Ухвала

від 25.12.2023 по справі 908/961/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/61/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.12.2023 Справа № 908/961/23

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Південна енергетична компанія, 65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 2, офіс 1

до відповідача: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення 12 276 011,56 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Південна енергетична компанія (далі ТОВ Південна енергетична компанія) до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (надалі ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС) про стягнення заборгованості за договором від 11.08.21 № 22868 у розмірі 12 276 011,56 грн, з яких: 9 432 356,78 грн основного боргу, 2 533 549,90 грн інфляційних втрат та 310 104,88 грн - 3 % річнихзадоволено частково. Суд вирішив стягнути з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС на користь ТОВ Південна енергетична компанія основний борг за договором на виконання робіт №22868 від 11.08.21 у сумі 9 432 356,78 грн, 309 329,62 грн 3% річних, 2 533 549,90 грн інфляційних втрат та 184 128,55 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.23 у справі № 908/961/23 апеляційну скаргу ДП НАЕК Енергоатом залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23 без змін.

11.12.23 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.23 у справі № 908/961/23 місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

18.12.23 до суду в системі Електронний суд надійшла заява ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/961/23, в якій уповноважений представник відповідача просить суд відстрочити на 6 місяців виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23 про стягнення з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС на користь ТОВ Південна енергетична компанія основного боргу за договором на виконання робіт № 22868 від 11.08.21 у сумі 9 432 356,78 грн, 3% річних у розмірі 309 329,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 533 549,90 грн та 184 128,55 грн судового збору.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.23 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 19.12.23 судом призначено заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 25.12.23 о 09 год. 30 хв.

20.12.23 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 20.12.23, в якій представник ДП НАЕК Енергоатом просить суд про участь у судовому засіданні 25.12.23 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/961/23.

21.12.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 21.12.23, в якій представник ТОВ Південна енергетична компанія просить суд про участь у судовому засіданні 25.12.23 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/961/23.

Ухвалою від 22.12.23 судом залишено без задоволення заяви представників ТОВ Південна енергетична компанія за вих. від 21.12.23 та ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 20.12.23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 25.12.23 о 09 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/961/23 з підстав викладених у тексті ухвали.

21.12.23 на електронну адресу суду надійшли заперечення за вих. від 21.12.23 на заяву про відстрочення виконання судового рішення (яке зареєстровано в канцелярії суду 22.12.23), в якому представник позивача просить суд залишити без задоволення заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23.

Представники сторін в судове засідання 25.12.23 не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23 за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання рішення господарського суду від 04.07.23 у справі № 908/961/23, суд дійшов висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що (дослівно):

«… У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який був неодноразово продовжений Указами Президента України (воєнний стан продовжений до 14.02.2024).

04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі ВП ЗАЕС) були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» р. ІІ «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022.

Тимчасово окупована територія України це частина міжнародно визнаної території України, на яку не поширюється фактичний контроль української влади внаслідок її окупації рф під час російсько-української війни (спочатку в ході вторгнення в Крим, війни на сході, а згодом широкомасштабного вторгнення).

Восени 2022 року рф регулярно почала обстрілювати енергоінфраструктуру України. У грудні 2022 року через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. А після обстрілів 16.12.2022 запровадили надзвичайний стан в енергетиці.

6 червня 2023 року російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС.

Безпекова ситуація на Запорізькій АЕС погіршується через зниження рівня води у Каховському водосховищі. Нестача води у басейнах витримки ВП ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і, як наслідок, - до радіаційних викидів.

4 липня 2023 року о 01:21 год Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС. Так, підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів. З моменту окупації ВП «Запорізька АЕС» працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.

З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинено [1] (шість енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють).

В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС.

Таким чином, на теперішній час Відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

За офіційними даними ДП «НАЕК «Енергоатом», обсяг реалізованої електричної енергії за 9 місяців 2022 року знизився на 19,61%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Поряд з цим, ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Відповідача. Так, за 2022 рік, ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

За таких обставин, втрати Відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей, об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки ДП «НАЕК «Енергоатом» перед Позивачем.

Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, ДП «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. …

… Наразі, в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії.

Крім того, у ДП «НАЕК «Енергоатом» завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель ЗІП, особливо для електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії рф.

Закупівля необхідного обладнання забезпечує стабільну генерацію електричної енергії і втрата можливості придбати кожну з наведених позицій створює ризики для функціонування виробничих підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом».

Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів ВП ЗАЕС, який не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької).

Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23, яким з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС на користь ТОВ «Південна енергетична компанія» стягнуто 9 432 356,78 грн основного боргу, 2 533 549,90 грн інфляційних втрат, 309 329,62 грн 3% річних та 184 128,55 грн судового збору, на загальну суму 12 459 364,85 грн. …».

На підтвердження доводів, викладених у заяві за вих. від 18.12.23, заявником надано копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік.

Позивач проти заяви відповідача за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання рішення господарського суду у справі № 908/961/23 заперечив повністю з підстав викладених у запереченнях за вих. від 21.12.23 на заяву про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх заперечень представник позивача зазначає наступне (дослівно):

«… У своїй заяві Відповідач наводить багато інформації, яка описує ситуацію, ідо наразі склалася у 99% підприємств України: падіння прибутків, збитки, необхідність фінансування майбутньої діяльності підприємства, замість погашення застарілих боргів. При цьому жодної конкретики Відповідач не зазначає. В свою чергу Позивач хоче навести конкретні факти та цифри, які свідчать про неможливість ще більшого затягнення погашення Відповідачем виниклої заборгованості.

1. У своїй заяві Відповідач зазначає, що оскільки формування бюджету на наступний рік відбувається у і рудні року, що передує бюджетному року, то видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу), були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. В своїй же заяві Відповідач зазначає, що ВП «Запорізька АБС» знаходиться в окупації починаючи з 04 березня 2022 року. Борг Відповідача перед Позивачем утворився 14 лютого 2022 року. Тобто, Відповідач мав можливість запланувати відповідні видатки в своєму бюджеті иа 2023 рік якщо, як він стверджує, цього вимагають внутрішні документи Відповідача.

2. Інфляційні витрати за договором, що був предметом розгляду даної справи, на момент подачі Позивачем позову до суду складали 2 533 549,90 грн. Станом на сьогоднішній день ця сума сягнула вже 2 896 252,36 грн. Тобто, інфляційні процеси не припиняються і Позивач продовжує щоденно втрачати свої кошти.

3. Задля виконання своїх зобов`язань перед Відповідачем, Позивачем було укладено ряд субпідрядних договорів з контрагентами - договір підряду № 12/10/21 від 04.10.2021 року з ТОВ «Екніс-Інжиніринг» на загальну суму 950 231,50 грн. та договір підряду №13/10/21 від 05.10.2021 року з ПрАТ «ЛЬВІВОРГРЕС» на загальну суму 788 669,57 грн. Обидва підприємства виконали свою роботу вчасно, але у зв`язку з відсутністю оплати з боку Замовника, виконаних Позивачем робіт, Позивач не оплатив субпідрядникам викопані ними роботи. Обидва субпідрядника нещодавно виставили Позивачу претензії на загальну суму 1 738 901,07 без урахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3 відсотків річних. Копії претензій додаємо.

4. Ми категорично проти відстрочення виконання рішення суду ще й з тої причини, що не дивлячись на майже дворічну заборгованість, Відповідач не погасив ні копійки свого боргу, не запропонував ніякого ірафіку погашення зі свого боку. У нашого підприємства є поточні зобов`язання з виплати заробітної плати, у нас є відкриті кредитні лінії, зобов`язання по банківським гарантіям по яким ми сплачуємо відсотки, щомісяця у нас є зобов`язання зі сплати податків до бюджету. Ми знаходимося у не менш скрутному матеріальному положенні ніж Відповідач тому не можемо собі дозволити і далі надавати Відповідачу безвідсотковий кредит.

5. Відповідно до Довідки, наданої АТ «ПУМБ» від 19 грудня 2023 року вих. №ОDЕ-07.8/799, Позивач починаючи з жовтня 2023 року був вимушений взяти кредит в банку на покриття своїх поточних витрат. Станом на грудень 2023 року, Позивач взяв кредит на загальну суму 10 000 000,00 грн. За два місяці користування кредитними коштами, Позивач оплатив банку 66 982,71 грн. відсотків. Якщо б Відповідач хоча б вчасно виконав рішення суду після його перевірки судом апеляційної інстанції, то Позивачу не довелося б запозичувати в банку кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. Також Позивач активно користується кредитом у ПАТ «БАНК ВОСТОК» та вимушений сплачувати за це банку відсотки та комісії (довідка ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 19 грудня 2023 року вих. №99741653). Наявність кредитів явно не свідчить про стабільний фінансовий стан Позивача.

6. Також наразі Позивач щомісячно несе колосальні витрати, пов`язані з обслуговуванням банківських гарантій. У Позивача укладені договори із контрагентами на

виконання будівельно-монтажних робіт із закупкою необхідних матеріалів. Задля отримання авансових платежів від замовників, відповідно до умов укладених договорів, Позивач зобов`язаний надавати замовникам банківські гарантії на суми отриманих авансів. Наразі загальна сума гарантій, наданих Позивачу з боку ПАТ «БАНК ВОСТОК», складає 273 053 583,00 грн. За обслуговування цих гарантій за поточний рік Позивачем вже сплачено 3 639 315,49 грн. відсотків та додатково 132 000,00 грн. комісійної винагороди банку. Сума прогнозної відсоткової частини комісії, що підлягатиме сплаті на протязі наступних шести місяців, на які Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, складатиме 852 033,68 грн. у січні 2024 року, 797 063,76 грн. у лютому 2024 року, 852 033,68 грн. у березні 2024 року, 824 548,72 грн. у квітні 2024 року, 852 033,68 грн. у травні 2024 року, 824 548,72 грн. у червні 2024 року. Зазначене підтверджується довідкою, наданою ПАТ «БАНК ВОСТОК» 19 грудня 2023 року вих. № 99741653-1.

7. Позивач щомісячно сплачує податки до бюджетів всіх рівнів. Загальна сума всіх сплачених податків за період з січня 2023 року по грудень 2023 року склала 8 425 112,44 гри. Зазначене підтверджується довідкою Позивача від 21 грудня 2023 року них. № ПЕК-12/74.

8. У Позивача наявний штат працівників, яким необхідно щомісячно сплачувати заробітну плачу, а також за рахунок підприємства сплачувати ЄСВ з заробітної плати своїх працівників. Загальний фонд заробітної плач и працівників Позивача за період з січня 2023 року по грудень 2023 року склав 18 322 219,44 грн., сума сплаченого ЄСВ за рахунок Позивача за цей період склала 4 164 116,22 гри. Зазначене підтверджується довідкою Позивача від 21 грудня 2023 року вих. № ПЕК-12/73. …».

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом...

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України, не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час постановлення цієї ухвали).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги та обставина, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що:

- із наданого екземпляру Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік не вбачається, що ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом в 2022 році отримано збитки в розмірі 12,4 млр. грн;

- позивачем вказано, а заявником не спростовано, що відповідач у справі не здійснював жодних платежів на виконання рішення суду у цій справі;

- відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо);

- реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали введено та продовжує діяти режим воєнного стану);

- матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (ів) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, введено та продовжує діяти режим воєнного стану,

суд дійшов висновку про відсутність (станом на час постановлення цієї ухвали) правових підстав для задоволення у наданому вигляді заяви відповідача за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені заяви ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23.

Екземпляр ухвали надіслати учасникам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 27.12.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

СуддяВ.Л. Корсун