Рішення

від 27.12.2023 по справі 138/1556/21

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1556/21

Провадження №:2-др/138/11/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «ПРОГРЕС» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «НУСІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Агро Ленд» про визнання недійсними договорів оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилась вказана вище цивільна справа.

13.12.2023 судом постановлено рішення, яким вказаний вище позов задоволено. 18.12.2023 представника позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що ним було подано заяву про розподіл судових витрат разом із запереченнями на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а тому, на підтвердження понесених судових витрат просить долучити відповідні докази.

Таким чином, постала необхідність у вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представники сторін спору та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних докуменів до електронних кабінетів.

Відповідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, зміст рішення суду від 13.12.2023 суд, прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу вирішено не було під час ухвалення рішення у справі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу суду надано: Договір про надання правової допомоги від 01.07.2021, укладений між адвокатом Варцабою Сергієм Анатолійовичем та СТОВ "Прогрес", п. 4.2 якого передбачено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору; додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2021, згідно п. 3 якої сторони погодили розмір гонорару адвоката в сумі 20 000,00 грн. При цьому, п. 6 додаткової угоди передбачено, що гонорар адвоката сплачується клієнтом через 180 днів з дати винесення судом рішення по справі; акт про прийняття-передачу наданих послуг від 15.12.2023; рахунок від 15.12.2023 . Загальна вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, жоден відповідач не подав суду відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Статтею 30 ЗаконуУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 23.11.2020 у цивільній справі № 638/7748/18.

При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правову допомогу сторона позивача посилається акт про прийняття-передачу наданих послуг, за яким сторонами договору про надання правової допомоги погоджено загальну вартість послуг становить 20000,00 грн.

Зважаючи на викладене, а також відсутності клопотання відповідачів про зменшення розміру судових витрат, суд вважає що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , Фермерського господарства «НУСІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Агро Ленд» в рівних частинах судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 13.12.2023 ухваленого у цивільній справі № 138/1556/21.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.Б.Київська