Рішення

від 27.12.2023 по справі 200/1922/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Справа№200/1922/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл»

до відповідачів:

1. Державної податкової служби України

2. Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області щодо включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, зобов`язання Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Донецькій області вчинити заходи щодо виключення з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, включаючи позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, відповідачі діяли з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що контролюючими органами не надано жодного доказу в підтвердження відповідності товариства критеріям високого та середнього ступеня ризику.

Вказує, що відповідачами, також, не надано жодних документів та доказів, які б містили фактичні числові дані та розрахунки, з яких виходили відповідачі при визначенні розбіжностей у декларуванні сум нарахування та виплати доходів за ознакою 157 та інше.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі надали відзиви на позовну заяву аналогічного змісту, в яких зазначили, що включаючи позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказують, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 «Про затвердження Порядку формування плану графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» для забезпечення єдиного підходу при формуванні планів графіків проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, з метою максимального охоплення перевірками підприємств, які мають найбільші ризики несплати податків, проаналізовані данні інформаційних ресурсів ДПС, аналіз основних показників діяльності платника та на підставі висновків такого аналізу ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» включене до підрозділу А, як підприємство, яке має не менше трьох критеріїв високого ступеню ризику та обсяги доходів понад 20 млн. грн.

Зазначають, що, оскільки позивач має три критерії високого ступеня ризику та обсяги доходів понад 20 млн. грн., ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» включене до плану графіку перевірок на 2022 рік.

Враховуючи наведене, просять в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участі не надав.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участі не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з`ясував наступні обставини справи.

ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 37320399), місцезнаходження: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, здійснює діяльність у сфері виготовлення виробів з бетону для будівництва - основний (код КВЕД 23.61), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).

04.01.2022 року на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України оприлюднений план-графік проведення документальних перевірок платників податків на 2022 рік, в розділі 1 якого Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб зазначене ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл».

ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» включене ДПС України до плану графіку проведення документальних переврок на 2022 рік на підставі інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств, які включаються до плану-графіку перевірок, яка сформована ДПС у Донецькій області.

04.01.2022 року ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» звернулось до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС України у Донецькій області з запитами щодо підстав включення ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік та інформації щодо ступеню ризику несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, з наданням документальних доказів присвоєння відповідного ступеню ризику.

Листом від 14.01.2022 року № 587/6/05-99-07-18-19 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл», що відповідно до вимог наказу № 524 та інформаційно- аналітичної довідки по платнику, сформованого засобами автоматичної системи ДПС, товариству притаманні наступні критерії високого ступеня ризику:

-рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

-рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

-наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. гривень або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн.;

та ризики, які належать до критеріїв середнього ступеня, а саме:

-декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період;

-зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

-нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

-інші операційні витрати більші за інші операційні доходи.

ГУ ДПС у Донецькій області зазначило, також, що за результатами визначення показників ризиків, здійснених за даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України, ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» має 3 ризики несплати податків та зборів високого ступеню та 4 ризики несплати податків та зборів середнього ступеню.

Документ «Інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємств» містить відомості, що серед постачальників встановлено 2 суб`єкта господарювання з ознаками «сумнівності» на суму 172924 грн. 79 коп.:

-ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій - 5» (код ЄДРПОУ 01235679), основний вид діяльності - виробництво бетонних розчинників, стан 3 (прийняте рішення про припинення) на суму 34666 грн. 67 коп.;

-ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (код ЄДРПОУ 05496135) основний вид діяльності - дослідження й експериментальні розробки у сфері природничих наук, стан 3 (прийняте рішення про припинення) на суму 138258 грн. 12 коп.

ДПС України надіслало на адресу ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» лист від 12.01.2022 року № 464/6/99-00-07-04-02-06 аналогічного змісту.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати неправомірними дії щодо включення його до плану графіку проведення перевірок та зобовґязати виключити з плану графіку проведення перевірок на 2022 рік.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідачі у справі - суб`єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 77.1 п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану- графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 року за № 751/27196.

Пунктом 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 524 встановлено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Відповідно до п. 4 Розділу І Порядку № 524 до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України.

Відповдно до пункту 5 Розділу I Порядку № 524 план-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Порядок відбору до плану-графіку платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів встановлений розділом III Порядку № 524, відповідно до якого, зокрема, до розділів І та II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово- господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів І та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДПС. При плануванні на І квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

З аналізу норм податкового законодавства, що регулює періодичність проведення перевірок, вбачається, що платник податків включається до плану графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.

Згідно пункту 4 розділу 1 Порядку № 524 при відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимогстатті 77розділу II Кодексу необхідним є врахування також вимогпункту 102.1статті 102 розділу II Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимогпункту 77.3статті 77 розділу II Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Пунктом 5 розділу III Порядку визначені наступні критерії відбору платників податків-юридичних осіб:

1.високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, шо враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують З0 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДПС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та истим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

2. середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів "України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн; наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об`єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов`язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість заданими Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДПЄ в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від`ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість.

3. незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов`язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДПЄ інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, гцо підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов`язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Як зазначалось раніше, на підставі інформаційно-аналітичної довідки відповідача 2 щодо діяльності підприємств, яке включається до плану-графіку перевірок, позивач включений відповідачем 1 до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік з підстав виявлення контролюючим органом факту того, що серед контрагентів-постачальників встановлені 2 суб`єкта господарювання з ознаками «сумнівності» на загальну суму 172924 грн. 79 коп.

Відповідачами не надано суду доказів, що під час формування інформаційно-аналітичної довідки та використання її даних як підставу для включення платника податків до плану-графіку, контролюючим органами надавалась правова оцінка правовідносинам сторін, зокрема, в частині наявності ознак сумнівності контрагентів позивача та самих операцій та в якому звітному податковому періоді проводились ризикові операції, доказів, які б підтверджували відповідність позивача зазначеним вище критеріям високого та середнього ступеня ризику, з урахуванням тих чи інших показників за результатами діяльності платника податків, доказів та розрахунків розбіжностей у декларуванні сум значень, нарахування та виплат доходів за ознакою 157.

Крім того, як зазначалось раніше, ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій - 5» та ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» - постачальники позивача з ознаками «сумнівності» тільки знаходяться в стадії припинення.

Верховний суд у постанові від 28.08.2018 року у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування податкового кредиту: правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Також, у пункті 13 постанови від 24.04.2018 року у справі № 813/8500/13-а Верховним Судом викладена правова позиція, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З системного аналізу норм законодавства, яке регулює правовдносини у сфері оподаткування, вбачається, що чинні норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкових зобовґязань або податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді включення до переліку підприємств, які мають критерії високого ступеня ризику, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, за будь-якими із сторін правочину не передбачене зобов`язання та не визначене право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, наголошене на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо включення позивача до переліку підприємств з критеріями високого ступеня ризику та, відповідно, до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл» (ЄДРПОУ 37320399, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) до Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними дій Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області щодо включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік, зобов`язання Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Донецькій області вчинити заходи щодо виключення з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.

Зобов`язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл» з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.

Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Нова Інтернешнл (ЄДРПОУ 37320399, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1240 грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Нова Інтернешнл» (ЄДРПОУ 37320399, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1240 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко