Постанова

від 27.12.2023 по справі 711/5782/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2053/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/5782/22 Категорія: на ухвалу Булгакова Г.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарНовіков О.М., Сіренко Ю.В. Матюха В.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника адвоката Смоляра Андрія Олександровича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2023 (повний текст складено 02.11.2023, суддя в суді першої інстанції Булгакова Г.В.) про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення батьківства.

31.01.2023 від позивача надійшла заява про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, в якому вона просила призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу з використанням ДНК, на вирішення якої поставити питання: Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_3 .? Позивач у заяві зазначила, що визначила у справі про визнання батьківства ОСОБА_4 щодо сина ОСОБА_3 саме брата померлого, оскільки саме він заперечує проти визнання батьківства у справі №712/5633/22 та виявляє матеріальний інтерес до визнання факту батьківства та те, що зі слів відповідача померлого ОСОБА_4 було піддано кремації й неможливо ставити питання про ексгумацію.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2023 клопотання ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено та призначено у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Проведення відбору біологічних зразків для судової молекулярно-генетичної експертизи у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 й пересилку генетичного матеріалу до експертної установи доручено Комунальній установі «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи по встановленню біологічної спорідненості по отриманому генетичному матеріалу доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалу обґрунтовано тим, що для правильного вирішення справи суду необхідно встановити наявність/відсутність кровного споріднення між неповнолітнім ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_4 , рідним братом якого є відповідач ОСОБА_1 , для чого необхідні спеціальні знання в галузі науки, зокрема, генетики, якими суд не володіє.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відповідач та представник відповідача подали 17.11.2023 апеляційну скаргу в якій просять її скасувати. В обґрунтування вказано на те, що померлий ОСОБА_4 не визнавав себе батьком дитини позивачки, з нею ніколи не проживав, спільного майна не мав, годувальником не був, про відносини з позивачкою не розповідав, у родичів немає спільних знайомих у яких можливо розпитати про відносини померлого з позивачкою та не відомо хто є батьком її дитини. Позивачка заявила про себе приблизно через півроку після смерті спадкодавця. Від пропозиції надати матеріали ДНК малолітнього Громадського ОСОБА_5 для проведення тесту з синами померлого відмовилася.

Крім того, в апеляційній скарзі йдеться про те, що ціллю та метою встановити батьківство після смерті є спадок про що свідчать заяви позивачки про прийняття спадщини і зупинити нотаріальні дії. Відповідач є спадкоємцем другої черги і не визнає себе належним відповідачем у даній справі. Суд не дослідив хто має бути належним відповідачем, що призвело до розгляду справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Суддею відмовлено у передачі справи за правилами виключної підсудності за місцем знаходження спадкового майна.

Відповідач та його представник зазначають, що суд першої інстанції розглядає справу в позовному провадженні, але фактично як встановлення юридичного факту; не зважає на заперечення і клопотання відповідача; не встановив, хто має бути належним відповідачем у справі; не звертає уваги яке нерухоме майно та чиї права і обов`язки будуть перерозподілені у разі встановлення батьківства.

Також в апеляційній скарзі вказують на те, що відповідачем ОСОБА_1 неодноразово ставилося питання про притягнення в якості відповідачів по справі синів померлого. Не встановлення належних відповідачів може призвести до не визнання ними результатів експертизи, в якій вони не приймали участі і таке рішення не буде справедливим і законним, оскільки буде постановлене з грубим порушенням чинного законодавства та охоронюваних законом прав як спадкоємців першої черги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом позову у справі є вимоги ОСОБА_2 про визнання померлого ОСОБА_4 батьком ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом ч.1 ст.102ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно положень ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Зважаючи на необхідність встановлення наявності чи відсутності кровного споріднення між неповнолітнім ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_4 , рідним братом якого є відповідач ОСОБА_1 , для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення молекулярно-генетичної експертизи. На думку апеляційного суду, об`єктом встановлення кровного споріднення відповідача - рідного брата померлого, є цілком прийнятним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не вірно встановлено коло відповідачів та те, що дана справа розглядається з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), виключної підсудності не беруться до уваги, оскільки не є предметом доказування при вирішення питання про призначення експертизи.

Відповідно, мають бути відхилені і посилання скаржників на те, що метою встановлення батьківства після смерті є спадок і судом не встановлено кола належних відповідачів та чиї права і обов`язки будуть перерозподілені у разі встановлення батьківства, оскільки дане питання не має значення у справі про визнання батьківства й не входить до предмету доказування.

Посилання на ймовірне постановлення незаконного й необґрунтованого рішення у майбутньому є припущенням скаржників і нічим не підтверджені.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що поставивши питання про скасування ухвали суду першої інстанції, апелянти у своїй скарзі не просять відмовити у задоволення заяви позивачки про призначення експертизи повністю, чи внести свої зміни в оскаржувану ухвалу або винести нову ухвалу про призначення експертизи з запропонованими саме відповідачем запитаннями та з визначенням апелянтом експертної установи. В судовому засіданні скаржники наполягали на задоволенні скарги саме в поданій редакції та уточнили, що просять після скасування оспорюваної ухвали суду, направити справу до суду першої інстанції для визначення судом кола належних відповідачів в у справі.

Інші аргументи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, тому ця апеляційна скарга має бути залишена без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2023 про призначення експертизи у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2023 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 27.12. 2023.

Суддя-доповідач

Судді