №187291 від 23.11.2023 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, завдану у зв`язку з отриманим ним на виробництві відповідача професійним захворюванням.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першоїст. 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20 липня 2023 року, причинами виникнення професійного захворювання є: аерозоль фіброгеної дії: концентрація залізного агломерату в повітрі робочої зони становить 24,6 - 30,5 мг/м3, при нормативному значенні 4,0 мг/м3.

Отже, роботодавецьПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з виниПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Суд першої інстанції, при ухваленні рішення, встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача, у шкідливих умовах, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, з подальшими змінами та доповненнями.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 150000,00 грн., суд виходив зобставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, відсоток втрати ним професійної працездатності, з визнанням людиною з інвалідністю третьої групи.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 50% та визнаний людиною з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану, відновлення його стану здоров`я у повному обсязі неможливе.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третястатті 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, а також критеріям розумності, виваженості і справедливості у його ситуації.

Так, колегією суддів встановлено, що позивач зазнав фізичну біль, а також страждання у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. Лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманих професійних захворювань, працю в шкідливих умовах праці протягом 23 років 09 місяців років в ПАТ «АрселоррМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що потягло втрату працездатності у загальному розмірі 50%, з визнанням позивача особою з інвалідністю третьої групи, що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 150000,00 грн. до 250000,00 грн., безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ПАТ «АрселоррМітталКривий Ріг»на користьдержави та збільшує цей розмірі з 1 500,00 грн. до 2 500,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.

Крім того, з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ПАТ «АрселоррМіттал Кривий Ріг» на користь держави підлягає стягненню судовий збір 3 750,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (2 500,00 грн. х 150%).

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 27грудня 2023року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача ОСОБА_1 ,змінити,збільшивши цейрозмір з 150 000,00 гривень до 250000 (двохсот п?ятдесяти тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

РішенняДзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмірі з 1 500,00 гривень до 2 500 (двох тисяч п?ятисот) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за поданняапеляційної скаргипозивачем на користь держави судовий збір у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п?ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: