Справа №761/29210/23
Провадження №2-а/752/310/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Яковенко Сергій Михайлович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 , має на праві приватної власності транспортні засоби Маn-ТGХ 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 , тип-спеціалізований вантажний-сідловий тягач - Е, повною масою - 26000, масою без навантаження - 7100 та КОЕGЕL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_2 , тип - спеціалізований напівпричіп - платформу, перероблену в 2022 році для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур).
Вказані транспортні засоби позивач передав в оренду ТОВ «АГРО ТРЕНД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41854523) для здійснення перевезень зернових культур.
16.05.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою наземному транспорті Соколюком Л.М., винесено постанову серії АА №00008568 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за те, що 17.04.2023 о 18 год. 33 хв. за адресою Н-11, км.76+702 Дніпропетровської області позивачем допущено рух транспортного засобу MAN - TGX 26.400, д.н.з НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.225 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Вважає, що постанова серії АА №00008568 від 16.05.2023 є необґрунтованою підлягаю скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідачем допущено порушення ст.245 КУпАП та без повного та всебічного з`ясування обставин справи винесено постанову про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч.2 КУпАП, при цьому не враховувано, що перевезення товару здійснювалось з допомогою транспортного засобу KOEGEL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_3 , який є по своїй суті контейнеровозом, а отже відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху має право перевозити вантаж понад 44 тон.
Факт того, що належний ОСОБА_1 транспортний засіб MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , 17.04.2023 о 18-33 год. рухався за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, разом з напівпричіпом - платформою, перероблену в 2022 році для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) KOEGEL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_3 , зафіксовано на фотозображеннях, здійснених в автоматичному режимі та відображаються за QR-кодом оскаржуваної постанови.
Однак, в постанові про адміністративне правопорушення № АА 00008568 від 16.05.2023 взагалі відсутні будь-які дані про транспортний засіб KOEGEL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_3 , а в якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, зазначено MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є спеціалізованим сідловим тягачем.
На запит ОСОБА_1 ТОВ «АГРО ТРЕНД ПЛЮС» надало товаро- транспортну накладну №1742301 від 17.04.2023, згідно з якою 17.04.2023 автомобіль MAN TG 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , з причіпом - контейнеровозом KOEGEL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_3 , перевозив пшеницю з Харківської області до с. Саф`ян Ізмаїльського району Одеської області, загальна масою брутто 44 020 кг, де брутто загальною вагою транспортного засобу та вантажу.
Окрім того, згідно постанови про адміністративне правопорушення серії АА 00008568 від 16.05.2023 вага транспортного засобу, зафіксованого в автоматичному режимі взагалі становить 42255 кг.
Вказане свідчить, що рух вищевказаних транспортних засобів відбувався з дотриманням допустимої вагової норми та не міг призвести до порушень п.22.5 Правил дорожнього руху.
Не врахування відповідачем факту проїзду транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричіпом -платформою, переробленою в 2022 році для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) KOEGEL модель «SN 24», д.н.з. НОМЕР_3 , призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позивач має зареєстроване місце проживання в м. Каховка Херсонської області, тільки 09.08.2023 він зареєструвався яв внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_1 .
Про оскаржувану постанову він дізнався лише 08.08.2023, коли не зміг розрахуватись карткою, оскільки на банківські рахунки було накладено арешт державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_9 за оскаржуваною поставною.
Зазначене свідчить про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом.
Просив суд:
поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом;
скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автомобільної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою наземного транспорту Соколюка Л.М. по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00008568 від 16.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП;
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
стягнути з відповідача судові витрати.
18.08.2023 судом постановлено ухвалу про передачу справи для розгляду за підсудністю.
23.10.2023 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.11.2023 представник відповідача Гаврилюк Наталія Олегівна надала відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з позовними вимогами та вважала їх необґрунтованими.
17.04.2023 о 18 год 33 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., відповідальна особа ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/11F-22; 0695/11F-22 чинний до 26.12.2023.
Позивач звернувся до суду 15.08.2023 при тому, що оскаржувана постанова АА №00008568 винесена 16.05.2023 та 19.05.2023 скерована ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією поштового відправлення № 0315079642887. Даний лист повернувся на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті 23.06.2023 за закінченням терміну зберігання.
Позивач згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів на час прийняття постанов обліковується, як належний користувач транспортного засобу на час вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що інші особи не звертались до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджує що ОСОБА_1 є належним користувачем транспортного засобу.
За даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер.
Якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.
При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належать позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того який вантаж перевозився та у який спосіб.
Позивачем не надано доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням.
Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритновагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).
Перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.
Постановою АА №00008568 від 16.05.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5810 мм, 4-5: 1320 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2 - 5900 кг, 3 - 10600 кг, 4 - 8100 кг, 5 - 8300 кг; 6 - 7900 кг; загальна маса - 46950 кг, висота - 4.072 м.; ширина - 2.568 м.; довжина - 15.078 м.,
Згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою АА №00008568 від 16.05.2023, встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
(46 950 - 40 000 - (10%* 46 950))/40 000)*100 %= 5.638%.
Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Постанова серії АА № 00008568 від 16.05.2023 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512.
Позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належать позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням.
Згідно ТТН № 1742301 від 17.04.2023 найменування вантажу - пшениця врожаю 2022 року, тоді як відповідно до п.17.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари.
Отже, позивач здійснював перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм та не використовувався в момент зафіксованого порушення як такий, а тому маса для такого транспортного засобу, встановлена законодавцем - не більше 40 тон.
Просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_4 , та спеціалізованого напівпричепу н/пр платформа переобладнана в 2022 р. для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_5 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .
Відомості про передачу позивачем відповідно до укладеного договору оренди чи користування вказаних транспортних засобів відсутні.
Згідно з товарно-транспортною накладною від 17.04.2023 автомобільний перевізник ТОВ «Агрокомерц 2012» здійснював перевезення вантажу (пшениця) кількість брутто 44020, кількість нетто 26740 т, насипом, з с. Гетьманівка Шевченківського району до с. Саф`яни Ізмаїльського району Одеської області.
16.05.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою наземному транспорті Соколюком Л.М. винесено постанову серії АА №00008568 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за те, що 17.04.2023 о 18 год. 33 хв. за адресою Н-11, км.76+702 Дніпропетровської області ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу MAN TGX 26.400, д.н.з НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.225 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
07.08.2023 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_9 щодо примусового виконання постанови №00008568 від 16.05.2023.
09.08.2023 ОСОБА_1 зареєструвався як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 22.5 Правил дорожнього руху встановлено параметри транспортних засобів та їх составів за умови дотримання яких допускається їх рух. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до приписів ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135);
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).
Частиною 1 ст. 251 КУпАП про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст. 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відзначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00008568 від 16.05.2023 не містить відомостей про спеціалізований напівпричіп н/пр платформу переобладнану в 2022 р. для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_5 .
Постановою АА №00008568 від 16.05.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5810 мм, 4-5: 1320 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2 - 5900 кг, 3 - 10600 кг, 4 - 8100 кг, 5 - 8300 кг; 6 - 7900 кг; загальна маса - 46950 кг, висота - 4.072 м.; ширина - 2.568 м.; довжина - 15.078 м.,
Згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою АА №00008568 від 16.05.2023, встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Суд погоджується з розрахунком відсоткового перевищення загальної маси, наведеним у відзиві на позовну заяву, та вважає його обґрунтованим (46 950 - 40 000 - (10%* 46 950))/40 000)*100 %= 5.638%).
Також суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи відповідача, що товарно-транспортна накладна від 17.04.2023, надана позивачем не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей.
Відтак, наведене свідчить про порушення під час перевезень п. 22.5 Правил дорожнього руху, що відповідає доводам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу.
Проте з товарно-транспортної накладної від 17.04.2023 встановлено, що автомобільний перевізник ТОВ «Агрокомерц 2012», водій ОСОБА_2 , здійснював перевезення вантажу (пшениця) кількість брутто 44020, кількість нетто 26740 т, насипом, з с. Гетьманівка Шевченківського району до с. Саф`яни Ізмаїльського району Одеської області.
Таким чином, станом на 17.04.2023 (день вчинення адміністративного правопорушення) транспортний засіб MAN TGX 26.400, д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 знаходився у фактичному користуванні ТОВ «Агрокомерц 2012», яке є належним користувачем транспортного засобу.
Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
За змістом ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту наведених норм убачається, що відповідальним за порушення вимог, зокрема, вагових норм транспортного засобу, є автомобільний перевізник, який на комерційній основі перевозить вантаж.
Змістом права власності в розумінні ст.317 ЦК України є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом частини 5 статті 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Судом не встановлено заволодіння транспортним засобом MAN TGX 26.400, д.н.з НОМЕР_1 , неправомірним способом ТОВ «Агрокомерц 2012».
Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.
Зазначене дає підстави для висновку, що 17.04.2023 позивач не керував автомобілем MAN TGX 26.400, д.н.з НОМЕР_1 , а належним користувачем станом на цю дату було ТОВ «Агрокомерц 2012», яке є транспортним перевізником та провадив діяльність з перевезення.
Оскільки штрафні санкції, передбачені ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовуються виключно до автоперевізника, встановлення особи, яка здійснює відповідні послуги є обов`язковим для правомірного винесення постанови.
Щодо посилання відповідача на відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Так, процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197 (далі - Порядок №1197).
Згідно з п.п.3 п.2 Порядку №1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п.п.2 п.3 вищезазначеного Порядку, підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.
Згідно з п.24 Порядку №1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.
Отже, обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача, а саме на ТОВ «Агрокомерц 2012», а невиконання ним цього обов`язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.
Таким чином, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Інші доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують зазначених висновків суду.
У позові представник позивача помилково просить скасувати постанову серії АА 00008558 від 16.05.2023, оскільки правильним є №00008568, а тому з урахуванням обставин встановлених під час розгляду справи, з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.
Щодо вимоги позивача поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Позивач у позові зазначає, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 08.08.2023, коли не зміг розрахуватись карткою, оскільки на банківські рахунки було накладено арешт державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_9 щодо примусового виконання постанови серії АА №00008568. Постанову за місцем свого проживання він не отримував.
Зазначені доводи свідчать про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений позивачем строк поновити.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00008568 від 16.05.2023, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Представник позивача: адвокат Яковенко Сергій Михайлович, місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Державна служба України з питань безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845.
Представник відповідача: Гаврилюк Наталія Олегівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51.
Суддя Ж. І. Кордюкова
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 29.12.2023 |
Номер документу | 115973722 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Голосіївський районний суд міста Києва
Кордюкова Ж. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні