Рішення

від 20.12.2023 по справі 923/109/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/109/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 923/109/22 в порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області /ЄДРПОУ 04851120, адреса - 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 34-а, e-mail: dep_cha@pho.gov.ua/ в інтересах держави в особі: Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області /ЄДРПОУ 44856607, адреса - 75200, Херсонська обл., Каховський р., смт. Чаплинка, вул. Паркова, 40. Начальник - Мирошниченко В.Ю., тел. НОМЕР_1 /

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Херсону" /ЄДРПОУ 41899873, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 17, оф. 211/;

2. Балтазарівського ліцею Чаплинської селищної ради Херсонської області /ЄДРПОУ 24950054, адреса - 75212, Херсонська обл., Чаплинський р., с. Балтазарівка, вул. Шкільна, 5, e-mail: baltazarovka1@gmail.com/

про визнання недійсним договір про співпрацю та повернення земельної ділянки комунальної форми власності

за участю представників:

прокурор: не з`явився, повідомлений належним чином, надано клопотання про розгляд справи за відсутності прокурора /вх. № 46329/23 від 20.12.2023/;

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Чаплинської селищної ради Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою /вх. № 250/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Херсону", Балтазарівського ліцею Чаплинської селищної ради Херсонської області про:

- визнання недійсним договору про співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва від 26.04.2021, укладеного між відповідачами;

- зобов`язання ТОВ "Лани Херсону" звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 6525480500:04:001:0532, площею 43,4577 га, розташовану в адміністративних межах Чаплинської селищної ради Херсонської області , повернути її законному користувачу - Балтазарівському ліцею Чаплинської селищної ради Херсонської області, підтвердивши вказане відповідним актом.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/109/22; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.03.2022.

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 " Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

За Актом прийому-передачі евакуйована справа № 923/109/22 була передана Господарському суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2023 для розгляду справи визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 16.06.2023 прийнято справу № 923/109/22 до провадження; постановлено розгляд справи № 923/109/22 почати спочатку; підготовче засідання по справі призначено на 07.09.2023 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 07.09.2023 залишено на обговоренні питання заміни позивача правонаступником - Чаплинською селищною військовою адміністрацією Каховського району Херсонської області. Також сторін судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.09.2023 на 12:20 год.

12.09.2023 на адресу суду надійшла заява прокуратури /вх. № 31448/23/ з уточненням контактних даних учасників справи.

28.09.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення прокурора /вх. № 34027/23/ щодо питання заміни позивача правонаступником - Чаплинською селищною військовою адміністрацією Каховського району Херсонської області. Прокурор вказує, що на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" наявний перехід функцій і повноважень від Чаплинської селищної ради до Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області. У зв`язку із чим, прокурор просить на підставі ст. 52 ГПК України залучити Чаплинську селищну військову адміністрацію як правонаступника Чаплинської селищної ради.

Ухвалою суду від 28.09.2023 замінено позивача Чаплинську селищну раду Херсонської області /ЄДРПОУ 26348829/ на правонаступника Чаплинську селищну військову адміністрацію Каховського району Херсонської області /ЄДРПОУ 44856607/; відкладено підготовче засідання у справі № 923/109/22 на 09.11.2023 о 10:30 год.

У підготовчому засіданні 09.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 923/109/22 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 20.12.2023 о 12:00 год.

20.12.2023 на адресу суду надійшло клопотання прокурора про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити /вх. № 46329/23/.

До судового засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду у справі № 923/109/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу1, за адресою, вказаною в позовній заяві (73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 17, оф. 211, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

10.07.2023 за вх. № 15097/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою». Також 22.09.2023, 17.10.2023 та 21.11.2023 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2023 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі, обізнані про розгляд справи № 923/109/22, могли ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Відповідач2 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення електронних листів на e-mail: baltazarovka1@gmail.com та ІНФОРМАЦІЯ_1.

На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 господарським судом Одеської області повідомлено Балтазарівський ліцей Чаплинської селищної ради Херсонської області про розгляд справи № 923/109/22 публікаціями у мережі шляхом розміщення посилання на веб-адресу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень /від 22.06.2023, 11.09.2023, 10.10.2023, 15.11.2023/.

Оскільки відповідачі по справі не надали суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС Nє3002498, від 15.11.2001, Балтазарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів /з 18.01.2022 року у зв`язку зі зміною найменування - Балтазарівський ліцей Чаплинської селищної ради Херсонської області /є постійним користувачем земельної ділянки для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка (кадастровий номер 6525480500:04:001:0532) перебуває у комунальній власності Чаплинської селищної ради Херсонської області.

Згідно консультаційного висновку суб`єкта оціночної діяльності про ймовірну вартість об`єкта оцінки, земельна ділянка, кадастровий номер 652548500:04:001:0532 станом на 11.01.2022, вартість земельної ділянки становить 10 027 160 грн.

Рішенням Чаплинської селищної ради № 149 від 18.03.2021 «Про надання дозволу Балтазарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів на співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва» надано дозвіл Балтазарівській ЗОШ на співпрацю з ТОВ «Лани Херсону» у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва, що буде здійснюватись на земельній ділянці комунальної форми власності сільськогосподарського призначення площею 43,4577 га (кадастровий номер 6525480500:04:001:0532) що належить Балтазарівській ЗОШ на праві постійного користування, до 31 грудня 2024 року.

26:04.2021 між Балтазарівською ЗОШ І-ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради в особі директора Байдукової В.Р. (Сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лани Херсону» в особі директора Кузьминського А. С. (Сторона-2), укладено договір про співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва, за умовами якого предметом договору є взаємні зобов`язання Сторін щодо організації і виконання робіт із посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва на земельній ділянці Сторони-1, яка відноситься до сільськогосподарських угідь загальною площею 43,4577 га, кадастровий номер 6525480500:04:001:0532 находиться в адміністративних межах Чаплинської селищної ради і належить Стороні-1 на підставі акту на право постійного користування землею /п.1.1 договору/.

Метою цього договору є об`єднання майна, грошових коштів, зусиль та інших ресурсів сторін для вирощування та споживання сільськогосподарської продукції, а також реалізації її надлишків /п. 1.2 договору/.

Відповідно до пункту 1.3. договору, змістовний характер правовідносин Сторін за цим договором наступний: Сторона-1, тимчасово не маючи фінансової технічної можливості обробляти земельну ділянку, надає юридичну та фактичну можливість її обробки Строні-2, а Сторона-2 за рахунок власних ресурсів здійснює всі необхідні агротехнічні та технологічні заходи щодо посіву, вирощування та збору врожаю.

Пунктом 2.1. договору перебачено взаємні зобов`язання сторін. Так, для досягнення мети цього договору сторони зобов`язуються: обмінюватись інформацією, що являється у їх розпорядженні, з тематики спільної співпраці; спільно проводити консультації для обговорення питань спільної співпраці; виконувати спільні завдання і замовлення один одного по спільній співпраці на пріоритетній і пільговій основі; оформляти свої вклади у спільній співпраці шляхом укладення відповідних договорів між сторонами.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що Сторона-1 не має права залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб.

Відповідно до розділу 3 Договору, Обов`язки Сторони-1 надати доступ до земельної ділянки для здійснення співпраці та не втручатися у господарську діяльність Сторони-2. Крім того, Сторона-1 за цим Договором має право доступу до земельної ділянки за згодою Сторни-2 та на отримання плати за користування земельною ділянкою від Сторони-2.

Пунктом 3.1. встановлено обов`язки Балтазарівської ЗОШ: у строк протягом трьох календарних днів із моменту підписання цього договору надати Стороні-2 доступ до земельної ділянки для здійснення співпраці; не вчиняти дій, якіб перешкоджали Стороні-2 користуватися земельною ділянкою; не втручатися у господарську співпрацю сторони-2 та не чинити дій, які б перешкоджали Стороні-2 використовувати земельну ділянку згідно умовами договору.

Розділом 4 Договору встановлено обов`язки Сторони-2, виконання сільськогосподарських робіт для вирощування сільськогосподарських культур власною технікою, збирання урожаю. Крім того, Сторона-2 має право власності на вирощений врожай та залучати до виконання сільськогосподарських робіт інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до розділу 7 Договору, Сторона-1 отримує щорічно, до 31 липня оплату у розмірі 1500,00 грн за один гектар земельної ділянки, що складає 64290,00 грн.

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2024 /п. 8.1 договору/.

Згідно з інформацією наданою директором Балтазарівської ЗОШ від 11.01.2022 № 05, товариством з обмеженою відповідальністю «Лани Херсону» засіяно соняшником земельну ділянку та відповідно до Договору на спеціальний рахунок закладу перераховано 64290,00 грн.

Відповідно до інформації, наданої головою Чаплинської селищної ради від 11.08.2021 № 1345/02-19, договір щодо земельної ділянки Балтазарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів дійсний та виконується. Крім того, навчальний заклад отримує щорічно до 31 липня оплату у розмірі 1500,00 грн за 1 гектар земельної ділянки відповідно до договору. У бюджеті Чаплинської селищної ради кошти на витрати для забезпечення співпраці відповідно до договору не передбачено.

Прокуратура неодноразово, листами від 05.05.2021 № 52-832вих-21, від 29.07.2021 № 52-214бвих-21, від 16.08.2021 №52/3-203 вих-21, від 05.01.2022 № 52/3-8вих-22 зверталась до Чаплинської селищної ради про надання інформації про використання земельної ділянки навчального закладу.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва віл 26.04.2021, укладений між відповідачами; зобов`язання відповідача1 звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 6525480500:04:001:0532, площею 43,4577 га, розташовану в адміністративних межах Чаплинської селищної ради Херсонської області, повернути її відповідачу2, підтвердивши вказане відповідним актом.

Згідно ст. 11 цк України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарський суд зазначає, що укладений між Балтазарівською ЗОШ І-ІІ ступенів та ТОВ «Лани Херсону» оспорюваний договір від 26.04.2021 названо сторонами як договір про співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва.

Суд зауважує, що зміст договору та його правова природа не залежать від його назви.

Відповідно до статті 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об?єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв?язки, згідно частини 1 статті 1133 ЦК України

Відповідно до частини 2 статті 1134 ЦК України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду, за частиною 3 статті 1134 ЦК України.

Стаття 1135 ЦК України встановлює порядок ведення спільних справ учасників. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

Статтею 1136 ЦК України передбачено, що кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Відповідно до статті 1139 ЦК України, прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Аналізуючи спірний договір від 26.04.2021, господарський суд приходить до висновку, що даний договір не є договором простого товариства, так як всупереч положенням статей 1133-1134 ЦК України, його умовами первинними документами щодо його виконання не підтверджується наявність спільної мети сторін на спільний обробіток земельної ділянки, об?єднання зусиль та майна сторін для досягнення певних господарських цілей, наведених в предметі договору, кінцевої мети та діяльності сторін в досягненні результату співпраці, внаслідок якого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу відповідно до умов договору, розмір його та пропорційні частки, право спільної власності на продукцію, доходи від спільної діяльності.

За таких обставин суд зазначає, що фактично, відповідач1 користується земельною ділянкою навчального закладу, несе витрати на її оброблення та вирощування сільськогосподарських культур самостійно, за що здійснює оплату на спеціальний рахунок школи. Отже спірний договір укладався як договір про спільну діяльність, з метою приховати фактично існуючі відносини оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 Зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов?язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 2 ЗК України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Чинним Земельним кодексом України передбачено, лише 6 правових підстав використання земельної ділянки: 1) власником; 2) на правах оренди; 3) на правах постійного користування; 4) на правах земельного сервітуту; 5) на правах емфітевзису та 6) на правах суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови).

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає такої підстави, як договір про співпрацю, за яким надається право доступу сільгоспвиробнику до земельної ділянки.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах, і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно зі статтями 150 та 151 Господарського кодексу України передбачено лише 2 випадки використання природних ресурсів суб?єктами господарювання, або на праві власності або на праві користування.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договор.. оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або спадкуванням.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння 1 користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб?єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.

Право користування - добування корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі (п. а ч. 1).

Право самостійного господарювання на землі означає, землекористувачі мають право без втручання інших осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення.

Крім того, формулювання законодавця у ст. 95 Земельного кодексу України щодо «права самостійно господарювати» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Сутність права самостійного господарювання на землі полягає в тому, що конкретний землекористувач за своїм волевиявленням, самостійно визначає напрями своєї виробничої та іншої діяльності, спосіб використання земельної ділянки в межах її цільового призначення та умов надання земельної ділянки. Планування та реалізацію такої діяльності землекористувачі здійснюють самостійно.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено право постійного користувача землею, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в платне користування.

Судом встановлено, що Чаплинською селищною радою рішення у порядку Земельного кодексу України щодо укладення договору оренди не приймалось, земельні торги не проводились. Доказів на спростування вказаних обставин до суду не надано. Суд зазначає, що оскільки відповідно до державних актів на право постійного користування, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Балтазарівської ЗОШ, то у директора школи відсутні повноваження на підписання договорів відносно земельних ділянок, які перебувають у користуванні навчального закладу.

Господарський суд приходить до висновку, що уклавши спірний договір, навчальним закладом надано передбачені ст. 92 ЗК України права володіння та користування земельною ділянкою товариству, яке за умовами цього договору користується земельною ділянкою. А навчальний заклад, у свою чергу, як свідчить інформація надана Чаплинською селищною радою та Балтазарівською ЗОШ, отримує дохід від використання земельної ділянки на спеціальний рахунок.

Таким чином, укладення оспорюваного правочину призводить до порушення інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що виявилося у розпорядженні земельною ділянкою з порушенням встановленої законом процедури. Отже, всупереч приписам статей 92, 95, 124 ЗК України за відсутності повноважень на розпорядження земельною ділянкою директор Балтазарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів фактично передала земельну ділянку ТОВ «Лани Херсону», не маючи права розпоряджатися нею.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України закріплено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об?єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Проте, договір про співпрацю від 26.04.2021 не відповідає типовій формі договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Разом із тим, відповідно до Податкового кодексу України (ст. 287, ст. 288), типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; орендна плата вноситься у такі строки: 1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України; 2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів: за перший рік - у п?ятиденний строк після підписання договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Проте у порушення статтей 287 та 288 Податкового кодексу України, ст.15 Закону України «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, спірний договір зазначених умов не містить. Окрім того, не міститься і положень щодо відповідальності за несплату орендної плати.

Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що об?єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Проте, у порушення указаних норм державну реєстрацію спірного договору не здійснено.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Виходячи із положень договору та фактичних обставин, вбачається, що правочин є удаваним та за своєю суттю є договором оренди землі, який, у свою чергу, укладено з порушенням чинного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, немає необхідного обсягу цивільної дієздатності; земельна ділянка використовується у порушення вимог щодо користування землями певного виду в межах категорії земель, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов?язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Тимчасове платне користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції, що є метою спірної угоди, можливе лише за умови її фактичного надання.

Суд погоджується із доводами прокурора, що специфічною рисою спірних правовідносин є те, що сторонами укладено удаваний правочин, який приховує договір оренди, з цього слідує, що сторони за спірним правочином мали намір приховати справжні правовідносини, уникнути передбаченої законом процедури для отримання землі в оренду.

Відсутність в даному випадку акту прийому-передачі земельної ділянки, а отже неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки (аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 10.05.2018 по справі Nє 924/263/17).

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать, що саме ТОВ «Лани Херсону» здійснювало обробіток земельної ділянки та сплачує за користування, а тому даний договір є удаваним, оскільки його вчинено для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, сам договір укладений з порушенням земельного законодавства, а тому, з урахуваннямположень ст.ст. 203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсним та, як наслідок, у відповідності до ст. 216 ЦК України, у ТОВ «Лани Херсону» виникає зобов?язання звільнити спірну земельну ділянку та повернути її законному користувачу - Балтазарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради, підтвердивши вказане відповідним актом.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені. При цьому суд зауважує, що відповідачами не надано жодних заперечень та доказів на їх підтвердження, які б спростовували обставини, встановлені судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокуратура при пред`явленні позову сплатила судовий збір у розмірі 4 962,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 66 від 05.01.2022.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської област у повному обсязі, судовий збір у розмірі 4 962,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах, тобто по 2 481,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір про співпрацю у сфері сільського господарства щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва віл 26.04.2021, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Лани Херсону" /ЄДРПОУ 41899873, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 17, оф. 211/ та Балтазарівською ЗОШ І-ІІІ ступенів Чаплинської селищної ради Херсонської області /ЄДРПОУ 24950054, адреса - 75212, Херсонська обл., Чаплинський р., с. Балтазарівка, вул. Шкільна, 5, e-mail: baltazarovka1@gmail.com/.

3. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Лани Херсону" /ЄДРПОУ 41899873, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 17, оф. 211/ звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 6525480500:04:001:0532, площею 43,4577 га, розташовану в адміністративних межах Чаплинської селищної ради Херсонської області, повернути її Балтазарівському ліцею Чаплинської селищної ради Херсонської області /ЄДРПОУ 24950054, адреса - 75212, Херсонська обл., Чаплинський р., с. Балтазарівка, вул. Шкільна, 5, e-mail: baltazarovka1@gmail.com/ за відповідним актом.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Херсону" /ЄДРПОУ 41899873, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 17, оф. 211/ на користь Херсонської обласної прокуратури /ЄДРПОУ 04851120, адреса - м. Херсон, вул. Михайлівська, 33/ судовий збір у розмірі 2 481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.

5. Стягнути з Балтазарівського ліцю Чаплинської селищної ради Херсонської області /ЄДРПОУ 24950054, адреса - 75212, Херсонська обл., Чаплинський р., с. Балтазарівка, вул. Шкільна, 5, e-mail: baltazarovka1@gmail.com/ на користь Херсонської обласної прокуратури /ЄДРПОУ 04851120, адреса - м. Херсон, вул. Михайлівська, 33/ судовий збір у розмірі 2 481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко