Рішення

від 18.12.2023 по справі 640/20459/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року м. Київ№ 640/20459/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2022 № 149180410 та № 285390410.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками камеральної перевірки товариства відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, якими донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та штрафні санкції, оскільки задекларована сума податку ТОВ "Укртехносинтез" в уточнюючій податковій декларації за 2022 рік нижча від обчисленої за результатами камеральної перевірки. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та вказує на порушення процедури їх прийняття, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання. Проте, позивач наголошує на тому, що заперечення на акт перевірки були подані своєчасно, однак протиправно не були розглянуті відповідачем, з огляду на що, процедура порушення прийняття податкового повідомлення-рішення є самостійною підставою для його скасування. Щодо уточнення суми податку за 2022 рік, вказує, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану" від 24.03.2022 №2142-IX внесено зміни щодо сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким, зокрема, не нараховується податок за майно, яке знаходиться на території, на яких ведуться бойові дії (велися) або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Цим Законом визначено, що платники податку можуть подати уточнюючу декларацію, в якій відобразити зміну податкового зобов`язання. Перелік територій, на яких ведуться бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих, затверджується Кабінетом Міністрів України. Оскільки майно товариства розташовано на території, де велися активні бойові дії, а Урядом не було прийнято відповідний перелік, позивач, подавши уточнюючу декларацію за 2022 рік, в якій зменшив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, діяв правомірно та мав легітимні очікування щодо звільнення від сплати податку та не може нести ризик настання негативних наслідків, у зв`язку із невиконанням державою покладених на неї позитивних зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 08.12.2022 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято адміністративну справу до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

29.05.2023 до суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоовлення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржувані рішення є законними та прийняті на підставі акта перевірки, яким встановлено, що задекларована сума податку ТОВ "Укртехносинтез" в уточнюючій податковій декларації за 2022 рік нижча від обчисленої за результатами камеральної перевірки. ТОВ "Укртехносинтез" надало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення до акта камеральної перевірки за листом № 02/00-002393 від 19.07.2022 (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 43118/6 від 26.07.2022), однак, через порушення термінів, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПУ Країни), Головне управління ДПС у м. Києві залишило лист без розгляду, тому процедурних порушень допущено не було.

31.08.2023 стороною позивача була подана відповідь на відзив, за змістом якої, відзив відповідача має декларативний характер та відображає зміст акта перевірки, проте не враховує покладених в основу позовної заяви доводів та доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехносинтез» є юридичною особою (ЄДРПОУ 21127532) зареєстроване за адресою: 40020, м. Суми, Ковпаківський р-н пр-т Перемоги, буд 6.

На підставі п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, згідно порядку, встановленого ст. 76 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань показників податкової декларації на арифметичні та методологічні помилки.

За наслідками вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 15443/Ж-5/26-15-04-14-03/21127532 від 30.06.2022, яким ТОВ «Укртехносинтез» та встановлено, що сума податкового зобов`язання на 2022 рік нижча від обчисленої за результатами камеральної перевірки на 304 466,38 грн, внаслідок порушення позивачем п. 266.7.5 ст. 266 ПК України.

На підставі акта перевірки, на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення № 149180410 від 25.07.2022, яким позивача було зобов`язано сплатити суми донарахованого грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Позивач не погоджується з міркуваннями ГУ ДПС в м. Києві, викладеними у акті камеральної перевірки, а також в правомірністю прийнятих податкових-повідомлень рішень, вважає, що останні є протиправними та такими, що підлягає скасуванню, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України, визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з приписами п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

За абз. 1 та 2 п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абз. 1 п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Відповідно до норм п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 87 ПК України, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 86.7.2 п. 86.7 ст. 87 ПК України, у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Відповідно до положень п. п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 87 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

З наведеного слідує, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено, шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що акт перевірки від 30.06.2022 № 15443/Ж5/26-15-04-14-03/21127532 надісланий на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженою особою позивача 08.07.2022, тож, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України, десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 09.07.2022.

Проте, оскільки 09.07.2022 є вихідним днем, а враховуючи норми п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 87 ПК України, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, наступним днем є 11.07.2022, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень, у даному випадку, було 22.07.2022.

Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку 21.07.2022 та зареєстровані відповідачем 26.07.2022.

Слід врахувати, що за приписами ПК України, процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Судом досліджено, що позивачем було реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання, водночас, в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки ТОВ «Укртехносинтез» в порядок та спосіб, встановлений ПК України.

Так, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки. Крім того, про обставини не розгляду заперечень на акт перевірки ТОВ «Укртехносинтез» вказувало і у скарзі до ДПС України на спірні податкові повідомлення-рішення, однак такі доводи також були залишені поза увагою, про що свідчить рішення ДПС України.

Не применшуючи значення необхідності дотримання процедурних норм, суд вважає, що їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави.

З аналізу наведеної норми ПК України, слідує, що платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), при цьому, ані зазначене положення ПК України, ані інші норми податкового законодавства не містять обмежень щодо способу подання таких заперечень (особисто до контролюючого органу чи відправлення відповідних заперечень засобами поштового чи то електронного зв`язку),з урахуванням чого, будь-який спосіб подання є належним, за умови, подання їх у строк, визначений ПК України.

Підсумовуючи, наведене суд констатує, що матеріали даної справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог п. 86.7, 86.8 ст. 86 ПК України, що є суттєвим та має вплив на прийняття рішення податковим органом за наслідком проведення перевірки, а позивачу - на реалізацію права надати пояснення у запереченнях та бути почутими.

Тобто, спірні рішення прийнятті відповідачем з порушенням закону, а тому, лише з цих підстав є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 826/3576/15, від 09.04.2019 у справі № 826/19830/16, від 17.02.2020 у справі № 808/7101/15, від 28.09.2020 у справі № 520/2305/19, від 14.01.2021 у справі № 808/9011/15.

Разом цим, надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Приймаючи до уваги те, що оскаржувані рішення прийнятті контролюючим органом без розгляду заперечень позивача на акт перевірки по суті, з безпідставним висновком про пропуск товариством строку їх подання, суд вважає, що останні є незаконними із відсутністю правових наслідків такого рішення, при цьому, що наразі суд не досліджує наявність/відсутність порушення, як такого, оскільки ГУ ДПС у м. Києві було порушено процедуру прийняття податкових повідомлень-рішень, що, в свою чергу, є самостійною підставою для їх скасування.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.10.2022 № 149180410 та № 285390410 є протиправними та підлягають скасуванню, з підстав порушення процедури їх прийняття, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.10.2022 № 149180410 та № 285390410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехносинтез" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4962 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.