Ухвала

від 13.12.2023 по справі 182/952/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/952/23

Провадження № 1-кп/0182/803/2023

У Х В А Л А

Іменем України

13.12.2023 року м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041340001067 від 22.09.2022 року стосовно ОСОБА_5 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

свідок ОСОБА_8 , в режимі відеоконференції,

В С Т А Н О В И В:

В провадження колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022041340001067 від 22.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України. Стосовно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строк дії якого скінчився 24.03.2023 р.і продовжений не був. Під час досудового слідства накладено арешт на автомобіль та банківські рахунки ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду від 18.01.2023 р.

ОСОБА_8 , який має статус свідка у кримінальному провадженні, звернувся до суду з заяво про відвід колегії суддів з наступних підстав.

Колегією суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зазначеному кримінальному провадженні розглянуті його клопотання щодо визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, про прийняття цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_5 , та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .Ухвалами колегії суддів відмовлено у задоволенні кожного з клопотань, з якими заявник категорично не згоден. Результати розгляду його клопотань повинні бути іншими, виходячи з норм КПК України у розумінні заявника. Тому у заявника виникли реальні сумніви в тому, що колегія суддів є об`єктивною та неупередженою. У нього склалося враження, що колегія суддів навмисно порушує норми кримінально-процесуального законодавства з метою недопущення його до участі у справі в якості потерпілого і для покращення становища обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку з чим неможливо ухвалити у справі законне та справедливе рішення.

ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід колегії суддів з викладених підстав.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що заява не підлягає задоволенню, оскільки відсутні законні підстави відводу колегії суддів. До того ж, ОСОБА_8 у провадженні має статус свідка і не наділений правом заявляти відвід колегії суддів.

Обвинувачений ОСОБА_5 і його захисник ОСОБА_9 також заперечували проти заявленого ОСОБА_8 відводу колегії суддів.

Вивчивши заяву про відвід і долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.

Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Таким чином ст. 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин для відводу судді.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до ухвали Великої палати Верховного суду про задоволення відводу судді від 04 лютого 2020 року у справі №908/137/18 Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Посилання заявника на, те що колегія суддів умисно його не допускає до участі у якості потерпілого є безпідставними, а ухвали прийнятті колегією суддів винесенні з дотриманням норм КПК України. Заявником неодноразово зазначено у клопотаннях про те, що він є потерпілим в розумінні ст. 55 КПК України. Колегія суддів не спростовує того факту, що ОСОБА_8 ймовірно діями ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду, але вказані обставини не зазначені в обвинувальному акті і не були встановлені під час досудового розслідування, тому колегія суддів позбавлена можливості вийти за межі висунутого обвинувачення.Обставини, на які посилається заявник, не містять законних підстав для відводу колегії суддів і не вказують на її упередженість. Крім того, ст.ст. 392-395 КПК України передбачено можливість учасників провадження оскарження рішень суду, які підлягають апеляційному оскарженню в порядку апеляційного провадження у випадку незгоди з рішенням. Тому заявлений відвід колегії суддів слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Заяву свідка ОСОБА_8 про відвід складу колегії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041340001067 від 22.09.2022 року стосовно ОСОБА_5 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити заявнику.

Повний текст проголошено об 11.00 год. 15.12.2023 р.

Головуючий

суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_10