Рішення

від 27.12.2023 по справі 753/20678/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/20678/23

провадження № 2/753/9146/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «ХІМІК-19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «ХІМІК-19» (далі по тексту - позивач, ЖБК «ХІМІК-19» ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3, ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 13 740,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є користувачами квартири АДРЕСА_1 , а відтак є споживачами наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Так, у період з лютого 2022 по вересень 2023 відповідачі не вносили плату за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку із чим, станом на 01.10.2023 за ними утворилась заборгованість у розмірі 13 740,80 грн. Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку заборгованість не сплачують, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

16.11.2023 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Ухвалою суду від 17.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вищевказана ухвала суду разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлялись за зареєстрованою адресою відповідачів 1, 2, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказані документи повернулись на адресу суду з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також ухвала суду про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлялись за зареєстрованим місцем проживання відповідача 3, а саме за адресою: АДРЕСА_4 , які були успішно врученими останньому, що підтверджується його власноручним підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення в графі «вручено 04.12.2023 особисто».

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на вище викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд даної справи, однак, будь-яких процесуальних документів, зокрема заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та письмових відзивів на позов на адресу суду ними не направлено. Крім того, від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а відтак розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «ХІМІК 19» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 .

Правовідносини зі споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону від 24.06.2004 № 1875-IV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 1875-IV) дає визначення, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, а споживачем є фізична та юридична особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб?єктом господарювання, є договором приєднання.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов?язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак є споживачами наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Окрім того, судом встановлено, що відповідач 3 ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об?єктів усіх форм власності є суб?єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов?язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов?язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживачів є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов?язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У змісті позовної заяви позивач зазначає, що відповідачі впродовж певного періоду споживали та споживають послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, при цьому, не сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, у зв`язку із чим, згідно розрахунку заборгованості, за ними утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2023 становить 13 740,80 грн.

На підтвердження свої доводів позивачем до позовної заяви долучено: копію сторожової картки (а.с. 5); копію поквартирної картки (а.с. 6-7); копію карточки прописки осіб, що мають судимість (а.с. 8-10); копію статуту ЖБК «Хімік-19» (а.с. 11-26); копію витягу з протоколу №1 Загальних зборів власників та співвласників квартир ЖБК «Хімік-19» (а.с. 27-29); копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 30); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 31); копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.10.2023 (а.с. 33); копію акту прийому-передачі наданих послуг (а.с. 34); копію квитанції про оплату наданих адвокатом послуг (а.с. 35).

Так, суд зазначає, що вказаний перелік документів міститься у змісті позовної заяви в графі «Додатки».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як було зазначено вище, позивач у змісті позовної заяви вказує, що відповідачі з лютого 2022 року не здійснювали оплату за надані їм позивачем житлово-комунальні послуги, у зв`язку із чим за ними утоврилась заборгованість, яка станом на 01.10.2023 становить 13 740,80 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, що в свою чергу виключає можливість суду перевірити та встановити чи дійсно у відповідачів наявна заборгованість за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території за заявлений період та заявленою сумою боргу.

Також суд роз`яснює, що розгляд даної справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матерілами. При цьому, від позивача будь-яких процесуальних документів, зокрема, таких як клопотання/заява про долучення додаткових доказів на адресу суду не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що позивач позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав в повному обсязі.

Отже, враховуючи те, що заявлена позивачем сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території жодним доказом не підтверджена, в тому числі по періодам нарахованих сум до сплати, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із тим, що позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «ХІМІК-19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складання повного тексту рішення 27.12.2023 року.