Рішення

від 26.12.2023 по справі 420/7184/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7184/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0040321401, №0040371401, №0040331401, №0030461307 та №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 420/7184/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ (вул. Леніна,буд.21, с. Северинівка, Іванівський район, Одеська область, 67232) до Головного управління ДФС України в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС України в Одеській області №0040321401, № 0040371401, №0040331401, №0030451307, №0040471307, №0040461307 вiд 21.08.2019 року - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0040321401 вiд 21.08.2019р. на суму 5 700 460 (п`ять мільйонів сімсот тисяч чотириста шістдесят) грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0040371401 вiд 21.08.2019р. на суму 1 951 097 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`яносто сім) грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0040331401 вiд 21.08.201р. на суму 20 472 (двадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030451307 вiд 21.08.201р. на суму 527 759 (п`ятсот двадцять сiм тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 23 коп. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0040471307 вiд 21.08.2019р. на суму 26 532 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять дві) грн. 99 коп. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0040461307 від 21.08.2019р. на суму 510 (п`ятсот десять) грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року скасовано. Ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мирне до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Верховного суду від 14 лютого 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мирне задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №420/7184/19 скасовано, в частині податкових повідомлень рішень від 21.08.2019 №0040321401, №0040371401, №0040331401, №0030461307 та №0030451307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 527759,23 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., та в зазначеній частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року прийнято до свого провадження справу №420/7184/19 за позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0040321401, №0040371401, №0040331401, №0030461307 та №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., позивачем зазначено, що всі документи, для здійснення належної перевірки ведення бухгалтерського та податкового обліку платника податків ТОВ «МИРНЕ», були надані до Головного управління ДФС в Одеській області, при цьому, причини їх не врахування в Акті перевірки не відображені, зокрема чи містять вони недоліки, чи суперечать вимогам законодавства тощо. При цьому, Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено фактів порушення Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ вимог Податкового кодексу України та інших нормативних актів, що регулюють ведення бухгалтерського та податкового обліку чи господарської діяльності.

Відповідач - Головне управління ДПС у Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. №8445/23 від 20.03.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, підтверджуючих використання у власній господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів за період в 01.01.2016 по 31.12.2018, а саме: відомостей щодо зберігання паливно-мастильних матеріалів (інвентарні картки щодо наявності ємностей або інших основних засобів, акти зберігання, акти заправлення, дозволи, інше; відомості щодо фактичного витрачання паливно-мастильних матеріалів транспортними засобами (подорожні листи або інший первинні документи, що містять дані про маршрути транспортних засобів, здійснення ними господарських операцій, показники лічильників спідометрів, баку, інше): відомості щодо встановлених норм витрат палива (накази, розрахунки, інше). Також, під час перевірки не надано первинних документів підтверджуючих використання у власній господарській діяльності будівельних матеріалів та запчастин (акт списання, акти виконаних робіт, наданих послуг, інвентарні картки основних засобів, акти введення в експлуатацію основних засобів, документи (свідоцтва, договори оренди) щодо права власності або користування основними засобами, інше, первинних документів підтверджуючих використання у власній господарській діяльності насіння, добрив та хімії, та первинних документів підтверджуючих право власності чи користування основними засобами (складськими та виробничими будівлями та спорудами).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/7184/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мирне до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - на тридцять днів.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року закрито підготовче провадження по справі №420/7184/19. Призначено справу №420/7184/19 за позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії, до судового розгляду по суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року зупинено провадження у справі №420/7184/19 за позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та зобов`язання вчинити певні дії, - до розгляду Верховним Судом, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, заяви Головного ДПС в Одеській області щодо роз`яснення Постанови Верховного суду від 14 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року поновлено провадження у справі № 420/7184/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мирне до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судове засідання 07.12.2023 року представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю МИРНЕ, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного листа, сформована 23.11.2023 р. секретарем судового засідання.

При цьому, 07.12.2023 року до суду від повноважного представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю МИРНЕ надійшло клопотання (вхід. № ЕС/17741/23) щодо проведення cудового засідання у справі № 420/7184/19, яке призначено на 07.12.2023р., без його участі.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, Товариство з обмеженою відповідальність МИРНЕ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним номером 03769221, та здійснює свою господарську діяльність згідно вимог діючого законодавства. Основним видом діяльності ТОВ МИРНЕ є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

На підставі направлень від 21.06.2019 року, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 06.06.2019 № 4258, була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРНЕ", код ЄДРПОУ 03769221, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. Вищезазначені направлення разом з посвідченнями ревізорів пред`явлені директору ТОВ Мирне перед початком перевірки.

04.07.2019 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області в межах проведення вказаної перевірки ТОВ Мирне направлено вимогу щодо надання пояснень та засвідчених копій первинних документів, а саме: належним чином завірені копії:

- первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, підтверджуючих придбання та використання у власній господарській діяльності ТОВ "Мирне" (код 03769221) Товарно-матеріальних цінностей (відомості по рахунках 20, 631, договори, додаткові угоди, видаткові накладні, акти прийняття-передачі, виписки банків, чеки, подорожні листи, відомості обліку основних засобів, інвентарні картки, накази про встановлення норм витрат палива, акти внесення, інші первинні документи підтверджуючі отримання ТМЦ, зберігання та використання їх у власній господарській діяльності);

- первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, щодо зберігання сільськогосподарської продукції (відомості по рахунках 20, договори, додаткові угоди, видаткові накладні, акти, відомості обліку основних засобів, інвентарні картки, складські квитанції, складські книги, інші первинні документи).

Вищезазначена вимога вручена директору ТОВ Мирне 04.07.2019р.

16.07.2019 року посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю МИРНЕ надано засвідчені копії первинних документів, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними Актами приймання - передачі від 16.07.2019 року.

Втім, 17.07.2019 р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт про не надання первинних документів до перевірки №747/15-32/14-01/03769221, а саме:

- первинні документи, підтверджуючі використання у власній господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів за період в 01.01.2016 по 31.12.2018, а саме: відомості щодо зберігання паливно-мастильних матеріалів (інвентарні картки щодо наявності ємностей або інших основних засобів, акти зберігання, акти заправлення, дозволи, інше; відомості щодо фактичного витрачання паливно-мастильних матеріалів транспортними засобами (подорожні листи або інший первинні документи, що містять дані про маршрути транспортних засобів, здійснення ними господарських операцій, показники лічильників спідометрів, баку, інше): відомості щодо встановлених норм витрат палива (накази, розрахунки, інше);

- первинні документи, підтверджуючі використання у власній господарській діяльності будівельних матеріалів та запчастин (акт списання, акти виконаних робіт, наданих послуг, інвентарні картки основних засобів, акти введення в експлуатацію основних засобів, документи (свідоцтва, договори оренди) щодо права власності або користування основними засобами, інше;

- первинні документи, підтверджуючі використання у власній господарській діяльності насіння, добрив та хімії;

- первинні документи підтверджуючі право власності чи користування основними засобами (складськими та виробничими будівлями та спорудами).

У період з 26.06.2019р. по 24.07.2019р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі вищезазначених направлень та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 р., проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Мирне з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., валютного законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої складено Акт перевірки від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 20472грн.;

п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 5269963грн.;

п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 5 290 435 грн.;

ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2014р. №49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них податку, наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, i сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а саме підприємством у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, i сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) включені відомості з недостовірними даними, а саме до податкових розрахунків не включені відомості про суми виплачених (нарахованих) доходів у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу 153; у ГУ кв. 2016 року не в повному обсязі включені відомості за ознакою 106 (сума не вказаного, але нарахованого та сплаченого податку склала 161221,33грн.), але вказана сума увійшла до податкового розрахунку за Ф № 1ДФ I кв. 2017 року та не в повному обсязі по 1 кв. 2017 року включені відомості за ознакою 106 (сума не вказаного, але нарахованого та сплаченого податку склала 2393,61грн.); у розділі II Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у 2015 році, встановлено порушення ст. 51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;

п.163.1 ст.163, п.п.164.2.5 п.п. e п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, донарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі - 335063,93 грн.;

п.п.1.2 п.16, прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. е пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у результаті чого відбулось неутримання та неперерахування до бюджету сум військового збору за період, що перевірявся, у розмірі 18448,19 грн.

Контролюючий орган за результатами перевірки дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 5 290 435 грн, в тому числі:

- 2 301 205,00 грн ПДВ, у зв`язку з використанням паливно-мастильних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку;

- 911 505,00 грн ПДВ, у зв`язку використанням будівельних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю позивача;

- 1 629 538,00 грн ПДВ, у зв`язку з використання насіння і садивного матеріалу у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку;

- 93 670,00 грн ПДВ, використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання);

- 354 517,00 грн ПДВ, використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання відходів).

Наведені висновки обґрунтовані тим, що до перевірки Товариством не були надані необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують використання придбаних паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, насіння і садивного матеріалу у власній господарській діяльності, зокрема акти списання, накази про встановлення норм витрат палива, відомості про зберігання, акти заправлення, дозволи, акти виконаних робіт, акти надання послуг ремонту, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів та інші. Про ненадання позивачем документів контролюючим органом було складено відповідний акт.

Позивачем під час перевірки були надані видаткові накладні та банківські виписки, які фактично підтверджують лише придбання позивачем ТМЦ, у зв`язку з чим, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Мирне», та не віднесення до складу податкових зобов`язань вартості списання паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, насіння і садивного матеріалу, використання яких у власній господарський діяльності документально не підтверджено.

Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Мирне» було проведено списання сільськогосподарської продукції власного виробництва на суму 469 349,00 грн. (без ПДВ), як такої, що не ліквідна (проростання, зривання даху сховища після дощу), проте до перевірки не надано документи, які підтверджують право власності або користування будь-якими складськими приміщеннями, складськими майданчиками та можливості зберігання сільськогосподарської продукції на них, що свідчить про використання списаної продукції не у власній господарській діяльності. З аналогічних підстав контролюючий орган дійшов висновку і щодо використання не у власній господарській діяльності списаної продукції у вигляді відходів (природній убуток в процесі зберігання та сушки продукції рослинництва) на загальну суму 1772581,00 грн (без ПДВ).

Враховуючи встановлення заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 5290435,00 грн., в порушення п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, Товариством також не було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на вказану вище суму.

У висновках Акта перевірки також зафіксовано, що Товариством ПДФО утримувався та перераховувався до бюджету не в повному обсязі, оскільки позивачем неправильно визначено суму податкових зобов`язань з ПДФО при виплаті орендодавцям сум орендної плати за орендовані земельні ділянки у не грошовій формі (без застосування коефіцієнта визначеного п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України), тим самим занизивши податкове зобов`язання на суму 77 685,51 грн.

Позивач також повинен був нарахувати ПДФО на суму 1 429 879,55 грн, яка виникла у Товариства перед ОСОБА_1 на підставі договорів суборенди землі та яка була зарахована ОСОБА_2 в рахунок погашення безвідсоткової позики, що надавалась ОСОБА_1 . Товариству. Зарахування проведено на підставі акту зарахування зустрічних однорідних вимог між ОСОБА_1 та позивачем. При цьому, Товариством як податковим агентом ПДФО з 1 429 879,55 грн. до бюджету не утримувався та не перераховувався.

08.08.2019 року ТОВ Мирне, не погодившись з висновками Акта перевірки від 17.07.2019 року №747/15-32/14-01/ НОМЕР_1 , подано до контролюючого органу свої заперечення листом №570.

10.08.2019 року, Листом № 17113/10/15-32-14-01-10, ТОВ «МИРНЕ» було надіслано відповідь на заперечення до Акта перевірки, та повідомлено, що до Акта було внесено зміни та збільшено суму грошових зобов`язань.

За наслідками розгляду Акта перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 21.08.2019р. №№ 0040321401 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5700460грн., а саме за податковим зобов`язанням на суму 456 2368грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1140092грн.;

- від 21.08.2019р. № 00403371401 щодо застосування штрафу у розмірі 1951097грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування; 0040331401 щодо зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2018р. у розмірі 20472грн.;

- від 21.08.2019р. № 0030451307 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 527 759,23грн., а саме за податковим зобов`язанням на суму 335063,93грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 192695,30грн.;

- від 21.08.2019р № 0030461307 щодо застосування штрафу у розмірі 510 грн. за порушення ст. 51, пп. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

ТОВ Мирне, у відповідності до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, було направлено до ДПС України скарги на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішеннями про результати розгляду скарги ДПС України від 05.11.2019p. № 8263/6/99-00-08-01-05-01 та вiд 07.11.2019р. № 8667/6/99-00-08-01-05-04 позивачу було відмовлено у задоволенні Скарг та залишено оскаржувані ППР без змін. Зазначені рішення отримані позивачем засобами поштового зв`язку 08.11.2019р. та 10.11.2019р., відповідно.

Так, дослідивши наявні у справі документи, та матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі також - ПК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 44.1, 44.3, 44.5 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовано Законом України 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі також - Закону №996 в редакції на час спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №996 визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною першою та другою статті 9 Закону №996 зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

Пунктом 2.1.Наказу визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пунктів 2.4-2.8 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов`язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, з огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Відтак, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які власне і мають слугувати підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт).

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Згідно пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пункт 85.7 статті 85).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, реєстрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством, зазначена імперативна норма передбачена пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Отже, з вище окреслених законодавчих положень вбачається, що надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує компетенції контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі отриманих документів. Не надання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд у Постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15.

Зокрема, з урахуванням наявних у справі письмових доказів, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «МИРНЕ» були придбані паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, абсорбент, фракції газойлево-гудронові широкі, лігроїно-газойлеві фракції) у наступних контрагентів-постачальників: ТОВ «Євроойл Трейд», ТОВ «Євростандарт», ПП «Торгівельна Компанія «Ньюко», ТОВ «НК Термінал», ПІІ «АМІК Україна», Фірма «Світал» у формі ПП, ТОВ «Євроойл Трейд», ТОВ «Южная Топлівная Компанія», ТОВ «ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС».

Водночас, як з`ясовано судом, та наголошено у висновках Акта перевірки Головного управління ДФС в Одеській області від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922, ТОВ «МИРНЕ» до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності, а саме:

- до перевірки не надано первинні документи, які б містили інформацію про транспортний засіб, який заправляється паливом (чи є право власності чи користування ним);

- інформацію про маршрут або роботи, які здійснював транспортний засіб (чи пов`язане таке перевезення, роботи з господарською діяльністю підприємства); інформацію про розрахунок фактичних витрат палива показники спідометра, ємність баку при виїзді та прибутті, факт заправки палива, місце відправки та місце прибуття транспортного засобу, відстань, яку проїхав транспортних засіб у кілометрах чи почасово; іншу інформацію, яка впливає на норми витрат палива (використанні обігрівачів, кондиціонерів-причепів, вантажів, інше);

- до перевірки не надано відомості щодо зберігання паливно-мастильних матеріалів (інвентарні картки щодо наявності ємностей або інших основних засобів, акти зберігання, акти заправлення, дозволи, інше;

- до перевірки не надано накази про встановлення норм витрат палива; до перевірки не надано акти списання паливно-мастильних матеріалів;

- до перевірки не надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, передбачені Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-ХІІ, із змінами та доповненнями, та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки» від 26.10.2011 №1107;

- до перевірки не надано свідоцтва якості, або інші первинні документи, підтверджуючі якісні властивості придбаних абсорбентів (компонентів дизельного палива) та Фракцій газойлево-гудронових широких, можливості їх використання при заправленні техніки та використання у власній господарській діяльності.

З урахуванням чого, контролюючий орган за результатами перевірки дійшов висновку щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму - 2 301 205,00 грн. ПДВ, у зв`язку з використанням паливно-мастильних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Між тим, представник ТОВ «МИРНЕ» наголошує, що всі первинні документи були надані Головному управлінню ДФС в Одеській області під час проведення перевірки, що підтверджується Актами прийняття-передачі документів від 16.07.2019 року.

Втім, суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що до перевірки надавались всі документи на вимогу контролюючого органу, зокрема, для підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності, з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Тобто, позивач після отримання Акта перевірки від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/ НОМЕР_2 , в якому було зроблено висновок про ненадання первинних документів, які за твердженням представника позивача подавались до перевірки, мав право подати до контролюючого органу додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, проте, зазначені документи контролюючому органу не подавались, доказів протилежного суду не надано.

Так, судом встановлено, та з наявних у матеріалах справи письмових доказів, зокрема, Актів приймання - передачі документів від 16.07.2019 року, вбачається, що ТОВ «МИРНЕ» під час проведення перевірки на підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності були надані наступні документи: свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарської техніки, що заходяться на балансі підприємства (Автокран до 10т-С, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1981; Легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 1993; Трактор, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 1998 р.; трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску 2019; Трактор, реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 2006; трактор, реєстраційний номер НОМЕР_8 , рік випуску 2006, трактор, реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 2006; Трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_10 , рік випуску 1998 р.), та накази про закріплення техніки, а також первинна документація, яка підтверджує факт придбання та перевезення та використання палива (а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату), лімітно-забірні відомості на отримання ПММ, відомості використання паливно-мастильних матеріалів за 2016 рік (помісячні) на суму 18904,13 грн. за січень 2016р., за лютий 2016р., березень 2016р. на суму 133950, 38 грн. без ПДВ, квітень 2016р. на суму 185571, 59 грн. без пдв, травень 2016р. на суму 226076,99 грн., червень 2016р. на суму 247690,51 грн., липень 2016р. 517 286,73 грн., серпень 2016р. на суму 215358,05 грн., вересень 2016р. на суму 289077,04 грн., жовтень 2016р. на суму 333 540,93 грн., листопад 2016р. на суму 304 936,75 грн., грудень 2016р. на суму 180362,17 грн.; відомості використання ПММ за 2017 рік (помісячні): за січень на суму 42892,32 грн., лютий 36430,06 грн., березень 348730,87 грн., квітень 335153,06 грн., травень 384 324,10 грн., червень 276717,32 грн., липень 553161,26 грн.,серпень 382251,81 грн., вересень 479508,29 грн.,жовтень 467618,42 грн., листопад 616071,62грн., грудень 2017р.; відомості використання ПММ за 2018 рік (помісячні): січень на суму 68609,19 грн., лютий 2018р. на суму 38555,59 грн., березень 25994,49 грн.,квітень 444325,37 грн., травень 462126,97 грн., червень 542394,26 грн., липень 487543,05 грн.,серпень 439643,21 грн., вересень 582498,29 грн., жовтень1041632,03 грн., листопад 474418,49 грн., грудень 116789,02 грн.

Так, суд зазначає, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд акцентує, що первинні документи бухгалтерської звітності можуть складатися платником податків у довільній формі, крім обов`язкових реквізитів таких документів, що закріплені в нормативно-правових актах, проте, в будь-якому випадку зазначені документи бухгалтерської звітності, повинні належним чином відображати зміст господарської операції, підтверджувати факт та розмір витрат у зв`язку із господарською операцією, а також підтверджувати, що така операція пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Між тим, як з`ясовано судом, з наявних у матеріалах справи, ретельно досліджених первинних документах, котрі були надані ТОВ «МИРНЕ» на вимогу Головного управління ДФС в Одеській області, жодним чином не вбачається, що паливно-мастильні матеріали протягом перевіряємого періоду були використані позивачем, зокрема, у власній господарській діяльності, у відповідних транспортних засобах, що перебувають на його обліку.

Натомість, ані до матеріалів адміністративної справи, ані контролюючому органу під час проведення перевірки, позивачем не були надані відповідні належні докази/ інформацію про маршрут або роботи, які здійснювали транспортні засоби, зокрема, що заходяться на балансі Підприємства, та на підтвердження того, що таке перевезення, роботи, пов`язані з власною господарською діяльністю Підприємства. Також, інформацію про розрахунок фактичних витрат палива, показники спідометра, ємність баку при виїзді та прибутті, факт заправки палива, місце відправки та місце прибуття транспортного засобу, відстань, яку проїхав транспортних засіб у кілометрах чи почасово; іншу інформацію, яка впливає на норми витрат палива (використанні обігрівачів, кондиціонерів-причепів, вантажів, тощо.

При цьому, суд вказує, що витрати палива мають бути підтверджені належними первинними документами, у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б, у тому числі, давали змогу упевнитись в тому, що до складу втрат платником податків не включаються понаднормові витрати пального.

До того ж, для списання паливно-мастильних матеріалів важливо, щоб саме первинний документ містив усі необхідні дані, що характеризують господарську операцію роботу автомобіля та витрату ним паливно-мастильних матеріалів.

Платник податку має право враховувати витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів на підставі первинних документів у межах установлених чи самостійно розрахованих норм витрачання палива.

Проте, як зазначено вище, позивачем до матеріалів справи не надано первинних документів, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б належним чином містили відомості щодо обсягів витрачених паливно-мастильних операцій, операцій, по яким такі паливно-мастильні операції було витрачено, та щодо обсягів перевезень відповідно до кількості списаного пального.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги твердження позивача щодо наявності у його власності (користуванні) відповідних земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, та земельних угідь для здійснення господарської діяльності, пов`язаної із сільськогосподарським товаровиробництвом, адже окреслене у жодному разі не є підтвердженням використання паливно-мастильних матеріалів, зокрема, у власній господарській діяльності.

Таким чином, зважаючи на викладене, на думку суду, контролюючий орган за результатами перевірки дійшов обґрунтованого висновку про не підтвердження позивачем відповідними первинними документами використання паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності ТОВ «МИРНЕ».

Також, як з`ясовано судом, та зазначено фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області у Акті перевірки від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922, позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували використання будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, а саме: первинні документи (дефектні відомості, акти списання, акти виконаних робіт, акти надання послуг ремонту, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми ОЗ-1, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів форми 03-2, інвентарні картки обліку основних засобів форми 03-6), підтверджуючі використання вищевказаних будівельних матеріалів та запчастин при будівництві або ремонті основних засобів чи інших об`єктів підприємства, інших документів, які б давали змогу ідентифікувати, на які саме об`єкти було використано та списано вищевказані будівельні матеріали та запчастини. З урахуванням чого, контролюючий орган за результатами перевірки дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 911 505,00 грн. ПДВ, у зв`язку використанням будівельних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю позивача.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються, зокрема на тому, що під час перевірки позивачем не надано документального підтвердження щодо використання списаних матеріалів, у зв`язку з чим податковий орган вказав, що будівельні матеріали використані не в господарській діяльності.

Суд звертає увагу на те, що між сторонами відсутній спір щодо обставин достовірності придбання будівельних матеріалів, їх оприбуткування, реалізації та списання позивачем будівельних матеріалів. Втім, між сторонами наявний спір щодо правильності застосування норм податкового законодавства в частині оприбуткування вказаних операцій. Так, контролюючий орган наполягає на необхідності застосування до вказаних операції норми пункту 198.5 статті 198 ПК України. Натомість платник податків вважає помилковим такий висновок контролюючого органу.

Зокрема, судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, а саме Актів приймання-передачі документів від 16.07.2019 року, ТОВ «МИРНЕ», під час проведення перевірки, на підтвердження використання будівельних матеріалів у власній господарській діяльності Товариством були надані: Акти списання матеріалів, що зробились непридатними за № 1 від 08 січня 2019 року, від 30 червня 2018 року; Акт на списання запчастин за 1 квартал 2016 року, Акт на списання запчастин за 2 квартал 2016 року; Акт на списання запчастин за 3 квартал 2016 року; Акт на списання запчастин за 4 квартал 2016 року; Акт на списання запчастин за 1 квартал 2017 року; Акт на списання запчастин за 2 квартал 2017 року; Акт на списання запчастин за 3 квартал 2017 року; Акт на списання запчастин за 4 квартал 2017 року; Акт на списання запчастин за 1 квартал 2018 року; Акт на списання запчастин за 2 квартал 2018 року; Акт на списання запчастин за 3 квартал 2018 року; Акт на списання запчастин за 4 квартал 2018 року.

Так, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Натомість, судом встановлено, що у справі наявні лише докази замовлення та придбання будівельних матеріалів, водночас, матеріали справи не містять належних, достатніх доказів (необхідних первинних документів) на підтвердження використання ТОВ «МИРНЕ» будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, передачі їх для виконання робіт від замовника до підрядника, доказів їх збереження (складських приміщень), а також доказів на підтвердження забезпечення будівництва обладнанням, апаратурою та інструментом, які покладається на замовника.

Окрім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем не надано проектної документації, технічної документації, паспортів та сертифікатів на використані матеріали та обладнання.

Таким чином, з наведеного слідує, що надані позивачем первинні документи не є належними, адже не підтверджують у повному обсязі використання списаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності.

Актом перевірки Головного управління ДФС в Одеській області від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922, також, встановлено, що ТОВ «Мирне» не надано первинні документи, які б підтверджували використання насіння сільськогосподарських культур, вартість яких відносилась до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах, у власній господарській діяльності Товариства, зокрема не надано первинні документи (оформлені належним чином акти витрат насіння і садивного матеріалу (форма № ВЗСГ-4)), підтверджуючі на яких саме земельних ділянках було використано насіння, чи перебувають дані земельні ділянки у власності чи користування саме ТОВ «МИРНЕ». У зв`язку з чим, контролюючий орган за результатами проведення перевірки дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1 629 538,00 грн ПДВ, у зв`язку з використання насіння і садивного матеріалу у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зокрема, судом з`ясовано, що ТОВ «МИРНЕ» до Головного управління ДФС під час перевірки на підтвердження використання насіння сільськогосподарських культур, вартість яких відносилась до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах, у власній господарській діяльності, було надано: Акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин (з яких вбачається, що при посіві сільськогосподарських культур на угіддях позивача було використано добрива, селітра аміачна, сульфат амонію, амофос, карбамід, нітроамофос, тандем, євролайтінг, грінфорт, тощо), Акти форми № ВЗСГ-4 від 30 червня 2018 року та від 27 квітня 2018 року, звіти про посівні площі під урожай 2016, 2017, 2018 років (37 сг, 4-сг) інформація про площу земельних ділянок, які перебували (за період що перевірявся) в обробітку ТОВ «МИРНЕ», в тому числі, довідки видані Павлинською, Северинською, сільською радою про кількість орендованих ТОВ «МИРНЕ» земель.

Між тим, як акцентовано судом вище, у контексті положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи бухгалтерської звітності можуть складатися платником податків у довільній формі, крім обов`язкових реквізитів таких документів, що закріплені в нормативно-правових актах, проте, в будь-якому випадку зазначені документи бухгалтерської звітності, повинні належним чином відображати зміст господарської операції, підтверджувати факт та розмір витрат у зв`язку із господарською операцією, а також підтверджувати, що така операція пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Так, згідно Наказу Міністерства аграрної політики від 21.12.2007 р. № 929 затверджено методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, та визначено форму первинного документа.

Спеціалізована форма "Акт N ____ витрати насіння і садивного матеріалу" (форма № B3CГ-4) згідно з додатком 4, рекомендовано використовувати сільськогосподарськими підприємствами для списання насіння і садивного матеріалу до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

Після завершення сівби (посадки) по окремих ділянках та полях сівозміни бригадиром та агрономом в двох примірниках складається "Акт N ____ витрати насіння і садивного матеріалу" (форма № ВЗСГ-4), згідно з додатком 4.

Записи здійснюються за назвами насіння (садивного матеріалу), в розрізі культур по окремих ділянках (номер поля), вказується площа та витрачене насіння (садивний матеріал) за нормою і фактичні витрати на 1 гектар та на всю площу. Ціна і сума визначається в залежності від обраного методу оцінки по списанню виробничих запасів згідно П(С)БО № 9 "Запаси" та П(С)БО № 30 "Біологічні активи".

До Акта додаються документи на підставі яких проводилася видача насіння і садивного матеріалу зі складу "Лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей" (форма № ВЗСГ-1), згідно з додатком 1. "Накладна (внутрігосподарського призначення)" (форма № B3CГ-8), згідно з додатком 8, та інші документи, які підтверджують його сортову якість насіння (садивного матеріалу).

Акт затверджується керівником підприємства або уповноваженою особою (головним агрономом), після чого передається в бухгалтерію для відповідних записів регістрах бухгалтерського обліку».

Вищевказаний акт форми № ВЗСГ-4 повинен містити наступні реквізити: Спосіб висіву насіння (садіння); Висіяно (посаджено) на землях; Назва насіння (садивного матеріалу); Назва культури; Номер поля (дільниці); Площа, га; Одиниця виміру; Витрати насіння (садивного матеріалу) на нормою (планом) та фактично.

Дослідивши надані до суду Акти форми № ВЗСГ-4 від 30 червня 2018 року та від 27 квітня 2018 року, судом встановлено, що вони не відповідають формі визначеною методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, адже не містять відомостей щодо площі засіяних культур.

Отже, суд погоджується з доводами податкового органу, що до перевірки ТОВ «МИРНЕ» не надано оформлені належним чином акти витрат насіння і садивного матеріалу (форма № ВЗСГ-4), підтверджуючі на яких саме земельних ділянках були використані насіння, чи перебувають дані земельні ділянки у власності чи користування саме ТОВ «МИРНЕ».

У висновках Акта перевірки Головного управління ДФС в Одеській області від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922, у тому числі, встановлено, що в періоді, який перевірявся, на підставі акта на списання від 30.12.2016 №1 ТОВ «МИРНЕ» було списано сільськогосподарську продукцію власного виробництва на загальну суму 468 349 грн., крім того 93670 грн. ПДВ., також встановлено списання ТОВ «МИРНЕ» сільськогосподарської продукції власного виробництва у вигляді відходів на підставі актів списання, перелік яких зазначено в акті перевірки, на загальну суму 1 772 581 грн., крім того 354 517 грн. ПДВ.

При цьому, ані під час перевірки, ані до суду ТОВ «МИРНЕ» не надано документи (свідоцтва, витяги, технічні паспорти, договори купівлі-продажу, договори оренди, акти прийняття-передачі, інше) підтверджуючі право власності або користування будь-якими складськими приміщеннями, складськими майданчиками та можливості зберігання сільськогосподарської продукції на них). З урахуванням чого, контролюючий орган за результатами перевірки дійшов висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 93 670,00 грн. ПДВ, використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання), та заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 354 517,00 грн ПДВ, використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання відходів).

Відповідно до приписів Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 №37-IV виробництво зерна діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов`язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб України у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки держави за рахунок розвитку власного зернового господарства. Зберігання зерна комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно.

Зерносховище - спеціально обладнане місце для зберігання зерна (приміщення, будівля тощо). Суб`єктами зберігання зерна с: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні. борошномельні і комбікормові підприємства), суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Суб`єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із об`єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Отже, враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства, норми природного убутку сільськогосподарської продукції можуть застосовуватись суб`єктами господарювання виробниками сільськогосподарсько продукції при зберіганні її на власних або орендованих зерносховищах, чи зернових складах (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства).

Проте, судом встановлено, та Актом перевірки від 24.07.2019р. №1469/15-32-14-01/0376922 Головним управлінням ДФС в Одеській області, зафіксовано, що до перевірки ТОВ «МИРНЕ» не надавались документи (свідоцтва, витяги, технічні паспорти, договори купівлі-продажу, договори оренди, акти прийняття-передачі, інше), підтверджуючі право власності або користування будь-якими складськими приміщеннями, складськими майданчиками та можливості зберігання сільськогосподарської продукції на них. З урахуванням чого, податковим органом встановлено, що ТОВ Мирне у перевіряємому періоді занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5290435грн., а також завищено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2018р. у розмірі 20472грн.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинно здійснити з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Зареєструвати такий документ в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з 0 до 23-ї години. Адже, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.111.1 ст.111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК України).

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлено статтею 120-1 ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, порушення вказаних строків.

Відтак, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості тверджень податкового органу, та, як наслідок, правомірності винесення Головним управлінням ДФС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 р. за №0040321401, №00403371401, № 0040331401.

Відносно правомірності винесення Головним управлінням ДФС в Одеській області спірного податкового повідомлення-рішення №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98грн., судом встановлено наступне.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 пункт 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Статтею 170 Податкового кодексу України визначено особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів.

Згідно підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Тобто дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а податковим агентом по відношенню такого доходу є орендар, тобто в нашому випадку позивач.

Зазначеними вище норми визначено окремий конкретний (спеціальний) об`єкт оподаткування - дохід від надання майна в оренду, зокрема земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а тому спірні правовідносини регулюються саме зазначеними нормами права.

При цьому підпунктом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, з системного аналізу вище окреслених законодавчих положень слідує, що орендна плата не може бути розцінена як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), оскільки є винагородою за цивільно-правовим договором, а відтак, суд погоджується з доводами позивача, що при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення мають застосовуватись саме положення підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Крім того, слід зазначити, положення вказаного підпункту застосовуються як до орендної плати виплаченої (отриманої орендодавцем) в грошовій формі, так і до орендної плати виплаченої (отриманої орендодавцем) у не грошовій (натуральній) формі, оскільки будь яких обмежень з цього приводу норми зазначеного підпункту не містять. Тобто в незалежності від форми виплати орендної плати, остання підлягає оподаткуванню саме на підставі підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача, що до спірних правовідносин не вимагається застосування коефіцієнту згідно з пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України дохід, зазначений у підпункті 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Кодексу, оподатковується податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (18%).

Отже, коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України, застосовується під час нарахування доходу у будь-якій не грошовій формі для визначення бази оподаткування доходу податком на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність МИРНЕ є сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює вирощування власної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, орендованих у фізичних осіб.

Згідно облікової політики ТОВ «МИРНЕ», затвердженої наказом №1 від 10.01.2016., зокрема п. 3.3.3., орендна плата за користування земельними ділянками (частками) нараховується у грошовому еквівалентів та видається не пізніше 31 грудня кожного року.

За умовами укладених договорів оренди, що відповідає вимогам законодавства та не заперечується податковим органом, сплата орендної плати здійснюється до 31 грудня поточного року оренди.

Нарахування орендної плати та сплата податків з нарахованої орендної плати здійснюється ТОВ «МИРНЕ» для всіх орендодавців виходячи з розміру орендної плати, визначеного у грошовому виразі, що, підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про нарахування плати за землю в 2016 році, та відомістю про нарахування плати за землю в 2017 році.

Таким чином, дохід на користь фізичних осіб за договорами оренди був нарахований у грошовій формі, відповідно, а отже правові підстави для визнання орендної плати додатковим благом та, як наслідок, застосування коефіцієнту, який визначається за формулою визначеною пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України, відсутні, адже не може бути застосований до спірних правовідносин, позаяк має бути застосований підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0030451307 від 21.08.2019 р., в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., підлягає скасуванню, з вище окреслених підстав.

Стосовно правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0030461307 від 21.08.2019, щодо застосування до ТОВ «МИРНЕ» штрафу у розмірі 510,00 грн., на підставі п.119.2 ст.119 ПК України, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Так, за змістом ст. 119 ПК України умовою притягнення платника до відповідальності за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), є те, що такі неповні, недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Водночас, оскільки, як з`ясовано судом, та зазначено вище, правові підстави для визнання орендної плати додатковим благом та, як наслідок, застосування коефіцієнту, який визначається за формулою визначеною пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України, відсутні, адже не може бути застосований до спірних правовідносин, позаяк має бути застосований підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, застосування до ТОВ «МИРНЕ» Головним управленням ДФС в Одеській області штрафу, передбаченого п.119.2 ст.119 ПК України, у розмірі 510 грн., відповідно є безпідставним, а отже податкове повідомлення-рішення №0030461307 від 21.08.2019, також є таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, щодо наявності законодавчо передбачених підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРНЕ», шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030451307 від 21.08.2019 року, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., а також №0030461307 від 21.08.2019 року щодо застосування до ТОВ «МИРНЕ» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0040321401, №0040371401, №0040331401, №0030461307 та №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн.,є такими, що підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МИРНЕ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0040321401, №0040371401, №0040331401, №0030461307 та №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 року №0030451307, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 133223,59 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 77685,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 55 537,98 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0030461307 від 21.08.2019 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Стягнути з Головного управління ДПС України в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «МИРНЕ» (вул. Леніна, буд. 21, с. Северинівка, Іванівський район, Одеська область, 67232, код ЄДРПОУ 03769221) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко