ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/961/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Жабровець О.І, адвокат (поза межами суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 (суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 27.12.2023) у справі № 908/961/23
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Південна енергетична компанія м. Одеса
про стягнення 12 276 011,56 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 відмовлено в задоволені заяви ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.23 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.23 у справі № 908/961/23.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 у справі № 908/961/23 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС про відстрочення на 6 (шість) місяців виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі №908/961/23.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
-в порушення норм процесуального права, судом не постановлена ухвала про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вчасно не повідомлено про визнання явки уповноважених представників сторін в судове засідання 25.12.23 о 09 год. 30 хв. обов`язковою;
-судом не враховано, що затримка у виконанні рішення господарського суду зумовлена особливими і непереборними обставинами, спричиненими збройною агресією Російської Федерації проти України, введенням режиму воєнного стану та тимчасовою окупацією м. Енергодар та ВП ЗАЕС; відповідач просив суд відстрочити виконання судового рішення на 6 (шість) місяців, що не є надмірно тривалим періодом виконання рішення для позивача; звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2022 року підтверджується, що ДП «НАЕК «Енергоатом» в першому півріччі 2022 році отримано збитки в розмірі 6,75 млр. грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «ЗАПОРІЗЬКА АЕС» по справі № 908/961/23 залишити без задоволення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/961/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
25.01.2024 матеріали справи №908/961/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 2422,40грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
02.02.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 29.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №270 від 15.01.2024 про сплату 2422,40 грн.
Крім того, у заяві про усунення недоліків викладено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, яке обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1420 утворено акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код згідно з ЄДРПОУ 24584661); вказаною постановою затверджено Статут акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі Статут) (постанова розміщена у відкритому доступі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/proutvorennia-aktsionernoho-tovarystva-natsionalna-a1420); згідно з пунктами 1, 2 Статуту акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі товариство) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом відповідно до Закону України Про акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом; Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня його державної реєстрації; при цьому, державна реєстрація акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом відбулась 11.01.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2024. Відтак, вважає наявними правові підстави для залучення правонаступника державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція до участі у справі №908/961/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 908/961/23, замінено відповідача державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на його правонаступника акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція (код ВП 19355964, місцезнаходження: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд.133). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 у справі №908/961/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.03.2024.
27.02.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
29.02.2024 від представника позивача надійшло аналогічне клопотання.
Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 судове засідання з представником позивача в режимі відеоконференції не відбулось у зв`язку із тим, що сторона не приєдналася до відеоконференції в системі EasyCon з технічних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Отже, в судове засідання, призначене на 05.03.2024, представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких клопотань з цього приводу не заявляв.
Згідно ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представника не заявляв; наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника позивача.
В судовому засіданні 05.03.2024 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Південна енергетична компанія до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення заборгованості за договором від 11.08.21 № 22868 у розмірі 12 276 011,56 грн, з яких: 9 432 356,78 грн основного боргу, 2 533 549,90 грн інфляційних втрат та 310 104,88 грн - 3 % річних задоволено частково.
Стягнуто з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС на користь ТОВ Південна енергетична компанія основний борг за договором на виконання робіт №22868 від 11.08.2021 у сумі 9 432 356,78 грн, 309 329,62 грн 3% річних, 2 533 549,90 грн інфляційних втрат та 184 128,55 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 908/961/23 апеляційну скаргу ДП НАЕК Енергоатом залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23 без змін.
11.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 908/961/23 місцевим господарським судом видано відповідний наказ.
18.12.2023 до господарського суду звернулося ДП НАЕК Енергоатом із заявою про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/961/23, в якій просить суд відстрочити на 6 місяців виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23 про стягнення з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС на користь ТОВ Південна енергетична компанія основного боргу за договором на виконання робіт № 22868 від 11.08.2021 у сумі 9 432 356,78 грн, 3% річних у розмірі 309 329,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 533 549,90 грн та 184 128,55 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 відмовлено в задоволені заяви ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 18.12.2023 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд зазначив про відсутність правових підстав для задоволення у наданому вигляді заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2023 у справі № 908/961/23.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1-4 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7 ст. 331 ГПК України).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав доказів про неможливість виконання ним судового рішення з дня набрання ним законної сили; не навів доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; не навів доказів, які б вказували на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду, не надав звіт про фінансові результати станом на момент подання заяви (перше півріччя 2023 року).
Таким чином, підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Також необхідно зазначити, що складне фінансове становище відповідача не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
При цьому, тривале невиконання рішення суду відповідачем призведе до порушення прав позивача.
Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, відповідно до якої: Складне фінансове становище ТОВ "ЕСУ", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
Дане твердження також знаходить своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права), відповідно до якої відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).
У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість триває значний час - понад два роки та її погашення боржником не здійснюється. Зважаючи на тривалий строк існування заборгованості, боржнику було надано достатньо часу для її погашення, додаткове збільшення такого періоду для погашення боргу є немотивованим з боку суду.
Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що в порушення норм процесуального права, судом не постановлена ухвала про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вчасно не повідомлено про визнання явки уповноважених представників сторін в судове засідання 25.12.23 о 09 год. 30 хв. обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Згідно з п. 6 ухвали суду від 19.12.2023 судом було визнано явку в судове засідання уповноважених представників сторін обов`язковою.
Тобто, обов`язковість явки представника відповідача у судове засідання була визнана судом заздалегідь - в ухвалі від 19.12.2023, яка отримана відповідачем вчасно (а.с.100, т.2).
Зазначеним спростовані доводи апелянта.
Отже, оцінивши доводи скаржника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення.
У цьому зв`язку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 у справі № 908/961/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 у справі № 908/961/23 залишити без змін.
Судові витрати акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.03.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
СуддяТ.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 11.03.2024 |
Номер документу | 117506005 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні